Надзвичайні ситуації та цивільний захист населення
5.3. Захисні споруди та індивідуальні засоби захисту
Для забезпечення укриття населення створюють фонд захисних споруд шляхом:
- стеження і взяття на облік підземних і наземних будівель та споруд, що відповідають вимогам захисту, гірничих виробок і природних порожнин;
- дообладнання з урахуванням вимог захисту підвальних та інших приміщень;
- будівництва заглиблених споруд, інших нерухомих об´єктів, пристосованих для виконання завдань цивільного захисту;
- будівництва в період загрози виникнення НС найпростіших сховищ та укриттів;
- будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів.
Цей фонд захисних споруд у мирний час може використовуватися для різний потреб у порядку, який визначається спеціально уповноваженим центральним органом з питань цивільного захисту.
Захисні споруди цивільного захисту - це споруди, які призначені для захисту людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій технічного, природного, екологічного, соціально-політичного характеру і за своїми захисними властивостями діляться на сховища та протирадіаційні укриття.
Сховища - це споруди, які забезпечують комплексний захист укритих людей від дії факторів ураження надзвичайних ситуацій.
Сховища, які знаходяться в зонах можливого виникнення масових пожеж і в зонах ураження СДОР, забезпечують також захист укритих людей від високих температур, отруєння продуктами горіння і ураження СДОР. Існує декілька класифікацій захисних споруд.
Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища поділяються на I, II, III і IV класи.
Нормативний клас сховищ залежить від групи міста, категорії суб’єкта господарської діяльності і місця розташування об’єкту. При цьому радіус збору укривання людей приймається таким чином: у разі забудови території одноповерховими будинками 500 м, а багатоповерховими будинками - 400 м.
За умовами зведення сховища можуть бути завчасно зведені в мирний час або швидко побудовано з уведенням режиму повної готовності. Сховища, які завчасно будують у мирний час, проектують, як правило, вбудованими в підвальні поверхи споруд і будинків. При неможливості створення вбудованих сховищ допускається будівництво окремо розташованих сховищ.
В мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах суб´єктів господарської діяльності та обслуговування населення. Місткість сховищ за типовими проектами складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1200, 1500, 1800 і більше чоловік.
Об´ємно-планувальне рішення: приміщення сховищ поділяють на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) і допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації). У сховищах передбачаються запасні входи і виходи.
Норма площі основних приміщень для одної людини складає не менше 0,4-0,5 м2, а використання сховищ в мирний час для виробничих потреб повинно складати не більше 40 % загальної площі сховища. Об´єм приміщень на одну людину повинний бути не меншим як 1,5 м3.
Під сховища можуть бути пристосовані: підвальні поверхи виробничих, допоміжних та адміністративно-побутових будинків і споруд; окремо розташовані заглиблені споруди виробничого, господарського і побутового призначення; пішохідні тунелі, вентиляційні галереї і тунелі, пустоти у великих фундаментах та інші; підвали в будинках.
Сховища, що обладнують в пристосованих приміщеннях існуючих будинків і споруд, повинні максимально задовольняти вимоги, пред´явлені до сховищ, що спеціально будуються. Ці сховища можуть бути з конструкціями посилення із довготривалих матеріалів (метал, залізобетон, цегли, каменю) або з дерева.
Внутрішнє обладнання таких сховищ може бути промислового виробництва або простішого типу, виготовлене силами місцевих об´єктів господарювання.
Протирадіаційні укриття (ПРУ) - це споруди, які забезпечують захист людей від дії іонізуючих випромінювань у разі радіоактивного зараження місцевості при безперервному перебуванні в них розрахованої кількості людей протягом 1-2 діб.
В зоні можливих слабких руйнувань ПРУ забезпечують також захист від обвалення окремих елементів будинків, для чого їх конструкції повинні бути розраховані на тиск у фронті ударної хвилі повітря, що дорівнює 0,2 кг/см2.
ПРУ в межах зон можливих слабких руйнувань необхідно розташовувати в підвалах і цокольних поверхах, а за межами зон можливих руйнувань, крім того, і на перших поверхах. У разі пристосування приміщень під ПРУ демонтаж технологічного обладнання не передбачається.
Протирадіаційні укриття поділяються на класи у відповідності до коефіцієнту захисту від гамма-випромінювання. ПРУ повинні мати приміщення: для розміщення людей, санітарного вузла, вентиляційної камери, зберігання брудного верхнього одягу. В ПРУ місткістю до 50 чоловік допускається замість санітарного вузла приміщення для виносної тари під фекалії і відходи.
