Психологічна служба

4.8. Діяльність психологічної служби в умовах військової агресії

В кінці 2013 на початку 2014 років у нашій країні відбулися надзвичайні події: Революція Гідності, анексія Криму і Севастополя, війна на сході. В результаті цих подій в Україні з’явилося близько 2 мільйонів внутрішньо переміщених осіб, серед яких майже 200 тисяч дітей, сотні тисяч поранених і загиблих. Такі соціальні збурення відобразились і на діяльності працівників психологічної служби системи освіти.

Психологічна служба, разом з виконанням своїх безпосередніх функцій — психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, змушена наразі взяти на себе ще й специфічні, що пов’язані з наданням допомоги постраждалим дітям, їх батькам, педагогам, громаді. Працівники психологічної служби своєю діяльністю забезпечують сприятливі соціально-психологічні умови для реабілітації постраждалих і адаптації їх до нових умов проживання і навчання. Основними видами роботи, над якими зараз працюють співробітники УНМЦ практичної психології і соціальної роботи у даному напрямі є:

— виявлення і діагностика причин соціально-психологічних проблем, що турбують зараз усіх учасників навчально-виховного процесу шляхом проведення моніторингів, скринінгів та здійснення аналізу статистичної інформації;

— розробка методичних рекомендацій для педагогів, керівників закладів освіти з організації надання психологічної допомоги дітям, педагогам, батькам, що відноситься до категорій: «внутрішньо переміщені особи» та «діти учасників АТО»;

— розробка рекомендацій для працівників психологічної служби з проведення діагностичної і корекційно-розвивальної роботи з цими категоріями постраждалих;

— здійснення інформаційної й навчальної діяльності для підвищення фахового рівня працівників служби та інших педагогічних працівників.

Результати щорічного моніторингу розвитку психологічної служби системи освіти за 2015-2016 навчальний рік показали, впродовж року до працівників служби надійшло 3 014 130 звернень, що становить в середньому 13,8 звернень на 1 працівника на місяць.

Серед питань, з якими батьки зверталися до практичних психологів, найбільш вагомими є: проблема стосунків дитини з однолітками та адаптація до нового колективу (21,07%), готовність до навчання та труднощі у навчанні (18,77%), вікові та індивідуальні особливості розвитку, проблеми самооцінки дитини (8,76%). Батьки зверталися до соціальних педагогів з питань допомоги дітям та сім’ям у СЖО (34,86%), проблеми стосунків дитини з однолітками та адаптації до нового колективу (11,16%), профілактики шкідливих звичок, проблем залежностей та формування навичок ЗСЖ (8,25%).

Основними причинами звернень педагогів до практичних психологів є: питання, пов’язані з асоціальними проявами у поведінці учнів (13,36%), готовність до навчання та труднощі у навчанні (11,68%) і вікові та індивідуальні особливості розвитку, проблеми самооцінки дитини (11,25%). Основними проблемами звернень педагогів до соціальних педагогів — питань допомоги дітям та сім’ям у СЖО (26,21%), питання, пов’язані з асоціальними проявами у поведінці учнів (13,65%) і психологічний клімат педагогічного колективу (10,11%).

Перші позиції серед звернень учнів (студентів) до практичних психологів обіймають: проблема самовдосконалення, розвитку власних здібностей та компетенцій (21,65%), проблема професійного самовизначення (12,47%) та проблема стосунків з однолітками (12,41%). Щодо звернень до соціальних педагогів, то найбільш актуальними проблемами є: проблема самовдосконалення, розвитку власних здібностей та ком- петенцій (22,84%), питань допомоги дітям та сім’ям у СЖО (12,40%) та проблема професійного самовизначення (11,20%).

Найбільш вагомими питаннями з якими звертаються до фахівців психологічної служби громадські організації та державні установи, є: питання допомоги дітям та сім’ям у СЖО (51,04%), проблема професійного самовизначення (13,58%), проблема самовдосконалення, розвитку власних здібностей та компетенцій (12,6%).

Аналіз результатів моніторингу діяльності психологічної служби ВНЗ свідчить, що у порівнянні з попередніми роками звернення «сторонніх організацій» зросли більше ніж у двічі — окрім традиційних звернень батьків, абітурієнтів, випускників, роботодавців, наявні звернення таких категорій як «мешканці міста», «учасники соціальних заворушень», «військовослужбовці» тощо. З’явилася значна кількість звернень таких як «стресовий стан», «постстресовий стан», «емоційне вигоряння», «су- їцидальні настрої», що вказує на складну психологічну ситуацію, у якій перебувають усі учасники навчально-виховного процесу, і покладає на фахівців психологічної служби додаткове навантаження.

Моніторинг, що був спеціально проведений у березні 2016 року, основною метою мав показати обсяги роботи працівників психологічної служби з надання допомоги внутрішньо переміщеним особам та дітям і сім’ям, що постраждали внаслідок військового конфлікту. Інформацію надали всі області крім Рівненської, Луганської і м. Київ (див. Додатки).

Про кількість працівників служби, що надають допомогу різним категоріям постраждалих свідчать наступні дані (див. Додатки). Найбільша кількість психологів і соціальних педагогів зосередили свою увагу на роботі з дітьми і сім’ями учасників АТО — більше як 40% працюючих у службі. Робота з дітьми — внутрішньо переміщеними — більше 33%, робота з батьками, що відносяться до категорії «внутрішньо переміщені особи» — більше 30%.

Основними цільовими групами у цьому році стали (див. Додатки): діти і сім’ї учасників АТО, більше як 48 тисяч, що складає трохи більше 33% від загальної кількості тих, хто звернулись за допомогою; учні і студенти ВПО — більше 43 тисяч, що складає майже 30%; батьки учнів ВПО — майже 31 тисяча (більше 21 %).

Загальна кількість осіб, що отримали допомогу від практичних психологів і соціальних педагогів склала більше як 145 тисяч. На перше місце у цьому році вийшли проблеми «роботи з дітьми і сім’ями учасників АТО» у зрівнянні з проблемами «адаптації переселених» у минулому році. Динаміку процесу показано на графіку (див. Додатки).

Всеукраїнський моніторинг «Молодь і протиправна поведінка» (грудень 2015 р.). Загальна кількість респондентів становила 10743 особи (учні 9-11 класів, ПТНЗ, ВНЗ 1-2 р.а.), з них учнів міст — 8140, села/селища — 2603 відповідно. Всього було опитано: 5352 хлопця і 5391 дівчину.

Так, на запитання «Як Ви вважаєте, чи зросла кількість правопорушень і злочинів у зв’язку із збройним конфліктом на Сході країни?» 71 % відповіли ствердно, 10 % заперечили цю тезу, а 19 % не визначились із відповіддю. Разом з тим, 77% опитаних заперечили наявність в класі (групі) дітей з внутрішньо переміщених сімей.

Аналіз результатів переконано вказує на неоднозначність позиції місцевого населення щодо переміщених сімей. Зокрема, 32% опитуваних дітей проти допомоги переміщеним особам, 46% — не визначилися. Таким чином, лише 22% визнає категорію переміщених як особливу в частині допомоги і підтримки.

Отримані дані вказують на необхідність розробки і впровадження програм щодо профілактики явищ булінгу, дискримінації, жорстокості. Зокрема, 39% учнів і студентів підтвердили зростання вказаного показника, 38% — не визначилися. Таким чином, питання психосо- ціального супроводу дітей з внутрішньо переміщених сімей має стати пріоритетною в роботі вихователів, класних керівників, практичних психологів, соціальних педагогів.