Найбільша кількість надзвичайних ситуацій, особливо із загибеллю людей, припадає на транспорт, що свідчить про високу потенційну небезпеку транспорту, як галузі господарства. Щорічно в Україні транспортом загального користування перевозиться понад 900 мільйонів тонн вантажів (в тому числі велика кількість небезпечних), понад 3 мільярди пасажирів. На залізничний транспорт припадає близько 60% вантажних перевезень, автомобільний - 26%, річковий і морський - 14%.

Оскільки транспортом перевозиться 15% потенційно небезпечних вантажів (вибухонебезпечні, пожежонебезпечні, хімічні та інші речовини), загроза життю і здоров´ю людей збільшується.

На сьогоднішній час скоротилося оновлення основних фондів всіх видів транспорту, ступінь зношення транспортних засобів складає понад 50%, а на деяких підприємствах і значно більше.

Що стосується залізничного транспорту, то основними причинами аварій та катастроф є:

- пошкодження колій;

- рухомого складу;

- засобів сигналізації і блокування;

- через помилки диспетчерів, неуважність та недбалість машиністів.

Ступінь зношення пасажирських вагонів складає 60%. Підлягає заміні більше 20% залізничних колій, 16% залізничних колій знаходиться в аварійному стані. Стан технічних засобів не забезпечує повною мірою безпечної експлуатації залізничного транспорту. Серед основних причин виникнення надзвичайних ситуацій доречно відмітити елементарні помилки обслуговуючого персоналу.

Надзвичайні ситуації найчастіше виникають під час сходження потягу з колій, зіткнень, наїздів на перепони на переїздах, під час пожеж та вибухів безпосередньо у вагонах. Не виключені розмиви залізничних колій, обвали, осипання, зсуви, затоплення. При перевезенні небезпечних вантажів виникають вибухи, пожежі.

Аварійні ситуації при перевезеннях залізницею радіоактивних речовин, сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) є найбільш небезпечними. Такі аварії можуть призвести до небезпечного опромінення людей і радіоактивного забруднення навколишнього середовища, а при потраплянні СДОР у зовнішнє середовище - до гострих отруєнь пасажирів і хімічного зараження повітря, ґрунтів та об´єктів залізничного господарства. Складна обстановка може скластися в результаті аварії в межах залізничної станції.

Імовірний ризик для життя людини при користуванні морськими транспортними засобами значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах транспорту, але нижчий, ніж на автомобільних. У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварії понад 8000 кораблів і гине з них понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 чоловік, з яких 2000 гине.

Основними причинами загибелі кораблів є посадка на рифи, зіткнення з іншим судном, перекидання, пожежі, витік небезпечних речовин, порушення правил експлуатації та безпеки, помилкові дії команди та ін. Складне становище може виникнути при швидкому розгортанні аварійної ситуації, особливо у відкритому морі. Раптове перекидання корабля чи його надмірний крен призводить до того, що пасажири втрачають шанси на врятування і потрапляють у надзвичайно складну ситуацію.

Зниження рівня безпеки перевезення пасажирів і вантажів на водному транспорті в Україні за останні роки визначалося: збільшенням числа порушень правил водіння суден, технічної експлуатації, зниженням якості ремонту, зупинкою будівництва суден нового покоління. Середній вік суден - 22 роки. Зараз багато морських суден з екіпажами без засобів до існування знаходяться в іноземних портах, що може привести до виникнення надзвичайних ситуацій на цих суднах.

Перевезення пасажирів і вантажів авіаційним транспортом (літаками і гелікоптерами) набуло величезних масштабів у всіх розвинутих країнах, у тому числі в Україні. Аварії і катастрофи повітряного транспорту можуть виникати, починаючи з моменту запуску двигунів, при розбігу по злітно-посадковій смузі, на зльоті, під час польоту і при посадці, аж до вимикання двигунів. Світова статистика свідчить, що майже половина аварій і катастроф відбувається на зльотному полі і половина у повітрі на різних висотах.

