Надзвичайні ситуації та цивільний захист населення

6.1. Використання геоінформаційних технологій для упередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків

Уперше термін "географічна інформаційна система" з´явився в англомовній літературі і використовувався в двох варіантах - як geographic information system і як geographical information system. Дуже скоро він також одержав скорочене найменування (абревіатуру) GIS. Коротко ГІС визначалися як інформаційні системи, що забезпечують збір, збереження, обробку, відображення і подання даних, а також одержання на їхній основі нової інформації і знань про просторово-координовані явища. Сучасні геоінформаційні системи (ГІС) являють собою апаратно-програмний людино-машинний комплекс, що забезпечує збір, обробку, відображення і подання просторово-координованих даних, інтеграцію даних, інформації і знань про території для їхнього ефективного використання при рішенні наукових і прикладних задач, зв´язаних з інвентаризацією, аналізом, моделюванням, прогнозуванням надзвичайних ситуацій, управлінням навколишнім серодовищем і територіальною організацією суспільства.

Геоінформаційні технології знаходять своє широке застосування не тільки в області рішення завдань картографічного забезпечення різних сфер діяльності, але й в області захисту населення і територій від НС природного Й техногенного характеру. ГІС, пов´язані із прийомом і дешифруванням космічних знімків, допомагають оперативно виявляти вогнища лісових пожеж, оцінювати їхні масштаби й подальший розвиток, визначати ступінь небезпеки влучення у вогнища пожеж населених пунктів і об´єктів економіки, найбільш раціонально використати сили й засоби для гасіння пожеж і ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

Питання запобігання й ліквідації надзвичайних ситуацій (НС) на території України залишаються досить актуальними. Небезпека впливу НС природного характеру на населення країни обумовлено наступними факторами:

- збільшення антропогенного впливу на навколишнє середовище, що провокує або підсилює негативні наслідки небезпечних природних явищ;

- нераціональне розміщення об’єктів господарської й промислової діяльності;

- розселення людей у зонах потенційної природної небезпеки;

- недостатня ефективність або відсутність систем моніторингу навколишнього середовища; ф ослаблення державних систем спостережень за вулканічними, сейсмічними, екзогенними процесами, гідрометеорологічними й геліофізичними явищами;

- невисока вірогідність прогнозування небезпечних природних явищ;

- відсутність або поганий стан гідротехнічних, протизсувних, протиселевих та ін. захисних споруджень, захисних лісонасаджень;

- недостатність кадастрів потенційно небезпечних районів (регулярно затоплюваних, сейсмонебезпечних, селенебезпечних, лавинонебезпечних, зсувних, карстових, і ін.).

У сфері техногенної небезпеки також зберігається високий рівень аварійності, а в системах життєзабезпечення населення спостерігається її підвищення. Ріст масштабів НС техногенного характеру обумовлений наступними факторами:

- нераціональним, з погляду техногенної безпеки, розміщенням потенційно небезпечних об´єктів на території країни;

- низькими темпами впровадження ресурсо-, енергозберігаючих та інших безпечних технологій; х прорахунками в технічній політиці проектування, будівництва, модернізації й експлуатації потенційно небезпечних об´єктів; х прогресуючим ростом зношування фондів у ряді галузей (особливо житлово-комунальної);

- зниження професійного рівня працівників і виробничої дисципліни;

- скороченням працівників сфери забезпечення промислової безпеки;

- недосконалістю законодавчої бази, що забезпечує міжвідомчу взаємодію на різних рівнях.

Стан захищеності населення, об´єктів економіки й навколишнього природного середовища від надзвичайних ситуацій багато в чому залежить від завчасного, ретельного пророблення заходів щодо запобігання й ліквідації НС природного й техногенного характеру. Своєчасне прогнозування ймовірних небезпек у НС, тобто можливих станів, при яких створяться або будуть імовірні загрози виникнення вражаючих факторів і впливів НС на населення, об´єкти економіки й навколишнє природне середовище, значно знижує негативні наслідки для життєдіяльності людей, економіки й природного середовища. В окремих випадках, завчасне прогнозування можливого розвитку НС техногенного характеру може майже повністю виключити згубні впливи небезпек. У випадках природних небезпек, що характеризуються несподіванкою їхнього виникнення, слід зазначити, що людина, у більшості випадків, навчилася їх прогнозувати, наприклад, урагани, зливові дощі, зсуви.

