• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Криміналістика

4.6.1. Розслідування фальшивомонетництва

Високий професіоналізм, переважно груповий характер, наявність розгалужених міжрегіональних і транснаціональних зв´язків, мінімальна кількість слідів, які ведуть до джерела походження підробок — усе це характеризує діяльність сучасних фальшивомонетників і таким чином створює значні складнощі для правоохоронних органів при розслідуванні кримінальних справ цієї категорії.

Сучасному фальшивомонетництву сприяють, зокрема, безперервний розвиток науково- технічного прогресу, який приводить до появи найсучасніших та легкодоступних для самостійного освоєння технічних засобів, за допомогою яких можна незаконно виготовляти фальшиві грошові знаки або цінні папери (копіювально-множильна техніка, що має високу спроможність відтворення друкованої продукції з оригіналу; спеціальна фотоапаратура, преси різних модифікацій; папір, що має певну подібність з тим, на якому друкують законні засоби платежів, тощо). Сприяє цьому фактично вільний доступ до літератури, де викладені особливості технологічних процесів виготовлення поліграфічної продукції (паперу, фарби) тощо.

Криміналістична характеристика фальшивомонетництва складається з предмета злочинного посягання, способів вчинення та приховування злочинів; обставин вчинення злочину, типових слідів фальшивомонетництва і характеристики особи злочинця.

Предметами фальшивомонетництва є національна валюта України, іноземна валюта (у вигляді банкнот чи металевих монет), державні цінні папери (облігації внутрішньої та зовнішньої державних позик; державні казначейські зобов´язання України; векселі Державного казначейства України тощо), білети державної лотереї.

Способи підробки (відтворення зображень) грошевих знаків, державних цінних паперів, білетів державної лотереї поділяють на поліграфічний (високий, плаский, глибокий, трафаретний); з використанням копіювально- множильної техніки (чорно-білий, одноколірний, кольоровий); застосування принтерів ПЕОМ (кольоровий, капельно-струменевий, лазерний); шляхом переробки (монтаж, розшарування або розрізання, аплікація, малювання, поліграфічне додруковування) .

Крім способів відтворення зображень для підробки грошових знаків застосовуються способи підробки реквізитів і приховання факту підробки.

Найбільш небезпечним видом фальшивомонетництва є виготовлення підроблених паперових грошових знаків, державних цінних паперів, білетів державної лотереї поліграфічними способами, оскільки останні дозволяють отримувати грошові знаки, цінні папери та білети лотереї, які мають зовнішню подібність до справжніх, та розмножувати к у великій кількості.

Способи зберігання (дії, пов´язані з фактичним володінням такими предметами), придбання (дії з набуття права володіння: купівля, обмін, виграш в азартні ігри тощо), перевезення (переміщення транспортними засобами з одного місця до іншого), пересилання (переміщення у просторі шляхом відправлення поштою, посильним тощо), ввезення в Україну з метою збуту і збут підроблених грошевих знаків, державних цінних паперів, білетів державних лотерей (будь- яке їх відчуження: використання як засобу платежу, продаж тощо) обираються злочинцями залежно від якості підробки, тобто від способів їх виготовлення.

Обстановка вчинення фальшивомонетництва. Виготовлення підроблених грошей передбачає наявність приміщень, придатних для заняття зазначеною кримінальною діяльністю (де можна змонтувати спеціальне устаткування, за допомогою якого виготовляються підроблені гроші, цінні папери та лотерейні білети). Це приміщення у приватному будинку (в тому числі у підвалі), квартирах і на підприємствах, в організаціях та установах, де можна створити відповідні умови і при цьому обмежити доступ до цих приміщень сторонніх осіб. Час вчинення злочину обирається залежно від обстановки (наприклад, виготовлення грошей на підприємстві у нічний час, збут у робочий час тощо).

До типових слідів фальшивомонетництва можна віднести: а) грошові знаки, що викликають сумнів щодо їх автентичності, а також к частини та елементи; б) сліди пошуку матеріалів і виготовлення технічних засобів та пристроїв (інструментів); в) сліди інтелектуальної підготовки: відомості про використання та придбання спеціальної літератури щодо технології виготовлення грошових знаків, цінних паперів або білетів лотереї, пошук спеціалістів та отримання консультацій у них з питань поліграфії, виробництва паперу, виготовлення спеціальної фарби; г) відомості про елементи ознак зовнішності осіб, які підозрюються у виготовленні чи збуті фальшивих грошових знаків або цінних паперів; д) сліди пальців рук на грошових знаках та устаткуванні, що було використано для виготовлення фальсифікатів, та інші сліди (наприклад у вигляді мікрочасток на обладнанні, одязі фальшивомонетників); інструменти та устаткування, матеріали (фарба, папір), за допомогою яких виготовлялися фальшиві гроші або цінні папери.

Особа злочинця. Фальшивомонетництвом займаються: окремі особи; організовані злочинні групи; злочинні організації. Це можуть бути організатори, виконавці, особи, які займаються збутом підроблених грошей, цінних паперів та ін.

