Основи коучингу

3.11. Мотивація до змін як основа коучингового процесу

«Усі відчувають страх в ту мить, коли можуть змінити свою долю», - Пауло Коельо

«Ви ніколи не зумієте вирішити проблему, яка виникла, якщо збережете те ж мислення і той же підхід, який привів вас до цієї проблеми», - Альберт Ейнштейн

У коучингу важливою умовою й основним аспектом розвитку особистості клієнта є мотивація до змін, прагнення розширювати сфери своєї життєдіяльності, інтерес до нових сфер або аспектів життя, прагнення до самовдосконалення тощо. Доцільно згадати висловлення Абрахама Маслоу [35], який говорив, що «Все наше життя - навчання, кожна людина в ньому - вчитель, і кожна людина завжди залишається учнем». При цьому основним є усвідомлене активне опанування особистістю свого внутрішнього світу та пізнання особливостей соціально-психологічних процесів та явищ, що безпосередньо впливають на якість життя.

При цьому комунікацією в рамках коучингу часто називають «трансформаційними розмовами». Цим терміном позначається спосіб розмови, внаслідок якого якісно змінюється життя співрозмовника. І відповідно коуч відіграє тут роль провідника. Тобто коучинг - це, передусім, трансформація. І наскільки клієнт готовий до змін насамперед, залежить саме від нього.

Слід зазначити, що зміни стосуються усіх сфер психічної активності людини й проявляється у таких основних аспектах:

• ціннісно-мотиваційному (зміни цінностей, мотивів);

• когнітивному (осмислення нових підходів, виникнення нових думок, уявлень, бачення нового);

• поведінковому (здійснення певних дій, перетворень);

• емоційному (виникнення нових емоцій).

Багато залежить від того, як ми сприймаємо оточуючий світ. Одна і та сама ситуація може сприйматися різними людьми зовсім по-різному. Це свідчить про неповторні особливості кожної людини, рис її характеру та настрою, емоцій і відчуттів, життєвого досвіду й оточуючого середовища тощо.

Одні люди в кризових ситуаціях, наприклад, бачать лише негативні тенденції, загрозу, небезпеку, а інші відкривають в цьому позитивні моменти, бачать широкі можливості для розвитку тощо. Так, представлений нижче відомий, особливо серед психологів, рисунок переконливо ілюструє, що дивлячись на те саме зображення одна людина побачить на ньому чашу, а інша - профілі двох людей.

Також необхідно додати, що наші власні особисті обмеження, страх, «зона комфорту», бар’єри, про які було описано у попередніх розділах, часто виступають перешкодою в процесі змін, гальмують наш поступ і не дають нам досягати своєї мети. Як відзначає Стівен Кові, «Між подразником і нашою реакцією є часовий проміжок. У цьому проміжку лежить свобода вибору нашої реакції. Від нашої реакції залежить наш розвиток і наше щастя».

Але буває і так, що ми щось міняємо, живемо по-новому деякий час, а потім знову все повертається як було раніше, залишаючи в нас почуття роздратування, сорому і розчарування. І більшість людей не знає, що існує колосальна різниця між рішенням що-небудь змінити і фактичною трансформацією нашого мозку на новий лад [36 ; 60 ; 63].

Часом навіть найстійкішій особистості бракує сили волі, що можна пояснити тим, що ми не можемо просто так змусити наш мозок приймати зміни. Особливо важко це зробити тому, що ми не звикли кардинально щось міняти у своєму житті.

Тому «найкращий коуч у процесі своєї роботи з клієнтом робить відчуття незручними та некомфортними, внаслідок чого клієнт особистісно зростає», - Марша Рейнолдс.

Способи самомотивації:

  • залиште свою зону комфорту;
  • не бійтеся робити помилки;
  • не обмежуйте своє мислення;
  • розвивайте здібності;
  • закінчуйте те, що почали робити;
  • живіть теперішнім;
  • не зупиняйтеся.

Як відзначає Р. Гандапас, «успіх припускає профіцит (надмір) ключових ресурсів, де недолік хоч би одного з них не робить людину успішною». Перерахуємо ключові ресурси:

1) гроші: якщо у людини дефіцит грошей, а за усіма іншими показниками високі результати, ми не вважаємо її успішною;

2) час;

3) енергія;

4) статус: звання, посада, рейтинг, влада над людьми, зв’язки і контакти, багатство тощо.

Що ставить бідна (і неуспішна) людина на перше місце? Гроші. На друге - статус, на третє - енергію і на останнє місце - час.

