Криміналістика
4.3. Розслідування злочинів проти статевої свобода і статевої недоторканності особи
4.3.1. Родова криміналістична характеристика цих злочинів
До злочинів цієї категорії відносять: зґвалтування (ст. 152 КК); насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК); примушування до вступу в статевий зв´язок (ст. 154 КК); статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК); розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК).
Найбільш тяжкими злочинами проти статевої свобода і найбільш поширеними серед них є зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (ст. 152 КК).
Криміналістична характеристика цих злочинів складається з таких елементів: способи вчинення та приховування злочину, найбільш характерні сліди, пов´язані з насильством; особа злочинця; особа потерпілої (потерпілого); місце і час вчинення злочину, обстановка злочину.
Спосіб вчинення зґвалтування визначений у ст. 152 КК — із застосуванням насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи (малолітній вік, фізичні вади, розлад душевної діяльності, хворобливий або непритомний стан). Найбільш поширеним способом приховування цього злочину є різного роду дії насильника з маскування своєї зовнішності, замовчування даних про себе або повідомлення неправдивих даних, вбивство потерпілої особи.
Серед найбільш поширених слідів зґвалтування — пошкоджений одяг потерпілої особи, тілесні ушкодження на її тілі та на тілі підозрюваного як результат боротьби та самооборони під час зґвалтування (подряпини, крововиливи, укуси — переважно на руках, шиї, обличчі, стегнах). На одягу підозрюваного та потерпілої особи (білизна), як правило, залишаються сліди виділень людського організму (крові, сперми тощо), волокна-накладення, які входили до складу одягу, що був на потерпілій особі та підозрюваному На місці вчинення злочину залишаються елементи одягу: нижня білизна, ґудзики та інші предмети.
Особа злочинця не має якихось особливостей, пов´язаних із віком (серед них значна кількість неповнолітніх, а на долю чоловіків віком від 17 до 24 років припадає майже 2/3 всіх зґвалтувань), освітою та соціальним станом. Поведінка злочинця може характеризуватися агресивністю, схильністю до знущань, приниження честі та гідності Часто злочини вчиняються особами у стані алкогольного сп´яніння.
Злочинців можна поділити на дві групи: ті, що невідомі потерпілій особі, і ті, які й раніше були відомі Перші переважно обирають для зґвалтування зручну обстановку: темне, глухе, безлюдне місце, пізній час, а особи, які раніше були відомі потерпілій особі, — використовують або створюють таку обстановку, до якої жертва потрапляє за своєю волею (приходить до кабінету по справі, на квартиру в гості тощо), а вже там під впливом насильства, погроз або в безпорадному стані позбавляється можливості вчинити опір злочинцю.
Місцем вчинення зґвалтувань, як правило, є місця, де немає людей: підвали, квартири, горищ, парки, підсобні приміщення, салони автомашин, пустирі
Особа потерпілої (потерпілого) також має суттєве криміналістичне значення, оскільки вірна її оцінка під час розслідування дозволяє крапе розібратися в розвитку кримінальної ситуації і визначенні способу та обстановки зґвалтування. Частина потерпілих, у силу своєї аморальної або легковажної поведінки, створюють сприятливу обстановку для зґвалтування і якоюсь мірою провокують ґвалтівника на вчинення насильницького статевого акту Аналогічна поведінка можлива і у потерпілої, у якої є ознаки психічного інфантилізму (емоційна нестійкість, незрілість суджень, рішень, підкореність тощо). Потерпілі, які мають позитивну моральну характеристику, звичайно стають жертвами раптових нападів з боку злочинців або їх обманних дій.
4.3.2. Розслідування зґвалтувань
До найпоширеніших ситуацій початкового етапу розслідування зґвалтувань відносять такі; зґвалтування (яке підпадає під ч. 1 ст. 152 КК) вчинено знайомим потерпілої особи; насильник невідомий потерпілій особі; потерпілій особі спричинені особливо тяжкі наслідки або насильство потягло за собою смерть потерпілої
Під час розслідування справ зазначеної категорії на слідчого покладені обов´язки встановлення: події злочину (чи мав місце статевий акт, здійснений всупереч волі потерпілої особи); особи, яка вчинила зґвалтування, та її винності у вчиненні злочину, а також обставин, які визначають характер і ступінь відповідальності; причин та умов, які сприяли зґвалтуванню.
Порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 152 КК пов´язано з попередньою перевіркою, яку проводить слідчий на підставі заяви постраждало! особи або інших осіб (батьки, друзі та ін.), яким стало відомо про зґвалтування: опитування осіб, на яких посилається постраждала особа, ознайомлення з результатами судово-медичного освідування постраждалої особи на предмет наявності тілесних ушкоджень, які є характерними для зґвалтування, тощо.
Для кваліфікованих складів злочину, передбачених ст. 152 КК, заява потерпілої особи про зґвалтування не є обов´язковою умовою для порушення кримінальної справи.
Після порушення кримінальної справи про зґвалтування, на початковому етапі розслідування, проводяться: допит потерпілої особи, а також виїмка та огляд її одягу, огляд місця події; розшук і затримання підозрюваного; впізнання, виїмка та огляд одягу підозрюваного; призначення судово-медичної експертизи потерпілої особи та підозрюваного.
Під час допиту потерпілої особи встановлюються обставини вчинення стосовно неї злочинних дій: місце нападу (якщо це квартира підозрюваної особи — її ретельний опис); у чому полягали насильницькі дії ґвалтівника або погрози; чи передувала зґвалтуванню боротьба і чи були заподіяні ґвалтівнику тілесні ушкодження (подряпини, крововиливи, укуси і де саме — на руках, шиї, обличчі та інших місцях). Отримуються дані щодо особи ґвалтівника: про його прикмети (зріст, вік, колір волосся тощо), описання одягу, який був на ньому, тощо. Якщо потерпіла особа раніше була знайома з ґвалтівником, вона повідомляє всі відомі й дані про цю особу.
За результатами допиту, якщо потерпіла особа пам´ятає прикмети, складається фоторобот злочинця.
Призначається судово-медична експертиза потерпілої особи, у процесі якої фіксуються тілесні ушкодження, характерні для зґвалтування або для боротьби і самооборони під час нападу, вилучаються зразки біологічних матеріалів (кров, клітинний матеріал, піднігтьовий вміст тощо) для подальших порівняльних досліджень або для підтвердження належності до іншої особи (сліди сперми, наприклад).
До невідкладних слідчих дій належить огляд місця події. Ця слідча дія проводиться після допиту потерпілої особи і за її участю. На місці вчинення злочину під час огляду проводяться пошук і вилучення предметів, які могли належати потерпілій особі або ґвалтівнику: елементи одягу (нижня білизна, ґудзики, заколки, косметичні та інші предмети, які належать потерпілій особі); недопалки, елементи одягу або к фрагменти, що належали особі, яка вчинила зґвалтування. При огляді квартири фіксуються зміни в її обстановці, які свідчать про боротьбу потерпілої особи з ґвалтівником (пошкоджені меблі, посуд тощо). Проводяться пошук і вилучення слідів крові, сперми, інших біологічних виділень, відбитків пальців рук, сліди взуття тощо.
При огляді місця події на місцевості важливо вилучити частки трави, грунту, піску та інших сипких речовин, які могли залишитися на одязі потерпілої особи та підозрюваного.
Після отримання заяви потерпілої особи про зґвалтування у неї вилучається одяг, який був на ній під час події, яка є предметом розслідування, з фіксацією пошкоджень на ньому, наявності різних плям (у тому числі — біологічного походження), слідів ґрунту тощо. Одяг оглядається і упаковується. Аналогічно, під час затримання підозрюваної особи у неї вилучається та оглядається одяг, який був на ній під час нападу.
Підозрюваний допитується про відомі йому події чи знайомий він з потерпілою, де перебував у відомий проміжок часу (коли було вчинено зґвалтування) і чи є у нього алібі; за яких обставин він отримав тілесні ушкодження тощо. Допиту може передувати судово-медичне освідування підозрюваного на предмет виявлення тілесних ушкоджень, заподіяних йому в результаті опору з боку потерпілої особи, а також впізнання його потерпілою особою.
Якщо у показаннях підозрюваного є суттєві суперечності, може бути проведена очна ставка, мета якої—усунення суперечностей та викриття його у вчиненні злочину.
Встановлюються та допитуються свідки з числа очевидців злочину (бачили потерпілу особу, яка відмовилась піти з ґвалтівником, чули розмову між ними або крики про допомогу) або осіб, до яких потерпіла особа звернулася за допомогою: працівники міліції, лікарі швидкої медичної допомоги та ін.
На наступному етапі розслідування кримінальної справи проводиться комплекс судових експертиз, предметом дослідження яких є одяг потерпілої особи та підозрюваного. Проводяться пошук і дослідження слідів- накладень, які могли залишитися на одязі зазначених осіб у результаті контакту між ними. У процесі біологічних, цитологічних експертиз досліджуються біологічні виділення людини для підтвердження к належності потерпілій особі або підозрюваному (наприклад, на тілі потерпілої знайдені сліди сперми підозрюваного, а на підозрюваному — вагінальні клітини потерпілої, або в піднігтьовому вмісті потерпілої виявлений шкірний епітелій, який належить підозрюваному, тощо). Призначається також судово- психіатрична експертиза з метою виявлення у обвинуваченого психічних захворювань і відхилень (на сексуальному ґрунті).
На підставі отриманих висновків судових експертиз, показань потерпілої особи та свідків підозрюваний викривається у вчиненні зґвалтування.
4.3.3. Розслідування інших злочинних дій сексуального характеру
До інших насильницьких дій сексуального характеру КК відносить: насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом; примушування до вступу в статевий зв´язок; статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості; розбещення неповнолітніх.
Розслідування насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом має таку саму криміналістичну характеристику та особливості розслідування справ на початковому етапі розслідування, як і розслідування зґвалтувань.
Примушування до вступу в статевий зв´язок. Способом вчинення цього злочину є примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв´язок. Зазначене супроводжується протиправним впливом на потерпілу особу у вигляді погроз, безпідставного непідвищення заробітної плати, створення перешкод у просуванні по службі тощо.
Завдання слідчого, серед інших, — доведення перебування потерпілої особи у матеріальній чи службовій залежності
Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості Для цього злочину не передбачаються насильницькі дії сексуального характеру. Серед інших завдань, які постають перед слідчим, — довести, що винний знав або припускав, що потерпіла особа не досягла статевої зрілості, або міг і повинен був це передбачити.
Розбещення неповнолітніх. Способом вчинення цього злочину є активна поведінка чоловіка або жінки щодо неповнолітньої особи (яка не досягла 16-річного віку) у вигляді таких дій: фізичного (задоволення статевої пристрасті неприродним способом без застосування насильства, погроз чи використання безпорадного стану потерпілої особи) або інтелектуального (розповіді про статеве життя у грубо натуралістичній, цинічній формі, ознайомлення з порнографічними творами) характеру.
Порушенню кримінальних справ цієї категорії, як правило, передує попередня перевірка заяв потерпілих осіб, к родичів, інформації, отриманої під час проведення оперативно-розшукових заходів, або повідомлень у ЗМІ, де є відомості про факти насильницьких дій сексуального характеру.
Під час перевірки проводиться опитування заявників, осіб, про яких повідомляють як про жертв насильницьких дій сексуального характеру Проводиться судово-медичне освідування осіб, які постраждали від таких дій. Опитуванню підлягають також особи, на яких потерпілі вказали як на осіб, які примушували до вступу в статевий зв´язок; які мали статеві зносини з особою, що не досягла статевої зрілості, та ін.
Після порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених статтями 154, 155, 156 КК, на початковому етапі розслідування проводяться невідкладні слідчі дії допит потерпілих осіб, судово-медичні експертизи (для підтвердження насильницьких дій сексуального характеру або факту, що потерпіла особа ще не досягла статевої зрілості, тощо), обшуки (для вилучення літератури, відео- записів та інших предметів, які свідчать про розпусні дії стосовно неповнолітніх); затримання підозрюваних у вчиненні вказаних злочинів; допитуються свідки та призначаються інші судові експертизи.