Культура ділового спілкування менеджера
2.4. Роль менеджера у формуванні етики поведінки та спілкування
Є деякі рекомендації про те, як менеджеру формувати моральну культуру в організації [402]:
1) знайти лідера й орієнтуватися на його кращі якості;
2) у своїх діях виходити з тих цінностей, що вже склалися в організації;
3) заручитися підтримкою генерального директора, власника або ради директорів;
4) створити кодекс поведінки, взаємин та спілкування між працівниками, між працівниками та клієнтами і партнерами по бізнесу;
б) активно сприяти поширенню інформації про норми та принципи, проголошені в кодексі, серед працівників; заявляти про те, що організація керується у своїх діях прийнятим кодексом і має програму здійснення викладених у ньому принципів на практиці;
6)зробити так, щоб кодекс працював; будувати систему оцінки персоналу на всіх рівнях на основі принципів, викладених у кодексі;
7) особистим прикладом показувати повагу до прийнятого кодексу.
За своїм професійним обов´язком менеджер повинен докладати зусиль до формування етичних норм поведінки, взаємодії та спілкування в організації. А для цього сам повинен сповідати ці норми, мати високі етичні якості та дотримуватися того, що називаємо моральною культурою.
Видатні менеджери зазначають, що ефективність бізнесу залежить багато в чому від моральних якостей менеджера, які виявляються у його діловій поведінці, взаємодії та спілкуванні, зокрема це: вірність слову, укладеному договору; почуття міри в прагненні до отримання прибутків; відповідальність за доручену справу; корпоративна солідарність; установка на підвищення кваліфікації, самовдосконалення; визнання та повага людської гідності.
Як правило, корпорації відводять менеджерам значну роль у формуванні своєї системи цінностей, принципів і норм ділової культури і ділової поведінки, а також визначають й етичні якості, які менеджерам самим бажано мати. Так, японська фірма "Мацусіта електрик" (Matsushita Electric) у своєму етичному кодексі визначила, що менеджери повинні дотримуватися таких цінностей, як об´єктивність; справедливість; здатність до згуртування інших; скромність; упорядкованість життєдіяльності; гармонія; вміння висловлювати позитивну оцінку діяльності іншої людини. У Кодексі ділової етики компанії "Проктер енд Гембл" етичні принципи менеджерів сформульовані у такому вигляді: "Перед тим, як прийняти якесь рішення, поставте перед собою такі запитання: чи буде моя дія найкращою у певній ситуації; чи витримає моя дія публічне обговорення; чи буде моя дія сприяти зміцненню репутації фірми як компанії з високими етичними принципами. І якщо на всі ці запитання не зможете відповісти без сумнівів "так", краще не робіть цього". Якщо менеджер керуватиметься такими вимогами, тоді й виконання ним професійних обов´язків буде успішним. Американська асоціація вищих керівників 250 корпорацій (серед яких "Боїнг" (Boeing), "Ксерокс" (Xerox), "Джонсон енд Джонсон" (Jonson and Jonson), "Х´юлетт-Паккард" (Hewlett-Packard) та ін.) опублікувала звіт про етичну політику і практику своїх членів. У звіті зроблено висновок про те, що менеджери, особливо вищої ланки, повинні відкрито і впевнено підтримувати норми етичної поведінки, виступати ініціаторами поновлення етичних цінностей у компанії [54].
Для того щоб відповідати подібним вимогам, менеджер повинен виховувати в собі [54]:
• у сфері професійної етики: повагу до закону, порядність, чесність, прагнення до співробітництва, компетентність;
• у сфері ділової етики: вірність слову, відповідальність і наполегливість у виконанні зобов´язань за підписаними угодами, дотримання правил ринкових відносин;
• у сфері особистої етики: тактовність, справедливість, повагу до партнерів, контрагентів і конкурентів;
• у взаєминах з іншими: дотримуватися Золотого правила моральності.
У процесі спільної діяльності, діловому спілкуванні беруть участь усі люди. Кожна людина є особистістю з притаманними їй позитивними та негативними рисами, життєвою позицією та моральними цінностями. Дотримання кожним загальнолюдських моральних норм і правил має винятково велике значення для ефективного спілкування і досягнення взаєморозуміння між людьми. Видатний німецький учений-філософ Л. Фейєрбах писав, що людська сутність є наявною лише в спілкуванні, в єдності людини з людиною, в єдності, що спирається тільки на реальність відмінності між "Я" та "Ти".