Особливістю біологічно небезпечних засобів ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин є: можливість викликати масові інфекційні захворювання, епідемічне їх розповсюдження, наявність інкубаційного (прихованого) терміну захворювань, важкість індикації бактеріальних небезпечних засобів і тривале зберігання у навколишньому природному середовищі, можливість ураження великої кількості людей і тварин, а також території, складність діагностики цих захворювань уразі комбінованої дії, психічна дія на людину.

Поки існує загроза застосування бактеріологічної зброї га природні осередки інфекційних захворювань, необхідно чітко знати способи і методи захисту населення.

У цілому біологічний захист включає: виявлення осередку біологічного зараження, прогнозування масштабів розвитку і наслідків біологічного зараження, використання засобів захисту, дотримання протиепідемічного режиму, уведення режимів карантину та обсервації.

Осередком інфекційних захворювань називається територія, заражена хвороботворними збудниками і яка є джерелом розповсюдження інфекційних захворювань: іноді її просто називають осередком епідемічного зараження.

Особливістю інфекційних хвороб є перш за все їх заразність, тобто можливість передачі хвороби від хворої людини або тварини до здорової. Епідемія масове поширення інфекційної хвороби у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструють на цій території.

Епізоотія - поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на певній території.

Епіфітотія - масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності.

Захворювання настає не одразу, а після прихованого (інкубаційного) періоду, який може тривати протягом декількох днів, тижнів, а іноді й місяців, у залежності від збудника інфекційних захворювань. Збудника інфекційних захворювань можна визначити лише за допомогою спеціальних лабораторних методів дослідження і за допомогою аналізу відібраних проб, що, зрозуміло, ускладнює своєчасне вжиття заходів захисту. За необхідності, негайно оголошується карантин.

Карантин - система тимчасових організаційних, режимних, обмежувальних, адміністративних, господарських, санітарних, епідемічних, гігієнічних, лікувальних, і профілактичних заходів, які спрямовані на запобігання розповсюдженню інфекційної хвороби і забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичного осередків, наступну їх ліквідацію.

Мета карантину ~ повна ізоляція осередку ураження і ліквідація в ньому інфекційних захворювань, що виникли.

Карантин можуть оголошувати з метою запобігання інфекційним захворюванням, коли збудник не встановлений, але є характерні ознаки захворювання.

При оголошенні карантину здійснюють наступні заходи:

- На зовнішніх межах зони карантину встановлюють охорону, організують комендантську службу і патрулювання.

- У населених пунктах і на об´єктах організують місцеву (внутрішню) комендантську службу, здійснюють охорону інфекційних ізоляторів і лікарень, контрольно-передавальних пунктів тощо.

- З районів карантину вихід людей, вивіз тварин та майна забороняється. Виїзд на заражену територію дозволяють начальники цивільного захисту лише спеціальним формуванням і видам транспорту.

- Транзитний проїзд транспорту через осередки ураження забороняється (винятком може бути лише залізничний транспорт).

Об´єкти господарської діяльності, що продовжують свою діяльність, переходять на особливий режим роботи, із суворим дотриманням протиепідемічних вимог. Робітники зміни поділяються на окремі групи (якнайменші за складом), контакт між ними скорочується до мінімуму. Харчування і відпочинок робітників і службовців організується групами у спеціально відведених для цього приміщеннях. Припиняється робота всіх навчальних закладів, видовищних закладів, ринків.

- Населення у зоні карантину поділяється на дрібні групи (так звана дрібна карантинізація); йому не дозволяється без крайньої потреби виходити зі своїх будинків або квартир. Продукти харчування, вода і предмети першої необхідності доставляються спеціальними командами. При необхідності виконання термінових робіт поза будівлею люди повинні обов´язково користуватися засобами індивідуального захисту.

- Робота магазинів, майстерень, побутових установ може бути відновлена лише після встановлення виду збудників, виявлення епідеміологічної ситуації у тому випадку, суворі режимні заходи не потрібні одразу ж після закінчення дезінфекції зовнішнього середовища і санітарної обробки населення.

В осередку інфекційних захворювань всі робітники і службовці підприємств та установ повинні здійснювати вати наступні заходи особистої безпеки: носити захисні маски; додержуватись елементарних правил особистої гігієни на роботі і вдома; не вживати неперевірені або заражені продукти харчування і воду; не палити на зараженій території; при появі нездужання або кволості негайно звертатися до начальника цеху, санпосту або прикріпленої санітарної дружини.

Населення в осередку інфекційного захворювання проводить дезинфекцію власних квартир, знезараження води і продуктів харчування, миється в домашніх умовах, змінює одяг, стежить за самопочуттям і при найменшому нездужанні (температура, остуда, пронос) негайно викликає до себе лікаря телефоном, через прикріплену санітарну дружину або санітарного уповноваженого по будинку.