В ПРУ улаштовують не менше двох входів. Ширина входів змінюється у залежності від кількості людей, що підлягають укриттю, із розрахунку 250 чоловік на 1 м ширини входу. На входах встановлюють звичайні двері з ущільненням.
Укриття простішого типу - це споруди, які забезпечують захист людей від світлового випромінювання та уламків зруйнованих будинків, а також знижують дію проникаючої радіації, ударної хвилі вибуху і радіоактивних випромінювань на зараженій місцевості.
До укриттів простішого тішу відносять спеціально збудовані щілини, а також підвали й інші заглиблені приміщення, які пристосовані для захисту людей.
Підвали та інші заглиблені підземні приміщення і споруди, які пристосовуються під простіші укриття, повинні бути достатньо мідні, з огороджуючими конструкціями із негорючих матеріалів і не мати транзитних комунікацій (трубопроводів опалення і забезпечення водою діаметром більше 70 мм, паропроводів більше 40 мм, кабелів високої напруги). Місткість Укриттів в підвалах будинків становить 50-300 чоловік.
У підземних гірських виробках в залежності від їх характеристик і місця розташування можуть створювати сховища і протирадіаційні укриття. Гірські виробки можуть використовувати для розміщення пунктів управління, укриття матеріальних ресурсів, розміщення виробництв з унікальним обладнанням, холодильників тощо.
У сховищах і ПРУ, що розташовані в гірських виробках, передбачають системи вентиляції, водо-, електрозабезпечення, зв´язку і каналізації, що підтримують необхідні умови перебування у них людей протягом розрахункового періоду.
У захисній споруді, що експлуатується, має бути наступна документація:
- правила утримання і табель оснащення;
- плат зовнішніх і внутрішніх інженерних мереж із зазначенням пристроїв, що відключають їх;
- паспорт сховища (протирадіаційного укриття), журнал перевірки стану захисної споруди;
- план захисної споруди із зазначенням місць розміщення для укриття людей і шляхів евакуації;
- інструкції з експлуатації фільтровентиляційного та іншого обладнання, правила користування приборами.
Зберігання конструкцій і внутрішнього обладнання підтримується шляхом провітрювання приміщень захисних споруд за спеціальним режимом, що встановлюється в залежності від місцевих метеорологічних умов і характеру захисної споруди в мирний час.
Якщо захисна споруда використовується для потреб суб´єкта господарської діяльності, то параметри температури підтримуються у відповідності, з проектом. Якщо захисні споруди перебувають у стані консервації, для них рекомендується відповідний режим провітрювання.
Захисні споруди та їх інженерно-технічне обладнання має утримуватися в повній справності і постійній готовності до використання за призначенням. Утримання й експлуатація окремих агрегатів обладнання виконується за інструкцією заводів-виготовлювачів.
Системи й елементи інженерно-технічного обладнання захисних споруд, крім фільтрів-поглиначів і регенеративних установок, допускається експлуатувати при використанні цих споруд в мирний час.
Контроль за станом захисних споруд, перевіркою справності інженерних систем, проведення профілактичних і ремонтних робіт виконується в установлені терміни.
Заходи щодо приведення до готовності захисних споруд (сховищ і ПРУ) для використання за призначенням повинні містити:
- розчистку підходів до захисних споруд, установлення надписів-вказівок і світових сигналів "Вхід";
- звільнення приміщень споруд від майна і матеріалів, які не використовуються при експлуатації приміщень в режимі сховищ;
- обладнання приміщень нарами і лавами;
- розконсервацію інженерно-технічного обладнання;
- зняття звичайних дверей, пандусів і легких екранів із захисних герметичних дверей;
- перевірку сховища на герметичність і тиск в кисневих балонах;
- закриття і герметизацію заборів повітря і витяжних отворів і повітроводів системи вентиляції мирного часу, що не використовується для вентиляції сховища (ПРУ);
- перевірку стану й очистку аварійного виходу, закриття захисних герметичних дверей; х перевірку систем життєзабезпечення (вентиляції, водозабезпечення, каналізації, зв´язку, електрозабезпечення та пристроїв відключення);
- відкриття санвузлів, що не використовувалися в мирний час; х перевірку наявності аварійних запасів води для питних і технічних потреб, підключення мереж сховища до зовнішнього водоводу і поповнення аварійних запасів води;
- розставлення бачків з питною водою;
- переключення систем освітлення приміщень на режим сховища (укриття);
- встановлення і доукомплектування захисних споруд інструментом, інвентарем, приборами, засобами індивідуального захисту; х провітрювання приміщень захисної споруди (сховища або ПРУ).
