Психологічна служба
4.6. Психологічне забезпечення діяльності позашкільних навчальних закладів
Позашкільні навчальні заклади суттєво відрізняються від більшості навчальних закладів як за своїми функціями, так і за структурою. Їх специфіка полягає у тому, що діти відвідують ці заклади добровільно. До позашкільних навчальних закладів відносяться: будинки (палаци) школярів, станції юних техніків, центри технічної творчості, центри туризму і краєзнавства, спортивні клуби (школи), еколого-натуралістичні центри та ін.
Основним завданням діяльності позашкільних навчальних закладів є розвиток творчості, пізнавальних інтересів і навичок, сприяння у виявленні та розвиткові талантів, нахилів і здібностей учнів. Основною діяльності позашкільних навчально-виховних закладів є гурткова робота. Гуртки формуються за інтересами дітей. При цьому, іще одна важлива особливість позашкільних закладів, гуртки є різновіковими. Тобто діти, що відвідують гурток, зазвичай різного віку (від 10-11 років до 16-17).
Позашкільний заклад створює дуже важливі умови для розвитку особистості дитини, її соціалізації, а саме:
- розвиток самостійності в оволодінні знаннями і пізнавальними навичками;
- поглиблення і диференціація пізнавальних інтересів;
- формування і розвиток навичок самостійної пізнавальної, науково-дослідної, пошукової і трудової діяльності;
- формування відповідального ставлення до природи та навичок відповідального поводження з природою;
- розвиток навичок спілкування у різновіковому колективі;
- формування мотивації до професії (або групи професій), професійна орієнтація;
- формування адекватного ставлення до суспільства, держави та її історії;
- розширення і поглиблення знань про природу, суспільство і себе самого;
- засвоєння соціальних норм і правил поведінки;
- змістовне і педагогічно доцільне заповнення вільного часу та ін. Позашкільні навчально-виховні заклади створюють сприятливі умови для діяльності психологічної служби. У першу чергу тут є високий ступінь ймовірності дотримання конфіденційності роботи психолога, чого іноді не можна забезпечити в інших навчальних закладах. По-друге,
звертання дітей до психологічних послуг є виключно добровільним і не обумовлено настійливими рекомендаціями педагогів. По-третє, участь дітей в роботі психологічної служби у цих закладах освіти (тренінги, гуртки юного психолога, рольові ігри, навчальні семінари і т.п.) обумовлена тільки їх інтересами або зацікавленістю.
Основною метою діяльності психологічної служби позашкільного навчально-виховного закладу (за В.В. Рибалкою) є створення сприятливих соціально-психологічних умов для творчого розвитку особистості дітей та підлітків на різних вікових етапах — від дошкільного до юнацького — і проведення психологічно-педагогічної роботи з розв’язання різноманітних психологічних проблем, що виникають у процесі творчої діяльності, соціальної поведінки, розвитку особистості підростаючого покоління.
Для досягнення цієї мети психологічна служба координує свої дії з керівництвом, педагогічним колективом позашкільного навчально- виховного закладу, батьками гуртківців, педагогами навчальних закладів, де навчаються гуртківці, громадськістю та всіма зацікавленими особами й установами. Психологічна служба у своїй діяльності керується інтересами дітей та підлітків, цілями і завданнями розвитку їх особистості, принципами педагогічної та психологічної етики.
Основними завданнями психологічної служби позашкільного навчально- виховного закладу є:
— підвищення рівня психолого-педагогічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу: гуртківців, педагогів, батьків;
— забезпечення сприятливих соціально-психологічних та індивідуально-психологічних умов для творчого розвитку особистості гуртківців, виявлення і цілеспрямований розвиток їх творчих здібностей в обраній сфері діяльності, надання їм допомоги у професійному самовизначенні;
— захист психічного здоров’я, особистісного суверенітету, гідності дітей і підлітків, профілактика стресів та перевантажень у навчально- виховній діяльності закладу освіти;
— надання необхідної психологічно-педагогічної допомоги дітям і підліткам у розв’язанні психологічних проблем, зокрема у подоланні негативного впливу на розвиток їхньої особистості несприятливих соціальних, екологічних, сімейних та інших факторів;
— підвищення рівня та якості навчально-виховної роботи в позашкільному закладі шляхом реалізації індивідуального, особистісного підходу до дітей і підлітків, психологічно доцільної організації диференційованого навчання, виховання і розвитку;
— психологічне забезпечення виявлення і психологічно-педагогічної підтримки обдарованих дітей;
— надання соціально-психологічної допомоги дітям і підліткам, що опинилися у складній життєвій ситуації та (або) потребують посиленої психолого-педагогічної уваги;
— соціально-психологічна реабілітація дітей, вилучених із несприятливих умов виховання, і таких, що відзначаються делінквентною, девіантною або аддиктивною поведінкою;
— профілактика Інтернет- і комп’ютерної залежності, психологічна реабілітація дітей і підлітків;
— популяризація психологічних знань, прищеплення молоді вмінь та навичок самовдосконалення, зрілої соціально-відповідальної поведінки, здорового способу життя, формування соціальної компетентності.
Психологічна служба позашкільного закладу здійснює свою роботу у таких напрямах:
Психологічна діагностика рівнів індивідуального та особистісного розвитку гуртківців, виявлення їхніх інтересів, нахилів, здібностей та обдарованостей, а також індивідуально- і соціально-психологічних проблем, особливостей найближчого соціального і сімейного оточення, життєвого шляху та умов навчання у школі.
Моніторинг динаміки розвитку колективів гуртків, секцій, творчих груп і положення у них окремих дітей. Особлива увага тут має бути приділена новачкам, що тільки-но інтегруються у неформальну структуру, «ізольованим» і «відторгнутим».
