Психологічна служба
4.3. Психолого-медико-педагогічні консультації (ПМПК)
До складу психологічної служби системи освіти України входять психолого-медико-педагогічні консультації (скорочено — консультації, ПМПК) як постійно діючі методичні установи.
Головною місією названих установ є вирішення життєво важливих проблем дітей, які мають порушення у психофізичному розвиткові або мають соціально-педагогічну занедбаність чи ознаки ризику виникнення труднощів пізнавальної діяльності та поведінки. Відповідно до чинного законодавства та сучасної термінології, це діти з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.
Діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій регулюється нормативно-правовими актами, що діють у сфері освіти, та власним Положенням. Нині чинним є Положення у редакції «Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації», яке затверджено Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61, зареєстровано у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145) (див. Додатки).
У своєму розвитку психолого-медико-педагогічні консультації пройшли складний шлях. До 1993 року вони функціонували на громадських засадах як медико-педагогічні комісії (МПК), виконували лише одну функцію — діагностичну. Діагностичні засідання відбувались періодично, мали сезонний характер, на одному засіданні обстежувалася велика кількість дітей.
Названі умови діяльності стали причиною багатьох випадків неякісної діагностики і неправильної оцінки психолого-педагогічних труднощів дитини та прогнозу потенційних можливостей її суспільної і педагогічної реабілітації. Зрештою вони зумовили негативне ставлення у суспільстві до медико-педагогічних комісій. Таке негативне ставлення підтримувалось негнучкістю спеціальної освіти, забезпеченням її переважно в школах-інтернатах, інституціалізацією спеціальних навчальних закладів. Це породжувало невдоволення батьків, які хотіли виховувати дитину в родині, брати участь в її розвитку і навчанні.
Для усунення вказаних негативних явищ наказом Міністерства освіти України від 13.05.93 № 134, обласні та республіканська медико- педагогічні комісії реорганізовані в зональні та центральну психолого- медико-педагогічні консультації. Передбачалось, що з цього часу ПМПК будуть працювати як самостійні державні установи системи освіти.
Проте, через складні суспільно-політичні і економічні обставини, відсутність необхідних нормативно-правових актів істотних змін у діяльності ПМПК у період з 1993 по 2002 рік не відбулося: реорганізація була формальною, консультації обласного рівня за змістом функціонування залишались комісіями, бо фактично продовжували здійснювали лише одну функцію — діагностичну. Більшість обласних ПМПК впродовж десяти років (1993-2003) працювали у вкрай малочисельному складі (від 2 до 5 працівників) переважно на громадських засадах, обслуговуючи при цьому сотні тисяч дитячого населення.
Починаючи з 2003 року зміст діяльності психолого-медико-педаго- гічних консультацій кардинально змінився у зв’язку з розробкою і уведенням в дію нового «Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації» (2004 р.), інших нормативних документів. Вони забезпечили нормативно-правові засади переходу психолого-медико-педагогічних консультацій до діяльності в новому статусі — як самостійних постійно діючих установ системи освіти, з повним робочим днем, визначеним складом консультантів та, головне — новим змістом професійної діяльності.
Значну роль у процесі реформування психолого-медико-педагогічних консультацій відіграла зміна статусу Центральної ПМПК, яка у 2002 році увійшла до складу Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи і отримала повноваження координувати діяльність і здійснювати методичне забезпечення регіональних консультацій.
Працівниками психолого-медико-педагогічних консультацій є фахівці, що компетентні у різних галузях знань про дітей з порушеним розвитком. Згідно до Положення вони називаються консультантами.
До кадрового складу консультантів входять, насамперед, дефектологи (за сучасною термінологією — корекційні педагоги) вузьких спеціальностей, що відповідають видам порушень психофізичного розвитку у дітей, а саме: учитель-дефектолог (логопед); учитель-дефектолог (олігофренопедагог, психопедагог); учитель-дефектолог (сурдопедагог); учитель-дефектолог (тифлопедагог); практичний психолог — фахівець з питань інтелектуального розвитку дитини; практичний психолог — фахівець з питань девіантної поведінки; лікар-психіатр (дитячий); лікар- невролог (дитячий). Очолює консультацію завідувач, який є фахівцем з повною вищою дефектологічною освітою та досвідом педагогічної діяльності за фахом не менше 3 років.
Завдяки такому добору кадрів забезпечується повноцінне функціонування консультацій, оскільки в щоденній практиці вони мають бути постійно готовими до надання якісних професійних послуг дітям з різними видами порушень, особливо до глибокого і всебічного вивчення дитини, до розробки шляхів і засобів подолання труднощів у процесі навчання, виховання і трудової підготовки.
