Психологічна служба

3.1. Національна система соціальних і психологічних служб України

Ідея створення загальнодержавної соціально-психологічної служби як єдиної системи охорони й підтримки психічного здоров’я населення виникла досить давно. На сторінках журналу «Вопросы психологии» ці питання обговорювались у 1979 та 1982 роках. Особливої актуальності набула ця проблема зі створенням структур практичної психології у різних відомствах. Коли 1991 р. в Інституті психології було створено Центр психологічної служби системи освіти, перед ним ставилося завдання вивчення теорії та практики організації різних служб, що здійснюють психологічну практику та розробка методичних і методологічних основ їх діяльності. Науковцями Центру було здійснено аналіз проблем, вивчено іноземний досвід створення й розвитку структур практичної психології, оцінені перспективи поступу практичної психології в Україні. Усе це було покладено в основу розробки стратегії розгортання мережі практичних соціально-психологічних центрів, які б надавали допомогу населенню та органам управління державою, з одного боку, і стимулювали б розвиток самої соціально-психологічної служби — з іншого [10].

Аналіз умов розвитку практичної психології в Україні показав наявність кількох тенденцій:

  1. Підготовка практичних психологів, що відбувалася у вищих навчальних закладах, за своїм змістом є підготовкою викладачів психології, а не психологів-практиків, і тому потребує докорінної перебудови.
  2. Розвиток і формування прикладної психології здійснюється за «відомчим принципом», що дуже часто призводить до паралелізму в роботі відомчих психологічних служб, розпорошення нечисленних кадрів науковців і методистів по паралельних напрямах науково-методичної роботи.
  3. Існує методична неузгодженість у діяльності відомчих структур, а відтак і порушення вимог Етичного кодексу психолога у процесі психодіагностичної та психокорекційної роботи.
  4. Допомога людині, захист її психічного здоров’я не будуть ефективними, якщо вони спираються на відомчий підхід. Тому прикладна психологія має бути якщо не позавідомчою, то міжвідомчою, загальнонаціональною.
  5. Застосування у практичній роботі методик і методологій відзначається великим розмаїттям і часто є некоректним з точки зору наукової психології.

Налагодження дієвих зв’язків, інтеграція відомчих психологічних служб — справа часу. Розвиток суспільства буде успішним лише тоді, коли діяльність усіх його інституцій спиратиметься на обдарованих і компетентних професіоналів. Їх пошук і залучення до розв’язання важливих державних завдань, сприяння розвиткові здібностей і обда- рованостей особистості має здійснити національна система соціальних і психологічних служб (НССПС).

Нині окремі елементи НССПС уже існують у різних міністерствах і відомствах, але у своїй діяльності вони не виходять за межі вузьковідомчих інтересів, а їхня робота ніким не координується. При цьому безліч гострих соціально-психологічних проблем залишаються поза увагою як суспільства взагалі, так і фахівців, оскільки «не вкладаються» у відомчі нормативи або не відповідає пріоритетам діяльності того чи іншого відомства.

Сьогодні існує ціла низка актуальних проблем. У першу чергу це необхідність створення або серйозного організаційного і методичного вдосконалення роботи психологічних служб у таких галузях, як охорона здоров’я, силові структури, служби з надзвичайних ситуацій, пенітенціарна система, система соціального захисту населення, різноманітні розгалуження транспортної галузі, система професійної підготовки і перекваліфікації населення і т. ін. Друга — необхідність координації діяльності соціальних і психологічних служб на території адміністративних одиниць, оскільки основні соціальні проблеми вирішуються на місцевому і регіональному рівнях. Третя — необхідність координації діяльності психологічних служб з громадськими організаціями та місцевими громадами. Наявність розгалуженої системи захисту особистості, її соціального благополуччя, психічного здоров’я є показником зрілості демократичного суспільства.

Національна система соціальних і психологічних служб об’єднує державні органи й організації, що виконують практичні роботи у галузі соціальної педагогіки, прикладної соціології та психології. До неї входять: психологічні та соціологічні підрозділи й служби, які функціонують у різних відомствах; територіальні (муніципальні) структури (об’єднання), що надають соціально-психологічні послуги населенню. НССПС є основою загальнодержавної системи охорони психічного здоров’я населення України. Вона виконує дорадчі та експертні функції в усіх державних і територіальних установах; забезпечує створення належних соціально-психологічних умов вільного саморозвитку особистості; розв’язання та профілактики різних типів конфліктів, психологічних перевантажень у професійній діяльності; бере участь у створенні оптимальних соціально-психологічних умов підвищення ефективності праці, навчання і виховання; захисту й допомоги людині, котра перебуває у кризовій життєвій ситуації; забезпечує реалізацію єдиної політики у психологічному захисті населення в цілому та окремої особистості, зокрема.

