Основи коучингу
2.1. Особистість коуча: професійні стандарти Міжнародної Федерації Коучингу (ІСБ)
«Коучинг розкриває потенціал людей і дозволяє проявити все найкраще, що в них є. Команда ICF відіграє важливу роль в підтримці глобальної діяльності по формуванню уявлення про коучинг і сприяє його інтеграції в суспільство. Бути членом ICF - це велика честь і привілей», -
Сер Джон Уітмор
Особливий наголос необхідно зробити на тому, наскільки професійним є коуч і як взагалі в нашому суспільстві розуміється це поняття, і наскільки проінформовані з цього питання у нас в Україні.
Варто підкреслити, що справжнє навчання коучингу - це не короткий тренінг, семінар, майстер-клас завдяки яким швидко «становляться коучами», отримуючи «сертифікат» про проходження такого заходу. Простого володіння навичками слухання та здатності ставити різноманітні запитання, як здається на перший погляд, недостатньо, щоб стати коучем. Після участі в такому тренінгу можна, наприклад, використовувати лише елементи коучингу як в професійній, так і в будь-якій іншій сфері життєдіяльності. Взагалі коучинг-підхід дозволяє тримати фокус не на проблемі, а на її вирішенні, не на помилках, а на успіху, акцент не на минулому, а на вибудовуванні майбутнього. Але потрібно чітко усвідомлювати та розуміти, що такий курс або тренінг може бути лише поверхневим ознайомленням з коучингом. Також при цьому заздалегідь потрібно звертати увагу і на особистість тренера, який пропонує та буде проводити таке навчання, хто він, що закінчив, за якою програмою, який має досвід і т.ін. В будь- якому випадку називатися «коучем» після проходження тільки курсу або тренінгу за 1-3 дні неприпустимо.
Мова йде про навчання у школі коучингу і це достатньо серйозний та тривалий процес. Будь-яка школа коучингу функціонує спираючись на певну систему цінностей, базуючись на якій, майбутній коуч працюватиме з клієнтами. Те ж відноситься, наприклад, і до педагогіки, психології, транзактного аналізу, гештальт-терапії, нейролінгвістичного програмування та іншим напрямам допомоги клієнтам, яким навчаються не декілька днів.
Даний підрозділ посібника є особливо важливим і присвячений він особистості коуча та професійним стандартам самої професії коуча [14 ; 33 ; 76]. Тому головний акцент ми робимо на тому, що всесвітньо визнаною якістю коучингу є приналежність програми навчання в ІСF.
International Coach Federation
International Coach Federation (ICF) - перша професійна організація в світі, яка створила філософію та дала визначення коучингу (The ICF Philosophy And Definition Of Coaching), а також розробила стандарти етичних принципів і ключових професійних компетенцій, які зобов’язані дотримуватися та які мають виконувати усі професійні коучі ICF.
Першочергова мета ICF - вивести організацію на високий рівень професійної майстерності та стати єдиним сильним голосом професії коучингу, забезпечуючи зростання цінності для її членів, збереження надійності, результативності й якості коучингу в світовій спільноті.
Філософія та визначення коучингу ICF (The ICF Philosophy And Definition Of Coaching): ICF дотримується тієї форми коучингу, при якій поважається особистим і професійним досвід клієнта, і кожен клієнт розглядається як творча, ресурсна та цілісна особистість. Спираючись на цей фундамент, коучі беруть на себе відповідальність:
- виявляти, прояснювати та дотримуватися тих цілей, яких бажає досягти клієнт;
- стимулювати самостійні відкриття клієнта;
- виявляти розроблені клієнтом рішення та стратегії;
- вважати клієнта відповідальним і надійним.
На кожній зустрічі клієнт обирає предмет розмови, а коуч слухає і вносить свій внесок у вигляді зауважень і питань. Така взаємодія прояснює ситуацію і спонукає клієнта до дії. Коучинг прискорює процес самовдосконалення клієнта, відкриваючи перед ним ширший вибір. Основну увагу коучинг концентрує на тому, «на якій сходинці» знаходиться клієнт на даний момент, і що він готовий зробити, щоб потрапити туди, де він хоче бути завтра. При цьому ICF є найбільшим у світі ресурсом для коучів і для тих, хто шукає коуча. Це некомерційна організація, утворена професіоналами, практикуючими коучами, включаючи коучинг перших осіб (Executive Coaching), лайф-коучинг та інші види коучингу по всьому світу. Це професійна асоціація персональних і бізнес-коучів, мета якої - збереження надійності та якості коучингу у світовій спільноті.
ICF:
- допомагає людям знайти коучів, найбільш відповідних для їх потреб;
- підтримує та сприяє розвитку професії коучингу;
- створює програми, щоб підтримувати та модернізувати стандарти професії;
- проводить програму акредитації, яка є певним професійним стандартом для коучів у всьому світі;
- проводить щорічні всесвітні конференції й інші освітні заходи для коучів.