Багато які з природних небезпек стабільні в часі, за силою впливу й можуть бути територіально прив´язані, як у випадку з річковими паводками. Без застосування геоінформаційних технологій і впровадження ГІС у роботу сил МНС було би досить важко збирати в одну "картину" різноманітні дані, розподілені в просторі (населені пункти, об´єкти економіки, лісові масиви й т.д.) і в часі (зміна напрямку й швидкості вітру, площі території лісової пожежі, збільшення рівня річкових вод, поширення плям забруднень нафтою й нафтопродуктами, зміна зон хімічного зараження, радіаційного забруднення й т. п.).

Будь-яка ГІС у сукупності із застосовуваними додатками по оцінці наслідків виниклих або можливих НС має широкоспрямовані можливості для збору, обробки й аналізу складної обстановки. Така ГІС - гнучкий, швидкий і потужний інструмент, призначений для підтримки прийняття рішень органами керування МНС. Для збільшення функціональних можливостей цього інструмента в області попередження й ліквідації НС розробляються програмні продукти, призначені для рішень різних завдань, пов´язаних з розрахунками й оцінкою небезпек у надзвичайних ситуаціях. Ці програми спрямовані на поліпшення якості прийняття рішень із забезпечення різних видів безпеки (промислова, радіаційна, хімічна, сейсмічна, пожежна й ін.). Існуючі розрахункові програми на основі затверджених методик, створених математичних моделей, результатів науково-дослідних робіт відмінно себе зарекомендували, але тільки їхня інтеграція в геоінформаційні системи найповніше розкрила всі їхні можливості.

ГІС допомагають не тільки структурам МНС, але й всім тим, хто пов´язаній з рішенням завдань по запобіганню й ліквідації НС, вирішувати наступні завдання:

- одержувати оперативну інформацію про НС;

- визначати найбільш короткі й швидкі маршрути руху аварійно-рятувальних служб і сил ліквідації НС, маршрути евакуації населення із зони НС;

- визначати кількість потерпілих від НС і, як наслідок, необхідну кількість сил і засобів для надання допомоги;

- прогнозувати розвиток НС із метою запобігання або зниження негативного впливу на населення, територію й навколишнє природне середовище;

- оцінювати матеріальний й економічний збиток.

Особливо ГІС допомагають у вирішенні трудомістких просторових завдань, пов´язаних з визначенням розвитку обстановки, наприклад при розрахунку наслідків аварійних розливів нафти й нафтопродуктів, районів затоплень при прориві гребель, границь розливів рік при прогнозованому піднятті рівня води, наслідків землетрусів, цунамі. Для вирішення завдання, пов´язаного з ліквідацією аварійних розливів нафти й нафтопродуктів на акваторіях, важливе значення має прогнозування поширення плями забруднення. Тільки за допомогою геоінформаційних систем можна оперативно одержувати зміни прогнозу розвитку події з обліком мінливих гідрометеорологічних умов. У випадку із прогнозом аварійних розливів нафти й нафтопродуктів на материковій частині ГІС дає найбільш повну картину по обсягах забруднень, небезпеки потрапляння нафти або нафтопродуктів у водойми й ріки, створенню умов, що загрожують здоров´ю людини, або довкіллю. Крім того ГІС дозволяє найбільш точно й аргументовано розрахувати економічні витрати зі створення і підтримки в готовності необхідної кількості сил і засобів для ліквідації аварійних ситуацій. Оперативне визначення кількості потерпілих і руйнувань у районах землетрусів дозволяє скоротити час на доставку необхідної кількості рятувальників і техніки, збільшуючи число врятованих людей.

