Соціальними називаються небезпеки, що широко розповсюджені в суспільстві і загрожують життю і здоров´ю людей. Носіями соціальних небезпек є люди, що створюють певні соціальні груші, і поширення соціальних небезпек зумовлене особливостями поведінки цих людей.

Соціальні небезпеки досить чисельні, наприклад, всі протиправні (незаконні) форми насилля, вживання речовин, що порушують психологічну і фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики), шахрайство, шарлатанство, самогубство тощо. Причини соціальних небезпек породжуються соціально-економічними процесами, що відбуваються у суспільстві.

Наявне поширення деяких соціальних небезпек на сьогоднішній час ще не визначених у повному розумінні цього слова як надзвичайні ситуації. Але, на жаль, ці небезпеки щорічно набирають більшого розмаху, а головне мають безперечно антропогенний характер. Навіть на сьогоднішній день іноді важко визначити, що є більш значущим - небезпеки природного, техногенного або соціального план}´. Що стосується молоді, то в першу чергу занепокоєння фахівців викликає масовий характер деяких захворювань, суїциду, наркоманії, тощо.

В останні роки світове співтовариство спостерігає зростання терористичних проявів, пов´язаних з великими людськими жертвами, знищенням значних матеріальних цінностей. Тероризм став загрозою не тільки для окремих людей, народів, а й для всього людства. Це - злочин проти суспільної безпеки, що полягає в здійсненні вибуху, підпалу або інших дій, які створюють небезпеку загибелі людей, матеріальних збитків або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо ці дії здійснені з метою порушення суспільної безпеки, залякування населення або впливу на прийняття рішення органами влади, а також загроза здійснення вказаних дій в тих же цілях.

Протягом останніх 25 років у світі спостерігається тенденція до зростання кількості терористичних актів, яка, починаючи з 1995 року, збільшилась до 800-1000 на рік у всіх напрямах дій - політичному, національному, релігійному, кримінальному.

З метою узагальнення міжнародного досвіду аналізу вчинених терористичних актів та внесення відповідних пропозицій щодо протидії злочинам терористичної спрямованості науковцями Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю завершено Дослідження міжнародного досвіду боротьби з тероризмом. Розробляються методичні рекомендації щодо діяльності правоохоронних органів у забезпеченні відвернення актів тероризму та нейтралізації терористів.

Проаналізовано дієвість зарубіжних механізмів боротьби з тероризмом, що застосовуються у розвинутих європейських країнах, а також в Росії, Йорданії, Ізраїлі та США.

Дослідження зумовлено поширенням терористичних актів у країнах СНД (в т. ч. й певною мірою на території України), необхідністю розробки і впровадження в практику накопичених світовим співтовариством передових методів захисту громадян від терористичних актів і злочинів.

У процесі дослідження вивчалась і вивчається практика застосування міжнародного та чинного законодавства України, що регламентує питання боротьби з тероризмом і визначає відповідальність за вчинення терористичних дій. Крім того, сформульовані пропозиції та рекомендації з удосконалення засобів цієї боротьби, а також пропозиції щодо внесення відповідних змін до чинного законодавства з питань протидії цьому небезпечному злочину.

Такий комплексний підхід зумовлений ще й тим, що за сучасних умов тероризм став особливо загрозливим через можливість використовувати досягнення технічного прогресу і наявність найнебезпечніших об´єктів посягань (ядерних, електронних, хімічних та екологічних), тим більше, що, за висновками фахівців, за наявності радіоактивної сировини необхідної чистоти і типу виготовити ядерний вибуховий пристрій зовсім нескладно. Це можуть зробити як окремі особи, так і терористичні групи.

Вченими доведено, що тероризм еволюціонував і набув різних форм і проявів. Поряд з політичним тероризмом з´явився релігійний (міжконфесійний), економічний, національний і т. п. Особливого розмаху набув кримінальний тероризм.

Неможливо підготуватися до терористичного акту заздалегідь. Тож треба бути готовим до нього завжди.

Терористи обирають для атак відомі та помітні цілі, наприклад, великі міста, міжнародні аеропорти, місця проведення значних міжнародних заходів, міжнародні курорти тощо.

Терористи діють нагально і, зазвичай, без жодних попереджень. Тому потрібно заздалегідь знати план ваших дій у різноманітних ситуаціях.

Вони підривають переважно висотні та відомі будівлі, бо теракт, що здійснюється в таких місцях, набуває певного символічного змісту.

