Психологічна служба
4.2.2. Організаційні моделі діяльності психологічної служби на рівні області
До структури психологічної служби системи освіти області входять: обласний центр психологічної служби, психологічна служба закладів профтехосвіти, психологічні служби вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, районні (міські) психологічні служби, психологічні служби закладів освіти обласного підпорядкування (позашкільні навчальні заклади, спеціальні навчальні заклади та ін.) та психологічні служби ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації. Обласна психологічна служба у своїй діяльності забезпечує усі напрями і види роботи психологічної служби системи освіти.
Перша модель. Вона застосовується там, де психологічна служба іще недостатньо розвинута, а її організаційна структура знаходиться на початковому етапі. Обласний центр є структурним підрозділом обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (ОІППО). До його складу входить 3-5 методистів.
Аналіз ситуації розвитку психологічної служби в областях показує, що ця модель, що й була історично першою, поступово відходить по- ступаючись місцем другій.
Друга модель. Центр є самостійною організацією, що має статус навчально-методичного центру з усіма правами юридичної особи. Підпорядкований він безпосередньо обласному департаменту освіти і науки. Директор (завідувач) центру є керівником психологічної служби області. Так організовані психологічні служби Вінницької, Дніпропетровської, Чернігівської областей. Штатна чисельність працівників таких центрів досягає 30 осіб.
В останній час помітні тенденції переходу управління психологічною службою саме до другої моделі.
Третя модель. Так звані об’єднані центри. Вони схожі з центрами другої моделі, але до їх складу входить також обласна психолого-медико- педагогічна консультація (ПМПК) (див. далі). Досвід роботи за третьою моделлю організації обласного центру є у Вінницькій і Дніпропетровській областях.
Четверта модель. Її іще можна умовно назвати центрами розвитку дитини. Ця модель, на наш погляд, є перспективою розвитку психологічної служби на рівні області. Головною особливість цієї моделі є те, що до складу центру третьої моделі додається іще відділ корекції та розвитку дітей і відділ моніторингу освітньої ситуації в області.
У принципі, дана модель багато в чому нагадує педологічні стації або лабораторії, що були широко розповсюджені на Україні у 30-ті роки минулого сторіччя.