Просторовий аналіз і контроль оперативних ситуаційних подій та функціонування служб і комунікацій будь-якої адміністративно-територіальної одиниці, наприклад, міста або його частіш, сьогодні найкраще здійснювати за допомогою геоінформаційних систем. При цьому особливе значення слід приділяти організації ефективної роботи з великими за обсягом інформаційними потоками даних. Завданням ГІС є інтеграція інформаційних ресурсів на електронних картах, завдяки чому з´являється можливість оперативно відображати ситуацію, забезпечувати прийняття рішень стосовно контрольованих об´єктів чи подій. Дані ГІС призначені для вирішення прикладних спеціалізованих задач моделювання, накопичення та аналізу даних, планування організації взаємодії силових та цивільних підрозділів, представлення результатів в картографічному вигляді.

На сьогодні в Україні існує досвід створення ГІС для МНС, розроблених Інститутом передових технологій та впроваджених у роботу міських Головних Управлінь МНС та МВС України в м. Києві. Починаючи з моменту надходження інформації про надзвичайну ситуацію в диспетчерський центр підрозділу МНС, багатофункціональна ГІС використовується фахівцями відповідних служб для орієнтування в обстановці. За електронними картами (всієї України, окремого регіону чи міста), вони передбачають сценарій розгортання подій і можуть розрахувати, які сили та засоби направляти на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій. У багатофункціональній ГІС є певні структурні елементи: картографічний та суто інформаційний модулі, які виконують такі функції:

- обробка просторово-розподілених даних; зберігання та пошук інформації для оперативного аналізу;

- обробка даних з метою оцінки різних параметрів, розв´язання аналітичних задач;

- представлення даних у різному графічному вигляді.

Окремім класом задач, що їх вирішують за допомогою геоінформаційних технологій, є моделювання та прогнозування надзвичайних ситуацій з метою запобігання їх виникненню та планування заходів з ліквідації наслідків. Прикладом таких ситуацій може бути викид в атмосферу сильнодіючих отруйних речовин під час аварій на потенційно небезпечних об´єктах, геокодованих в ГІС.

Для розробки алгоритмової частини програмного забезпечення, яке входить до складу геоінформаційної системи, використано прийняті у відомстві методичні правила прогнозування масштабів забруднення навколишнього середовища сильнодіючими отруйними речовинами під час аварій та руйнувань на хімічно небезпечних об´єктах і транспорті. Реалізована методика не лише фіксує надзвичайні події, а й може бути застосована в ході аналізу викиду сильнодіючих отруйних речовин в атмосферу в газоподібному, пароподібному або аерозольному станах. Масштаби забруднення отруйними речовинами в залежності від їх фізичних властивостей та агрегатного стану розраховуються за первинною та вторинною хмарами викиду. Прогнозування масштабів забруднення сильнодіючими речовинами здійснюється за програмою для користувача ГІС шляхом розрахунків певних параметрів забруднення, що залежать від введених користувачем даних, та відображення на карті зон можливого та фактичного забруднення на основі вибору адрес будинків, які потрапили в ці зони, для подальшого аналізу ситуації та визначення відповідних дій служб МНС.

У програмі обчислення зон можливого та фактичного забруднення окрім характеристик викиду хімічних речовин враховується також стан атмосфери. Напрям та швидкість вітру визначають територію та конфігурацію зони забруднення. Під час використання геоінформаційного продукту - ГІС, розробленої в середовищі ARCView, потрібно вказати на електронній карті місце епіцентру викиду, після чого в даному середовищі з´являється тема SHP-формату, що містить геометрію та атрибутику розрахованих зон забруднення з відповідною легендою.

Спеціалізований діалог дає змогу виявити населені пункти на карті країни чи області (будинки і споруди на карті міста), які розташовані в певній зоні. Як результат запиту курсором по карті одержуємо з інформаційного модуля вибірку геометрії та адресної бази даних точкової та полігональної теми "адреса".