Якщо Ви працюєте в такій будівлі чи відвідуєте її:

  • з´ясуйте, де знаходяться резервні виходи, дізнайтеся про план евакуації з будівлі на випадок НС,
  • дізнайтеся, де зберігаються засоби протипожежного захисту, як ними користуватися;
  • спробуйте отримати елементарні навички надання першої медичної допомоги,
  • зберігайте в шухляді такі предмети: маленький радіоприймач і запасні батарейки до нього, ліхтарик і запасні батарейки, аптечку, капелюшок із цупкої тканини, носовичок (хустинки), свисток.

У разі загрози вибуху бомби теж потрібно діяти відповідним чином.

Приблизно в 20%випадків терористи завчасно попереджують про вибух, що готується. Періодично вони телефонують пересічним співробітникам.

Якщо Ви отримали такий дзвінок:

  • спробуйте отримати максимум інформації про час і місце вибуху;
  • спробуйте записати все почуте від представника терористів - не покладайтеся на свою пам´ять;
  • спробуйте якнайдовше затримувати того, хто телефонує, на лінії - це допоможе спецслужбам ідентифікувати телефонний апарат, з якого надійшов дзвінок.

Якщо в будівлі знайдено підозрілий пакет (ящик тощо), не чіпайте його і якнайшвидше сповістіть правоохоронні органи про його місцезнаходження. Під час евакуації намагайтеся перебувати подалі від вікон.

Якщо Вас евакуюють із дому:

  • вберіться в одяг з довгими рукавами, цупкі штани та взуйтеся у взуття на товстих підошвах, це захищатиме вас від уламків скла;
  • тримайтеся подалі від пошкоджених ліній електропередач.

Якщо ви знаходитеся у літаку, то слідкуйте за оточенням, не довіряйте стереотипам.

Якщо Ви опинилися в літаку, де діють терористи, не виявляйте непотрібної ініціативи, не провокуйте їх на акти насильства щодо пасажирів та екіпажу. Знайте, куди можна зателефонувати в разі небезпеки та виконуйте їхні команди і намагайтеся, наскільки це можливо, зберігати спокій.

У наш час для вчинення замаху на жертву злочинці іноді вдаються до послуг пошти, що класифікується як поштовий терор. Яскравими прикладами цього були випадки в США, коли поштою надсилались вибухівка або листи, заражені спорами сибірської виразки. Для терористичних актів використовуються бандеролі, посилки і звичайні листи. Вибухові пристрої, що закладаються злочинцями в поштові відправлення, можуть бути миттєвої й Уповільненої дії. Вибухові пристрої миттєвої дії спрацьовують під час натискання, ударі, проколюванні, знятті навантаження, руйнуванні елементів конструкції, просвічуванні яскравим світлом та ін. Аналогічні пристрої Уповільненої дії після закінчення визначеного терміну або негайно викликають вибух, або приводяться у бойовий стан. Після цього спрацьовування Збувається миттєво навіть у вішалку легкого дотику до нього.

Ознаками потенційного поштового тероризму можуть бути:

  • доставка поштових відправлень не встановленим способом, або просто підкиданням, про що свідчить відсутність поштових марок, штемпелів;
  • незнайомий для вас відправник пошти:
  • наявність грифів "особисто в руки", "вручити особисто", "таємно";
  • незвичні вага, форма або розміри поштових відправлень або їх явно саморобне упакування;
  • маслянисті плями або специфічний запах відправлення, виявлення в ньому на дотик сторонніх предметів (порошку, дроту, інших твердих предметів);
  • надмірне використання засобів скріплення за допомогою липкої стрічки, багаторазового обв´язування шнуром тощо.

Останніми роками у світі збільшилася кількість випадків захоплення заручників. Найбільш резонансним терористичним актом останнього часу є захоплення в заручники глядачів та акторів мюзиклу "Норд-Ост" у Театральному центрі на Дубровці в Москві, де були громадяни України, події у місті Беслані. Тому всі повинні знати, як діяти якщо Ви опинились у якості заручників:

  • не піддавайте себе зайвому ризику; якщо злочинці перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп´яніння, та намагайтеся максимально обмежити будь-які контакти з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
  • не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опором, оскільки перевага сил у таких випадках складається не на вашу користь;
  • виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, запитуйте дозволу переміститись, сходити в туалет, відкрити сумочку тощо;
  • уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте насамперед уважними слухачами;
  • за першої ж нагоди намагайтесь повідомити про своє місцезнаходження рідним чи в міліцію;
  • зберігайте свою гідність і нічого не просіть, намагайтесь з´їдати все, що дають, незважаючи на те, що їжа може бути вкрай непривабливою;
  • якщо ви тривалий час перебуваєте разом зі злочинцями, намагайтесь установити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову, не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатися;
  • намагайтесь запам´ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос, манеру розмовляти, звички тощо) про злочинців, яка в майбутньому допоможе встановити їхнє місцезнаходження;
  • не дозволяйте собі зневіритися, уважно стежте за поведінкою злочинців і їхніми намірами;
  • намагайтеся знайти найбільш безпечне місце в приміщенні, при застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози;
  • під час штурму ні в якому разі не беріть зброї терористів, при звільненні виходьте якомога швидше.

