Етика ділових відносин

1.3. Етичні норми в менеджменті

Значну роль в розвитку бізнесу, підвищенні ефективності діяльності організації відіграє менеджмент, важливою складовою якого має бути етика, яка базується на системі принципів і норм, що характеризують поводження керівників і рядових працівників організації стосовно суспільства, інших організацій, груп, а також у відносинах між собою. З метою опису цілей організації, створення нормальної етичної атмосфери і визначення етичних рекомендацій у процесах прийняття рішень, розробляються етичні нормативи.

У практиці менеджменту значного поширення набули етичні нормативи, що забороняють такі дії[12]:

  • · шахрайство;
  • · вимагання;
  • · підношення подарунків посадовій особі;
  • · розпалювання конфліктів на ґрунті зіткнення інтересів;
  • · ухиляння від сплати податків;
  • · продаж недоброякісної продукції;
  • · розкриття секретів підприємства;
  • · незаконне використання інформації, отриманої у особи, яка довіряє тобі.

Американська освітня організація Центр етичних ресурсів пропонує 12 кроків у напрямку розробки кожною організацією власної етичної програми[8]:

1) формування бачення майбутнього;

2) визначення базових цінностей;

3) розробка корпоративного етичного кодексу;

4) створення служби чи призначення працівника з питань етики;

5) створення команди (комітету) оперативного рішення етичних питань;

6) розробка стратегії етичного спілкування;

7) проведення тренінгів з етики;

8) створення „гарячої” телефонної лінії етичної допомоги;

9) розробка системи оцінок і нагород;

10) створення системи контролю і реєстрації даних;

11) проведення періодичного оцінювання;

12) введення етичного стилю керівництва.

Етичною має бути також кадрова політика. Так, згідно з Артуром Воллержу, кадрова політика “ВМW” визначається такими принципами[18]: орієнтація образу дій на етичні цілі, велику людяність, ліберальність і терпимість, прагнення до справедливості, принцип дії і протидії, самостійність і індивідуальність, самоствердження в роботі, влада, ієрархія, прагнення до соціальних контактів, інформація і комунікація, вільне вираження думки, прагнення до безпеки, соціальна користь праці і демократія.

Реалізацію головної мети й основних завдань менеджменту здійснюють менеджери. Вони використовують різні методи, стратегію і тактику управління колективом людей.

Сучасний менеджер повинен виконувати ролі керівника, лідера, дипломата, вихователя, інноватора тощо.

Менеджер, приймаючи те чи інше рішення, повинен пам’ятати, що суспільство звертає увагу і на етику, і на тверде дотримання законів, і тому йому варто дотримуватись найвищих стандартів відповідальності.

На основі опитування багатьох менеджерів, бізнесменів сучасності можемо намалювати портрет менеджера високого класу, який[26]:

  • · добре знає потреби клієнта і сприяє їх задоволенню;
  • · стимулює використання нестандартних підходів, запалює своїми ідеями інших;
  • · бере на себе відповідальність тоді, коли інші собі цього не дозволяють;
  • · генерує нові ідеї, спрямовані на суттєві зміни;
  • · залучає у команду талановитих людей, вміє використовувати потенціал кожного члена команди і ставиться до нього як до партнера;
  • · не тільки активно поновлює свої знання та вміння, а й створює умови для поновлення знань членами команди;
  • · сміливо впроваджує нові технології;
  • · вміло усуває психологічні бар’єри між підрозділами, окремими людьми, створює умови для доброзичливих взаємин між ними;
  • · формує корпоративну культуру в організації.

Відомий менеджер ХХ століття Лі Якокка сформулював такі постулати мистецтва управління[18].

  • · Уміння контактувати з людьми– це все і вся.
  • · Щоб мати успіх в бізнесі, як, зрештою, і майже у всьому іншому, найголовніше– це вміти зосередитися і раціонально користуватися своїм часом.
  • · Тому, хто хоче стати фахівцем у галузі вирішення будь-яких завдань бізнесу, треба насамперед навчитися визначати пріоритети.
  • · Єдине, чим ти володієш як людська істота,– це твоя здатність міркувати, це твій здоровий глузд. У цьому твоя єдина перевага перед мавпою.
  • · Помилки роблять усі. Біда в тім, що більшість людей просто не хоче їх відверто визнавати.

Якщо справді віриш у те, що робиш, варто наполегливо домагатися свого, навіть попри безліч перешкод, що виникають на шляху.

А не менш відомий менеджер Джек Уелч, який понад 20 років ( до 2001р.) очолював компанію “Дженерал електрик”, визначив такі аспекти діяльності менеджера[28]:

  • · у новому тисячолітті, сповненому жорсткої конкуренції, необхідно вести людей до цілі, не командуючи ними, а запалюючи, надихаючи їх;
  • · треба вміти розробляти не план дій, а знаходити ключову ідею, яка дасть можливість кожному виявляти творчість, неординарний підхід і водночас об’єднуватиме всіх;
  • · щоб реалізувалися кращі ідеї, важливо вміти долати бар’єри в спілкуванні між людьми, створювати умови для постійного професійного та особистісного зростання кожного працівника, незалежно від посади, віку, досвіду тощо.

Ефективність роботи менеджерів оцінюється досягнутими організацією техніко-економічними показниками: зростанням обсягу виробництва; зростанням продуктивності праці; фондовіддачею; собівартістю; рентабельністю. Але недотримання норм етикету, недостатність кваліфікації, досвіду, умінь і навичок менеджера організації може поставити цю організацію у вкрай несприятливе становище, навіть довести до банкрутства. Саме тому менеджер має постійно і все життя вдосконалювати себе.

Основні поняття і ключові слова: етика, менеджмент, менеджер, етика управління.