Управління змінами
3.2. Менеджер і лідер: спільні та відмінні риси. Особливості мислення лідерів
Сучасна теорія менеджменту приділяє підвищену увагу питанням лідерства в організації. Людина, що бажає стати лідером, повинна володіти різноманітними якостями, які відповідають різним ситуаціям. Вважається, що лідерським якостям можна навчитися, що маючи ці якості людина може придбати авторитет, і співробітники визнають його лідером, при цьому, лідер виконує безліч соціальних ролей, кожна з яких вимагає наявності конкретних знань, навичок. Серед проблем, що знаходяться в компетенції лідера, основними є: утвердження і розвиток певного типу організаційної культури; побудова ефективної комунікації в організації; формування робочих груп і управління ними; управління конфліктами; побудова коаліцій та розвиток партнерських відносин; своєчасне реагування на динаміку зовнішнього середовища та управління змінами. Ефективність управління безпосередньо пов’язана з оптимальним використанням ресурсів організації при вирішенні нагальних проблем та її здатністю гідно зустріти вимоги найближчого майбутнього (у розрахунку на нові досягнення).
У стабільній ситуації ефективність функціонування організації може бути забезпечена її керівництвом без урахування відносин лідерства. Але в нестабільних умовах, коли від організації вимагається постійна готовність до змін, що відповідають новим обставинам і запитам, ефективність організаційної діяльності керівництва залежить від наявності в нього потенціалу лідерства.
Лідерство - найважливіший компонент ефективного керівництва. Воно зустрічається скрізь, де є стійке об’єднання людей. Термін «лідер» означає «вождь», «ведучий». Лідерство відрізняється від керівництва, яке передбачає досить жорстку і формалізовану систему відносин панування - підпорядкування.
Лідер - це символ спільності та зразок поведінки для групи. Він висувається, як правило, знизу, переважно стихійно і приймається послідовниками. Лідер - це людина, здатна впливати на окремих людей або групи, спрямовуючи їх зусилля на досягнення цілей організації.
Для ефективного управління організаційними змінами важливе значення має авторитет керівника. Це - загальновизнаний неформальний вплив його на підлеглих, що базується на знаннях, моральних якостях, досвіді; це форма здійснення влади. Джерелами авторитету керівника є посадовий статус і завойований престиж. Доповнюючи один одного, вони створюють передумови для нормального функціонування трудового колективу. Керівник, що має авторитет є одночасно лідером колективу, або формальним лідером.
Керівник-лідер користується службовим і особистим авторитетом. Для цього він повинен володіти високо розвинутими діловими та особистісними якостями, здібністю до спілкування і встановлення контактів з персоналом.
Людей, що мають владу в організації, можна розділити на три категорії: формальний керівник, неформальний лідер і формальний лідер.
Формальний лідер має повний набір інструментарію впливу на колектив, отже, має достатній шанс на успіх. Аналіз природи лідерства показує, що воно виникає з певних потреб людей (їх об’єднань), задовольняти які й покликані лідери. Природу лідерства розкривають різні теорії. Так, теорія рис пояснює феномен лідерства такими якостями людини, як розум, воля, цілеспрямованість, організаторські здібності, компетентність та ін. Послідовники концепції хариз- матичного лідерства відчувають натхнення від лідера і прагнуть в усьому його наслідувати. У факторно-аналітичній теорії вводяться поняття цілей і завдань, які пов’язані з конкретною ситуацією, та формують стиль поведінки лідера. Дослідники ситуаційної теорії виходять з того, що конкретні обставини диктують відбір лідера і детермінують його поведінку. Як відмітив У. Беніні: «Менеджери чинять правильно, а лідери роблять правильні вчинки».
Звичайно, лідерство передбачає наявність харизми, мужності, рішучості. Але стрімка зміна ділового середовища змушує шукати нові підходи до лідерства, які були б у меншому ступеню спрямовані на володіння формальною владою, не націлені на управління за допомогою наказів, а більш спиралися на використання комунікативних зв’язків, на вміння залагоджувати конфлікти, дипломатично, вмотивовано керувати.
Сучасний лідер повинен уникати прояву коливань, прагнучи полегшити прийняття рішення. Звичайно, іноді керівникові доводиться приймати власне рішення незалежно від того, як це рішення може сприйняти команда. Це може бути ситуація, в якій потрібна негайна реакція лідера, або якщо він володіє пев- ною інформацією і приймає рішення самостійно, тоді члени команди змушені прийняти це рішення. Також лідер повинен вміти заохочувати співробітництво в групі без шкоди для якості рішень, що приймаються. Прагнення врахувати думку кожного може призвести до нездорових компромісів, до прийняття сумнівних рішень, хоча вони і залишать задоволеними більшість учасників команди. Можна було б сказати, що так прагнуть поступати досвідчені менеджери. Але практика показує, що: управління і лідерство - це зовсім різні, хоча і дотичні завдання. Завдання менеджера - впоратися з труднощами. Завдання лідера - впоратися зі змінами. Тобто, управління виглядає як більш легке завдання, але з кінця ХХ ст., коли термін «зміни» стало гаслом оновлення економіки, менеджерам, навіть середньої ланки, доводиться все частіше виконувати функції лідерів (табл. 3.3, 3.4).
Таблиця 3.3 - Порівняльна характеристика функцій менеджера і лідера
Функції менеджера |
Функції лідера |
Планування роботи, бюджетів |
Встановлення напрямів дії |
Формування організаційної структури та відбір персоналу |
Підбір партнерів та союзників |
Контроль за своєчасністю вирішення проблем |
Створення мотивації |
Таблиця 3.4 - Спільні та відмінні риси менеджера і лідера
Менеджер |
Лідер |
Адміністратор |
Інноватор |
Доручає |
Надихає |
Працює за цілями інших |
Працює за власними цілями |
План - основа дій |
Бачення - основа дій |
Покладається на систему |
Покладається на людей |
Використовує аргументи |
Використовує емоції |
Контролює |
Довіряє |
Підтримує рух |
Дає імпульс рухові |
Професіонал |
Ентузіаст |
Приймає рішення |
Перетворює рішення на реальність |
Робить справу правильно |
Робить правильну справу |
Його поважають |
Його обожнюють |