До радіаційно небезпечних об´єктів на території України відносять:

  • атомні електростанції (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська);
  • підприємства по виготовленню і переробці відпрацьованого ядерного палива;
  • підприємства із захоронения радіоактивних відходів;
  • науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами;
  • ядерні реактори на об´єктах транспорту та інші.

Найбільш небезпечними з усіх аварій на радіаційно небезпечних об´єктах, є аварії з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу, що призводять до радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища.

Ступінь забруднення характеризується поверхневою (об´ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю того чи іншого радіонукліда.

Радіаційна дія на персонал об´єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.

Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута та еквівалентна доза її опромінювання.

Експозиційну дозу визначають тільки для повітря при гамма- і рентгенівському випромінюванні.

Поглинута доза - це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки.

Еквівалентна доза - дозиметрична величина для оцінки шкоди здоров´ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу, дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

Таблиця 3.1.1. Дози і одиниці вимірювання радіоактивного забруднення

ДОЗИ

ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ

ПЕРЕВЕДЕННЯ ОДИНИЦІ

СІ

Позасистемні

Експозиційна

Кулон на кг повітря (Кл/кг)

Рентген (Р)

1 Кл/кг=3876 р.

Поглинута

Грей (Гр)

Рад

1 Гр=100 рад 1 рад=0,87 р.

Індивідуальна еквівалентна

Зіверт (Зв)

Бер

1 Зв=100 бер 1 рад=0.87 бер

Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості під час аварій на АЕС залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеорологічних умов, рельєфу місцевості і, головним чином, від характеру вибуху (тепловий чи ядерний).

Під час аварії на АЕС з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувається викид радіонуклідів в атмосферу, гідросферу і літосферу, що обумовлює радіоактивне забруднення довкілля та опромінювання працюючого персоналу і населення.

Зони радіоактивного забруднення на місцевості під час теплового вибуху

характеризуються значними рівнями радіації. Вони поділяються на зони: відчуження, безумовного відселення, гарантованого (добровільного) відселення і підвищеного радіоекологічного контролю.

Зона відчуження - це територія, з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність.

Зона безумовного відселення - це територія, навколо АЕС, на якій щільність забруднення ґрунту довговічними радіонуклідами цезію дорівнює 15,0 Кі/км2 і більше, або стронцію -3,0 Кі/км і більше, або плутонію -0,1 Кі/км2 і більше, де розрахована ефективна доза опромінювання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини перевищує 5 мЗв (0,5 бер) на рік.

Зона гарантованого (добровільного) відселення-це територія, на якій щільність забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2 або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перевищити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Зона підвищеного радіоекологічного контролю - це територія із щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перевищити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Аварія з повним руйнуванням реактора на атомній електричній станції і його ядерним вибухом може відбуватися внаслідок стихійного лиха, падіння літаючого апарату на атомну електричну станцію, дії вибуху звичайних чи ядерних боєприпасів у воєнний час або диверсії.

На території сліду радіоактивної хмари такого вибуху, як і під час наземного ядерного вибуху, виділяють зони:

  • надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г); небезпечного забруднення (зона В);
  • сильного забруднення (зона Б);
  • помірного забруднення (зона А); т> радіаційної небезпеки (зона М).

Для виявлення і виміру іонізуючих випромінювань радіоактивних Речовин використовують дозиметричні прибори-рентгенометри, Радіометри-рентгенометри, індикатори, індивідуальні дозиметри. За своїм призначенням їх поділяють на прилади для формувань цивільного захисту, побутові для використання населенням. Частина приладів може бути подвійного призначення як для формувань цивільного захисту, так і для населення.