Для забезпечення нормальної експлуатації захисних споруд створюються ланки обслуговування укриттів, які складаються з 4 чоловік, командир ланки призначається комендантом сховища.
Ланка обслуговування забезпечує своєчасну підготовку сховища до прийому людей, правильне їх розміщення і дотримання ними правій поведінки в сховищі , а також безаварійну роботу внутрішнього обладнання і засобів зв´язку.
З метою швидкого заповнення сховища маршрути руху до нього позначають покажчиками, на яких вказують: сховище № 2, відстань до нього - 150 м і стрілка, яка вказує напрям руху. Підходи до сховища повинні постійно бути розчищені. Порядок заповнення сховища (укриття) людьми і їх розміщення визначають завчасно.
Розміщення людей виконують за вказівками коменданта сховища (укриття) та особового складу ланки обслуговування. Забороняється приносити у сховище (укриття) легкозаймисті та отруйні речовини, великі речі, а також домашніх тварин.
За сигналом "Закрити захисні споруди" особовий склад ланки обслуговування, за вказівками коменданта, зупиняє допуск людей в сховище і закриває входи. Забороняється ходити без необхідності по приміщеннях, курити, запалювати свічки та інші освітлювальні засоби з відкритим вогнем. Відпочинок у сховищі організується позмінно, вихід із сховища без дозволу коменданта забороняється. Вивід людей виконують за вказівками коменданта після отримання ним відповідного розпорядження або при аварійному стані сховища, яке створює загрозу життю і здоров´ю громадян.
У випадку завалу сховища (укриття) або його пошкодження комендант, не чекаючи допомоги зовні, організує роботи щодо виходу з нього.
Евакуація зі сховища виконується у такій послідовності: спочатку на поверхню виходить декілька чоловік для того, щоб надати допомогу тим, які не можуть вийти самостійно, потім евакуюють потерпілих, людей похилого віку та дітей, а після них - всіх інших.
Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіряних покровів використовуються у системі захисних заходів у зонах надзвичайних ситуацій, які повинні запобігати наднормативній дії на людей небезпечних і шкідливих аерозолів, газів і пари, що потрапили в навколишнє середовище під час руйнування обладнання і комунікацій відповідних об´єктів, а також знижувати небажані ефекти дії на людину променевого, теплового та іонізуючого випромінювань.
Для індивідуального захисту органів дихання необхідно використовувати загальновійськові, цивільні і промислові протигази, що випускаються промисловістю; респіратори та простіші засоби (маски проти пилу з тканин і пов´язки).
Для індивідуального захисту поверхні шкіри необхідно використовувати загальновійськові захисні комплекти, різні захисні костюми промислового виробництва та найпростіші засоби захисту шкіри (виробничий і повсякденний одяг, за необхідності просякнуті спеціальними розчинами).
Засоби індивідуального захисту органів дихання і поверхні шкіри, що випускаються промисловістю, повинні бути надані у першу чергу для забезпечення особового складу органів управління і формувань цивільного захисту, які підготовлені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а потім для працюючого персоналу, особливо на радіаційно, хімічно і біологічно небезпечних об´єктах господарської діяльності. Інше населення повинно використовувати найпростіші та підручні засоби.
Основними засобами захисту органів дихання є фільтруючі протигази, респіратори та ізолюючі протигази, які забезпечують захист органів дихання, очі та шкіру обличчя від СДОР.
Протигаз Г’П-5 призначений для дорослого населення. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП-5; шлему-маски типу ШМ-62 або ШМ- 62У. В комплект протигазу входить також сумка і коробка з не запітнілими плівками. Зріст шлему-маски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).
Протигаз ГП-5М призначений для командного складу невоєнізованих формувань цивільного захисту, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Складається з фільтруючої коробки поглинання ГП-5; шлему-маски типу ШМ-66МУ (з переговорним пристроєм). В комплект протигазу входять також сумка, коробка з не запітнілими плівками і коробка з мембранами. Зріст шлему-маски підбирається за обміром голови (довжина замкнутої лінії, що проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).