Якщо тероризм - це відносно нове явище д ля нашої країни, то небезпечна криміногенна ситуація явище досить розповсюджене і знайоме багатьом громадянам України, а в останні роки вона навіть погіршилася. Криміногенна ситуація - це ситуація підвищеного ризику виникнення кримінального злочину проти суспільства та особистості.

Якщо ви потрапили у важку або криміногенну ситуацію, то найбільш універсальною дією є саморегуляція емоційного стану. Прийоми саморегуляції дозволяють зняти надмірне напруження, яке заважає правильно оцінювати ситуацію, співвіднести її зі своїми можливостями, а потім діяти з тим, щоб подолати перешкоди.

Щоб не стати жертвою хуліганів, грабіжників і маніяків, необхідно дотримуватись елементарних правил:

  • не ходіть по вулиці поодинці в темний час доби. Якщо вам необхідно йти темною дорогою, перед виходом зателефонуйте додому, щоб ваші близькі могли вас зустріти або хоча б знати, коли починати хвилюватися, або попросити сусіда із собакою вийти вам назустріч;
  • йдіть спокійно і впевнено;
  • намагайтеся не привертати до себе увагу дорогими прикрасами. Якщо ви наперед знаєте, що підете у темряві, вдягніться звичайно і зручно. Дорогі прикраси, надто відкрита сукня, яскраві речі можуть привернути увагу до вас ще в транспортних засобах;
  • вибирайте маршрут не короткий, а безпечний, не спокушаючи себе бажанням проскочити прохідними дворами або під´їздами;
  • безпечніше йти по краю тротуару, назустріч рухові, це дозволить уникнути раптового нападу із під´їздів або підворіть і одночасно допомагає бачити машини, що їдуть. Якщо автомобіль починає повільно рухатися поряд, доцільніше перейти на інший бік вулиці;
  • підходячи до під´їзду будинку, будьте максимально зосереджені та обережні, особливо у темний час доби. Відчинивши двері під´їзду, переконайтеся, що там нікого немає. Якщо ж у під´їзді ви побачите компанію, не слід з´ясовувати, які у неї наміри. Негайно залиште під´їзд і з найближчого телефону-автомату зателефонуйте додому з проханням, щоб вас зустріли. Якщо вас нікому зустрічати, краще дочекатися людину, якій із вами по дорозі;
  • очікуючи ліфт, стійте не перед дверима, а з боку, спиною до стіни. Заходьте у ліфт тільки тоді, коли переконаєтесь, що в кабіні немає незнайомих людей. Якщо ви опинилися в ліфті з незнайомцем, не повертайтеся до нього спиною, а спостерігайте за його діями.

Щоб швидше і надійніше відірватися від переслідувачів, необхідно враховувати такі обставини:

  • вибирайте для відступу складний для хуліганів маршрут, але зрозуміло, щоб ви самі його витримали і він не став для вас важчим, ніж для переслідувачів;
  • якщо перед вами неглибока круча, крутий схил, високий ґанок, можна і треба стрибати. Якщо на вашому шляху є річка, ставок, сміливо біжіть у воду, зрозуміло, якщо ви вмієте плавати і на вулиці не грудень. Це настільки неприємна перешкода, що навіть ті хулігани, які вміють плавати, напевно зупиняться.

Якщо зустріч із злочинцем усе ж сталася, то вам доведеться самому вирішувати, як поводитися з ним. Вважають за безпечніше:

  • на першу вимогу вуличного грабіжника віддати гроші;
  • не тягнути до себе сумочку, якщо її виривають;
  • не вступати у сварку, не відповідати на зухвалу поведінку. Говоріть спокійно і повільно, впевнено. Ваша мета: виплутатись із біди, а не перемогти у сутичці;
  • одне із золотих правил виживання - прогнозування у ситуації підвищеного ризику хоча б на дві-три хвилини вперед. Для цього необхідно оцінити передбачувані наміри нападників, їх кількість, озброєність і ступінь агресії, можливість вашої втечі;
  • починайте свої дії, раптово вийшовши із образу щиросердно-спокійного співбесідника. Намагайтеся пригнітити противника психологічно. Говоріть із ним сміливо, агресивно, підхоплюючи його лексику. Не розгублюйтеся, не дозволяйте себе залякати.

