Надзвичайні ситуації та цивільний захист населення
2.2. Метеорологічно небезпечні явища
Небезпечні метеорологічні явища - природні процеси і явища, що виникають в атмосфері під дією різних природних факторів і їх комбінацій, які можуть створити загрозу життю і здоров’ю людей та завдати шкоди об´єктам економіки і довкілля.
Буревій - це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта.
На більшій частині території України вітри зі швидкістю більше 25 м/с бувають майже щорічно. Найчастіше-в Карпатах, в горах Криму та на Донбасі.
Шквали можуть виникати в будь-яких місцях України, але найчастіше бувають у степовій, лісостеповій зоні та на Поліссі.
Шквали різке короткочасне посилення вітру, іноді до 30-70м/с зі зміною його напрямку, найчастіше це явище спостерігається під час грози.
Штормовий (шквальний) вітер на території України спостерігається дуже часто, а його швидкість буває від 20 до 29 м/с, а іноді й більше ЗО м/с. У гірських масивах Криму і Карпат, західних і північно-західних областях країни швидкість вітру досягає 40 м/с. Шквалонебезпечна ситуація може виникнути на всій території України. Один раз на 3-5 років шквали виникають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Львівській, Харківській і Херсонській областях та на території Криму.
Смерч - це атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного рукава або хобота (частіше декількох) за напрямком до поверхні суші або моря.
Він супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, то майже завжди завдає значних руйнувань, вбираючи у себе воду та предмети, що зустрічаються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї. Смерчі супроводжуються сильними зливами і градом, що посилює їх небезпечність. За співвідношенням довжини та ширини виділяють дві груші смерчів: змієподібні (лійкоподібні) та хобото- подібні (колоноподібні); за місцем виникнення воші поділяються на такі, що сформувалися над сушею і такі, що сформувалися над водою; за швидкістю руйнувань - швидкі, середні та повільні.
З отриманням штормового попередження негайно слід удатися до проведення запобіжних робіт: зміцнити не досить тривкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори, великі вікна і вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини, а якщо можливо, вийняти. Двері і вікна з підвітряної сторони залишити відкритими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які під час падіння можуть заподіяти людям травми.
Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. З легких споруд людей перевести у більш міцні будівлі або укрити в захисних спорудах.
Дії населення у разі виникнення смерчу, снігопадів та заметілей
Треба припинити усі зовнішні роботи, запастися електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками.
Доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати похідні плитки, примуси; не забувати запастися продуктами харчування та фуражем для худоби, медикаментами, особливо перев´язочними матеріалами; радіоприймачі і телевізори тримати постійно увімкненими.
Знаходячись у будинку, слід стерегтися поранень уламками скла, що розлітаються.
Для цього треба відійти від вікон і встати впритул до простінка. Можна використовувати також міцні меблі. Найбільш безпечним місцем є сховища, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам´яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитися. Якщо це все-таки необхідно, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогл, опор, проводів.
Заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин.
Слід пам´ятати, що найчастіше за таких умов люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних дорожніх знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігаються на балконах і лоджіях.
Якщо буревій (смерч) захопив вас на відкритій місцевості, найдоцільніше сховатися у канаві, ямі, яру, будь-якій низині: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Знаходитися у пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитися під новим натиском вітру.
Особливо слід стерегтися обірваних електропроводів: не виключена ймовірність того, що вони під напругою.
Буревій (смерч) може супроводжуватися грозою (бурею). Уникайте ситуацій,
при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не укривайтеся під деревами, які стоять окремо; не підходьте до електромереж і т.п.
Сильні снігопади і заметілі найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також в лісостеповій та степовій зонах. На території Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бувають щорічно протягом січня-лютого, а в прилеглих до Карпат районах іноді у травні. В основному на території України кількість снігових опадів складає 20-30 мм, іноді сягає 40-70 мм. В Карпатах в окремих випадках випадає більше 100 мм. Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п´ять років - на території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей.
Негативний вплив цих явищ призводить до різкого погіршення видимості, припинення транспортного сполучення як внутрішнього, так і міжміського. Випадіння снігу з дощем за зниженої температури повітря і буревійного вітру створює умови для заледеніння електромереж, ліній зв´язку, контактних мереж електротранспорту, покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко спричиняє їх руйнування.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом шляхи, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.
Під час руху автомобілем не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун з боку радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба розташувати двигуном у навітряну сторону.
Періодично треба виходити з автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникання "розморожування двигуна", під час прогрівання автомобіля важливо не допускати проникнення в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; для цього метою варто слідкувати, щоб вихлопну трубу не закидало снігом.
Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.
Ні в якому разі неможна залишати укриття - автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого огляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.
Підчас ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою травматизму для людей. Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв´язку та поблизу їх опор, під деревами тощо.