Таблиця 5.3.1. Розміри цивільних протигазів
Протигаз (лицьова частина) |
Зріст лицевої частини і відповідний вертикальний обхват голови, см |
||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
ГП-5 (ШМ-62) |
63 |
63,5-65,5 |
66-68 |
68,5-70,5 |
>71 |
ГП-5М (ШМ-ббМу) |
63 |
63,5-65.5 |
66-68 |
>68,5 |
- |
Протигаз ГП-7 (ГП-7В) призначений дня командного складу невоєнізованих формувань ЦО, а також для особового складу, який працює з переговорними апаратами. Протигаз ГП-7В дозволяє здійснювати навіть приймання води в зараженій атмосфері. Протигаз складається з фільтруючої коробки поглинання з чохлом, шлему-маски, сумки, коробки з не запітнілими плівками, утеплених манжет, спеціальної кришки для фляги і вкладишу. Ріст шлему-маски підбирається за обміром параметрів голови: вертикального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя) і горизонтального (довжина замкнутої лінії, яка проходить через лоб, скроні і потилицю). Результати вимірювань закругляються до 0,5 см. За сумою двох вимірювань визначають типовий розмір (ріст маски і номеру лямок наголовника зі сторони кінців) лицьової частини.
Для працюючих на підприємствах хімічної, гірничодобувної і металургійної промисловості та в інших галузях, які виробляють, використовують, зберігають і транспортують СДОР, для захисту органів дихання використовують засоби індивідуального захисту фільтруючого типу промислового призначення.
Промислові фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя і очей людини від дії шкідливих домішок, які знаходяться в повітрі в вигляді газів, пари та аерозолів (пилу, диму, туману). Промислові протигази комплектують фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів, що спеціалізовані за призначенням.
У комплект промислового протигазу великих габаритних розмірів входять: фільтруюча поглинальна коробка, шлем-маска, з´єднувальна трубка, комплект не запітнілих плівок, сумка та інструкція з користування.
У промисловості для захисту органів дихання від деяких СДОР використовують малі протигазові коробки двох типів: з проти аерозольним фільтром (МКПФ) і без нього (МКП), які класифікуються за марками А, В, Г, КД і С.
Таблиця 5.3.2. Призначення коробок великих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
Марка коробки |
Тип коробки і розпізнавальне фарбування |
СДОР, від яких захищає коробка |
А, А8 |
Без фільтру проти аерозолів (ПАФ). Коричнева. |
Пари органічних сполук (бензин, керосин, ацетон, бензол, толуол, ксилол, сірковуглець, спирти, ефіри, анілін, газо- і органічні сполуки бензолу і його гомологів, тетраетил свинцю), фосфор і хлорорганічні отрутохімікат |
А |
3 ПАФ. Коричнева з білою вертикальною смугою. |
Те саме, а також пил, дим і туман. |
в,в8 |
Без ПАФ. Жовта. |
Кислі гази і пари (сірчаний газ, хлор, сірководень, синильна кислота, окисли азоту, хлористий водень, фосген), фосфор і хлорорганічні отрутохімікати. |
В |
3 ПАФ. Жовта з білою вертикальною смугою. |
Те саме, а також пил, дим і туман. |
Г, г8 |
Без ПАФ. Чорно-жовта. |
Пари ртуті, ртутьорганічні отрутохімікати, на основі етилмеркурхлориду. |
г |
3 ПАФ. Чорно-жовта з білою вертикальною смугою. |
Те саме, а також пил, дим і туман, суміш пари ртуті і хлору . |
Е, Е8 |
Без ПАФ. Чорна. |
Миш’яковій і фосфористий водень. |
Е |
3 ПАФ. Чорна з білою вертикальною смугою. |
Те саме, а також пил, дим і туман. |
КД.КД, |
Без ПАФ. Сіра. |
Аміак, сірководень і їх сполуки. |
кд |
3 ПАФ. Сіра з білою вертикальною смугою. |
Те саме, а також пил, дим і туман. |
м |
Без ПАФ. Червона. |
Окисел вуглецю за наявності органічної пари (окрім практично не сорбуючих речовин, наприклад метану, бутану, етану, етилену, та інших), кислих газів, аміаку, миш’якового і фосфористого водню. |
м |
3 ПАФ. Червона з білою вертикальною смугою. |
Те саме, а також пил, дим і туман. |
со |
Без ПАФ. Біла. |
Окисел вуглецю. |
БКФ |
3 ПАФ. Зелена з білою вертикальною смугою. |
Кислі гази і пара, пара органічних речовин, миш’якового і фосфористого водню і від різних аерозолів (пил, дим і туман). |
У комплект промислового протигазу малих габаритних розмірів входять: фільтруюча поглинальна коробка, лицьова частина, комплектне запітнілих плівок, сумка та інструкція з користування.