Завдяки цій технології за лічені хвилини черговий МНС отримує перелік населених пунктів (будинків, якщо завдання вирішується для міського середовища), для мешканців яких виникла загроза хімічного отруєння.

Однією з важливих особливостей таких ГІС є доповнення електронної карти певними позначеннями об´єктів і явищ, геокодованих у базах даних. Такі бази містять як точкові, так і полігональні об´єкти, які відповідають зонам потенційного забруднення навколишнього середовища в результаті аварії на потенційно небезпечних підприємствах, зонам затоплення території в залежності від висоти підйому рівня води в прилеглих річках тощо.

Важливим завданням для багатьох служб є встановлення стійкого радіозв´язку в умовах розчленованого рельєфу. При цьому потрібно оперативно прийняти єдино правильне рішення щодо встановлення приймально-передавальних пристроїв та радіотрансляційних веж, що зменшить матеріальні витрати та підвищить ефективність роботи системи. За допомогою геоінформаційних засобів можна негайно визначити місця встановлення таких пристроїв з урахуванням зон видимості, які базуються на математичній моделі рельєфу місцевості.

Досвід користування ГІС під час надзвичайних ситуацій показує, що їхнє використання дозволяє не тільки оперативно планувати заходи щодо запобігання наслідкам стихійних лих, але й значно скоротити час, затрачуваний на визначення розміру збитку, а отже, швидше одержати матеріальні компенсації потерпілим.

Геоінформаційні технології дозволяють підрозділам, що займаються прогнозом надзвичайних ситуацій і ліквідацією їхніх наслідків, виконувати наступні завдання:

Створювати банки цифрової просторової інформації про райони, що зазнають найбільших природних і техногенних впливів (землетруси, цунамі, повені, пожежі й т.п.);
застосовувати їх для моделювання, прогнозу й оповіщення населення про можливі наслідки НС, а також використати при ліквідації НС - для оперативного підрахунку обсягів нанесеного збитку й визначення необхідних ресурсів для відновлення нормальних умов життя населення.

Росії й підрозділів федерального підпорядкування, регіональних, територіальних, місцевих органів МНС Росії.

Так, наприклад, програмний комплекс, створений на базі геоінформаційної системи "Екстремум", призначений для оцінки надзвичайних ситуацій техногенного характеру: аварії на вибухопожежонебезпечних об´єктах, на газо- і нафтопроводах, хімічно небезпечних об´єктах, радіаційних об´єктах, руйнуванні гребель гідровузлів. Крім того, він дозволяє здійснювати оцінку надзвичайних ситуацій природного характеру: землетрусів, цунамі, повеней, лісових пожеж, ураганів, тайфунів та ін.

Комплекс дозволяє робити відображення обстановки на просторовому тлі. ГІС "Екстремум" підгримує всі російські цифрові формати електронних карт і дозволяє використання міжнародних форматів. Масштаб картографічної основи - від 1:1000000 до 1:100000 для регіонів і 1:50000 і крупніше для міст.

ГІС "Екстремум" дозволяє вирішувати наступні завдання:

1. Виконувати зонування території за рівнем ризику.

2. Планувати інженерно-технічні заходи щодо запобігання надзвичайних ситуацій на етапі проектування й експлуатації об’єктів.

3. Виконувати розрахунки й моделювання наслідків, обґрунтовувати ефективні варіанти оперативного реагування на техногенні аварії й природні катастрофи з визначенням кількості залучених сил, засобів і показників життєзабезпечення потерпілих.

У МНС Росії при Центрі керування в кризових ситуаціях (ЦККС) уже задіяна цифрова інформаційно-картографічна система моніторингу НС, що здійснює аналіз наслідків надзвичайних ситуацій і ступеня потенційної небезпеки. Вона враховує досить багато факторів: кількість і щільність населення, кількість потенційно небезпечних об´єктів, розвиненість інфраструктури дорожньої мережі, наявність сил і засобів для ліквідації НС і ін.