Зміст діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій як постійно діючих установ системи освіти багатоаспектний, передбачає широкий діапазон функцій і напрямів роботи, які кардинально змінюють саму концепцію їх функціонування — бути осередками інформаційно-консультативної допомоги у вирішенні актуальних освітньо- реабілітаційних проблем дітей з порушеннями у розвитку, консолідуючи задля цього зусилля не тільки освітніх, але й медичних, соціальних інституцій та сімей, які виховують таку дитину.
Основними функціями консультацій є: консультативна, методична, психолого-педагогічна, корекційно-розвивальна, аналітична, прогностична, профілактична, просвітницька.
Консультативна функція в діяльності ПМПК передбачає надання фахівцями консультацій різнопланових за змістом роз’яснень та порад щодо розвитку, навчання та виховання дітей, які мають певні труднощі пізнавальної діяльності та поведінки або порушення фізичного та (або) розумового розвитку. Консультації надаються різним категоріям споживачів. Насамперед — це батьки дітей (або особи, які їх замінюють), які мають труднощі або вади психофізичного розвитку; педагогічні працівники, вихованцями чи учнями котрих є названі категорії дітей; спеціалісти органів управління освітою, які відповідальні за реалізацію державної політики у сфері освіти дітей; працівники служб у справах дітей-сиріт та малозахищених груп населення.
Методична функція. Психолого-медико-педагогічні консультації — це заклади системи освіти методичного спрямування, які мають унікальний кадровий склад. Як зазначалось вище, відповідно до освітнього рівня консультанти мають професійні знання про різні види порушень психофізичного розвитку і зумовлені ними специфічні особливості пізнавальної діяльності у дітей, поведінки та формування соціального досвіду; володіють методами вивчення здатності до навчання; вміють враховувати індивідуальні труднощі дитини і застосовувати належні методи і прийоми у навчально-виховному процесі. Названі професійні знання і уміння дозволяють методично правильно розробляти педагогічну стратегію, враховувати в навчальному процесі індивідуальні особливості розвитку кожної дитини, складати індивідуальну програму розвитку, індивідуальний навчальний план, індивідуальну програму корекції, добирати і застосовувати адекватні технології (методи та прийоми) навчально-корекційної роботи. Методична допомога консультантів ПМПК передбачає надання зразків занять для батьків, які хочуть навчати своїх дітей в родинному колі, і для педагогів, особливо індивідуальної та інклюзивної форм навчання; надання необхідної наукової літератури, методичних програм, посібників.
Психолого-педагогічна функція реалізується через здійснення власного психолого-педагогічного вивчення (ППВ) дитини. Воно відбувається головним чином колегіально, на спеціальному засіданні, процедура якого строго регламентована. В окремих випадках така робота здійснюється індивідуально, як попереднє вивчення у змісті пробних корекційно-розвиткових занять з наступним колегіальним узагальненням. За запитом батьків може здійснюватись в домашніх умовах. Останнім часом виникла нова форма вивчення проблем особливої дитини — в навчальному закладі на запрошення команди супроводу дитини, яка навчається в інклюзивних умовах. Мета ППВ — з’ясування індивідуальних особливостей розвитку дитини і загальних здатностей до засвоєння знань та врахування їх в навчально-розвивальному процесі. Часто така робота відбувається в ігровій формі, з наданням негайної допомоги під час виконання різноманітних за змістом і складністю завдань в залежності від віку дитини. У процесі такого вивчення звертається увага на здатність дитини до взаємодії з дорослим, виконання елементарних практичних дій на основі сумісних дій, наслідування наочних зразків, вербальних інструкцій, самостійного виконання завдань; адекватність поведінки, здатність до зосередження, саморегуляції, працездатність, стійкість і сформованість когнітивних процесів, зокрема стан мовленнєвого і розумового розвитку, знань, умінь і навичок згідно до вікових норм. За результатами психолого-педагогічного вивчення формулюється зміст «Витягу із протоколу засідання ПМПК», що складається з психолого-педагогічного висновку і рекомендацій батькам та педагогам.
«Витяг» є юридично правосильним документом, який визначає навчальну програму та належні і додаткові освітньо-реабілітаційні заходи, на підставі якого місцеві органи управління освітою разом з батьками визначають місце та форму здобуття освіти дитиною з особливими освітніми потребами.
Прогностична функція ПМПК безпосередньо пов’язана з психоло- го-педагогічним вивченням дитини і передбачає визначення потенціалу її розвитку, рівня когнітивного функціонування та освітніх цілей на віддалену перспективу, шляхів соціально-трудової реалізації. Оцінка потенційних можливостей відбувається з урахуванням збережених функцій і сильних проявів розвитку, особливостей навчуваності дитини, які були виявлені під час навчально-діагностичного обстеження.
