Психологічна служба

2.1. Періодизація розвитку прикладної психології в Україні

Осмислення і узагальнення безцінного досвіду перших практичних психологів нашої країни може прислужитися сучасним дослідникам і практикам, оскільки психологічна практика стикається зараз із тими ж проблемами, які постали на початку минулого століття перед тогочасними вченими і практиками [3—7].

Спроби об’єктивного аналізу надбань прикладних галузей психології у радянський період (Ю. З. Гільбух, А. В. Петровський, В. А. Ро- менець, О. М. Ткаченко, М. Г. Ярошевський та ін.) викривлялися під тиском панівної ідеології. Тільки останніми роками історики психології почали позбуватися упереджень і стереотипів, що так міцно закріпилися у свідомості вчених.

В останні роки спостерігається збільшення зацікавленості у окремих дослідників до історії прикладних галузей психології, але подібних досліджень буквально одиниці, їх явно недостатньо і вони, усе-таки, не позбавлені однобічності. Цим ми лише хочемо привернути увагу читачів до необхідності дослідження не тільки розвитку ідей і теорій орієнтованих на розвиток психологічної практики, а й власне самої практики як професійної діяльності з надання психологічної допомоги, практичної психодіагностики, психологічної корекції і психотерапії, консультування.

Оглядаючи історію вітчизняної психології доцільно виокремити три періоди у розвитку прикладної психології в Україні:

I — виникнення і бурхливий розвиток (кінець ХІХ ст. — 30-ті рр. ХХ ст.). У цей період науково-практичні ідеї розвиваються як органічна частина загального розвитку психологічної науки і практики. Разом із методологічним розмаїттям, — біхевіоризм, психоаналіз, ідеалізм, структуралізм, матеріалізм, рефлексологія, розробляються і впроваджуються практичні методи психодіагностики, навчання, виховання і розвитку особистості. Створюються відповідні установи, — лабораторії, інститути, кафедри в університетах. Психологічні знання (закони, методи, інструментарій) починають застосовуватись у виробничій сфері, лікувальній, юридичній і педагогічній практиці. Фактично готується методична база для широкого практичного застосування психологічних знань у різних сферах суспільної практики.

II - період паузи (30-ті рр. - 80-ті рр. ХХ ст.). Запровадження жорсткого ідеологічного контролю, безроздільне панування марксизму- ленінізму, знищення багатьох напрямів та шкіл у психології (аж до фізичного знищення їх представників), фактична заборона психологічної практики у всіх її видах та розробки методів і методик її здійснення. Попри усі заборони та ідеологічну диктатуру у цей період поступово готується методологічна база для створення прикладної психології та окремих її галузей (педагогічна психологія, ергономіка, юридична психологія, інженерна психологія, психологія праці, авіаційна і космічна психологія і т.п.).

III - відродження, повернення до природного розвитку (кінець ХХ ст. - по цей час). Поступове відновлення органічної взаємодії наукової і прикладної психології, виникнення й розвиток практичних психологічних служб, побудова нових методів і технологій психологічної практики.

Варто зазначити, що виникнення психології як окремої науки тісно пов’язано із запровадженням у кінці ХІХ століття специфічних експериментальних методів дослідження психічних явищ (А. В. Петровський, В. А. Роменець, М. Г. Ярошевський та ін.). Розробка експериментальних методів у психологічній науці обумовлювалась у першу чергу необхідністю експериментального підтвердження (або спростування) теоретичних уявлень про закони людської психіки, що відмічають майже всі історики психології.

Разом із цим, зазначимо принциповий для нашого аналізу аспект: розробка дослідницьких методів і процедур спонукалась запитами соціальної практики, — необхідністю моделювання виробничих процесів, процесів управління технічними системами, планування і організації навчального процесу в закладах освіти, управління процесами між- особистісного спілкування, необхідністю покращення лікування та реабілітації людей і т.п.

Єдність наукових і прикладних аспектів молодої науки — психології на початку ХХ століття поклали початок для багатьох науково- практичних дисциплін — педології, ергономіки, психотехніки та ін.

Але всесвітня історія, як завжди, вносить свої корективи у розвиток науки. У 1917 році відбулися події, що докорінно змінили хід розвитку психології в цілому, та прикладних її галузей, зокрема. У жовтні згаданого року в Російській імперії відбулася соціальна революція.