Функціонально ця система здійснює прийом і обробку даних по НС, що надходять із регіональних центрів; нагромадження архівних даних по НС; відображення отриманих даних у вигляді шарів для аналізу оперативної інформації й підготовку даних аналізу для прийняття рішень.

Просторова інформація системи складається із цифрових карт масштабу 1:1 000 000 для всієї території Росії й 1:200 000 (растр) для території регіонів.

Система дозволяє:

- наносити на карту об´єкти спостереження і обстановку по надзвичайних ситуаціях в умовних знаках;

- вводити в текстову базу інформацію про об’єкт і пов´язувати її зображенням об´єкта з можливістю уточнення (корегування);

- здійснювати пошук, сортування й видачу необхідної довідкової інформації;

- аналізувати наслідки великих аварій і стихійних лих;

- надавати попередні й уточнені відомості анотаційного і довідкового характеру про надзвичайні ситуації техногенного, природного і екологічного походження;

- видавати необхідну просторову інформацію з мереж електронного зв´язку в МНС Росії;

- зберігати більші обсяги інформації, і працювати з нею на лазерних компакт-дисках;

- одержувати (роздруковувати) тверді копії документів;

- одержувати (роздруковувати) повідомлення різних форм.

У системі реалізована можливість розмежування прав доступу до інформації.

Як інший приклад можна привести систему з моніторингу й запобігання надзвичайним ситуаціям природного й техногенного характеру, розроблену компанією "Транзас". Ця система призначена для координації й контролю робіт з ліквідації реальних надзвичайних ситуацій і наслідків аварій, пов´язаних з нафтовим забрудненням і викидом хімічних речовин, а в перспективі - морських нещасних випадків, природнихкатаклізмів, лісових пожеж і пожеж у міських умовах, застосування зброї масового ураження і терористичних актів. Крім того, система застосовується для тренування й навчання персоналу і командного складу різних взаємодіючих служб у модельованих ситуаціях. Система забезпечує не тільки точне моделювання власних кризових ситуацій, але й надає можливість відпрацьовування відповідних дій і складання планів по ліквідації аварій. Дану систему з успіхом використовує Служба Берегової Охорони США з 1998 р. У Росії вона встановлена в Державному Океанографічному Інституті Російської Академії Наук, у ГМСКЦ (Москва), порту Новоросійськ, ЦНИИМФ і в ряді тренажерних центрів.

Розширення можливостей ГІС за рахунок розміщення в Інтернет даних, У вигляді узагальнених карт, отриманих з різних джерел, забезпечує всебічний аналіз, обговорення й уточнення планів дій різних служб, що беруть участь У ліквідації наслідків НС, що дозволяє прийняти реально погоджені рішення.

Враховуючи позитивний досвід застосування ГІС-технології як у світі, так і в Росії на сьогодні потребують активної розробки відповідні методи У роботі органів МНС України. На кафедрі розміщення продуктивних сил технологій виробництва Криворізького економічного інституту КНЕУ Накопичений певний досвід електронної картографії, який може бути використаний для створення муніципальної ГІС, зокрема з функціями Реагування на надзвичайні ситуації.

Зокрема, на кафедрі розроблена методика елементарної ГІС, яка значно полегшує роботу з просторово розподіленими даними з НС. Як рівні дослідження виступають: мікропросторовий рівень – промисловий регіон Кривбасу; мезопросторовий - Дніпропетровська область. Зважаючи на специфіку кафедри здійснено аналіз регіональної специфіки макроекономічного середовища.