До типових ознак фальшивомонетника, тобто особи, яка безпосередньо займається виготовленням підроблених грошей, можна віднести: обізнаність з виробничими процесами, пов´язаними з виготовленням грошей та цінних паперів і, зокрема, з технологічними процесами у галузі поліграфії; здібності до малювання, фотографування, хімії, гравіювання, карбування тощо; знання, які необхідні фальшивомонетнику в процесі вчинення злочину (у випадку відсутності тих чи інших знань або засобів злочинці вступають у контакт з особами, які володіють відповідними знаннями, й отримують необхідні відомості від них); наявність внутрішніх психологічних властивостей, що впливають на прийняття рішення у процесі злочинної діяльності з виготовлення або збуту фальшивих грошових знаків: спрямованість особистості, її потреби, інтереси, почуття, світогляд, темперамент, характер, самооцінка.

На початковому етапі розслідування справ зазначеної категорії складаються такі типові слідчі ситуації:

• надійшло повідомлення про виявлення фальшивих грошових знаків або цінних паперів від працівників: а) установ, що здійснюють розрахунково-касове обслуговування населення (фінансово- банківські структури); б) підприємств, установ та організацій, що здійснюють розрахунки з населенням за товари та послуги;

• надійшло повідомлення, що: а) якась особа намагалась розрахуватися грошима або цінними паперами, які викликають сумнів щодо їх автентичності або мають ознаки підробки; б) особа затримана у момент збуту, але заперечує свою причетність до злочину; в) особа затримана у момент збуту і не заперечує своєї причетності до злочину;

• до правоохоронних органів надійшла інформація про наявність у когось відомостей, які дозволяють підозрювати певну особу у вчиненні фальшивомонетництва;

• працівниками правоохоронних органів безпосередньо виявлені предмети, інструменти, частини устаткування, що свідчать про виготовлення фальсифікатів.

При розслідуванні кримінальних справ зазначеної категорії проводяться такі слідчі дії: слідчий огляд, обшук, відтворення обстановки та обставин події, пред´явлення для впізнання; допит свідків, підозрюваних.

Зокрема, проводяться такі види слідчого огляду: а) огляд предметів і документів, які приєднуються до кримінальної справи як речові докази (грошові знаки чи цінні папери, які викликають сумнів у своїй справжності; приладдя та матеріали, які застосовувалися для підробки грошевих знаків чи цінних паперів або зберегли на собі сліди дій злочинця); б) огляд місця події, приміщень і місцевості: місця виготовлення підроблених грошових знаків чи цінних паперів; місця збуту фальшивих грошових знаків чи цінних паперів; місця зберігання приладдя і матеріалів, а також підроблених грошових знаків чи цінних паперів.

При огляді місця події у справах про фальшивомонетництво дії слідчого мають бути спрямовані на пошук комп´ютерної, копіювально-множильної техніки, іншого устаткування; матеріалів, які використовуються під час виготовлення фальшивих грошей, цінних паперів, білетів лотереї Огляд проводиться за участю спеціаліста-криміналіста, який добре обізнаний із способами підробки грошових знаків та цінних паперів, або спеціалістів з комп´ютерної та копіювальної техніки.

Огляд місця події та об´єктів, що знаходяться на ньому, не замінює проведення обшуку. Зважаючи на специфіку даного виду злочинів обшук часто проводиться як невідкладна першочергова слідча дія, а після нього — огляд місця події.

Метою проведення відтворення обстановки та обставин події у справах про фальшивомонетництво є перевірка

експериментальним шляхом слідчих версій, достовірності показань підозрюваного (обвинуваченого) та свідків, встановлення причин і умов, які сприяли вчиненню фальшивомонетництва, отримання зразків для проведення подальших експертних досліджень. У ході проведення цієї слідчої дії слідчий перевіряє: наявність у підозрюваного (обвинуваченого) певних навичок виготовлення підроблених грошових знаків чи цінних паперів відповідно до встановленого способу підробки; можливість вчинення окремих дій у певних умовах; достовірність інформації щодо використання для виготовлення підроблених грошевих знаків чи цінних паперів саме того обладнання, інструментів і матеріалів, які були вилучені під час розслідування; кількість підроблених грошових знаків чи цінних паперів, виготовлення яких можливе за певний час і в певних умовах з використанням спеціального обладнання, інструментів та матеріалів.

При розслідуванні фальшивомонетництва допит теж має специфіку, яка обумовлена колом питань, які треба встановити, характером відношення тієї чи іншої´ особи до розслідуваної події. Це можуть бути питання щодо відомих обставин виготовлення фальшивих грошей, їх збуту, перевезення; готування приміщення для облаштування місця підроблення грошей та цінних паперів; придбання спеціального обладнання, фарби, паперу та інших матеріалів.

При розслідуванні фальшивомонетництва часто проводиться пред´явлення для впізнання потерпілому або свідкам-очевидцям осіб, підозрюваних у збуті фальшивих грошевих знаків чи цінних паперів. Саме така слідча дія доцільна у випадку, коли підозрюваний не був затриманий під час збуту підроблених грошевих знаків.

До кола судових експертиз, які призначаються при розслідуванні фальшивомонетництва, відносяться: техніко-криміналістична експертиза документів (експертиза друкарських засобів та їх відбитків);

технічна експертиза, яка досліджує предмети (устаткування), до яких належать матриці, гравірувальні машини й інструменти; судово- хімічна експертиза, за допомогою якої досліджується склад фарб, розчинників тощо для встановлення їх можливого використання для виготовлення фальсифікатів.