Психологічна служба

4.1.3. Розподіл функцій і повноважень у психологічній службі

Після того, як ми розглянули структуру психологічної служби, зупинимося більш детально на функціях та повноваженнях її окремих підрозділів.

Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, під науковим керівництвом Інституту психології ім. Г. С. Костюка, Інституту спеціальної педагогіки, інших підрозділів та інститутів Національної академії педагогічних наук України, бере участь у формуванні державної освітньої політики. Зокрема, у питаннях розвитку мережі і стандартів діяльності фахівців психологічної служби системи освіти і системи психолого-медико-педагогічних консультацій. Сказане означає виконання ряду функцій, а саме:

— розробка та впровадження в діяльність служби новітніх методів і технологій практичної діяльності, оцінка їхньої ефективності;

— здійснення науково-дослідної роботи в галузі практичної (прикладної) психології;

— науково-методичне керівництво психологічною службою у системі освіти України;

— підвищення кваліфікації працівників служби шляхом проведення короткотермінових курсів, тренінгів, семінарів;

— методичний контроль за діяльністю служби в цілому, окремих її підрозділів та спеціалістів, супервізія;

— наукова і методична експертиза психологічних, соціально-педагогічних і соціологічних методик та технологій, що застосовуються в освітніх установах;

— моніторинг та оцінка ефективності діяльності служби в цілому або окремих її підрозділів;

- кадровий менеджмент та атестація фахівців служби вищої кваліфікації;

- психологічна експертиза педагогічних інновацій.

Обласні, та прирівняні до них центри, забезпечують реалізацію державної та регіональної освітньої політики в аспекті соціально-психологічного забезпечення та надання кваліфікованої психологічної, дефектологічної та соціально-педагогічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу. Це забезпечується виконанням наступних основних функцій:

- науково-методичне керівництво психологічною службою у системі освіти області, включаючи систему професійно-технічної, спеціальної і вищої освіти;

- методичний контроль за діяльністю служби області в цілому, окремих її підрозділів та спеціалістів, супервізія;

- науково-методична експертиза психологічних, соціально-педагогічних і соціологічних методик та технологій, що застосовуються в освітніх установах;

- моніторинг та оцінка ефективності діяльності психологічної служби області в цілому та окремих її підрозділів;

- розробка та впровадження в діяльність служби новітніх методів і технологій практичної діяльності, оцінка їхньої ефективності;

- кадровий менеджмент, атестація фахівців служби та участь у підвищенні їх кваліфікації;

- здійснення науково-дослідної роботи в галузі практичної (прикладної) психології, здійснення моніторингів і скринінгів;

- психологічна експертиза педагогічних інновацій;

- надання практичної соціально-педагогічної, дефектологічної і психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу.

Районні (міські) центри є основою психологічної служби. Вони мають забезпечувати у діяльності психологічної служби району (міста) виконання усіх завдань по усіх напрямках діяльності служби, що визначені у нормативних документах. Функції районного центру наступні:

- методичний контроль за діяльністю служби району (міста) в цілому, окремих її підрозділів та спеціалістів, супервізія;

- моніторинг та оцінка ефективності діяльності психологічної служби району (міста) в цілому та окремих її підрозділів;

- кадровий менеджмент, атестація фахівців служби та планування підвищення їх кваліфікації;

— здійснення моніторингів і скринінгів у закладах освіти міста (району);

— психологічна експертиза педагогічних інновацій;

— надання практичної соціально-педагогічної, дефектологічної і психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу.

Психологічна служба навчального закладу складається з практичних психологів і соціальних педагогів, що працюють у ньому.

Функції психологічної служби закладу освіти:

— надання практичної соціально-педагогічної, дефектологічної і психологічної допомоги всім учасникам навчально-виховного процесу — учням, вчителям, батькам;

— проведення просвітницьких лекцій, семінарів, інших занять з учнями, педагогами, батьками;

— консультативно-просвітницька робота з керівництвом та педагогічним колективом закладу освіти;

— здійснення моніторингів і скринінгів в учнівському і батьківському середовищі, серед педагогів закладу освіти;

— психологічна і соціально-педагогічна діагностика розвитку особистості учнів, учнівського і педагогічного колективу;

— психологічна і соціально-педагогічна експертиза педагогічних інновацій — методик, методів, технологій;

— консультативна і методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;

— корекційно-розвивальна робота з учнями, батьками, педагогами;

— соціально-педагогічний патронаж і допомога учням, що мають проблеми із законом, вирізняються девіантною або аддиктивною поведінкою, або таких, що опинилися у складній життєвій ситуації;

— психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами;

— психологічний і соціальний супровід обдарованих учнів;

— соціальна і психологічна профілактика девіантної та аддиктивної поведінки учнів;

— психологічне і соціально-педагогічне прогнозування розвитку як окремої особистості, так і колективів;

— проектування психологічного і соціального розвитку колективів та окремих особистостей в умовах перебування у закладі освіти.

