Надзвичайні ситуації та цивільний захист населення

Додаток 1. Особливості виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у Кривбасі

Дніпропетровська область, до складу якої входить наше місто, є однією з найбільш техногенно та екологічно напружених областей України. Вона займає третє місце в Україні за наявними чинниками ризику виникнення надзвичайних ситуацій після Донецької та Луганської областей.

В останні п´ятдесят років, особливо в 60-70 pp. минулого століття, розвиток промислового комплексу області сприяв зростанню міського населення, активізації процесів урбанізації та агломерації.

Забудова територій, експлуатація будівель та споруд, інших комплексів та об´єктів практично скрізь супроводжується накопиченням вологи у грунті та підвищенням рівня грунтових вод, що спричинило до порушення природної рівноваги у водному балансі, негативно позначилося на стані довкілля, соціально-економічних умовах життєдіяльності та постійно загрожує виникненням надзвичайних ситуацій на цих територіях.

Процеси підтоплення набули найбільшого розвитку у містах Дніпропетровську, Кривому Розі, Павлограді та ін.

Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності практично на всій території області очікується подальше підвищення грунтових вод, що триватиме до 2035 р. Це ще більше погіршить ситуацію, особливо на територіях з техногенним підтопленням.

За цих умов існує реальна загроза виникнення НС з непередбачуваними наслідками.

Незважаючи на зменшення техногенного навантаження на території області у зв´язку зі спадом виробництва в умовах економічної кризи, рівень грунтових вод підвищується в середньому на 0,7 м на рік, а в окремих містах і селищах - до їм на рік.

Особливе занепокоєння викликає закриття гірничих підприємств та припинення шахтного водовідведення, що обумовлює підтоплення і заболочення, просідання поверхні землі, призводить до різних змін гідрологічного і гідрохімічного режиму річок.

Такожв області поширені небезпечні геологічні процеси і явища. Ступінь ураженості територій міст і селищ гірничовидобувних районов сягає 50 і більше відсотків. Особливо інтенсивно ці явища розвішаються на території міст Дніпропетровська, Кривбасу, у Західному Донбасі.

Площа зсувних територій в області складає 2445 га, з них в м. Кривому Розі - 1200 га.

У зв´язку з цим посилюється соціальна напруга серед населення, що проживає на зсувонебезпечних територіях, руйнуються житлові будинки, промислові споруди, інженерні комунікації, під загрозою зсуву знаходяться також важливі об´єкти життєзабезпечення.

Розробка Криворізького родовища залізних руд здійснюється більш ста років. Нашнтенсивніше родовище експлуатувалося у 1965-1990 pp., коли було видобуто 2,6 млрд. т руди (87,2 % від усього виробництва в Україні).

Довготривала та інтенсивна експлуатація родовища мінеральної сировини без здійснення заходів охорони навколишнього середовища спричинила вичерпання екологічної ємності довкілля, сформувала зони надзвичайної екологічної ситуації.

Проблемними питаннями, які потребують нагального вирішення і постійного фінансування у Кривбасі, є:

- викиди шахтних та кар´єрних вод високої мінералізації вод (.мінералізація від 2 до ЮОг/л) у кількості близько 17-30 млн. м³ щорічно;

- захист діючих шахт та прилеглих міських територій від затоплення та підтоплення;

- складування твердих відходів збагачення, яких накопичилося близько З млрд. т та скришених порід, яких накопичилось близько 3 млрд. м³;

- рекультивація порушених земель (понад 21 тис. га) та ін.

З реструктуризацією та закриттям частини гірничорудних підприємств та корпорацією іншої частини працюючих підприємств вирішення цих питань стає ще більш проблемним. Фінансування робіт з реструктуризації шахт та переведення їх у режим гідрозахисту з кожним роком погіршується, а проблеми накопичуються.

Найгострішою невирішеною проблемою є утилізація високомінералі- зованих шахтних вод і пов´язане з цією проблемою підтоплення міської території та промислових підприємств.

