Небезпечне геологічне явище - подія геологічного походження або наслідок дії геологічних процесів, що виникають в земній корі під дією різних природних і геодинамічних факторів або їх комбінацій, які чинять або можуть чинити дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об´єкти економіки і навколишнє природне середовище.

До геологічно небезпечних явищ відносять землетруси, зсуви ґрунту, осипи та інше.

Потужні землетруси значної руйнівної сили, як ніякі інші катаклізми, тримають людство в постійній напрузі. І це не безпідставно, бо трагедія завжди розгортається раптово, зненацька застає людину, яка зовсім не підготовлена до самозахисту та супротиву стихії.

За даними Національного інформаційного центру з контролю за землетрусами США, у світі щорічно відбувається понад 100 тисяч землетрусів, з яких землетрусів силою 8 балів у середньому відбувається 2 на рік; 7 балів - 70; 6 балів - 100; 5 - 1500; 4 бали - 3000; 3 - понад 100 тисяч; 2-3 бали - близько 1 тисячі щодня, 1-2 - близько 8 тисяч щодня.

Кількість постраждалих залежить не тільки від сили та площі стихійного лиха, раптовості виникнення землетрусу, а й від щільності заселення району і ступеню руйнувань, завалів, обвалів, зсувів, провалів, затоплення населених пунктів.

За загальновідомим коефіцієнтом, втриманим на підставі аналізу медичних наслідків сотень землетрусів у різних країнах світу, співвідношення загиблих до тих, хто отримав тяжкі травми, становить 1 до 3.

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні: Закарпатська, Вранча (на території Румунії), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим. На теренах Закарпаття відзначаються осередки землетрусів з інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера) у зонах Тячів-Сигет, Мукачево-Свалява. Закарпатська сейсмоактивна зона характеризується проявом землетрусів, що відбуваються у верхній частині земної кори на глибинах 6-12 км з інтенсивністю в епіцентрі 7 балів. Шестибальні землетруси зафіксовані також у Прикарпатті (Буковина). Прикарпаття відчуває вишів від району Вранча (Румунія). В 1974-1976 роках тут відбулися землетруси інтенсивністю від 3 до 5 балів. Сейсмонебезпечність Одеської області зумовлена осередками землетрусів в масиві гір Вранча та Східних Карпат в Румунії. Починаючи з 1107 року до цього часу там сталося 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Осередки сильних корових (земна кора) землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. За останні два століття на Південному узбережжі Криму зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років.

У платформеній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками приріст сейсмічності на півдні України перевищує

І 5 бала, у зв´язку з чим було визначено, що в окремих районах 30-50% забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.

Передбачити землетруси точно поки що неможливо. Прогноз виправдується лише у 80 % випадків і має орієнтовний характер.

Запобігти землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, й упевнено, без паніки.

Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що мало прояв у неадекватній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан із загальною руховою загальмованістю. Унаслідок цього, як показує статистика, більша частина травм, отриманих населенням, пояснюється несвідомими діями потерпілих, що обумовлені панічним станом і страхом.

Правила поведінки при землетрусах

При завчасному попередженні про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч - загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю.

Коли під час землетрусу людина перебуває у приміщенні:

  • якщо це перший або другий поверх треба негайно залишити будинок, в жодному разі не можна вибігати на балкон чи користуватися ліфтом;
  • якщо вибігти неможна або ви знаходитеся на другому поверсі, швидко треба стати у куток, одна стіна якого-зовнішня, якнайдалі від вікна, бо це найміцніше і найнадійніше місце у квартирі;
  • якщо такого кута поруч нема - треба швидко стати у дверний проріз та руками міцно впертися в одвірок;
  • захистити себе від уламків штукатурки та скла можна сховавшись під стіл, прикривши голову м´якою подушкою, цупким одягом. Якщо поруч є маленькі діти, їх треба закрити собою;
  • якщо є час, слід вимкнути електрику і газ, загасити вогонь, відчинити двері;
  • якщо ви відчули, що будинок припинив хитатися й завалюється, але нема нових поштовхів, треба негайно покинути будинок.