Падіння літака може бути причиною жертв на його борту та на землі, а під час падіння може призвести до руйнування виробничих і житлових споруд і порушення виробничих процесів. Особливо небезпечне падіння їх на АЕС та об´єкти хімічної промисловості, бо при цьому можливий викид у зовнішнє середовище радіоактивних та хімічних речовин або СДОР.

Враховуючи наведені факти, кожен пасажир повинен знати найпростіші правіша поведінки у разі транспортних аварій.

Правила поведінки населення при виникненні аварій на залізничному транспорті

При виникненні удару чи поштовху треба:

міцно схопитися за поручні, столик, або інші елементи обладнання вагона. Відійти від вікон, заплющити очі, щоб у них не потрапили уламки скла. Якщо поруч є маленька дитина, пригорніть її до себе;

- якщо вагон перекинувся чи дістав пошкодження, то з нього вибираються через відчинені або розбиті вікна;

- щоб уникнути ураження електричним струмом, вибираючись із вагона, не наближайтеся до обірваного контактного проводу.

При виникненні пожежі у вагоні потрібно:

- зачинити вікна, щоб уникнути поширення вогню, повідомити провідника про пожежу;

- зупинити вагон за допомогою стоп -крана;

- якщо у вагоні димно, треба прикрити органи дихання змоченим водою одягом і вибиратися з вагону;

- якщо доведеться пробиратися через задимлений вагон, треба пригнутися або стати навколішки.

Правила поведінки населення під час виникнення аварії на кораблі

Після оголошення необхідності залишити судно треба: без паніки вийти на палубу до рятувальних шлюпок, узявши із собою документи, ніж, сірники чи запальничку, ковдру, особисті ліки тощо. Всі інші речі брати заборонено;

- правильно надягнути рятувальний жилет, користуватися ним треба навчитися заздалегідь за інструкцією, що висить у кожній каюті. Треба неухильно виконувати розпорядження капітана й членів команди;

- за вказівкою екіпажу зайняти місце в шлюпці або на рятувальному плоту. У першу чергу ці місця надаються дітям і жінкам;

- якщо немає іншого виходу, слід стрибати у воду, бажано - з висоти не більше 5 м. При цьому однією рукою закрити рот і ніс, іншою - триматися за рятувальний жилет;

- опинившись у воді, якнайшвидше відплисти від судна, яке тоне, щоб не затягло у воронку, а потім робити якнайменше рухів, зберігаючи сили.

Якщо поруч є будь-який плаваючий предмет, схопитися за нього і чекати Допомоги.

Якщо зрозуміло, що на допомогу найближчим часом розраховувати не доведеться, потрібно зорієнтуватися на місцевості й рухатися у напрямку берега.

Існує думка, що врятуватися в авіакатастрофі неможливо, однак на Землі живе безліч людей, що пережили такі аварії.

Найбільш небезпечна ситуація в повітрі - розгерметизація літака, тому що в розрідженій атмосфері людина непритомніє протягом декількох секунд. Під час виникнення такої надзвичайної ситуації треба негайно надягти кисневу маску, а потім допомогти іншим. Не можна вставати з крісел до повної зупинки літака.

На випадок пожежі у літаку треба спробувати запам´ятати розташування виходів, у тому числі аварійних. Максимально закрити одягом шкіру і дихальні шляхи - найбільшої шкоди під час пожежі завдають отруйні гази від палаючого пластику й інших синтетичних матеріалів; іноді достатньо декількох секунд, щоб знепритомніти.

Після аварійної посадки і зупинки літака треба:

- пробиратися до найближчого виходу пригнувшись або навколішки, не слід брати з собою речі;

- якщо прохід завалений, пробирайтеся через крісла, опускаючи їхні спинки;

- не можна відкривати запасні люки в тому місці, де на зовнішньому боці літака видно вогонь і дим.