Етика ділових відносин
1.5. Етика та етикет
Базовими категоріями аналізу етичних засад бізнесу та менеджменту є “етика”, “мораль”, “моральність”, “етикет”, тому зупинимось на їх означенні.
Етика(з грецьк. еthos– норов, звичай, характер)– система знань (наука) про мораль та моральність, їх сутність та історію розвитку, їх роль та місце в житті людини.
Етика–система знань про добро та зло, їх актуалізацію в житті та поведінці людини.
Мораль(з лат. моris– норов, звичай, характер)– теоретична сукупність поглядів на мораль та моральність, моральнісні відношення, якості, діяльність людини; це моральні принципи, норми і правила поведінки. Мораль визначає цінності людини, регулює її поведінку з точки зору принципового протиставлення добра та зла.
Функції моралі: регулятивна, ціннісно-орієнтовна, гуманістична, пізнавальна, виховна.
Моральність–поведінка, вчинки, якості, відношення, діяльність людини як результат безпосередньої реалізації моральних ідей, цінностей, принципів, норм і правил поведінки.
Ділові стосунки і культура комунікації в цілому має не тільки внутрішню (моральну, психологічну), а й зовнішню сторону– етикет, норми якого досить значущі в моральному плані.
Етикет–це сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків (ставлення до інших, форми звертання, манери, стиль одягу тощо). Це складова зовнішньої культури окремої людини і суспільства в цілому. Етикет є певною формою церемоніалу, це мова символів.
Дослідження підтверджують, що етичні засади поведінки людини мають глибокі історичні корені. Так, зберігся зміст рукопису “Повчання Кочемні”, датований кінцем ІІІ тисячоліття до н. е. Складовими його змісту є поради старших молодим щодо поведінки в суспільстві. Вперше згадується про необхідність бути чистим і охайним, вміти користуватися столовими приборами.
Ще Конфуцій розумів, що люди потребують зразків, згідно з якими вони мають поводитися. Таким зразком у конфуціанстві є принцип
Лі (лі-етикет). Лі-етикет, на думку Конфуція, повинен був сформувати гармонійні відносини між людьми, регулювати поведінку в різних життєвих ситуаціях. Одним з Лі було саме життя самого Конфуція.
Етикет виник в епоху Середньовіччя в середовищі феодалів (лицарів). Лицарі виробили власний кодекс честі, моральні норми, які були запроваджені у житті і суворо дотримувалися. Належність лицарів до їхнього суспільного стану вимагала дотримання чіткої ієрархії, уваги до різноманітних ритуалів, символів, атрибутики.
Але особливо складними та суворими правила поведінки існували при дворі монарха. Сам термін “етикет” увійшов до лексикону за часів правління французького короля Людовіка ХІV (ХVІІст.) як порядок і форма ввічливості при дворах монархів. На одному з вишуканих, величезних прийомів короля гості одержали картки (етикетки) зі зводом правил поведінки в конкретних церемоніях.
В Росії норми етикету активно вводилися в період царювання Петра І. У 1717р. за розпорядженням царя була видана книга “Юності чесне зерцало, або показання до життєвого обходження, зібране від різних авторів”. У збірці молодим дворянам давалися поради, як поводити себе в товаристві.
Сучасний період глобалізації, розвитку комунікації, діалогу культур вимагає посилення уваги до дотримання норм етикету. До загальних принципів сучасного етикету відносяться[14]:
- · гуманізм і людяність, які вимагають бути ввічливим, тактовним, гречним, скромним;
- · доцільність дій, яка дає змогу людині поводитися розумно, просто, зручно;
- · краса поведінки, шляхетності;
- · дотримання звичаїв і традицій тієї країни, в якій перебуває людина.
Існує п’ять видів етикету: придворний, військовий, дипломатичний, загальногромадянський і діловий (службовий).
В етикеті, як правило, закладені певні моральні принципи. Водночас етикет має суто зовнішню, часом відірвану від свого морального змісту, форму. Адже за суворим дотриманням правил етикету може критися недоброзичливе ставлення до інших. В цьому разі етикет стає формою лицемірства.
Безпосередньо з мораллю пов’язані такі норми етикету: ввічливість, тактовність, коректність, вихованість.
Основні поняттяі ключові слова:етика, мораль, моральність, добро і зло, етикет, види етикету, функції моралі.