Як це виглядає: людина усе життя за гроші та статус продає свій час і свою енергію. Що виходить: у неї немає ні грошей, ні статусу - вона пенсіонер на соцзабезпеченні. У багатої людини час на першому місці, тому вона завжди делегує, завжди наймає людей за гроші, купуючи їх час, щоб виграти свій. На другому місці - енергія, на третьому - статус, гроші - на останньому місці.

«Постав над собою сто вчителів - вони виявляться безсилими, якщо ти не зможеш сам примушувати себе і сам вимагати від себе», -

В. Сухомлинський.

Із власного досвіду належить вказати, що одним з частих запитів у процесі коучингу при індивідуальній роботі з клієнтом, є запит на підвищення впевненості в собі та підвищення власної самооцінки [60 ; 66]. Адекватна, ригідна самооцінка дозволяє вести ефективну діяльність, спілкуватися та знизити до мінімуму кількість зовнішніх і внутрішніх конфліктів. Що стосується упевненої поведінки, то одним із перших кроків по її формуванню є розширення меж власної свідомості. Для цього необхідно зробити як мінімум:

1) позбавитися від «автоматизмів» у захисті своїх уявлень про «правильне» та «неправильне»;

2) не зводити в «абсолют» поняття, цінності, переконання, вірування, ідеали, цілі, надії, дії, спонукання;

3) усвідомлювати свої істинні потреби і мотиви, звіряти з ними свої дії;

4) навчитися визнавати та виправляти свої помилки, вміти виносити з цього ціннй досвід;

5) полюбити себе й інших;

6) уважно відноситися до того, які ідеї ви відстоюєте.

Упевнена поведінка також є наслідком усвідомленості на рівні навички людини. Зрозуміло, що кожна людина має знати та приймати свої слабкі сторони. Тут слід звернути увагу на розд. 4.2.6, де представлена Модель SWOT, завдяки якій можна продіагностувати себе. Але часто наші слабкості - це зворотна сторона сильних сторін, при цьому одним із механізмів набуття впевненості у собі є необхідність трансформації власних слабких сторін у сильні. Для цього слід концентруватися і робити акцент на власні сильні сторони. А розкриття та тренування власних сильних сторін - ключ до значущих та високих досягнень у майбутньому. Що здається вам легким і що інші знаходять складним? Справжні, природні сильні сторони часто не розпізнаються самою людиною, а в таких випадках саме коучингова сесія може допомогти їх виявити, а далі клієнт вже може їх нарешті використовувати у повсякденній життєдіяльності.

Необхідним є також згадати і метод позитивної оцінки ситуації, який базується на двох основних аспектах: 1) ми вчимося більше на успіхах, ніж на помилках; 2) ми не вирішуємо проблеми шляхом відновлення старого плану, але розвиваючи нові творчі плани на майбутнє.

Отже, підсумовуючи все вищезазначене у цьому розділі, слід виділити, що процес коучингу - це:

• точно спрямований метод розвитку особистості: є тільки ви і коуч. Під час коуч-сесії клієнт отримує повну, безроздільну увагу коуча;

• підтримуючі стосунки рівних: основа для коучингу - стосунки рівності. Коуч не розмовляє з клієнтом поблажливо та не нав’язує своєї думки. Він є фахівцем у своїй справі. Клієнт є фахівцем відносно самого себе і свого життя. Коучинг спрацьовує у тому випадку, коли ці стосунки розуміються правильно із самого початку і підтримуються упродовж усієї роботи;

• стосунки відповідальності: рівність припускає розділення відповідальності. Основний обов’язок коуча полягає в тому, щоб виявити в клієнтові найкраще. Основний обов’язок клієнта полягає в тому, щоб узяти на себе відповідальність за власні результати, власне життя і виконувати все, про що він домовляється з коучем;

• шляхи створення змін - внутрішній і зовнішній: спонукальний імпульс для запрошення коуча - це потреба в змінах. Вони не обов’язково мають бути зовнішніми, це можуть бути зміни у відношенні до інших, образу думок або установок. Сфера змін, які стимулює коучинг - це усе життя. Ніщо не знаходиться «за межами», якщо тільки клієнт не вирішить інакше. І навіть тоді коуч може попередити клієнта, що створення бар’єрів навколо певних тем не принесе користі, і він не зможе досягти успіху в стимулюванні змін.

Далі доцільним вважаємо перейти саме до прикладного аспекту та в наступному розділі розглянути основні інструменти коучингу.