Етика ділових відносин

2.4. Гендерні засади ділової етики

За останні декілька десятиліть етичні та психологічні засади функціонування ділового життя зазнали серйозних змін. В першу чергу це стосується питання “ділової жінки”. Ми стали свідками швидкого просування жінок на високі професійні пости в корпораціях та до числа власників компаній та фірм. Але проблема гендерної рівності ще далека до свого вирішення.

У свідомості суспільства, особливо чоловічої половини, існують стереотипи, які заважають реалізації ідеї гендерної рівності в діловій сфері. Серед них можемо виділити такі[2]:

  • · небажання чоловіків допускати в діловий світ жінок;
  • · перешкоди кар’єрному зростанню за гендерним принципом;
  • · сприйняття жінки, яка займає керівну посаду, чоловікамименеджерами як конкурента;
  • · скептичне ставлення чоловіків-адміністраторів до жінокменеджерів;
  • · надання переваги підлеглими чоловікові в ролі боса;
  • · засудження жінки-менеджера зі сторони близьких, друзів та інших жінок;
  • · наявність гендерних конфліктів в організації, які викликані тим, що чоловіки-підлеглі не визнають за жінкою права керувати, оскільки вона жінка;
  • · більші можливості у чоловіків знайти добре оплачувану роботу;
  • · нав’язування жінкам мускулінного ділового стилю;
  • · наявність сексуальних домагань на роботі з боку чоловіків щодо жінки та ін.

Існують також проблеми з визначенням, а особливо з реалізацією на практиці, етикету взаємин чоловіків та жінок в сфері ділових відносин.

Взаємини чоловіка і жінки в службовій обстановці– особлива сфера, дуже складна для формування відповідних принципів формування цих відносин.

Головне в діловій субординації– посада або належність до більш високого посадового рівня. Але належність до тієї чи іншої статі відіграє значну роль в побудові ділових стосунків, кар’єрному зростанні, службовій поведінці і конкретних вчинках.

Визначимо деякі особливості жінок і чоловіків та їх проявлення в діловій сфері, що дасть можливість уникати етичних помилок і конфліктів в процесі ділового спілкування. На думку психологів[2]:

  • · жінки мають більш витончений смак, ніж чоловіки; чіткіше бачать відмінності в матеріалах, формах, кольорах;
  • · жінки більшою мірою відчувають острах, побоювання перед керівництвом, ситуаціями та обставинами;
  • · у жінок емоційне начало бере гору над раціональним;
  • · жінки менше, ніж чоловіки, орієнтовані на успіх;
  • · жінки легше адаптуються до нових умов праці, обставин, методів керівництва.

Для чоловіків притаманним є розрахунок, зіставлення фактів, логічний аналіз і раціональний підхід. У жінок своя жіноча логіка, яка відрізняється інтуїцією, ситуаційністю, асоціативністю.

Рисами жіночого характеру є добродушність, м’якість, висока чутливість, емоційність. Властивості характеру чоловіків– самостійність, надійність, схильність до ризику, твердість.

Чоловіки цінують у собі ділові якості, інтелект, мужність. Для жінок важливим є позитивна оцінка їх зовнішності, жіночості, емоційності.

Оскільки жінки більш емоційні, ніж чоловіки, вони частіше бувають “конфліктоносіями”. До конфліктності також приводять максималістські судження жінок, що теж проявляються частіше, ніж у чоловіків.

З іншого боку, наведені властивості жінок дозволяють їм краще розуміти інших людей, проявляти до них співчуття. Жінки більш уважні до дрібниць, деталей, але узагальнення, висновки– не завжди їх сфера. Відмінністю також є те, що у чоловіків, краще ніж у жінок, розвинута просторова уява.

Тому для попередження можливого виникнення ситуацій, які можуть викликати етичні порушення, для створення сприятливої моральної атмосфери потрібно враховувати психологічні особливості представників різних статей.

Проте в сфері ділового етикету існує ряд рекомендацій, що є результатом того, що в деяких випадках перевага віддається жінці[3]:

  • · жінка перша подає руку для рукостискання;
  • · жінці рекомендують чоловіка, а не навпаки;
  • · в службовому автомобілі жінка займає більш почесне місце і першою сідає в автомобіль;
  • · в службовому приміщенні жінка може прийняти допомогу чоловіка (з урахуванням його більшої фізичної сили) при необхідності пересунути чи перенести меблі або якесь важке обладнання;
  • · чоловік поступається жінці дорогою.

Багато чоловіків і жінок все ще не знають деяких тонкощів взаємин між собою і тому допускаються помилок ділового етикету. Так на цю проблему звертає увагу у своїй книзі “Бізнес-етикет” Сабат Енн Мері[18].

Помилки чоловіків:

  • · звертання до жінок-колег зі словами “дорогуша”, “любочка”;
  • · манера торкатися жінок-колег руками;
  • · виключення жінок з “кола старих добрих друзів”.
  • · при відповіді на телефонний дзвінок називати тільки своє ім’я;
  • · хіхікати, щоб заповнити паузу;
  • · вести себе не так само дружелюбно з дружинами чоловіківколег, як з самими колегами;
  • · використовувати на робочому місці ненормативну лексику;
  • · телефонувати під час роботи у особистих справах.

Помилки жінок:

Таким чином, належність до тієї чи іншої статі накладає на суб’єктів ділових стосунків додаткові обов’язки з дотримання норм ділового етикету.

Основні поняття і ключові слова: гендер, гендерна рівність, ділова жінка, гендерні стереотипи, гендерні особливості.