На регіональному рівні досить чітко конкретизується власне просторова, територіальна, площинна "зацікавленість", яка відбивається на обранні місцевих мінерально -сировинних, водних, лісових, земельних і інших природних, а також трудових, фінансових, інформаційних ресурсів. Основний вплив означений аспект має на підприємства гірничо-видобувної промисловості, сільське господарство, матеріале- і водомісткі виробництва. Не менш важливим також є і так зване ринкове оточення регіону (в економічній географії - економіко-географічне-положення), що визначає, хоча і в значній мірі суб´єктивно, специфіку міжрегіональних економічних відносин, участь регіону в міждержавній торгівлі і т.п. Проте, головну увагу зосереджують на території Кривбасу. Місто Кривий Ріг, на нашу думку, має особливий статус та просторову специфіку, яка значною мірою визначає індивідуальні особливості надзвичайних ситуацій. Незважаючи на те, що місто не є обласним центром, за кількістю населення (близько 700 тис.) воно займає 8 місце в Україні, а кількість промислових підприємств в ньому перевищує 150. Ці ознаки дають право вважати Кривбас потужним промисловим регіоном із значним ризиком виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Крім того конфігурація території міста подібна до прямої лінії (Індекс Бойса наближається до 100) і в своєму роді є унікальною для України. Кривий Ріг видовжений з півдня на північ на відстань понад 60 км, що, власне і створює підстави для просторових розбіжностей і відповідний інтерес до вивчення цих розбіжностей. В Кривому Розі можна виділити наступні функціональні зони - промислову, селитебну, інфраструктурну, рекреаційну (рис. 6.1.4). Крім того, в Кривому Розі можна виділити два найбільших осередки ж ділової так і споживацької ак тивності жителів міста:

Південна зона охоплює територію Центрально-Міського, Дзержинського, Саксаганського, і частини Довгинцівського районів, на території яких сформувались наступні "червоні лінії": від автовокзалу до 95 кварталу, від 95 кварталу до площі Визволення, від 95 кварталу до соцміста, від 95 кварталу до вулиці Коротченка.
Північна охоплює північну частину Жовтневого району та більшу частину Тернівського району.

Таким чином територія міста розбита на дві майже автономні частини, які з´єднані між собою витягнутими у довжину територіями Тернів ського, Саксаганського та Жовтневого районів.

Однією з найболючіших проблем управління, маркетингу та муніципального господарства сьогодні є відсутність єдиної інформаційної бази, яка б могла просторово прив´язати різноманітні дані до єдиної території регіону. Причому, це характерне не лише для Кривого Рогу, а й для інших міст України. Головною особливістю такої бази є наявність в ній різнорідної інформації. Сюди включаються план або карта міста, схеми різних комунікацій, архітектурні плани і пов´язана з ними описова інформація про численні муніципальні об´єкти та ін. Така інформація має назву просторової або тієї, що має географічну прив´язку. В комп´ютерному середовищі вона надається у вигляді цифрових карт, растрових і векторних зображень і таблиць реляційних баз даних, в яких міститься описова інформація. В інформатиці всі вищеозначені аспекти інтегруються під єдиною назвою - бази даних.

Інформація, з якою мають справу органи МНС, певним чином пов´язана ³ географічними визначеннями місцеположень об´єктів на картах. Приблизно 85 %всіх баз даних містять певний вид географічної інформації, такий як: адреси вулиць, поштові індекси чи навіть номери телефонів з Кодами регіонів та номерами комутаторів. Використовуючи електронну Картографію, ми можемо взяти ці дані і розмістити їх на цифровій карті місцевості. Візуальне сприйняття просторового розміщення об´єктів дає нам нову основу для аналізу, а отже, і поглиблене їх розуміння.

Ідеологія створення ПС у текстовому редакторі "Word", запропонована в елементарній ГІС, не розбігається з основними теоретичними положеннями інформатики і програмування обмежившись можливостями картографічного виводу і аналізу інформації з використанням засобів пошарового її зображення сформулюємо уявлення про елементарну геоінформаційну систему. Термін "елементарна" треба сприймати скоріше в значенні "примітивна", "спрощена" ніж "частина" або "компонент" більш складної системи. Натомість, елементарна ГІС - це така система, яка лише частково використовує функції традиційних геоінформаційних систем - оверлей, масштабування, векторні формати.