Таблиця 3.1.2. Характеристика зон забруднення

Найменування

зон

Індекс зони

Доза опромінювання за 1-й рік після аварії

Потужність дози опромінювання через 1 годину після аварії, рад/год

На зовнішній межі зони

На внутрішній межі зони

На зовнішній межі зони

На внутрішній межі зони

Радіаційної небезпеки

М

5

50

0,0014

0,14

Помірного забруднення

А

50

500

0,14

1,4

Сильного забруднення

Б

500

1500

1,4

4,2

Небезпечного забруднення

В

1500

5000

4,2

14

Надзвичайно небезпечного забруднення

Г

5000

-

14

-

Дозиметр ДБГ-06Т призначається для виміру потужності експозиційної дози гамма-випромінювання на робочих місцях, в сусідніх приміщеннях і на території об´єктів, що використовують радіоактивні речовини й інші джерела іонізуючих випромінювань, в санітарно-захисній зоні і зоні спостереження. Може використовуватися для контролю ефективності біологічного захисту, радіаційних упаковок і радіоактивних відходів, а також виміру потужності експозиційної дози в період виникнення і ліквідації наслідків аварійних ситуації.

Окрім того, можливо використання населенням цього прибору для самостійної оцінки радіаційної обстановки. Він забезпечує вимір потужності експозиційної дози в режимах "Пошук" (від 1,0 мкЗв/г до 999,9 мкЗв/г) і "Вимір" (0,1 мкЗв/г до 99,99 мкЗв/г). Час встановлення робочого режиму до 40 секунд. Живлення прибору від елементу тіш у "Корунд" або акумулятора 7Д-0,115, що забезпечує безперервну роботу в продовж 24 годин. Маса приладу 0,6 кг.

Радіометр бета-гамма випромінювання "Прип´ять" призначений дій індивідуального і колективного користування під час виміру потужності еквівалентної (експозиційної) дози гамма-випромінювання, щільності потоку бета-випромінювання і об´ємної (питомої) активності в рідких і сипучих речовинах.

Діапазони виміру для: фотонного іонізуючого випромінювання - від 0,1 до 199,9 мкЗв/г; щільності потоку бета-випромінювання - від 10 до 19,9- 201 см-хв; питомої (об´ємної) активності бета-випромінювання ізотопів в рідких і сипучих речовинах - від 1,4 10-5 до 3,7 10‘3 Бк/кг (Бк/л) або 2 10‘5- 107 Кі/кг (Кі/л). Час встановлення робочого режиму до 5 с, а час встановлення показників за вибором оператора - 20 с; 200 с при виміру ПЕД і щільності бета-часток; 10 хв. і 100 хв. для виміру питомої активності.

Живлення прибору від елементу типу "Крона" або "Корунд", а також зовнішнього джерела напругою від 4 до 12 В. Час безперервної роботи від мережі перемінного струму не менше 24 години. При автономному живленні не більше 6 годин. Маса приладу - 0,25 кг.

Дозиметр-радіометр побутовий АНРИ-01 "Сосна" призначений для індивідуального користування населенням з метою контролю радіаційної обстановки на місцевості, в житлових і робочих приміщеннях.

Діапазони виміру: потужності експозиційної дози гамма-випромішовання (ПЕД) від 0,01 до 9,999 мР/г; польової еквівалентної дози (ЕД) гамма-випромінювання від 0,1 до 99,99 мкЗв/г. Час виміру до 20 с. Живлення приладу від елементу типу "Корунд", що забезпечує безперервність роботи протягом 6 годин. Маса приладу - 0,35 кг.

Дозиметр побутовий "Мастер-1" відповідає призначенню дозиметра "Сосна". Діапазон виміру: потужності експозиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД) від 10 до 999 мкР/г; польової еквівалентної дози (ЕД) гамма- випромінювання від 0,1 до 0,999 мкЗв/г. Час виміру до 36 с. Живлення прибору від 4 елементів СЦ-32 або МЦ-0070. Маса прибору - 0,1 кг.

Індикатор зовнішнього гамма-випромінювання "БЕЛЛА "призначений для виявлення й оцінки за допомогою звукової сигналізації інтенсивності гамма-випромінювання, а також визначення рівня потужності еквівалентної дози за цифровим табло.