Щоб уникнути небезпеки бути обдуреним шахраями, необхідно засвоїти таке:

  • ніколи не грайте на гроші, навіть, якщо ставки здаються символічними;
  • не погоджуйтесь на участь у грі з незнайомими людьми, навіть, якщо ця гра добре вам відома і ви почуваєте себе в ній упевнено;
  • якщо ви програли частину своїх грошей, ніколи не відігравайтеся - втратите все;
  • ніколи не беріть участь у сумнівних справах, що принесуть швидку й легку винагороду.

Варіантів, які застосовують шахраї, дуже багато, усі перелічити неможливо, просто необхідно бути дуже обережними, перш ніж вступати у контакт із незнайомими.

Самогубство - одна із вічних проблем людства, оскільки існує майже стільки ж, скільки існує на Землі людина. Самогубство, як вважають дослідники, явище суто антропологічне. Вважається, що випадки самогубства тварин є або поетичними вигадками, або неправильними висновками з поверхневих досліджень за життям тварин.

Оскільки соціальна норма числа самогубств характеризується постійністю, то вивченню в першу чергу підлягають різкі стрибки загального (середньорічного чи середньомісячного) показника самогубств - як реакції на суспільні кризи.

Сьогодні Україна увійшла до групи країн з високим рівнем суїцидальної активності (більше 20 самогубств на 100 тис. населення). При цьому даний показник збільшився з 19,0 випадків на 100 тис. населення в 1996 р. до 29,6 в 1998 р. (серед дитячих суїцидів відповідно з 5 до 7 випадків).

Актуальність дитячої проблематики в суїцидології визначається нагальністю завдань профілактики самогубств серед учнівської молоді. Згідно з результатами соціально-психологічних досліджень 27,2% дітей віком 10-17 років іноді втрачають бажання жити, 17,8 % - вважають, що нікому немає до них діла, 25,5% - не завжди можуть розраховувати на допомогу близької людини, 51,9% - не стримуються в ситуації конфлікту.

Можна визначити такі фактори ризику дія тих, у кого спостерігається схильність до суїциду:

  • попередні спроби самогубства;
  • суїцидальні загрози, прямі та замасковані;
  • суїциди в сім´ї чи спроби суїцидів;
  • алкоголізм;
  • хронічне вживання наркотиків і токсичних препаратів;
  • афективні розлади, особливо важкі депресії;
  • хронічні або смертельні захворювання, наприклад СНІД;
  • тяжкі втрати, наприклад смерть близької людини, особливо небезпечний період протягом першого року після втрати;
  • сімейні проблеми, наприклад розлучення;
  • фінансові проблеми, наприклад втрата роботи.

Характерним для мотивації підліткових самогубств є превалювання почуттів безнадії та безпорадності, підвищена чутливість до образи власної гідності, максималізм в оцінках подій і людей, невміння передбачати справжні наслідки своїх вчинків. Властива періоду становлення особистості самовпевненість у поєднанні з наведеними вище рисами породжує відчуття безвихідності, фатальності конфлікту, загострює переживання відчаю та самотності. При такому внутрішньому стані навіть незначний стрес може призвести до небезпеки суїциду дитини або підлітка.

Якщо в минулому людини була спроба самогубства, то це є ознакою того, що завершений суїцид може статись у майбутньому.

Більшість потенційних самогубців страждають від депресії, яка часто починається поступово з тривоги й апатії.

Ознаки суїцидальних намірів різні залежно від віку. У підлітків явним натяком на суїцидальні тенденції є зловживання наркотиками та алкоголем . Приблизно половина молодих людей, які здійснили суїцид, перед цим самостійно приймали ліки. В середньому віці - це неможливість примирення або контролю над ситуацією, часто у випадку психосоматичного захворювання. У людей похилого віку показником суїцидальних думок можуть бути розмови про "відмову" від будь-чого.

Надійним джерелом допомоги є сімейні лікарі. Воші, як правило, добре інформовані, можуть правильно оцінити серйозність ситуації і направити людину до компетентного спеціаліста. Спочатку, доки пацієнт не отримав кваліфікованої допомоги, сімейний лікар може призначити йому ліки, щоб знизити інтенсивність депресивних переживань.