Протигазові респіратори РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ використовують у промисловості для захисту органів дихання від СДОР у вигляді пари і газів при їх концентрації не більш 10-15 ГДК. Воші складаються із резинової маски, фільтруючих поглинальних патронів, пластмасових манжет з клапаном вдиху і клапаном видиху, трикотажного обтюратора, а також наголовника для закріплення респіратору на голові.
Фільтруючі патрони респіраторів випускають марок А, В, КД і Г, які спеціалізовані за призначенням в залежності від фізико-хімічних і токсичних властивостей СДОР. Патрони розпізнають за складом вбирача, а за зовнішнім видом - за допомогою маркування, яке нанесене в центрі перфорованої сітки патрону.
Таблиця 5.3.3. Призначення коробок малих габаритних розмірів промислових фільтруючих протигазів
Марка коробки |
Тип коробки і пізнавальні знаки |
СДОР, від яких захищає коробка |
А |
МКП - корпус і дно коричневі. |
Пари органічних сполук (бензин, ацетон, бензол, толуол, ксилол, спирти), пари фосфор і хлорорганічних отрутохімікатів. |
МКПФ - корпус коричневий, дно жовте. |
Те саме, а також пил, дим і туман. |
|
В |
МКП - корпус і дно жовті. |
Кислі гази і пари (сірчаний газ, хлор, сірководень, синильна кислота, хлористий водень, фосген), пари фосфору і хлорорганічних отрутохімікатів. |
МКПФ - корпус жовтий, дно біле. |
Те саме, а також пил, дам і туман. |
|
Г |
МКП - корпус чорний і жовта кільцева смуга, дно чорне. |
Пари ртуті, ртутьорганічні отрутохімікати на основі етилмеркурхлоріду. |
МКПФ - корпус чорний і жовта кільцева смуга, дно чорне. |
Те саме, а також пил, дам і туман. |
|
КД |
МКП - корпус і дно сірі. |
Аміак, сірководень та їх суміші. |
МКПФ - корпус сірий, дно біле. |
Те саме, а також пил, дам і туман. |
|
Тип коробки і пізнавальні знаки |
СДОР, від яких захищає коробка |
|
МКПФ - корпус зелений, дно біле. |
Те саме, а також пил, дим і туман. |
|
МКП - корпус і дно зелені. |
Сірчаний газ і окисли азоту. |
|
МКПФ - корпус зелений, дно біле. |
Те саме, а також пил, дим і туман. |
Респіратори протигазові РПГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ забороняється використовувати для захисту органів дихання від високотоксичних речовин типу синильної кислоти, миш´якового і фосфористого водню, тетраетил свинцю та інших, а також від речовин, які в паро- і газоподібному стані можуть проникати в організм людини через шкіряні покрови. Для захисту- від парів ртуті респіратори повинні використовуватися без трикотажного обтюратора.
Таблиця 5.3.4. Призначення патронів респіраторів
Маркування патрону |
СДОР, від якого захищає патрон |
РПГ-67 |
Органічні пари (бензину, гасу, ацетону, бензолу, і їх гомологів, спиртів, ефірів та інших, окрім низько киплячих і не сорбуючих органічних речовин), пари хлор- і фосфорорганічних отрутохімікатів. |
РУ-60М-А або РУ-60МУ-А |
Те саме і аерозолі. |
РПГ-67-В |
Кислі гази (сірчистий ангідрид, сірководень, інші), пари хлор - і фосфорорганічних отрутохімікатів. |
РУ—60М-В або РУ-60МУ-В |
Те саме і аерозолі. |
РПГ-67-КД |
Аміак і сірководень. |
РУ-бОМ-КДабо РУ-60МУ-КД |
Те саме і аерозолі. |
РПГ-67-Г |
Пари ртуті. |
РУ-60М-Г або РУ-60МУ-Г |
Те саме і аерозолі. |
Респіратори, що знаходяться у користуванні ІЦО (Р-2 і Р-2Д) і в промисловості (ШБ-1, "Айстра-2", Ф-62П та інші), використовуються для захисту органів дихання від радіоактивного пилу, ґрунтового і промислового пилу та ряду аерозолів. Ріст респіраторів визначають за обміром параметрів обличчя людини.
Перевагою ізолюючих дихальних апаратів (ІДА), які забезпечують органи дихання людини необхідною кількістю чистого повітря, є те, що вони використовуються незалежно від складу навколишньої атмосфери.