Діапазон виміру потужності еквівалентної дози (ПЕД) від 0,2 до 99,99 мкЗв/г. Час на встановлення робочого режиму не більше 10 с. Живлення прибору від елементів типу "Корунд" забезпечує безперервність роботи до 20 годин. Маса приладу - 0,25 кг.

На сьогодні існує багато приладів, які може використовувати населенням як побутові, але під час користування ними необхідно брати до уваги сучасні одиниці виміру.

При виникненні безпосередньої загрозирадіактивного зараження потрібно негайно оповістити населення приблизно таким текстом повідомлення:

  • Приготуйте засоби індивідуального захисту і тримайте їх постійно при собі. За командою органів управління цивільної оборони надягніть їх.
  • Для захисту поверхні тіла від забруднення радіоактивними речовинами використовуйте спортивний одяг, комбінезони і чоботи.
  • При собі майте плівкові (полімерні) накидки, куртки або плащі. Перевірте герметизацію житлових приміщень, стан вікон і дверей.
  • Загерметизуйте продукти харчування і створіть у ємностях запас води.
  • Укрийте свійських тварин і корми. Сповістіть сусідів про отримання інформації. Надайте допомогу хворим і старим.
  • Надалі дійте відповідно до вказівок органів управління цивільного захисту. Можливий інший текст повідомлення, подібний до цього."
  • Текст передається з повторенням протягом 5 хвилин. Це мовне повідомлення є рекомендаціями для кожного громадянина про порядок дій щодо захисту себе і своїх рідних від радіоактивного зараження.

Радіоактивному зараженню (РЗ) під час ядерних вибухів піддається не лише район, що прилягає до місця вибуху, але й місцевість, що віддалена від нього на багато десятків і навіть сотень кілометрів. При цьому на великих площах виникають зони зараження, що становлять небезпеку для особового складу органів управління і сил цивільного захисту та населення протягом тривалого часу.

Найсильніше радіоактивне зараження місцевості відбувається під час підземних, наземних вибухів, теплових аварій на атомних електростанціях та інших атомних об´єктах. Радіоактивне зараження під час повітряних І вибухів суттєвої небезпеки не викликає, уражуюча його дія на місцевості ; визначається загальним зовнішнім опроміненням. Характеристикою їх уражуючої дії є доза радіації зовнішнього опромінювання, яку може отримати людина за час перебування в заражених районах. За ступенем зараження і можливим наслідкам зовнішнього опромінювання (як у районі вибуху, так І і на сліді хмари) виділяють зони зараження. Розміри і конфігурація, їх ха- j рактер і ступінь зараження місцевості залежить, головним чином, від потужності і віщу вибуху, метеоумов, часу, що минув після вибуху, кількості вибухів і відносного розташування їх центрів. На це також впливає рельєф місцевості, тип ґрунту в районі вибуху, лісові масиви та інші фактори.

Умовами проживання і трудової діяльності населення без обмеження за радіаційним фактором є одержання додаткової дози за рахунок забруднення довкілля радіоактивними ізотопами, що не перебільшує межі опромінювання, що встановлено Державними гігієнічними нормативами "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)".

Під час застосування ядерної зброї або під час аварій на радіаційно небезпечних об´єктах з викидом радіоактивних речовин, створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза

ураження населення, порушення виробничої діяльності суб´єктів господарської діяльності.

Радіоактивне зараження місцевості ускладнює організацію і проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Без вжиття заходів захисту неможливо позбутися впливу радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, що може призвести до їх ураження.

З метою уникнення масових радіаційних втрат і переопромінення населення, робітників і службовців, формувань цивільної оборони понад встановлених доз, їх дії в умовах радіоактивного зараження чітко регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.

Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення. Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлені дози опромінення.