Основними принципами допомоги при потенційному суїциді можна вважати такі поради: підбирайте ключі до розгадки суїциду; прийміть суїциданта як особистість; налагодьте турботливі стосунки; будьте уважним слухачем; не сперечайтеся; оцініть ступінь ризику самогубства; не залишайте людину одну у випадку ситуації високого суїцидального ризику; зверніться за допомогою до спеціалістів; дуже важливим є збереження турботи і підтримки.

Сьогодні існує Міжнародна організація по запобіганню самогубствам, за рекомендацією якої у багатьох містах світу і нашої країни були створені служби запобігання самогубствам. Це нова форма організації медичної та соціально-психологічної допомоги людям, які мають погребу у кваліфікованій пораді чи медикаментозному лікуванні. Служби орієнтовані на широке коло населення та, в першу чергу, на особистості, які переживають стан психологічної кризи, людей, схильних до впливу стресогенних факторів, які є потенційно суїцид онебезпечними.

Одним із головних принципів діяльності служб є їх анонімність. Усвідомлення, що особисті, болючі для людини питання не розголошуються, робить пацієнта більш розкритим, полегшує встановлення з ним контакту. Обов´язково виконується ще один принцип, який рекомендують міжнародним суїцидологічним організаціям, - підрозділ служби не повинен розміщуватись на території психіатричних установ. Це усуває бар´єр, що заважає людині звернутись до психотерапевта. Адже нерідко такому кроку перешкоджає страх набути репутації психічно хворої людини, перебувати під наглядом психіатра.

Служби можуть бути укомплектовані як добровольцями, так і спеціалістами - психотерапевтами. Головна перевага служби в тому, що її основні ланки діють не автономно, а об´єднані в систему. Структурні підрозділи - "телефон довіри", кабінети соціально-психологічної допомоги, кризові стаціонари - мають безпосередній зв´язок і координуються центром.

Серед принципів служби особливе місце займає довірливість, абсолютна секретність, заборона вимагати винагороду за послуги та заборона будь- якого тиску на абонента. Принципи робітників служб - "не засуджувати, не критикувати і навіть не дивуватись", а допомогти абоненту самостійно прийти до правильного рішення. Населення широко інформується про наявність "телефонів довіри", але про самогубства при цьому не згадуються, сповіщається тільки, що надається "допомога у випадках безнадії та депресії ”.

Упродовж останніх років в Україні спостерігається підвищення рівня захворюваності й поширення хвороб у молодіжному середовищі. Загрозливих масштабів набули такі соціально-небезпечні хвороби, як: туберкульоз (сухоти), СНІД, наркоманія, що, в свою чергу, вже призвело до зростання смертності, скорочення народжуваності. Тобто демографічна ситуація стає реально загрозливою для майбутнього нашої країни.

Розглядаючи проблеми здоров´я молоді в контексті загальної демографічної ситуації в країні, потрібно сказати, що наша держава належить до країн з найстарішім населенням, і тенденція старіння населення поглиблюється. Найбільша питома вага причин смертності молоді в останні роки припадає на зовнішні дії (зокрема, нещасні випадки, отруєння і травми), серед яких третину становлять разом самогубства, вбивства та випадкові отруєння алкоголем. Значною залишається і смертність від таких соціально зумовлених хвороб як СНІД та сухоти, що належать до соціальних хвороб. Соціальні хвороби - захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов´язано, головним чином, з несприятливими соціально-економічними умовами.

Сьогодні туберкульоз в Україні загрозлива медико-соціальна та народногосподарська проблема, що становить національну небезпеку. Адже епідеміологічні показники із року в рік погіршуються. Починаючи з 1990 року, стався переломний момент епідеміологічної ситуації щодо туберкульозу; замість щорічного зменшення захворюванності розпочалося її зростання як у дорослих, так і в дітей.

В Україні хворі на туберкульоз становлять 1,2 % від усієї чисельності населення. Це, за визначенням ВООЗ, вважається вже епідемією.

Межі відносного епідблагополуччя щодо туберкульозу в нашому регіоні Перевищені у 2-2,5 рази і з кожним роком мають більше поширення серед молоді.

Офіційно з боку міністерства охорони здоров´я розроблена новітня програма боротьби з цим дуже небезпечним соціальним захворюванням.