Корекційно-розвивальна робота — один з видів діяльності ПМПК. Вона передбачає індивідуальні корекційні заняття з дітьми та членами сім’ї у разі потреби. Такі заняття не замінюють роботу навчального закладу і надаються переважно тим дітям, які виявляються поза освітніми послугами. Вони можуть проводитися з різною метою: для заповнення відповідних розділів «Картки стану здоров’я і розвитку дитини», подолання порушень у розвитку, що не потребують тривалого часу (нетяжких мовленнєвих порушень), для поглибленого вивчення поведінкових та регулятивних функцій дітей з обмеженим контактом, для добору найбільш ефективних методів і прийомів корекційно-розвиткової роботи. Окремою темою таких занять є навчання батьків, які хочуть долучитися до корекційної роботи з своєю дитиною.
Інформаційно-аналітична функція ПМПК спрямована на:
а) детальне інформування батьків щодо існуючих у місцях їх проживання форм задоволення особливих освітніх потреб, умов його здійснення, обсягу і якості освітніх послуг. Мета такого інформування — допомогти батькам зробити свідомий вибір місця і форми навчання для їхньої дитини. Крім цього передбачається поінформування батьків про те, які ще додаткові послуги може отримати їхня дитина, наприклад, у позашкільній освіті, в реабілітаційних центрах, до яких медичних працівників необхідно звернутися з профілактичною метою, щоб не допустити хвороби, погіршення стану тощо;
б) інформування органів управління освітою різних рівнів про кількість дітей з вадами в розвитку за видами порушень, визначення наявних тенденцій, аналіз доступності та рівня забезпечення здобуття освіти такими дітьми, надання обґрунтованих пропозицій для змін, зокрема, впровадження інклюзивного навчання.
Профілактична функція ПМПК реалізується завдяки ранньому виявленню дітей з вадами розвитку та дітей, що відносяться до «груп ризику», забезпеченню психолого-педагогічного супроводу їхнього розвитку і виховання, вчасному залученню їх до корекційної роботи. Вона забезпечується заходами з подолання , або, принаймні, компенсації недоліків у розвитку, а також попередження виникнення вторинних ускладнень ушкодженого розвитку; підготовки дитини до співпраці з дорослим, до навчальної діяльності в ДНЗ, уникнення появи «синдрому хронічної неуспішності», специфічних труднощів формування шкільних навичок, упередження шкільної дезадаптації. Одним з критеріїв високої оцінки діяльності психолого-медико-педагогічних консультацій є активне виявлення дітей з вадами психофізичного розвитку саме дошкільного віку і забезпечення їм якомога ранньої корекційної допомоги. Адже якісна підтримка таких дітей у дошкільному віці є запорукою успішності їх навчання в інклюзивних умовах.
Просвітницька функція — це поширення знань з корекційної педагогіки серед населення, повідомлення через пресу, радіо, телебачення, наукові публікації інформації про визначальне значення корекційно- розвивальної роботи для реалізації потенційних можливостей дітей з вадами розвитку, формування оптимістичної позиції щодо можливостей соціально-трудової реабілітації дітей з особливими освітніми потребами та з інвалідністю в соціумі. Здійснюється така функція завдяки активній участі консультантів ПМПК в різних заходах (конференціях, семінарах, круглих столах); через читання лекцій, виступи в навчальних закладах (педагогічних нарадах, батьківських зборах), в співпраці з громадськими організаціями.
Усі функції ПМПК взаємопов’язані між собою і реалізуються через різні напрями і види практичної роботи консультантів. Провідними серед них є:
— виявлення та облік дітей з порушеннями психофізичного розвитку;
— організація якомога ранньої допомоги для них;
— психолого-педагогічне вивчення дитини та експертна оцінка стану її психічного розвитку;
— консультування різних груп населення;
— індивідуально-розвивальна робота;
— створення банків даних про кількості дітей з вадами психофізичного розвитку за різними видами порушень тощо.
Сучасні психолого-медико-педагогічні консультації мають диференційовану структуру, що складається з консультацій різного рівня функціонування: районних (міських), обласних і центральної консультації. При цьому слід зазначити, що обласні та Київська міська консультації за своїми функціями рівнозначні.
Проте, попри спільність функцій, напрямів та видів практичної роботи, в діяльності названих психолого-медико-педагогічних консультацій існують деякі відмінності. Так, психолого-медико-педагогічні консультації обласного рівня відповідальні за організацію діяльності районних (міських) консультацій, які функціонують на території області; дотримання вимог психолого-педагогічного вивчення, формулювання висновків та рекомендацій, деонтологічних принципів консультування, забезпечення прав дітей з особливими освітніми потребами в доступі до освіти.