Діяльність психологічних служб є одним із вирішальних чинників гуманізації відносин у суспільстві, оскільки ґрунтується виключно на індивідуальному підході до особистості людини і має на меті захист її психічного здоров’я.

Основними спеціалістами НССПС є: психологи-консультанти, практикуючі психологи, соціологи, соціальні працівники, соціальні педагоги, методисти соціально-психологічних служб.

У своїй діяльності національна система має активно співпрацювати з неурядовими, громадськими або приватними структурами, що надають соціально-психологічні послуги населенню або проводять навчання в галузі прикладної психології.

Основні функції НССПС: аналіз і прогнозування суспільних процесів на макро- і мікро- рівні, активний соціально-психологічний вплив, консультативно-методична, просвітницька, реабілітаційна, дорадча функція, профілактика небажаних соціальних процесів, тенденцій і явищ, психогігієна.

Головна мета НССПС — забезпечення необхідних соціально-психологічних умов підвищення ефективності діяльності людини в усіх сферах суспільного життя (від політики й управління державою до сімейних стосунків і міжособової взаємодії) і водночас — підтримка розвитку і захист психічного здоров’я особистості кожного громадянина.

Очевидно, що основними завданнями НССПС є:

  1. Забезпечення психологічного захисту і надання психологічної допомоги громадянам з урахуванням їхніх здібностей, особливостей життя і праці, місця проживання, етнокультурних особливостей.
  2. Реабілітація потерпілих від військових дій, техногенних, соціальних та природних катастроф, адаптація людей до соціальних умов у місцях нового поселення.
  3. Надання консультативної допомоги органам місцевого і державного управління у розробці та реалізації соціальної політики на основі вивчення стану масової свідомості, прогнозування й активного впливу на соціально-психологічні процеси у суспільстві.
  4. Участь у розробці й практичному застосуванні нових технологій і методик навчання, виховання, розвитку і перевиховання дітей та молоді, захист від негативного впливу засобів масової комунікації на людей.
  5. Координація прикладних психологічних, соціологічних і педагогічних досліджень, що здійснюються представниками соціальних і психологічних служб, розробка і впровадження пріоритетних науково- методичних і практичних програм щодо роботи з молоддю, сім’єю, в галузях політичної, юридичної, військової, педагогічної та медичної психології, соціології, педагогіки.
  6. Здійснення психометричного нагляду: розробка, упровадження і контроль за кваліфікованим використанням психологічних методик і технологій. Контроль за дотриманням професійної етики усіма представниками психологічних і соціальних служб.
  7. Участь в атестації спеціалістів відповідно до державних і міжнародних стандартів професійної діяльності.

Сучасний стан розвитку прикладної психології в Україні свідчить, що найбільш актуальними її напрямами є психологічна реабілітація постраждалих від військових дій, внутрішньо переміщених осіб, психологія менеджменту і управління, кадровий менеджмент, прикладна психологія освіти, психологія сім’ї та соціального захисту населення, психологія масових комунікацій, профорієнтація і профвідбір, психологія соціального захисту, психологічна експертиза.

Організаційні принципи НССПС полягають у тому, щоб забезпечити її максимальну ефективність при оптимальних витратах і мінімальному кадровому забезпеченні. Психологічні і соціальні служби зараз функціонують у різних міністерствах та відомствах. Досвід їх організації і функціонування свідчить, що найбільш оптимальним є подвійне підпорядкування їх працівників, адміністративно вони підпорядковані керівнику відповідного підрозділу або рівня. Професійно, методично, ці спеціалісти підпорядковуються відповідному фахівцю-психологу. У ряді служб законодавчо обмежено навіть адміністративний вплив на працівника служби.

Елементи національної системи соціально-психологічної служби уже створені й функціонують, посилюється координація між психологічною службою системи освіти і соціальними службами для молоді, центрами соціально-психологічної реабілітації населення, психологічною службою МВС, психологічною службою Державної прикордонної служби, і т. п. Останніми роками проводяться спільні конференції, наради, навчальні і практичні семінари, здійснюються спільні публікації методик роботи. Усе це свідчить про інтеграцію зусиль психологів і соціальних працівників різного відомчого підпорядкування довкола реальної життєвої проблематики окремо взятої людини. Таким чином, прикладна психологія починає реально впливати на процес гуманізації нашого суспільства.

Далі ми розглянемо окремі відомчі психологічні служби, їхні функції, сучасний стан і здобутки.