Громадський рух "Українці проти туберкульозу" також доклав значних зусиль щодо організації і проведення у 2003 році парламентських слухань на тему "Епідемія туберкульозу в Україні та шляхи її подолання", підготував HiriK´f конкретних пропозицій до зміни нормативно-правової бази з цієї´ проблеми.

Поряд з цим давно існуючим захворюванням перед суспільством надзвичайно гостро виникла проблема поширення ВІЛ/СНІДу. Адже ситуація з ВІЛ-інфікованими - носіями вірусу СНІДу в Україні виходить

з-під контролю. За прогнозами фахівців, сьогодні в Україні на один зафіксований випадок СНІДу припадає до 10 незафіксованих. У зв´язку з цим затверджено Концепцію стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню цієї хвороби на період до 2011 року та Національну програму забезпечення профілактики, допомоги та лікування хворих на ВІЛ/СНІД на 2004-2008 pp. Поряд з комплексом галузевих та регіональних заходів зазначається також на інформування населення. Навіть рекомендовано цю інформацію надавати телекомпаніям усіх форм власності на засадах соціальної програми.

Таким чином, основу сучасної боротьби з цією загрозою нації повинно складати запобігання розповсюдженню. Особливу увагу слід направити на санітарну освіту з метою зміни поведінкових і гігієнічних навичок. У санітарно-освітній роботі слід розкрити шляхи передачі захворювання, особливо підкресливши, що основний з них - статевий; показати згубність безладного статевого життя і необхідність використовувати презервативи, особливо під час випадкових контактах.

В останні роки у світі з´являються зовсім нові види небезпек, які поряд з більш значущими та більш поширеними, поки що мало відомими більшості населення. У першу чергу це трансгенні технології.

"Створені" за допомогою трансгенних технологій тварини і рослини ще не до кінця вивчені, але вони вирощуються і вже потрапляють до нашого споживчого столу. Врожаї генетично змінених маїсу, картоплі, помідорів, бобових (в тому числі сої), олійних та інших культур збирають на полях США, Канади, Аргентини, Австралії. Площі земель, зайнятих під вирощування трансгенних культур постійно збільшуються.

Американський продуктовий ринок майже на 60% наповнений товарами, що виготовлені за допомогою трансгенних технологій. Але це лише мала частка того, що біотехнологічні компанії планують запустити у масове виробництво.

Це стосується, в першу чергу, сільськогосподарських культур. Наприклад, кукурудза, яка самостійно знищує шкідників і є стійкою до гербіцидів, потрапляє і в консервативну Європу.

Більшість людей негативно ставиться до генетично змінених продуктів. Вони переконані, що стара система успішно працюватиме ще не одне століття, тому потреби в таких технологіях просто нема. У цьому питанні, як і в багатьох інших, Європа протистоїть Америці.

На думку фахівців, існують деякі серйозні наслідки, до яких може призвести втручання в структуру ДНК і зміна її генетичного коду за допомогою генів, взятих з іншого роду. Найбільші зусилля спрямовані на виведення нових культур, стійких до дії отрутохімікатів і різних пестицидів. Начебто все просто і зрозуміло. Отрутохімікати знищують бур´яни і зовсім не шкідливі для корисної рослини. Датські вчені провели дослідження і виявили, що трансгени, вживлені в зернові культури, в польових умовах можуть переходити на сусідні бур´яни. Результат - з´являються бур´яни стійкі до відомих гербіцидів.

Спроба вивести генетично змінені рослини має позитивні та негативні сторони:

  • мрія кожного садівника мати стійкі до хвороб рослини вже здійснюється. Генна інженерія вивела нові сорти таких культур, як капуста, помідор, кукурудза та інші. З іншого боку, маніпуляція з генами може призвести до появи нових видів рослин стійких до бактерій, вірусів, антибіотиків. Не виключено, що ця стійкість до антибіотиків може перейти і до інших організмів-збудників хвороб. В такій ситуації можуть виникнути захворювання, які не лікуються жодним з відомих антибіотиків;
  • щодо перспектив вирощування "їстівних вакцин". Наприклад, з´їли помідор чи огірок - і одразу підвищили імунітет, зробили профілактику проти певного захворювання, скажімо, грипу, гепатиту або навіть проти СНІДу. Але ці органи можуть заразитися новим, можливо, навіть смертельним вірусом;
  • велика небезпека, як вважають вчені, криється в тому, що генетично змінені продукти харчування можуть стати біологічною зброєю, якщо в них вживити певні гени бактерій, а це матиме сумні наслідки;
  • недовіру до генної інженерії зумовлює те, що вживления нових генів у багатьох випадках робиться навмання. Нема впевненості в тому, що ці дії не викличуть побічні явища і наслідки.