Однією з особливостей реструктуризації підприємств Кривбасу з підземного видобутку руди є те, що вона потребує виключно сухої консервації шахт, що підлягають закриттю, оскільки гірничі підприємства з підземного видобутку руди утворили практично єдиний гідротехнічний комплекс завдовжки майже 100 км.

Ще одна проблема Кривбасу, що має техногенний характер,- це підтоплення міських територій. За данними Криворізької геологорозвідувальної експедиції площі підтоплення у районах розташування промислових підприємств становлять 43 тис.га. Спостерігається формування нових техногенних водоносних горизонтів, на окремих ділянках яких рівень грунтових вод піднявся на 20-35 м і спостерігається на глибинах 0,4-12 м.

Підтоплення території загальною площею 5 тис. га спостерігається у всіх районах міста внаслідок чого посилилися процеси карстоутворення, просідання фундаментів споруд, зсуви.

У цілому виробничий комплекс міста включає 213 підприємств (з них 14 підприємств потенційно небезпечні).

У місті розташовані 87 великих промислових підприємств різних галузей: гірничо-металургійної, машинобудівної, промислових матеріалів, хімічної, поліграфічної, деревооброблюючих, легкої, харчової та ін. Від загального обсягу промислового виробництва міста гірничо-металургійний комплекс складає 88 %.

На території міста розташовано один небезпечний об´єкт І групи ризику, II група ризику - 4 об´єкти, III ірупа ризику - 15 об´єктів.

На території міста розміщені хімічно-небезпечні об´єкти: І ступеню - 2 об´єкти, II ступеню - 4 об´єкта, III ступеню - 6 об´єктів, IV ступеню - 8 об´єктів.

Також у місті розташовано 13 об´єктів, які представляють пожежну небезпеку, 9 вибухонебезпечних об´єктів та 5 водосховищ І - III груп ризику.

Як бачимо, на території міста багато потенційно небезпечних об´єктів, об´єктів підвищеної небезпеки та об´єктів і територій з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій.

Насамперед фахівці вважають, що потрібно взята на облік усі потенційно небезпечні об´єкта. Для цього на основі переліків потенційно небезпечних об´єктів і територій м. Кривого Рогу були складені "Паспорти ризику виникнення надзвичайних ситуацій". Внесення змін до розділу "Зміст" та форм таблиць заборонено.

До цього документа вносяться об´єкти та території, які потребують вирішення екологічних проблем, пов´язаних з небезпекою для населення. Такі об´єкта поділяються за групами ризику:

- об´єкти і ділянки територій, які вимагають проведення першочергових невідкладних запобіжних заходів негайно.

- об´єкти і ділянки територій, які вимагають проведення першочергових заходів (робіт) протягом року.

- об´єкти і ділянки територій, які вимагають проведення першочергових заходів (робіт) протягом наступних 2-3 років.

Груші ризику позначено кольром:

1 - червоним;

2 - зеленим;

3 - синім.

Складені і затверджені Паспорти ризику виникнення надзвичайних ситуацій надаються до управління цивільного захисту Головного управління МНС України в Дніпропертровській області на паперових та магнітних носіях для узагальнення.

Визначаються всі передбачені заходи (роботи) для запобігання виникнення НС, їх першочерговість. Затвердження планів має здійснюватися після прийняття бюджетів районів міста Кривого Рогу та Дніпропетровської області в цілому на відповідний рік.

Контроль за виконанням Плану повинен здійснюватись постійно силами територіальних органів Державної Інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, іншими фахівцями територіальних органів управління МНС України та структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Вище згадувалося, що потужний промисловий розвиток області, міста Кривого Рогу, зокрема, спричинив значні антропогенні порушення та зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій. Якщо за період з 1997 по 2000 pp. на території області виникло 197 НС, то протягом 2004р. - 628 надзвичайних ситуацій та подій. За останні 2 роки від НС на Дніпропетровщині загинуло 1295 осіб.

Сучасний підхід до аварійно-рятувальної справи передбачає проведення заходів захисту від НС не лише кількістю залучених сил і засобів, а й комплексним використанням високоефективних, спеціалізованих та універсальних механізмів та обладнання аварійно-рятувального призначення.