Районні (міські) консультації — це служби відповідних відділів освіти, які, насамперед, є відповідальними за активне, якомога раннє виявлення дітей з порушеннями розвитку і включення їх у систему корекційно-реабілітаційних заходів. Першочерговим завданням розгортання діяльності районних (міських) консультацій є встановлення дієвої взаємодії між ними та тими фахівцями району (міста), які можуть забезпечити таке виявлення. Консолідуючи зусилля фахівців, дотичних до проблем дітей з порушеннями у розвитку, які проживають на території району (міста), консультанти районних консультацій ведуть банки даних про них, встановлюють контакти з їхніми батьками, намічають форми допомоги, відслідковують динаміку психічного розвитку дитини, у міру потреби забезпечують соціально-педагогічний патронаж сім’ї. Завданням районних ПМПК є також організація попереднього збору даних про стан здоров’я та розвиток дитини з метою направлення її, у разі потреби, на діагностичне обстеження; підготовка аналітичної звітності.
Головною структурою серед психолого-медико-педагогічних консультацій є центральна консультація, яка є підрозділом Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, вона підпорядкована і підзвітна Міністерству освіти і науки України та Національній академії педагогічних наук України. Вона координує і надає методичну допомогу в забезпеченні діяльності вище названих психолого-медико-педагогічних консультацій.
Успішність діяльності сучасних психолого-медико-педагогічних консультацій і їх здатність повноцінно виконувати фахові функції залежать від таких чинників:
— форми організації діяльності (постійна чи на громадських засадах);
— повноцінності кадрового складу працівників;
— матеріально-технічного забезпечення, насамперед, наявності відповідного приміщення;
— розгалуженості мережі районних-міських консультацій.
Протягом останніх років створено мережу постійно діючих районних (міських) консультацій. Кількість їх станом на 2016 рік зросла до 383. Саме завдяки створенню районних (міських) консультацій :
— Збільшився рівень виявлення дітей; однією з умов цього стало помітне збільшення педагогічних працівників, зайнятих в психолого- медико-педагогічних консультаціях; поліпшилась якість підготовки документів дітей до діагностичного обстеження. Жодна дитина не може бути обстежена на діагностичному засіданні в консультації без даних попереднього вивчення її різними фахівцями медичного і психолого- педагогічного профілю, які фіксуються у «Картці стану здоров’я і розвитку дитини».
— Забезпечено індивідуальну корекційну роботу з дитиною та сім’єю. Завдяки цьому надання і консультативної, і корекційної допомоги, вдалося максимально наблизити до місця проживання родини, збільшити регулярність і обсяг її, контроль за розвитком дитини; насамкінець завдяки створенню мережі ПМПК районного рівня істотно компенсується нерівномірність і недостатність корекційної допомоги дітям та професійної підтримки батькам в сільських і віддалених від центрів місцевостях. Раніше таку підтримку можна було отримати лише в обласній консультації.
— Створено умови для поліпшення якості діагностичного обстеження. Районні ПМПК отримали право діагностики окремих видів порушень у дітей. Це фактично зняло проблему формування черг (до 50 дітей на одне засідання) та проблему гострого дефіциту часу під час діагностичного обстеження, що часто ставало причиною неякісної діагностики і хибних рекомендацій. Функціонування районних консультацій створило максимально сприятливі умови для повноцінного вивчення дитини, оскільки за сучасними нормативними вимогами на одному діагностичному засіданні обстежується не більше 12 осіб.
— Здійснюється консультативно-методичний супровід сімей, які виховують дитину з важкою патологією вдома. Це стало доступним завдяки повноцінному кількісному і якісному кадровому складу районних (міських) консультацій та їх територіальною близькістю до місця проживання родини, яка цього потребує.
Сучасні психолого-медико-педагогічні консультації за напрямами та завданнями діяльності, кадровим складом, нормативно-правовими засадами функціонування є практичною моделлю майбутніх центрів діагностики і розвитку дитини.
Система психолого-медико-педагогічних консультацій також має подвійне підпорядкування — по адміністративній і по методичній лініям. Адміністративно ПМПК відповідного рівня (обласна, районна, міська) підпорядковуються керівникові управління або відділу освіти відповідного рівня. Методично районні (міські) ПМПК підпорядковуються обласній. Обласна ПМПК методично підпорядкована Центральній, а остання входить до складу Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи.
Останнім часом намітилась тенденція до зближення центрів психологічної служби з місцевими консультаціями як на рівні області (див. третю модель організації обласного центру), так і на рівні районів (міст). У ряді районів керівники психологічної служби суміщають свою роботу з керівництвом роботою ПМПК. Таке суміщення, якщо воно виправдано в організаційно-управлінському аспекті, дає доволі позитивні результати як для розвитку психологічної служби, так і для розвитку психолого-медико-педагогічних консультацій.