Прибічники запевняють, що дії генетиків контролює держава, але від помилок ніхто не застрахований, уже відомі прорахунки генної інженерії.

Грінпіс звернувся до урядів країн, що приєдналися до ЄС в травні, з Проханням заборонити генетично модифіковані організми (ГМО), які були зареєстровані в 90-х роках для комерційного вирощування в Євросоюзі, та провести їх власну екологічну оцінку.

З 1 травня 2004 р. гри ГМ сорти кукурудзи, зареєстровані в ЄС, автоматично стали "легальними" на території країн-новачків, при цьому попередня оцінка ризику не брала до уваги можливість їх вирощування в екосистемах країн, які щойно поєднались до ЄС, зокрема в Карпатському регіоні.

Українські вчені також ґрунтовно займаються трансгенними технологіями. Результати їхніх досліджень оцінюються по-різному, оскільки мають суперечливий характер. Немає у вчених одностайної думки щодо самого впровадження трансгенних технологій у виробництво.

Найчастіше суперечки виникають через ввезення до країни картоплі зі зміненим генетичним кодом. Цю картоплю було завезено в Україну однією канадською фірмою і відрізняється вона тим, що її не Їсть колорадський жук. Цей сорт намагаються ввести до Державного реєстру рослин. На полях України трансгенна картопля з´явилася у середині 90-х років минулого століття. На той час не було ніяких законів, які б змогли регулювати процес поширення в Україні трансгенних культур.

Сьогодні генетично змінена картопля розповсюджується в Україні неофіційно без остаточних комплексних досліджень та висновків. Розповсюджують її приватні особи, які правдами і неправдами роздобули цей сорт, а представництво фірми прагне створити на нашій території потужних виробників посівного матеріалу, зробити нашу державу могутнім експортером генномодифікованого насіння.

Використання технологій генної інженерії в Україні вимагає пильнішої уваги та зобов´язує владу приймати рішення стосовно їх розповсюдження лише після консультацій з якомога ширшими верствами населення (оскільки їсти трансгенні продукти будуть всі) й незалежними спеціалістами в галузі екології, біології, генетики, сільського господарства, економіки, юриспруденції, споживання, філософії та ін.

Проблема біологічної безпеки мобільних телефонів у нашій країні досить актуальна і зростає з кожним днем, оскільки мобільний зв´язок стає більш- менш доступним для всіх верств населення країни.

На даний момент підтверджено три види небезпеки, пов´язаної з використанням мобільного телефону:

  • притуплення реакції та уваги при розмові по телефону під час керування автомобілем;
  • напад грабіжників з метою заволодіння телефонним апаратом;
  • створення збоїв в роботі надточних приладів (в першу чергу вживленних кардіостимуляторів).

Науково-технічний прогрес, що набув до кінця XX ст. запаморочливої швидкості, послужив причиною появи такого чуда сучасності, як комп´ютер і комп´ютерні технології. Винахід комп´ютерів став переломним моментом у розвитку багатьох галузей промисловості, на порядок підвищив міць і ефективність військової техніки, вніс безліч прогресивних змін у роботу засобів масової інформації, систем зв´язку, якісно змінив принцип роботи банків та адміністративних установ. Сьогоднішні темпи комп´ютеризації перевищують темпи розвитку всіх інших галузей. Без комп´ютерів і комп´ютерних мереж не обходиться сьогодні жодна середня фірма, не говорячи про великі компанії. Сучасна людина починає взаємодіяти з комп´ютером постійно - на роботі, будинку, у машині і навіть у літаку. Комп´ютери стрімко впроваджуються в людське життя, займаючи своє місце в нашій свідомості, а ми найчастіше не усвідомлюємо того, що починаємо багато в чому залежати від працездатності цих дорогих шматків кольорового металу.

Вже сьогодні комп´ютери відповідають за наведення і запуск ядерних ракет, за банківські переведення багатомільйонних сум грошей і багато інших систем, помилки в роботі яких дорого обходяться людям. На жаль, навіть цим не обмежується залежність людини від комп´ютера. Разом з появою комп´ютерів з´явилися комп´ютерні ігри, що відразу ж знайшли масу шанувальників. З удосконалюванням комп´ютерів удосконалювалися ігри, залучаючи усе більше і більше людей. На сьогоднішній день комп´ютерна техніка досягла такого рівня розвитку, що дозволяє програмістам розробляти дуже реалістичні ігри з гарним графічним і звуковим оформленням. З кожним стрибком в області комп´ютерних технологій росте кількість людей, яких у народі називають "комп´ютерними фанатами" чи "геймерами" (від англійського "game" - гра). Основною діяльністю цих людей є гра на комп´ютері, коло соціальних контактів у них дуже вузьке, вся інша діяльність спрямована лише на виживання, на задоволення фізіологічних потреб, а головне - на задоволення потреби в грі на комп´ютері. Зрозуміло, повною мірою ця характеристика підходить лише для людей, які насправді фанатично захоплюються комп´ютерними іграми, кошт захопленість близька до патології. Але так чи інакше безперечним є той факт, що існує феномен психологічної залежності людини від комп´ютерних ігор. Зважаючи на те, Що кількість людей, які потрапляють у цю залежність росте з кожним днем, Це питання вимагає вивчення з боку психологічної науки. У суспільстві формується цілий клас людей-фанатів комп´ютерних ігор. Спілкування з Цими людьми показує, що багатьом з них захоплення комп´ютером аж ніяк не йде на користь, а деякі серйозно потребують психологічної допомоги. Більшість з них - люди з відомими психологічними проблемами: несформоване особисте життя, незадоволеність собою, і, як наслідок, утрата сенсу життя і нормальних людських цінностей.

Останнім часом, ми все частіше замислюємося над тим, як на нас та на навколишнє середовище впливають різні досліди та операції, які проводяться з метою розв´язання якихось окремих проблем. Однією, на сьогоднішній час, з найважливіших проблем є вплив військових дій на екологічну ситуацію в світі. Ця проблема хвилює не один мільйон людей, і щоб її розв´язати треба спочатку розібратися в головних причинах, що спричиняють її.

Головною причиною є проведення військових дій в різних куточках планети. В період військових конфліктів актуальним стає особливий аспект екологічної безпеки - захист навколишнього середовища від руйнування. Військові дії, що руйнують природне середовище, називають екоцидом. Вони, в залежності від масштабів застосування озброєнь та їх видів, можуть призвести до екологічної катастрофи. Інформація про справжні проблеми в цій області ще не оголошується, недостатньо даних про чутливість екосистем на вплив факторів екоциду в локальному та регіональному масштабі. А тому виникають труднощі з оцінюванням та прогнозуванням розвитку ландшафтів, ушкоджених військовими діями. Проте не виникає сумнівів - майже всі військові дії завжди супроводжуються змінами та порушенням природного середовища.

Але і після закінчення військових дій лишаються проблеми. За підрахунками фахівців протипіхотні міни (ППМ) знищують або калічать щотижня 500 нових жертв, щороку близько 26 тис. Купити і закласти міну коштує, залежно від її модифікації, від 3 до 10 дол. США, а знешкодити - від 300 до 1000 дол.

На території 64 країн світу залишається близько 110 мли не знешкоджених протипіхотних мін. Щорічно до цієї кількості додаються ще 2 -5 млн, а знешкоджується лише 200 тис. Отже, темпи встановлення у 10 -20 разів перевищують темпи розмінування.

Оскільки знищення мін проводитиметься і на території України, технології, запропоновані на конкурс, мають відповідати вимогам українського національного законодавства насамперед, у площині екології, охорони здоров´я, безпеки.

Наказ МО України за №171 від 4.07.05 вводить у дію Положення про організацію екологічного забезпечення Збройних сил України (ЗСУ). Основні завдання служби екологічної безпеки наступні:

  • реалізація державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів у ЗС;
  • екологічне забезпечення діяльності військ;
  • організація екологічного забезпечення діяльності ЗС в умовах впливу на них екологічно несприятливих антропогенних і природних факторів;
  • планування, організація та контроль виконання заходів екологічного забезпечення у військах (силах);
  • екологічний моніторинг ЗСУу системі державного екологічного моніторингу; - відновлення навколишнього природного середовища у процесі повсякденної діяльності військ, після проведення навчань, випробувань, спеціальних робіт, а також після аварій та катастроф на військових об´єктах;
  • підготовка кадрів військових екологів, екологічна підготовка і виховання особливого складу;
  • участь в екологічному забезпеченні на етапах проектування, будівництва та експлуатації об´єктів ЗС, конверсії військово-промислового виробництва, а також на етапах утилізації та знищення стратегічного наступального і звичайних видів озброєння, військової техніки. Це свідчить про те, що Збройні сили України намагаються зменшити негативний вплив військових дій на зовнішнє середовище України та хоч якось покращити становище нашої держави.