Надзвичайні ситуації та цивільний захист населення

Частина 5. Цивільний захист у надзвичайних ситуаціях

"Концепція (державна політика) національної безпеки України", прийнята Верховною Радою 16.01.1997 p., захищає інтереси особи, суспільства і держави від внутрішніх (превалюючих) і зовнішніх загроз: політичної, економічної, соціально-демографічної, екологічної, природно-технологічної, науково-технічної, інформаційної та воєнної.

Згідно з "Концепцією..." безпека держави, суспільства й особи як один з основних мотивів людської діяльності є результатом виваженого державного управління, що засноване на прийнятих доктринах і стратегіях. Масштаби проблеми безпеки через прояв природних, техногенних і соціальних загроз постійно зростають.

В складі систем антикризового захисту виділялись: зовнішнє середовище чи зони ризику, системи ідентифікації загроз, інфраструктура потенційно небезпечної території, антикризовий комплекс, наявність (відсутність) формувань швидкого реагування та плану оперативних дій на випадок виникнення НС. На цій основі здійснена градація наднебезпечних прнродно-техногенних суб´єктів.

Для України вона має такий вигляд:

атомні електростанції;
греблі гідроелектростанцій;
хімічні заводи, склади, пульпосховища, склади боєприпасів;
аміако-, газо-, продукте- і нафтопроводи, їх термінали;
газо-, пило- і викидонебезпечні шахти;
територіїна яких можливі природні стихії (смерчі, повені на гірських річках, провали карстових порожнин, зсуви грунту);
засоби наземного, річкового, морського та повітряного транспорту, метрополітени.

Класифікація і ранжирування територій та об´єкт-суб´єктів здійснена за критеріями: хрівень загроз, масштаби їх прояву й розповсюдження; х чисельність громади, що потрапила в поле ураження та зону ризику; х характер уражуючої дії; х потужність потенційних генераторів небезпечних субстанцій; х жертви; х матеріальні й фінансові збитки. Критеріальна оцінка, проведена на основі даних про реальні катастрофи.

Забезпечення безпеки населення і територій від надзвичайних ситуацій ділиться на дві складові: ліквідацію надзвичайних ситуацій та їх запобігання. До вісімдесятих років практично всі країни першочергову увагу приділяли ліквідації наслідків. Велика увага зосереджувалась на вдосконаленні засобів безпеки. Тепер завдання, пов´язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій, в основному виконані. Створено національні системи порятунку населення в умовах надзвичайних ситуацій.

Навіть економіка високорозвинених країн не в змозі збільшувати фінансування робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та компенсувати втрати від них. Тому наголос робиться на запобігання виникненню НС. У цьому напрямку вже понад двадцять років у розвішених країнах під час прийняття рішень використовуються різні методи розрахунку ризику. Передусім це стосується рішень щодо потенційно небезпечних об´єктів, зокрема атомних станцій.

Ризик - орієнтовані технології як категорія безпеки і людський чинник становлять науковий базис соціально-екологічної безпеки суспільства; запобігання надзвичайним ситуаціям є основними, за європейською градацією складовими наук про безпеку. В Україні основними причинами небезпеки є техногенний і природний блоки негативних чинників, а також руйнування і переоформлення соціальних систем.

Кінець XX - початок XXI сторіччя ознаменовані в Україні низкою нормативно-правових актів, які наголошували первинність запобіжних заходів. Це, перш за все, закони України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (1809- 14), "Про Цивільну оборону України"^2974-12), "Про правовий режим надзвичайного стану" (1550-14), "Про аварійно-рятувальні служби" (1541 - 14), "Про об´єкти підвищеної небезпеки” (2245-14), "Про правові засади цивільного захисту" (1859-IV), Указ Президента від 9.02. 2001 № 80 "Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", постанови Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 № 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру", від 7.02. 2001 № 122 "Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання й оперативного реагування на них на період до 2005р.", міжнародні договори України, згода на обов´язковість яких надана Верховною Радою України та інші законодавчі акти.

Складовою частиною Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС є Державний реєстр потенційно небезпечних об´єктів (ПНО). Програмне забезпечення дозволяє здійснювати автоматичний пошук за більш, ніж 40 параметрами, які включають назву об´єкту, териториальне розташування, категорію, вид діяльності, техніко-економічні характернетики, вид і категорію небезпек, назви і кількості небезпечних речовин тощо. Інформація реєстру вже зараз може бути використана для попередження НС або організації і проведення рятувальних та інших робіт у разі їх виникнення. Фахівці вважають, що нинішній стан економіки України не дозволить їй самостійно упоратися з наслідками будь-якої серйозної катастрофи, подібної до Чорнобильської, тому пріоритет надається їх запобіганню.

Державний реєстр ПНО передбачає створення ефективної системи моніторингу, щоб шляхом систематичних спостережень за станом об´єктів передбачати ризики виникнення НС, своєчасно надавати інформацію для проведення заходів з метою зменшення НС у разі виникнення. У Дніпропетровській області такі роботи запроваджуються приватною науково-виробничою фірмою на замовлення облдержадміністрації.

На жаль, відсутні комплексні критерії ідентифікації та класифікації об´єктів, що не дозволяє встановити пріоритетність у здійсненні заходів попередження і оптимального поділу засобів ліквідації наслідків НС.

Однією із складових алгоритму запобігання НС є побудова дерева відмов (ДВ). На основі ДВ можливо будувати моделі складних соціально-екологічних систем. У світовій практиці для цього застосовують методологію галузей високих технологій, передусім авіації і атомної енергетики. На базі алгоритмів з атомної енергетики, користуючись загальними принципами побудови ДВ, можливо розробити ймовірні моделі будь-яких потенційних НС техногенного, природного або соціального характеру.

Таким чином, цивільний захист здійснюється з метою реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період.