Використавши названі ознаки елементарної ГІС і враховуючи її значну адаптивну доступність до широкого загалу користувачів, зокрема спеціалістів МНС, відкривається реальна можливість створення відкритої регіональної географічної бази даних. Її відкритість і буде забезпечуватися відносною простотою методики елементарної ГІС. Загальна структура регіональної географічної бази даних, яка розробляється на кафедрі РПС і ТВ за певною методикою, включає декілька рівнів просторового охоплення. Найвищій рівень - загальнодержавний - Україна. З нього методом гіперпосилів здійснюється перехід на мезорівень - адміністративні області і Автономна республіка Крим. Саме на обласному рівні здійснюється головна робота з накопичення, систематизації і відповідній організації регіональної географічної бази даних. Ці дані можуть включати як текстову інформацію у вигляді систематичних описань специфіки окремих регіонів (Національні атласи, роботи Ради по вивченню продуктивних сил, статті, монографії), так і статистичні дані, зведені у відповідні таблиці та графіки. При цьому, програмні засоби звичайного текстового редактора дають змогу поєднати означені форми подання інформації за допомогою тих же гіперпостів.

Наступний - мікрорівень, або рівень окремого адміністративного району області, або великого районного центру, на зразок Кривого Рогу. Саме на цьому рівні регіональних досліджень можливе поєднання прикладних і фундаментальних напрямків ГІС, спрямованих як на комерційне застосування представниками малого і середнього бізнесу (розташування об´єктів, оптимізація транспортних перевезень, вибір асортименту продукції), так і спрямованих на забезпечення діяльності державних структур (ліквідація надзвичайних ситуацій, діяльність аварійних служб, покращення роботи міської інфраструктури та ін.).

Першим кроком до створення комплексної регіональної географічної бази Даних стала розробка великомасштабних карт у щорічному довіднику "Кривий Ріг". Вона була обумовлена інтересом комерційних структур й отримала плідне втілення в їх діяльності. Картографічна інформація, представлена в довіднику "Кривий Ріг-2001", стала електронною основою для створення комплексної багатоцільової ГІС Кривбасу. Створення означеної ГІС дало змогу здійснювати постійний моніторинг соціально-економічної, та екологічної ситуації, що в кінцевому підсумку підвищило ефективність управління регіоном.

Наступний регіональний рівень елементарної ГІС - обласний. На сьогодні найбільш розробленою є Дніпропетровська область. Спрямованість даної елементарної ГІС була визначена як електронна "інформаційно-довідкова система Дніпропетровської області" з можливістю отримання загальнодовідкової географічної (а надалі планується і комерційної) інформації. Отже, ідея створення відкритої регіональної географічної бази даних передбачає і певну "автономізацію" роботи окремих її складових частин, ж є в даному випадку. З територіального рівня всієї області можливий перехід на нижні рівні просторового охоплення - адміністративного району - міста Кривого Рогу - міського району.

Всі роботи з розробки елементарної ГІС проводились в ліцензованій версії "Windows-98" (#P/N:90.45B39.001). За картографічну основу було взято адміністративну карту України масштабу 1:1000000 з усією змістовною інформацією, яка надалі була відображена окремими шарами. Техніка перенесення зображення може здатися досить примітивною, але вона застосовується поки що досить часто навіть в професійних ГІС. Спочатку за допомогою сканера переносять растрове зображення і зберігають окремим файлом з розширенням Tiff або JPG (тобто тим, же сприймає конвертор при вставці малюнку в поле Word). Потім після вставки растрового зображення за допомогою графічного редактору Word відпрацьовують окремі шари і зберігаються окремими файлами але вже з розширенням doc. Під час роботи над шарами активно використовуються графічні можливості, особливо розбивка вузлів і їх видозміна. Приблизно таким же чином і в такій же послідовності здійснюють векторизацію растрових зображень "власноруч" в таких ГІС як Map Info, ArcView та ін.