На воєнний час встановлені наступні дози опромінення:

  • одноразове опромінення протягом перших 4 діб -50 рад;
  • багаторазове опромінення протягом 30 діб - 100 рад;
  • багаторазове опромінення протягом 3 місяців - 200 рад;
  • багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад.

1. Режими радіаційного захисту населення включають три основні етапи:

I етап - укриття населення в ПРУ;

II етап - наступне укриття населення в будинках і ПРУ;

III етап - проживання населення в будинках з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості протягом 1 -2 годин на добу.

2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців на об´єктах господарської діяльності включає три основні етапи:

I етап - тривалість припинення роботи на об´єкті господарської діяльності (термін безперервного перебування людей у захисній споруді);

II етап - тривалість роботи на об´єкті господарської діяльності з використанням для відпочинку захисних споруд;

ІІІ етап - тривалість роботи на об´єкті господарської діяльності з обмеженням перебування робітників і службовців на відкритій місцевості.

Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості Роботи кожної зміни 10-12 годин.

На території населеного пункту або суб´єкту господарської діяльності Режим визначається:

  • за максимальним рівнем радіації;
  • за найменшим значенням Кпосл. захисної споруди. Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для визначення режиму радіаційного захисту необхідно знати: рівні радіаціїна території населеного пункту через 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційно-небезпечному об´єкті);
  • коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев´яні одноповерхові будинки, кам´яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам´яні (блочні) будинки;
  • коефіцієнти послаблення захисних споруд (ПРУ), підвалів одноповерхових дерев’яних, кам´яних і блочних будинків, підвалів багатоповерхових кам´яних і блочних будинків, сховищ.

При повному з´ясуванні радіаційної обстановки у межах зони А першу добу можна знаходитися у найпростіших захисних спорудах й у звичайних загерметазованих приміщеннях. Населення тут не отримає доз радіації, які могли б призвести до втрати працездатності. Прийом радіозахисних засобів не обов´язковий.

У зоні Б небезпека радіаційного ураження значно зростає. Тут уберегти людей від опромінення можна лише у спорудах з коефіцієнтом захисту не нижче 20. Перебування людини на відкритій місцевості протягом перших 12 годин після випадіння радіоактивних опадів може вивести її з ладу, у даному випадку доведеться приймати радіозахисні засоби.

У зоні В на відкритій місцевості та у дерев´яних будівлях, навіть при короткочасному перебуванні там, люди можуть зазнати важких радіаційних уражень, особливо у першу добу після ядерного вибуху (аварії на АЕС). Тому населення треба укривати у сховищах і ПРУ з коефіцієнтом захисту не нижче 50. Дії на зараженій місцевості повинні бути суворо регламентовані, обов´язково потрібно застосовувати радіозахисні засоби.

Якщо люди опиняться ще ближче до центру ядерного вибуху (аварії на АЕС), у зоні найбільш небезпечного радіоактивного зараження (зона Г), то від важких уражень і втрат їх можуть вберегти лише сховища з високим коефіцієнтом захисту (не нижче 200). Знадобиться здійснювати весь комплекс медичних заходів з профілактики променевої хвороби.

Для запобігання або послаблення дії на організм радіоактивних речовин та можливого утворення захворювання променевою хворобою:

  • максимально обмежте перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовуйте засоби індивідуального захисту (респіратор, пов´язку, плащ, гумові чоботи);
  • при знаходженні на відкритій території не роздягайтесь, не сідайте на землю, не паліть; суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;
  • перед входом у приміщення взуття вимийте водою або витріть вологою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою;
  • у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожного дня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;
  • приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед їжею;
  • воду вживайте тільки з перевірених джерел;
  • сільськогосподарські продукти з індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;
  • не купайтеся у відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;
  • не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.

Знання кожним правил поведінки і дій в умовах радіоактивного забруднення місцевості, постійне використання інформації територіальних органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення допоможе зберегти життя і здоров´я людей.