До них відносяться: автономні дихальні апарати, що забезпечують органи дихання людини дихальною сумішшю з балонів зі стисненим повітрям або стисненим киснем або за рахунок регенерації кисню за допомогою продуктів, що затримують кисень; шлангові дихальні апарати, з допомогою яких чисте повітря подається до органів дихання за допомогою шлангу від повітродувок або від компресорних магістралей.
Ізолюючі дихальні апарата (ІДА) ділять на дві груші: протигази з хімічно зв´язаним киснем (ІП-4, ІП-46, ІП-46М) і протигази зі стисненим киснем (КІП-8).
Ізолюючий дихальний апарат ІП-4 призначається для захисту органів дихання, шкіри обличчя і очей від усіх шкідливих домішок у повітрі незалежно від їх концентрації, під час виконання робіт в умовах нестачі або відсутності кисню.
Ізолюючий дихальний апарат ІП-4 складається зі шлему-маски зі з´єднувальною трубкою, регенеративного патрону, дихального мішка, каркасу. В комплект також входять не запітнілі плівки, утеплювальні манжети і сумка.
Таблиця 5.3.5. Основні характеристики респіраторів
Марка респіратора |
Призначення |
Комплект респіратора |
|
Р-2 |
Захист від РР для дорослих. |
Фільтруюча напівмаска, поліетиленовий пакет, кільце. |
|
Р-2Д |
Захист від РР для дітей від 7 до 17 років. |
Фільтруюча напівмаска, поліетиленовий пакет, кільце. |
|
ШБ-1 |
Пелюсток - 200 |
Захист від високодисперсних аерозолів. |
Легка безклапанна напівмаска з матеріалу ФПП. |
Пелюсток -40 |
Захист від високодисперсних аерозолів. |
Легка безклапанна напівмаска з матеріалу ФПП. |
|
Пелюсток - 5 |
Захист від високодисперсних аерозолів. |
Легка безклапанна напівмаска з матеріалу ФПП. |
|
Айстра-9 |
Захист від високодисперсних аерозолів. |
Гумова напівмаска з клапаном видиху, поліетиленові патрони з клапанами вдиху і змінними фільтрами з матеріалу ФПП. |
|
Ф-62П |
Захист від промислового пилу, окрім високодисперсного. |
Гумова напівмаска з клапаном видиху і пластмасова коробка з змінним фільтром з матеріалу ФПП. |
|
РП-К |
Захист від промислового пилу, окрім високодисперсного. |
Гумова напівмаска з двох шарів (зовнішній -поліуретан, внутрішній - змінний матеріал ФПГ). |
|
У-2К |
Захист від різного пилу. |
Фільтруюча напівмаска, поліетиленовий пакет, кільце. |
Шлем-маска ІП-4 призначена для ізоляції органів дихання від навколишнього середовища, направлення газової суміші, що видихається в регенеративний патрон, підведення очищеної від вуглекислого газу і водяної пари і збагаченої киснем газової суміші до органів дихання, а також для захисту очей і обличчя від шкідливих сумішей в повітрі.
Регенеративний патрон призначається для отримання кисню, необхідного для дихання, а також для поглинання вуглекислого газу і вологи, які знаходяться в газовій суміші, що видихається.
Дихальний мішок це резервуар для газової суміші, що видихається і кисню, який виділяється регенеративним патроном. Клапан надмірного тиску призначений для випуску зайвого газу з системи дихання під час роботи. Каркас призначений для розміщення в ньому дихального мішка, попередження стиснення мішка під час експлуатації апарату і закріплення регенеративного патрону.
Сумка служить для зберігання і перенесення ізолюючого дихального апарату, а також для захисту його вузлів від обливання СДОР і механічних пошкоджень. Сумка виготовлена із спеціальної прогумованої тканини, стійкої до агресивних рідин.
В основі роботи подібних ізолюючих дихальних апаратів лежить принцип хімічної регенерації повітря, що видихається в регенеративному патроні за рахунок поглинання вуглекислого газу і пари води та виділення кисню, який супроводжується виділенням тепла, тому з часом використання регенеративний патрон нагрівається.
Час роботи в ізолюючому дихальному апараті визначають фізичним навантаженням і для ІП-4 складає при відносному спокою і легкому фізичному навантаженні біля 180 хв., при середньому фізичному навантаженні - 60 хв., а при важкому фізичному навантаженні - ЗО хв., робочий інтервал температур складає від - 40 до +40 °С. Попередня перевірка герметичності шлему-маски ІДА виконується на вдиху при одночасному притискуванні ніпеля з´єднувальної трубки до долоні. Якщо при вдиху повітря не проходить, то лицева частина герметична.
Заміна відпрацьованого регенеративного патрону в зараженому або не придатному для дихання повітрі допускається лише в окремих випадках. Протигази ІП-4 і ІП-46 використовують на суші, ІП-46М - для проведення легких робіт під водою. Підбір лицьової шлем-маски за зростом проводять за обміром голови (довжина замкнутої лінії, яка проходить через маківку голови, щоки і підборіддя).
Серед промислових ІДА слід виділити ізолюючі протигази, шахтні саморятівники, ізолюючі респіратори, киснево-ізолюючий протигаз Kin- 8, дихальні апарати ВЛАДА і АСВ-2, які можуть успішно використовуватися для захисту органів дихання від СДОР.
Киснево-ізолюючий протигаз КІП-8 призначений для захисту органів дихання під час газорятувальних робіт від шкідливої дії непридатної для дихання атмосфери, яка містить отруйні речовини високої концентрації і збіднена киснем. Час захисної дії киснево-ізолюючого протигазу складає 2 години. Місткість балону 1л; запас кисню в балоні 200 л; маса протигазу складає 10 кг.
Таблиця 5.3.6. Основні характеристики ізолюючих протигазів і приладів
Характеристика |
Ізолюючий протигаз |
КІП-8 |
|||
ІП-4 |
ІП-4 6 |
ІП-46М |
|||
Маса, кг |
3,4 |
4,6 |
5,5 |
10 |
|
Лицьова частина |
ШІП-26 |
ШВСМ |
ШВСМ |
МІП-1 |
|
Регенеративний патрон |
РП-4 |
РП-46 |
РП-46М |
- |
|
Час захисної дії при навантаженні (хв.): |
важкому |
40 |
50 |
50 |
- |
середньому |
75 |
60 |
60 |
- |
|
легкому |
180 |
180 |
180 |
120 |
|
у воді (15-20 °С) |
- |
- |
120 |
- |
|
у воді (15-20 °С) |
- |
- |
20 |
- |
Всі вузли КІП-8, за виключенням клапанної коробки з маскою МІП-1 або шлем ом-маскою, з´єднувальних трубок і манометру, розташовані в металевому корпусі: кисневий балон із запірним вентилем, блок легеневого автомату з редуктором і байпасом; дихальний мішок із запобіжним клапаном, звуковий сигнал; регенеративний патрон, поясний і плечовий ремні.
Після кожного використання КІП-8 чистять, перевіряють і перезаряджають. Зберігають КІП-8 в зібраному вигляді в приміщенні за температури повітря від + 3 до + 20 °С та відносної вологості 65-60%.
Існує велике різномаїття засобів захисту шкіри. Так, пневмокостюми ЛГ-4 і ЛГ-5 призначені для ремонтних і аварійних робіт при значному забрудненні повітря приміщень радіоактивними і токсичними речовинами. Вони забезпечують ізоляцію органів дихання і поверхні тіла працюючого від зовнішнього середовища.
Пневмокостюми виготовляють з поліхлориду пластикату, а ЛГ-5- із більш міцної армованої плівки марки 80 AM. Спереду комбінезону є лаз Для входу в костюм і виходу з нього.
Система подачі повітря в пневмокостюм включає повітровід, який Розташований у шлемі, пластмасовий штуцер з пневмокостюмом та поясні повітроводи. Пневмокостюми виготовляють трьох зростів: 3 зріст (М - малий) від 160 до 170 см; 4 зріст (С - середній) від 171 до 180 см; 5 зріст (В- великий) від 181 до 190 см.
Робота в пневмокосттомі допускається за температури від мінус 30 до плюс 45 °С. Повітря подається з використанням 250 л/хв. За температури навколишнього повітря + 16-27 °С пневмокостюм може використовуватися працюючим без погіршення самопочуття протягом 4-6 годин. Маса пневмокостюму без шлангів складає 3 кг.
Індивідуальними засобами захисту шкіри є: захисні комплекти, спеціальний захисний одяг, загальновійськовий комплексний захисний костюм, побутовий, виробничий і спортивний одяг. їх за типом захисної дії поділяють на ізолюючі (плащі і костюми), матеріал яких покривають спеціальними газо- і вологонепроникними плівками, і фільтруючі - костюми зі звичайного матеріалу, що просякнутий спеціальним хімічним складом для нейтралізації або сорбції парів СДОР.
Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) складається із захисного плаща ЗП-1 (виготовляють 5-ти розмірів зі спеціально прогумованої тканини), захисних панчох і захисних рукавичок. Маса комплекту 3 кг, упаковується в ящики по 20 шт.
Легкий захисний костюм Л-1 складається із сорочки з капюшоном, брюк разом з панчохами, двопалих рукавичок і підшоломнику. Окрім того, в комплект входить сумка і пара рукавичок. Виготовляють трьох розмірів із прогумованої тканини. Маса 3 кг, упаковують в ящики по 12 шт.
Захисний костюм (комбінезон) складається з куртки і брюк (в комплект входять і гумові рукавички, гумові чоботи і підшоломник). Виготовляють трьох розмірів із прогумованої тканини, маса 6 кг, упаковують в ящики по 20 шт.
Захисний фільтруючий одяг (ЗФО) складається з бавовнянопаперового комбінованого костюму, просякнутого пастою К-4, гумових рукавичок, чобіт, підшоломнику, двох онуч.
Для захисту шкіри від радіоактивних речовин і бактеріальних засобів можуть використовувати спортивні, робочі або шкільні костюми (брюки і куртки). При цьому одяг необхідно герметизувати за допомогою нагрудника, капюшонів, клапанів рукавів і брюк.
Герметичний одяг для забезпечення захисту від пари і аерозолів отруйних речовин необхідно просякнути мильною масляною емульсією (300 г господарського мила, 0,5 л рослинного масла і 2 л води).
Комплект захисний плівковий (КЗП) складається з плаща з капюшоном, панчох із поліетиленової плівки і гумових рукавичок. Маса комплекту складає 1 кг.
Костюми проти лугів і кислот (ПЛК) призначені для роботи з їдким натром, його розчинами з концентрацією до 35 % і розчинами кислот з концентрацією до 22 %. Виготовляють їх з однобічної прогумованої тканини. У комплект входять: куртка, брюки, чоботи, гумово-трикотажні рукавички, шолом-маска.
Костюми чолові і жіночі для захисту від кислот, призначені для захисту поверхні шкіри від різних концентрацій кислот. У комплект входять: куртка, брюки і головний убір. Є чотири підгрупи костюмів і виготовляють їх із різних фільтруючих тканин.
Для захисту рук від СДОР промисловістю випускаються рукавички гумові технічні двох типів (тип 1- товщиною 0,3 мм, тип 11- товщиною 0,7 мм), які призначені для виконання точних і грубих робіт.
Крім того, промисловістю випускається цілий ряд рукавичок для захисту рук від кислотних і лужних розчинів середньої концентрації з використанням різних фільтруючих матеріалів на основі тканин.
Всі засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри мають два види зберігання - у мобілізаційному резерві та поточний. Термін зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання складає 10 років, після чого воші підлягають перевірці силами спеціалізованої лабораторії і при їх справності термін їх придатності може бути продовженій ще на 5 років.
Мобілізаційний резерв, який призначається для використання в особливим період, поділяється на резерв органів виконавчої влади й об´єктовий.
Об´єктовий резерв створюється за рішенням галузевих органів управління або за рішенням начальника цивільного захист}’ суб´єкта господарської діяльності.
Мобілізаційний резерв засобів індивідуального захисту зберігають у спеціально побудованих або виділених для цих цілей теплих приміщеннях. Протигази зберігають окремо від респіраторів і засобів захисту шкіри у Дерев´яних ящиках до 40 шт. у кожному всіх зростів, які можна за висотою укладати у 4-5 рядів. Респіратори зберігають аналогічно протигазам. Засоби захисту шкіри укладаються в ящики до 20 шт. всіх зростів.
Засоби індивідуального захисту поточного використання мають декілька способів зберігання: на робочому місці особового складу формувань, на складі укомплектованими для кожного члена формування (протигаз, Респіратор, аптечка АІ-2, ІПП-8, ІПП, засоби захисту шкіри) або окремо за кожним найменуванням.
Необхідно враховувати, що засоби індивідуального захисту, які забезпечують захист від сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), мають Негативний вплив на організм людини, утруднюють при певних умовах виконання покладених завдань внаслідок погіршення теплообміну організму людини з навколишнім середовищем та в результаті обмеження рухливості.
Із найпростішіх засобів захисту найчастіше використовують ватно-марлеві пов´язки, які виготовляють з марлі розміром 100x50 см, на середину якої накладають шар вати розміром 30x20 см і товщиною 1-2 см. Марлю з обох сторін загинають і накладають на вату. Кінці розрізують вздовж середини, в результаті чого виникають зав´язки.