Управління змінами

5.4. Робочі групи в управлінні змінами

Робоча група - це сукупність працівників, об´єднаних простором, професійною діяльністю, певним чином взаємодіючих між собою і виступаючих по відношенню до оточуючих як єдине ціле. Взаємодія людей у виробничому процесі потребує координації і спрямування зусиль всіх членів групи. Тому робоча група є головним об´єктом управління.

Формування робочої групи в процесі роботи є природний наслідок поділу праці і важливий засіб здійснення індивідуальних соціальних потреб.

Закон синергії говорить, що потенціал групи як єдиного цілого перевищує суму потенціалів окремих елементів через їх взаємну підтримку і доповнення. Отже, від об´єднання в робочі групи суб´єкти істотно виграють в продуктивності праці, що призводить до зростання доходів (матеріальна зацікавленість).

Можливості групи виявляються більше, ніж сума можливостей її учасників з наступних причин:

1) взаємодія дозволяє подолати обмеженість фізичних та інтелектуальних здібностей кожної окремої людини;

2) завдяки виникаючої спеціалізації праці вдається істотно підвищити його продуктивність;

3) у процесі спільної діяльності в учасників, крім їх волі, виникає дух змагання, мобілізуючий приховані резерви і суттєво підвищує інтенсивність праці;

4) створюються умови успішного вирішення проблем там, де з тих чи інших причин неможливо розподілити обов’язки між окремими учасниками;

5) у процесі спільної праці передаються знання, навички, передові методи роботи, тобто відбувається професійне зростання членів групи.

Більше того, існує безліч видів робіт, які поодинці взагалі неможливо виконувати.

Існує думка, що робоча група не тільки об’єкт, але і суб’єкт управління. І чим більше членів робочої групи беруть участь у прийнятті управлінського рішення, тим повніше ці рішення відображають інтереси працівників. Узагальнивши накопичений практичний досвід, німецькі вчені сформулювали наступні можливі варіанти участі працівників у підготовці та прийнятті управлінських рішень:

- керівник до видання наказу намагається переконати підлеглих у правильності свого рішення;

- він приймає рішення, але допускає питання про своє рішення, щоб відповіддю на них домогтися схвалення свого рішення членами робочої групи;

- керівник інформує членів групи про передбачуване рішенні, які повинні висловити свою думку до прийняття рішення;

- група готує пропозиції з числа спільно розроблених і узгоджених рішень, а керівник приймає остаточне рішення;

- група приймає рішення після того, як керівник проаналізував проблему і визначив рамки для його прийняття;

- група приймає рішення, а керівник виступає в ролі координатора всередині групи і за її межами.

Групи поділяються на реальні (об’єднання людей у спільній праці) і умовні (учасники об’єднані статистично за певною ознакою), але в тому чи іншому випадку вони існують об´єктивно.

Слід зазначити, що членство в реальній робочій групі не означає, що люди повинні постійно перебувати поруч і спільно виконувати роботу. Члени групи можуть бути розділені просторово. Г+оловне тут - включення в єдиний виробничий процес на основі кооперації праці та в певну систему міжособистісних відносин.

У рамках групи між її членами виникають наступні типи відносин:

- дружня кооперація і взаємодопомога, засновані на повній довірі;

- товариське суперництво (змагання) у певних сферах, але обов´язково в рамках позитивної взаємодії;

- формальне співробітництво при фактичному нейтралітет;

- нетовариське суперництво в рамках формального співробітництва при взаємній недовірі, орієнтація на досягнення індивідуальних (корисливих) цілей навіть при спільній роботі;

- суперництво і негативне ставлення один до одного в рамках спільної діяльності (кооперація антагоністів).

В організації група може існувати як підрозділ, проектна команда, комітет, бригада та ін., Виступаючи при цьому в якості керуючої, керованої або самокерованої структури.

За ступенем згуртованості і тісноти контактів учасники групи класифікуються наступним чином:

  1. Група-конгломерат (натовп), що складається з осіб, що випадково опинилися поруч і не пов’язані між собою. Натовп - безструктурне скупчення людей, які не мають спільної мети, але пов’язаних подібністю емоційного стану і об’єктом уваги.
  2. Група-об’єднання (зграя) - тимчасове утворення для вирішення конкретних разових проблем, яке включає осіб, що прагнуть досягнення схожих цілей і між якими можливе співробітництво, але члени такої групи байдужі один до одного в особистому плані.
  3. Група-колектив - спільність, що характеризується постійною участю, єдністю цілей, засобів, умов діяльності, неформальними відносинами учасників, наявністю механізмів підтримки згуртованості.