Згідно із ЗУ "Про правові засади цивільного захисту" та на виконання Указу Президента України від 19 грудня 2003 р. № 1467/2003 "Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 р." в області і в місті створена опера- тивно-рятувальна служба цивільного захисту (ОРС ЦЗ). На неї покладаються завдання із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та захисту населення і територій області і міста від НС техногенного, природного, військового характеру та пожеж.

Виконання програм забезпечить реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту на території області та міста, здійснення заходів безпеки та захисту населення і територій, об´єктів національної економіки, інших матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків НС у мирний час та в особливий період, поліпшить технічне оснащення та підвищить рівень готовності пожежо- та аварійно-рятувальних підрозділів до оперативного реагування на можливі НС.

Розроблена Комплексна програма розвитку ОРС ЦЗ на 2005-2010 pp.

Основними напрямками реалізації програми є:

-розвиток на території міста єдиної системи запобігання виникненню НС, пожеж і ліквідації їх наслідків;

- удосконалення та підвищення ефективності роботи, пов´язаної із забезпеченням техногенної та пожежної безпеки;

- посилення державного нагляду і контролю за виконанням вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, пожежної безпеки на об´єктах господарювання незалежно від форм власності;

- створення і технічне переоснащення обласної ОРС ЦЗ незалежно від форм власності;

-удосконалення регіональної системи центрального оповіщення про загрозу та виникнення НС;

- поліпшення інформаційно-аналітичного забезпечення;

- пропаганда безпеки життєдіяльності населення, навчання громадян основам безпечної поведінки через засоби масової інформації, соціальну рекламу та проведення масових громадських заходів.

13 березня 2004 р. на подвір´ї одного з будинків Центрально-Міського району нашого міста утворилося провалля земної поверхні. Глибина отвору складала близько 8 метрів, діаметр 2 м , дно провалини заповнене водою на висоту 1 м. Для ліквідації провалля було витрачено 30 м³ кварцитного щебню завантаженого за допомогою електротранспортеру. Більше на цьому місці просідання не спостерігалося. Подібні випадки несподіваного провалення грунту мали місце у 1961, 1987, 1991, 1996,2002, 2003 pp. у різних районах міста, навіть з людськими жертвами.

Після обстеження останніх подій фахівці дійшли висновку, що обвали сталися на місці дореволюційних гірничих копалень, але спроба визначити більш точне розташування шурфів, штреків та інших виробок не дала результату. До теми техногенного впливу на житлові будинки деяких районів міста, варто додати, що виникнення деформацій, шпарин в підвалах, тріщини фундаменту та стін будинків теж пов´язане з проведенням гірничих робіт та недбалим господарюванням.

У потенційну зону зсуву потрапляють також частини автодоріг, гаражі та навіть кладовище. Велике значення має виникнення на території міста порожнин, які зберігають свою стійкість протягом 1 -20 pp. Загальний об´єм складає більше ЗО млн. м³. їх розташування та об´єм у більшості випадків маловідомі. Такі порожнини створюють потенційну небезпеку не тільки на поверхні, а й для працюючих під землею. Іноді це спричиняє загибель шахтарів. Так, у 1986 р. в районі шахти ім. Леніна виникла воронка на вістані 200 м від житлових будинків селища Горького. Її об´єм склав 0,6 млн. м³, а загальний об´єм обр уїдених гірничих порід - біля 15 млн. м³.

Сейсмічний вплив такого явища на земну поверхню можна порівняти із землетрусом силою 5-6 балів за шкалою MSK-64 з магнітудою 0,9-1,5.

Для виявлення таких порожнин, запобігання випадкових обрушень порід та земної поверхні і задля запобігання техногенних аварій в Кривбасі необхідно:

-проводитимоніторинг існуючого стану порожнин та гідрогеологічного стану житлових масивів;

- на основі даних моніторингу визначити послідовність виконання заходів для покращення гідрогеологічної обстановки;

- як результат таких заходів збудувати нові системи каналізації.

Все це потребує значних витрат.