Дії при землетрусі, якщо людина знаходиться на вулиці:

  • треба відійти від будинків, споруд, веж, заводських труб на відстань не менше 1/3 їхньої висоти; потрібно рухатися у напрямку відкритого простору;
  • не треба наближатися до промислових підприємств - під час землетрусу існує велика ймовірність виникнення техногенної аварії;
  • не можна стояти на мостах, шляхопроводах або під ними;
  • не можна торкатися обірваних проводів - вони можуть бути під напругою.

Якщо під час землетрусу Ви опинились в метро, залишайтеся на своєму місці. Тому що у разі найперших поштовхів буде вимкнено електроенергію. Металеві конструкції метрополітену здатні витримати навіть сильні поштовхи, і його пасажирам загрожує лише тільки паніка.

Далі необхідно діяти у відповідності до обстановки, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Треба мати на увазі, що на тривалий час після землетрусів виникають в першу чергу такі проблеми:

  • відсутність або недостатність медичного персоналу для надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок землетрусу; е> руйнування лікарень;
  • відсутність або недостатність медичного обладнання та ліків;
  • відсутність або недостатність питної води та їжі;
  • транспортування тяжкоуражених;
  • транспортування в місцевості, де мережа комунікаціїі зруйнована;
  • зберігання, ідентифікація та поховання загиблих;
  • руйнування комунальних служб у районі лиха, тимчасові будівельні комунікації є потенційною загрозою;
  • відсутність зв´язку;
  • ризик поширення інфекційних хвороб.

Правила поведінки під час цунамі та при його наближенні

Досвід показує, що цунамі є не таким страшним, як людська неорганізованість під час лиха. У більшості випадків існує можливість уберегтися від цунамі. Звичайно, цунамі-станція повинна попередити населення про небезпеку, що загрожує, але кожен мешканець районів, де можливе його виникнення, повинен сам знати ознаки наближення лиха.

Першим сигналом може слугувати землетрус. Якщо від підземного поштовху в будинку потріскалися шибки та стіни, зрушилися меблі, зупинився годинник, отже відбувся землетрус такої сили, що з моря можна чекати іншої, не менш грізної небезпеки.

Чіткою ознакою цунамі нерідко слугує відступ океану від берега, більш сильний, ніж при звичайному відливі. І чим далі йде вода від берега, тим більшою буде хвиля. На кілька хвилин, а то і на півгодини, змовкне шум прибою. Помітивши це, ні в якому разі не можна кидатися збирати продукти моря, рибу, що застрягла на мілині: незабаром через 5-15 хвилин океан повернеться і з десятикратною силою обрушиться на берег.

Проте варто пам´ятати, що не всі цунамі починаються з незвичайного відливу і, що відхід моря буває іншого разу незначним і може залишитися непоміченим. Узимку ознакою наближення цунамі може служити поява тріщин у береговому льоді, незвичайний дрейф криги (наприклад, у безвітряну погоду), сплеск води біля крайки льоду.

При перших ознаках небезпеки всім необхідно швидко піднятися на висоту 30-40 м над рівнем моря. Якщо поблизу немає височин, потрібно піти від берега океану не менш ніж на 2-3 км. Тут неможна баритися, тому не слід обтяжувати себе будь-яким вантажем.

Коли можливості утекти вже немає, варто укритися на верхніх поверхах або хоча б за стінами капітальних будинків, а там, де їх немає, знайти могутнє дерево і влізти на нього.

Якщо укритися не вдалося і висока хвиля наздоганяє вас, необхідно, набравши побільше повітря, пірнути вглиб хвилі і випливти з іншого боку, тоді динамічний удар мине вас.

Однією хвилею цунамі звичайно не обмежується - найчастіше їх буває від 3 до 10. Протягом ще півтори-двох годин після першої хвилі небезпека може виникнути знову. Як перша так і повторні хвилі захоплюють велику кількість уламків, каміння, грушу, що нагадує вже селевий потік.

Судячи з аналізу подій цунамі 2004 року в країнах Південно-Східної Азії у багатьох засобах масової інформації, масштаби трагедії могли б бути значно зменшені за умови належного реагування на перші сигнали лиха. Напередодні стихії все живе покинуло прибережну зону, тікаючи вглиб острова. Як розповідають українські туристи, в готелях, де вони проживали, жодних інструкцій щодо дій у випадку цунамі не було, кожен рятувався як міг. Потім одні проблеми перетворювалися на інші. Так, у постраждалих країнах почалися епідемії малярії, тифу, дизентерії, застудних хвороб; катастрофічно не вистачало ліків, питної води, продуктів харчування.