ICF існує для: розвитку - через навчання і просування професії коучингу: Довідкова служба ICF і план PR є невід’ємними частинами цього процесу; підтримки - створюючи атмосферу співтовариства серед членів Федерації: щорічні конференції, необхідні комунікації і робота місцевих представництв є головними інструментами для досягнення цього; збереження цілісності і надійності Професії Коуча: щоб Зберігати цілісність і надійність професії, ICF активно займається розвитком програм в галузі юридичного забезпечення, регулювання й акредитації, створюючи сервісну базу для коучів та їх клієнтів.
Серед безлічі глобальних досягнень ICF можна відмітити:
- завдяки грунтовній роботі професіоналів, об’єднаних етикою і бажанням бути корисними суспільству, слово «коуч» було внесене в національний реєстр професій США (2001 р.). І саме з того моменту у світі офіційно з’явилася професія «Коуч»;
- Міжнародний Тиждень Коучингу проходить з 1999 р. у всьому світі під егідою ICF. Наслідуючи традицію, закладену Джері Удельсоном (Jerri N. Udelson), Сертифікованим Майстром Коучем (MCC) з Массачусетсу (США), кожного року впродовж першого повного тижня у травні місяці коучі та школи коучингу ICF проводять масові відкриті заходи та зустрічі, де знайомлять всіх бажаючих з тим, що таке «коучинг» і яку користь люди можуть отримати, працюючи з коучем в особистісному або бізнес-контексті (останні декілька років тиждень коучингу проводиться вже і в Україні);
- Етичний Кодекс коуча, дотримання якого у своїй коуч-практиці (коуч-клієнт, коуч-коуч, коуч-професійне співтовариство) є обов’язковою умовою сертифікації та членства ICF (див. Додаток 1);
- 11 базових компетенцій коуча: ICF сформулювала одинадцять базових областей компетенції коуча. Ця інформація не лише допоможе коучам оцінити рівень власної підготовки, але також допоможе організаціям і HR-фахівцям у відборі зовнішніх коучів і формуванні внутрішніх коучів. Базові області компетенції розбиті на чотири логічні групи. Усі групи і окремі області рівнозначні - між ними немає ніяких пріоритетів, і усі вони закладають фундамент, на якому будується діяльність будь-кого компетентного коуча: 1) створення фундаменту; 2) спільне створення відносин; 3) ефективна комунікація; 4) фасилітація навчання і результатів (див. Додаток 2).
Слід виділити, що в ICF існують три рівня сертифікації:
- Асоційований сертифікований коуч - Associate Certified Coach (ACC);
- Професійний сертифікований коуч - Professional Certified Coach (PCC);
- Майстер сертифікований коуч - Master Certified Coach (MCC).
Доцільним тут вважаємо навести приклад із власного досвіду,
який був отриманий і пройдений нами (авторами даного посібника) в 2014-2015 рр. поетапно: для того, щоб стати професійним сертифікованим коучем АСС ICF, потрібно пройти відповідну підготовку по кількості годин, власне особисто напрацювати практичні години коучингових сесій з клієнтом (100 год.), відпрацювати сесії під керівництвом ментора, зробити аудіо-запис коуч-сесії, який буде проаналізований досвідченими фахівцями в головному офісі ICF на відповідність стандартам коучингу для допущення до іспиту, скласти on-line-іспит. Далі кожні 3 роки потрібно підтверджувати отриманий рівень чи свою кваліфікацію, проходячи відповідне навчання по стандартах ICF. Якщо ставити собі за мету підвищити рівень і перейти на наступну сходинку, тобто стати професійним сертифікованим коучем рівню РСС ICF, потрібно також пройти відповідне навчання по сертифікованій програмі ICF тощо.
Вищезазначені вимоги навчання та сама підготовка багато про що говорять: коучем може називатися тільки фахівець, який пройшов відповідну навчальну програму сертифіковану ICF і який має відповідати професійним стандартам коучингу. Безперечно слід також звернути увагу і на те, що коуч повинен транслювати основи професійного коучингу, а не бути просто функціоналом. Ця тема набуває все більшу актуальність у зв’язку з розробкою та прийняттям професійних стандартів ICF.
Отже, як було вказано вище, коуч ICF засновує свою практику на професійних стандартах ICF: обов’язкових базових ключових професійних компетенціях та Етичному Кодексі.
Взагалі членами ICF є коучі, що мешкають в 170 країнах світу. У порівнянні в Україні (за даними ICF Global на 26 січня 2017 р.) всього 32 коуча є членами цього професійного співтовариства, а сертифікованих коучів ICF - лише 9 осіб (у т.ч. і автори даного посібника - на момент видання посібника). Вказані цифри тільки підтверджують те, що професійний коучинг в Україні тільки починає формуватися. Якщо порівняти ці дані на сьогоднішній день, наприклад, з Росією, то там біля 250 коучів є членами ICF, а в Польщі - близько 700 коучів.
Слід разом з тим відмітити позитивні тенденції. Мова іде про історичну подію для України, а саме: 12 травня 2017року був створений ICF Ukraine Chapter. Це означає нарешті світове визнання і нашої країни в спільноті професійного коучингу, а також рух і розвиток в цьому напрямі.
Разом з цим існують і протилежні течії розуміння та трансляції коучингу. Дуже прикро, але на сьогоднішній день багато людей вважають себе коучами лише на базі проходження різноманітних курсів або тренінгів, про що згадувалося вище, і які часто проводяться не професійними фахівцями. І «таке навчання» завдяки таким «фахівцям» по суті дискредитує професію коуча. Маючи дуже поверхневі знання про цю методологію, «такі спеціалісти» прагнуть якнайшвидше почати взаємодію зі своїми потенційними клієнтами, не замислюючись над тим, чи комфортний їм цей формат, чи потрібний він взагалі на даний момент, а іноді вони навіть не мають приблизного запиту. І, як наслідок, прояв недовіри до коучингу, етичних норм та професійних стандартів коучингу, його цінності, неправильне та упереджене ставлення до коучів, нерозуміння того, що таке взагалі коучинговий процес тощо. Це також і поява клієнтів, які перестали довіряти тому, що коучинг може дати конкретні результати. Мова вже не йде про те, яку шкоду може нанести «такий коуч» психічному здоров’ю клієнта.
Необхідно далі виділити, що останнім часом в науковій та іншій літературі, почати з’являтися, наприклад, статті, в яких автори роблять спроби «насаджувати» те або інше бачення коучингу як істинне, а всім іншим підходам до практики коучингу відводять менш важливу роль. Це вводить в оману як коучів, так і клієнтів.
Ще одним з неприємних моментів є те, що часами, на жаль, також можна почути, що коучем взагалі може бути кожен: задавати питання - це просто, і ти коуч. В цьому випадку слід дати собі відповідь на запитання: чи хотіли би ви, щоб така особа була вашим коучем (яка просто прокинулася одного дня і констатувала: від сьогодні я є коучем)? Скоріше за все ваша відповідь буде негативною, тому що не всі це можуть, як і не всі почувалися би добре в ролі педагога або психолога, оскільки проходження курсу, семінару або тренінгу з таких дисциплін не зробить людину професіоналом в цих галузях! Ні бізнес- тренер, ні консультант не є коучами. Навіть професіонали, які мають серйозну підготовку з напряму психології та управління й ефективний інструментарій, будуть потребувати навчання в процесі коучингу, тому що цей процес такий же важливий, як і його зміст (Сильвіана Каніо).
Одне з пояснень, чому існують такі негативні тенденції відносно ставлення до коучингу в нашій країні може бути в тому, що попит на коучинг на сьогоднішній день народжує пропозицію. І ось вже можна зустріти запрошення стати коучем за 2-3 дні тренінгу. Як результат - поява на ринку все більшої кількості фахівців без відповідної кваліфікації та необхідної підготовки, трансляція фальшивих знань тощо. А наявність вищезазначених сертифікатів проходження курсів або тренінгів з коучингу, і також використання як набутих знань, так і методик та інструментів коучингу, на сьогоднішній день є недостатніми для того, щоб надавати клієнтам професійну допомогу, і щоб коучинг дійсно був професією.
Коуч - це повністю самостійна окрема професія (в Україні ще немає цієї професії) з власними правилами, етикою та спеціальним навчанням. І саме відповідна школа, як і отримання професії чи кваліфікації з будь-якого напряму потребує серйозного навчання та підготовки, отримання основних вмінь та навичок. Безперечно необхідним вважаємо також звернути увагу і на особистість коуча, який повинен транслювати основи професійного коучингу.
Тому зрозуміло, що на перше місце сьогодні виходить особистість фахівця (це стосується і представників інших допомагаючих професій - тренера, консультанта, психотерапевта тощо), якому клієнт не лише повірить, але і усвідомлено захоче працювати за ним, досягаючи власних результатів. Саме тут важливо звернути увагу на самоідентифікацію коуча, власне особистість коуча, його цінності, місію, світоглядні позиції, організацію процесу коучингового взаємодії, встановлення партнерських стосунків, розуміння коучем суті клієнтської позиції тощо.
Також окрім власне технології коучингу, треба виділити ще декілька складових, які є неодмінною частиною особистості коуча як професіонала.
По-перше, це професійний і життєвий досвід коуча. Розмови про те, хто і в скільки років може бути коучем виникає в діловому середовищі постійно. Але коучем може бути людина, яка вже сформована як особистість, має досвід роботи. Теж саме і з життєвим досвідом - чим багатшим є життєвий досвід коуча, тим більш усвідомлена його допомога клієнтові.
По-друге, це емпатія. Ця якість важить більше, ніж просто компетенція коуча. Більше того, емпатія - це якість, якій досить важко навчити, бо це, якість особистості, що відповідає за розуміння емоційного стану іншої людини, її переживань.
Не менш важливою, по-третє, в професії є місія та філософія коуча. Фактично під місією коуча розуміється відповідь на питання «Для чого я в коучингу?». І як показує практика, далеко не завжди у коучів є відповідь на дане питання.
По-четверте, це професійний і особистий розвиток коуча. Це по суті постійний професійне самовдосконалення коуча.
Варто підкреслити, що в середовищі коучів під час зустрічей постійно виникають дискусії щодо базової психологічної освіти, яку потрібно мати професійному коучу. Так, частина коучів переконані, що психологічна освіта може тільки заважати як в процесі проходження навчання, так і потім уже власне в діяльності професійного коуча. Інша частина коучів доводять, що власне часто незнання, хто такий психолог і психотерапевт, низький рівень психологічної культури, без знань особливостей психіки людини і психології взагалі, та практики надання кваліфікованої психологічної допомоги особистості зокрема, не може бути як глибоких знань з коучингу, так і надання професійної допомоги клієнту. До другого випадку останнім часом схиляються все більше професійних коучів та надають переваги більш кваліфікованій допомозі.
Яке ж навчання необхідно пройти, щоб стати коучем? Яку школу навчання коучингу обрати?
Для того, щоб пройти відповідну підготовку, про яку йшла мова вище, та стати коучем, вважаємо доцільним навести нижче кілька запитань, на які потрібно дати собі відповідь, якщо дійсно ви збираєтеся навчатися, серйозно присвятити свій час коучингу та стати професійним коучем.
- З ким би ви хотіли працювати?
Найважливішим питанням при виборі програми навчання коучингу є знання своєї цільової групи. Це дуже важливо, оскільки деякі школи навчають передусім коучів, які працюють з бізнесменами, інші школи концентруються на психотерапевтах, які хочуть додати до своєї практики коучинг, ще інші спеціалізуються на професійному й особистісному розвитку і т.ін. Коучингова школа, яка готує коучів до роботи з конкретною цільовою групою, використовує термінологію й інструментарій, адаптований до практики. Закінчення школи коучингу іншої спеціалізації може дати чудові загальні знання з коучингу, але не дасть конкретних прикладів роботи з коучинговими інструментами на прикладі конкретних цільових груп.
2. Якому стилю навчання віддаєте перевагу?
Різні школи коучингу використовують різні методи навчання, і кожна з них має свої плюси і мінуси. Академічні програми часто пропонують продукт «два в одному» - базуються на науковій основі та можуть вимагати значних зусиль (багато читати, писати й т.ін.), і які насправді не гарантують розвитку дійсно необхідних умінь для коучингу. З цієї точки зору краще виглядає практичне навчання, оскільки воно передбачає безліч практичних вправ і зворотний зв’язок. Але якщо така школа навчання коучингу не знаходиться в місті вашого проживання, то серйозну проблему може скласти відсутність часу, засобів на дорогу, проживання та харчування в іншому місті. Існують і альтернативні on-line курси навчання коучингу, які проводяться незалежно від місця проживання, і з точки зору практичності можуть здатися найвигіднішими. Але тут є проблема відсутності безпосереднього контакту і «зворотного зв’язку», особливо якщо у курсі одночасно бере участь велика кількість людей. Існує також й індивідуальне навчання коучингу, де головне обрати в наставники досвідченого коуча, і переконатися що ціна за таке навчання не буде шаленою та захмарною. У будь-якому випадку, який варіант навчання кращий - обирати тому, хто хоче навчатися.
3. Чи розділяєте систему цінностей цієї школи коучингу?
Будь-яка школа коучингу функціонує спираючись на певну систему цінностей, життєвих принципів, світогляд, базуючись на яких майбутній коуч працюватиме з клієнтами. Головним тут є визначити, чи співпадають і підходять вони тому, хто обирає відповідну школу. У зв’язку з популярністю коучингу відкриваються інститути з підготовки фахівців у цій галузі. У Німеччині таке навчання коштує, наприклад, від 5 до 15 тис. євро, причому його пропонують понад 300 організацій, кожна з яких видає своїм випускникам дипломи та сертифікати. А у Франції та Англії існує тільки два професійних об’єднання коучів.