Психологічна служба закладу освіти має подвійне підпорядкування: адміністративно вона підпорядковується директору (керівнику) закладу освіти; методично — керівнику психологічної служби району (міста).

Практичний психолог навчального закладу:

— бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного особистісного розвитку дітей і учнівської молоді, збереження їх повноцінного психічного здоров’я;

— проводить психолого-педагогічну діагностику готовності дитини до навчання в період її переходу з однієї вікової групи до іншої, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного роз витку;

— розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, статевих, вікових особливостей різних категорій дітей;

— сприяє вибору підлітками професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя;

— бере участь у профілактиці злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших узалежнень і шкідливих звичок серед підлітків;

— здійснює психологічну експертизу і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки неповнолітніх;

— формує психологічну культуру вихованців, учнів, педагогів, батьків, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.

Соціальний педагог навчального закладу:

— здійснює посередництво між освітніми установами, сім’єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з метою створення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків;

— сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнівської молоді;

— залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян;

— бере участь у подоланні особистісних, міжособистісних, вну- трішньосімейних конфліктів, надає потрібну консультативну психолого- педагогічну допомогу дітям і підліткам, групам соціального ризику, дітям, які потребують піклування тощо;

— бере участь у наданні психолого-педагогічної допомоги дітям і сім’ям, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Працівник психологічної служби повинен:

— у своїй професійній діяльності керуватися Етичним кодексом психолога;

— дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини, захищати її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

— будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;

— пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань учнів, педагогічних працівників і батьків;

— зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих в процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди дитині чи її оточенню;

— постійно підвищувати свій професійний рівень, запобігати випадкам здійснення психодіагностичної, розвивально-корекційної, консультативно-методичної роботи особами, які не мають відповідної фахової підготовки або права на таку діяльність;

— знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку дітей, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого-педагогічної науки і психологічної служби.

Статус фахівців психологічної служби

Відповідно до ст. 21, 22 Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України «Перелік посад педагогічних та науково- педагогічних працівників» практичні психологи, соціальні педагоги, соціальні педагоги по роботі з дітьми-інвалідами, методисти, завідувачі та консультанти психолого-медико-педагогічних консультацій за своїм статусом належать до педагогічних працівників і згідно з діючим законодавством користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.

Уведення посад у навчальні заклади

Посади практичних психологів і соціальних педагогів уводяться в штати дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи освіти за умови наявності спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат, згідно з Типовими штатними нормативами закладів та установ освіти та Положенням про психологічну службу системи освіти України (див. Додаток).

Чисельність практичних психологів спеціалізованих шкіл (шкіл- інтернатів) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназій, ліцеїв, колегіумів; загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; навчально-реабілітаційних центрів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують тривалого лікування; шкіл соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання; вечірніх (змінних) шкіл для громадян, які не мають можливості навчатися в школах з денною формою навчання; міжшкільних навчально-виробничих комбінатів для задоволення потреб учнів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці; професійно-технічних навчальних закладів; вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації; позашкільних навчальних закладів — одна ставка на навчальний заклад.

Чисельність соціальних педагогів дошкільних навчальних закладів (дитячих будинків) інтернатного типу та центрів розвитку дитини — одна ставка на навчальний заклад.

Чисельність соціальних педагогів загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; навчально-реабілітаційних центрів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують тривалого лікування; шкіл соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання; вечірніх (змінних) шкіл для громадян, які не мають можливості навчатися в школах з денною формою навчання; професійно-технічних навчальних закладів; вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації — одна ставка на навчальний заклад.

У випадках, коли посади, перелічені в зазначених нормативах, не можуть забезпечити нормальне функціонування навчального закладу, за рахунок можливостей місцевого бюджету та позабюджетних коштів можуть бути уведені додаткові посади практичних психологів і соціальних педагогів.

Тривалість робочого тижня

Тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога) — 40 годин. Із них 20 год. відводиться для роботи у навчальному закладі (індивідуальна і групова психодіагностика, консультування учнів, учителів, батьків, корекційно-розвивальна робота тощо) і 20 год. — на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів (занять, тренінгів, ділових ігор), обробку результатів досліджень, оформлення висновків тощо.

Роботу з обробки результатів досліджень, оформлення висновків, планування і звітності тощо практичний психолог (соціальний педагог) може виконувати за межами навчального закладу але усі ці роботи мають бути відображені у плані роботи на місяць відповідно до нормативів часу на основні види роботи практичного психолога (соціального педагога).

Ставка заробітної плати практичних психологів в спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах), навчально-реабілітаційних центрах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку виплачується за 18 годин педагогічної роботи на тиждень безпосередньо у навчальному закладі.

Таким чином, основні організаційні засади діяльності психологічної служби системи освіти України, що були напрацьовані за останні двадцять п’ять років, затверджені законодавчо [7], пройшли перевірку практикою роботи, та ґрунтуються на викладених вище теоретичних і методичних засадах.