Населення суворо додержується рекомендацій щодо виконання режиму проведення усіх санітарно-гігієнічних і епідемічних заходів.

За умов карантину обов´язково передбачається проведення екстреної профілактики, посиленого епідеміологічного нагляду за населенням (подвірні обходи, ранні виявлення, ізоляція і госпіталізація інфекційних хворих, посилений медичний контроль за виконанням санітарно-гігієнічних заходів, санітарної обробки і дезинфекції, а також профілактичних щеплень). Таке лікування організує медичний персонал, прикріплений до об´єктів, дільничні медичні працівники, а також особовий склад медичних формувань. За кожною санітарною дружиною закріплюється частина вулиці, квартал, будинок чи цех, які сандружинниці обходять 2-3 рази на добу; населенню, працівникам видають лікувальні препарати. Для профілактики застосовуються антибіотики широкого спектру дії та інші препарати, що забезпечують профілактичний та лікувальний ефект. Населення, що має аптечки АІ-2 (або її аналоги), профілактику здійснює самостійно, використовуючи препарати з аптечки.

Карантин в осередку інфекційних захворювань після дезинфекції зовнішнього середовища замінюють обсервацією.

Обсервація - режимні та обмежувальні заходи, які передбачають разом з посиленням медичного і ветеринарного нагляду також проведення протиепідемічних, лікувальних, профілактичних, ветеринарних і санітарних заходів, обмеження пересування людей або переміщення сільськогосподарських тварин в усіх прилеглих до зони карантину адміністративно-територіальних утворень, що створюють зону обсервації. Мета її-попередження розповсюдження інфекційних захворювань. Для цього здійснюються, власне, ті ж лікувально-профілактичні заходи, що і при карантині, але за умов обсервації ізоляційно-обмежувальні заходи є менш суворими. Зокрема, вихід населення із зараженої зони не забороняється, а обмежується і допускається за умови обов´язкового проведення профілактичних заходів. Значно менше обмежується спілкування населення всередині осередку.

Встановлених в осередку інфекційного захворювання режиму і правил поведінки, а також вимог медичної служби мають додержуватися усі громадяни беззастережно. Ніхто не має права ухилятися від запобіжних щеплень і приймання лікарських препаратів.

Для зменшення масового поширення інфекційних захворювань населення зобов´язане ретельно додержуватися правил особистої гігієни, тримати у чистоті житло, двори, місця загального користування. У житлових будинках необхідно обробляти дезинфікуючими розчинами дверні ручки, унітази засипати хлорним вапном, прибирання у приміщеннях проводити лише вологім способом, не допускати розведення мух та інших комах.

В осередку інфекційних захворювань воду дозволяється брати лише із водопроводу або з незаражених, перевірених медичною службою джерел. Всі продукти слід зберігати у щільно закритій тарі і обробляти перед вживанням: воду і молоко прокип´ятити, сирі овочі і фрукти старанно мити і кип´ятити, для приймання їжі користуватися індивідуальним посудом.

Перед виходом з приміщення надягати індивідуальні засоби захисту органів дихання і шкіри. Перед входом у житлове приміщення з вулиці взуття і плащі необхідно залишити назовні до обробки їх дезинфікуючими розчинами. Особливу увагу варто приділити догляду за хворими.

Необхідно додержуватися усіх заходів протиепідемічного нагляду. Якщо хворий залишений удома, то його краще розмістити в окремій кімнаті, або, якщо немає можливості, - відокремити ширмою або простирадлами.

У приміщенні провести дезінфекцію - знезараження предметів, до яких хворий доторкався. Знезараження здійснюють найпростішими способами: миттям з милом, кип´ятінням окремих предметів тощо. Вести догляд має (бажано) одна людина. Під час догляду треба додержуватись заходів безпеки і правил особистої гігієни, слід користуватися найпростішими засобами індивідуального захисту. Всі відходи хворого повинні бути знезаражені (засипані хлорним вапном або дезинфікуючими препаратами) і лише після цього викинеш в каналізацію, загальну вбиральню.

Після переведення в лікарню або одужання хворого проводять заключну дезинфекцію.

Для дезинфекції приміщень найчастіше використовують освітлений (відстояний) 0,1 -0,5 процентний розчин хлорного вапна. Для виготовлення 4- процентного розчину потрібно у 10 л води розвести 0,5 кг хлорного вапна і дати можливість розчину відстоятися.

Карантин або обсервація можуть оголошувати також у мирний час у випадках небезпечних захворювань у районі, регіоні. Однак він має дещо послаблений режим залежно від захворювань. Можливим є оголошення карантину місцевого значення (школи, дитячого садку тощо) без обмеження й ізоляції території, без залучення озброєної охорони, комендантської служби та ін., силами медичних закладів міста, району.