Консультативно-методична робота з дітьми, керівниками гуртків, студій, секцій, адміністрацією закладу, батьками й родичами гуртків- ців, усіма зацікавленими особами та установами шляхом зустрічей, бесід, індивідуальних та групових консультацій, нарад, психологічно- педагогічних консиліумів, «круглих столів», конференцій, семінарів, лекцій, дискусій тощо.
Психологічне консультування дітей, батьків, керівників гуртків і позашкільних закладів з метою ефективного проведення психологічної роботи з дітьми, надання їм методичної допомоги у самопізнанні, самоорганізації, творчому самовираженні та самовдосконаленні, подоланні негативних наслідків для їхньої особистості несприятливих умов довкілля.
Гурткова робота з дітьми та підлітками у спеціально організованих гуртках психологічного профілю «Юний психолог», з метою самовиховання, розвитку комунікативних навичок, логіки, мистецтво спілкування та ін.
Психологічна просвіта, яка передбачає популяризацію психологічних знань серед дітей і підлітків, членів педагогічного колективу, батьків, представників громадськості. Ця робота може проводитися через підготовку і випуск стіннівки, буклетів, газет, через засоби масової інформації району, виступи на місцевому радіо або телебаченні та ін.
Інструктивно-методична робота, яка полягає в розробці методичних матеріалів — розвивальних, корекційних і реабілітаційних програм, рекомендацій для педагогів і батьків, пам’яток з організації психолого- педагогічної допомоги дітям, керівникам гуртків, батькам з урахуванням конкретних умов виховання та проблем гуртківців.
Психологічна експертиза — психологічна оцінка тематичних планів, програм гурткової роботи, нових педагогічних технологій, методів психологічної та педагогічної діагностики, комп’ютерних діагностичних і навчальних програм з метою визначення ступеня їх відповідності завданням гармонійного, творчого розвитку особистості дитини.
Корекційно-розвивальна робота з дітьми, що потребують особливої педагогічної уваги. До таких категорій відносяться діти, що схильні до правопорушень, виховуються у проблемних сім’ях, відзначаються Інтернет-залежністю, схильні до вживання алкоголю або наркотиків. Психолого-педагогічна корекція відхилень у розвитку, навчальній діяльності й поведінці дітей з урахуванням впливу соціальних, індивідуальних та екологічних факторів.
Названий вид (напрямок) роботи психолога позашкільного навчально-виховного закладу застосовується також і до обдарованих дітей, оскільки вони також потребують підвищеної психолого-педагогічної уваги.
Психологічна профілактика. Виявлення та попередження різних психічних відхилень унаслідок дії несприятливих факторів навколишнього середовища. Психогігієнічна, психопрофілактична та психотерапевтична робота з метою забезпечення повноцінного психічного розвитку дитини, запобігання відхилень у становленні особистості, подолання негативного впливу несприятливих факторів соціального і природного середовища.
Працівник психологічної служби позашкільного закладу має право:
— отримувати інформацію, яка міститься в документах закладу, шкіл, вищих інстанцій системи освіти та інших установ і має стосунок до здоров’я дитини та її розвитку;
— формулювати конкретні плани й завдання роботи з дітьми та дорослими, вибирати пріоритетні напрями, форми і методи роботи, які випливають з його професійних можливостей і цілей психологічної служби;
— вимагати від педагогів і керівників інформацію та документацію про результати використання в навчально-виховному процесі поданих їм психологічних рекомендацій;
— не виконувати ті види діяльності, які суперечать завданням психологічної служби та Етичному кодексу психолога;
— вимагати від керівництва створення умов для виконання професійних обов’язків;
— брати участь у роботі різних органів, комісій, консиліумів, які розглядають питання навчання та виховання дітей;
— брати участь у діяльності професійних об’єднань, асоціацій, спілок, товариств;
— звертатися до відповідних органів управління освітою, державних та громадських установ з питань захисту своїх професійних інтересів, підвищення фахової кваліфікації, поліпшення роботи психологічної служби.
У своїй діяльності працівник психологічної служби позашкільного закладу зобов’язаний:
— керуватися передусім інтересами дитини, необхідністю її повноцінного психічного розвитку як особистості та її психологічно- педагогічного захисту від впливу різноманітних негативних факторів;
— спиратися на чинні закони, директивні документи та нормативні акти, які стосуються його професійної діяльності;
— документально фіксувати основні види своєї роботи, які здійснюються ним у позашкільному закладі;
— надавати необхідну допомогу педагогічному колективу, керівництву, батькам, усім зацікавленим особам з метою забезпечення повноцінного розвитку особистості дитини та її психологічного захисту від негативних впливів;
— контролювати застосування психологічних рекомендацій, які пропонуються ним педагогам, керівництву, батькам гуртківців;
— відвідувати заняття гуртків, виховні заходи позашкільного навчально-виховного закладу, попереджаючи про це адміністрацію;
— пропагувати психологічні знання, вміння, навички як елементи психологічної культури керівників гуртків, педагогів та учнів, як основу здорового способу життя;
— додержуватися професійної етики, проявляти тактовність, доброзичливість та довіру до педагогів, батьків, дітей, зберігати професійну таємницю, зокрема психодіагностичні дані про особистість дітей, аби не завдати їм шкоди.
Матеріальна база психологічної служби позашкільного закладу передбачає наявність окремих приміщень для проведення занять гуртка, засідань клубу, індивідуальних психологічних консультацій, а також кімнати психологічного розвантаження учнів та керівників гуртків.
Методичне керівництво психологічною службою позашкільного навчально-виховного закладу здійснюється керівником районної (міської) психологічної служби.