Правила поведінки у разі сходження селевого потоку

У гірській місцевості може виникнути можливість утворення селі. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водойм, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню їх сприяють також антропогенні фактори: вирубка лісів і деградація грунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід під час прокладання доріг, роботи у кар´єрах, неправильна організація обвалів та підвищень, загазованість повітря, що згубно діє на грунтово-рослинний покрив.

До селевого басейну відноситься гірська територія з прилеглими схилами, на яких знаходяться складові зруйнованих гірських порід, витоки селю, всі його русла, водозбір, а також район його дії.

Рух селів - це суцільний потік із каміння, бруду та води.

Він має у своєму складі тверді матеріали (10-75% від всього об´єму) і рухається зі швидкістю від 2 до 10 м/с. Об´єми селевого потоку можуть досягати сотень тисяч - мільйонів кубічних метрів, а розміри уламків - до 3-4 м в поперечнику і масою до 100-200 тонн. Передній фронт селевої хвилі створює "голову", висота якої може досягати 25 метрів.

За складом розрізняють:

  • потоки грязьові - суміш води, невеликої кількості землі та дрібного каміння;
  • грязе-кам´яні - суміш води, гравію, гальки та невеликого каміння;
  • водо-кам’яні - суміш води з камінням великого розміру.

За потужністю (об´ємом) вони можуть бути катастрофічні, потужні, середньої та малої потужності.

Найбільш широкого поширення селеві процеси набули у гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра. Наприклад, з періодичністю 11-12 років спостерігаються селі в долинах ярів, що розташовані на Південному березі Криму. Кількість ураження селевими потоками складає від 3 до 25% території України. В Криму вони поширюються на 9% території, в Закарпатській області - на 40%, в Чернівецькій - на 15%, в Івано-Франківській - на 33%.

Дії населення у разі сходження селевого потоку

  • зберігати спокій, уникати паніки, за необхідності надати допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;
  • почувши шум потоку, негайно піднятися з дна лощини вгору не менше, ніж на 50-100 метрів. Тим, хто потрапив у селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається.

Пам´ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується каміння великої маси на значні відстані.

Після сходження селевого потоку потрібно:

  • зберігати спокій, заспокоїти дітей та тих, хто дістав психічну травму в результаті селю, оцінити ситуацію;
  • повідомити, за можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходження потоку;
  • дізнатися у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілим.
  • допомогти, за можливості, потерпілим, надати їм медичну допомогу;
  • допомогти, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;
  • вибравшись самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежити своє тіло, звернутися до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим;
  • повідомити родичів про свій стан та місцеперебування;
  • переконатися, що ваше житло не зазнало ушкоджень, перевірити зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

Не користуватися відкритим вогнем, освітленням нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикати їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу триматися подалі від будинків, підпор електромереж, високих парканів; не поспішати з оглядом населеного пункту, не відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ є зсуви. Зсуви властиві західним областям України, а також узбережжю Чорного та Азовського морів.

Зсуви - це переміщення по схилах униз під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гір, річок, озерних та морських терас.

Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи. Штучними причинами є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів викликані діяльністю людини.

Площі зсувонебезпечних процесів за останні 30 років збільшились у 5 Разів. Найбільшого поширення вони набули у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській областях та в Криму.

Загалом на морських узбережжях довжиною 2630 км проявляються абразійні процеси-руйнується майже 60% узбережжя. В районах активної господарської діяльності, таких як Прикарпаття, Крим, Донбас, Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька та інші промислові міські агломерації, зафіксовано 138 тисяч зсувів.

Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з´являються щілини у грунті, тріщини доріг і берегових укріплень, переміщаються будівлі, споруди» дерева, опори електромереж і зв´язку, руйнуються підземні комунікації, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може спричинити загрозу здоров´ю і життю людей.

Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням про умови проходження зсуву та очікувати небезпеку дня людей.

Необхідно знати телефони управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, підготуватися до можливої евакуації з місця зсуву та вивозу матеріальних цінностей.

Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перекрити газові крани, вимкнути світло й електроприлади, це допоможе уникнути пожежі. У разі необхідності, треба надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім´ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти, при можливості, участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відключенні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення.