• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Конкурентне право України

1. Основні поняття

Перехід до ринкової економіки тісно пов´язаний із створенням ефективного конкурентного середовища, попередженням монополізації товарних ринків як при приватизації, так і при придбанні часток, паїв (акцій) на первинному або вторинному ринку.

Для попередження і припинення негативних наслідків у процесі ринкових перетворень у державі була створена система контролю за економічною концентрацією (злиттям) суб´єктів господарювання.

Конкурентне право України регулює такі види концентрації суб´єктів господарювання (далі — концентрація).

1) Злиття суб´єктів господарювання або приєднання одного суб´єкта господарювання до іншого;

2)Придбання безпосередньо або через інших осіб контролю одним або декількома суб´єктами господарювання над одним або декількома суб´єктами господарювання або частинами суб´єктів господарювання, зокрема, шляхом:

а) безпосереднього або опосередкованого (через інших осіб) придбання, отримання у власність іншим способом активів у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб´єкта господарювання, отримання в управління, оренду, лізинг, концесію або отримання іншим способом права користування активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу суб´єкта господарювання, зокрема придбання активів суб´єкта господарювання, який ліквідовується;

б) призначення або обрання на посаду керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового або виконавчого органу суб´єкта господарювання особи, яка вже займає одну або кілька з перерахованих посад в інших суб´єктах господарювання, або створення ситуації, при якій більше половини посад членів спостережної ради, інших наглядових або виконавчих органів двох або більше суб´єктів господарювання займають одні й ті самі особи;

в) створення суб´єкта господарювання двома і більше є суб´єктами господарювання, який тривалий період самостійно здійснюватиме господарську діяльність, і при цьому вказане створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб´єктами господарювання, які створили цей суб´єкт господарювання, або між ними і новоутвореним суб´єктом господарювання;

3) Безпосереднє або опосередковане (через інших осіб) придбання, отримання у власність іншим способом або отримання в управління часток (акцій, паїв), які забезпечують досягнення або перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб´єкта господарювання.

Частиною 3 ст. 22 Закону про захист економічної конкуренції позначено випадки, які не підпадають під концентрацію. Перш за все до них відноситься створення суб´єкта господарювання, ціллю або наслідком створення якого являється здійснення координації конкурентної поведінки між суб´єктами господарювання, які створили вказаний суб´єкт господарювання, або між ними і новоутвореним суб´єктом господарювання. Таке створення, а також внесення змін в установчі документи, на підставі яких створюються суб´єкти господарювання, об´єднання, розглядаються як узгоджені дії відповідно до ст. 5 Закону про захист економічної конкуренції.

Не являється концентрацією придбання часток (акцій, паїв) суб´єкта господарювання особою, основним видом діяльності якої є проведення фінансових операцій або операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх подальшого перепродажу за умови, що вказана особа не бере участі в голосуванні у вищестоящому органі або інших органах управління суб´єкта господарювання. У такому разі подальший перепродаж повинен бути здійснений протягом одного року з дня придбання часток (акцій, паїв). За клопотанням вказаних осіб з обґрунтуванням неможливості здійснення подальшого перепродажу органи Комітету можуть прийняти рішення про продовження цього терміну.

Не вважаються концентрацією дії, які здійснюються між суб´єктами господарювання, зв´язаними відносинами контролю, у випадках, передбачених п. 2.1 Положення про концентрацію, крім випадків придбання такого контролю без отримання дозволу АМКУ, якщо необхідність отримання такого дозволу передбачена законом; а також придбання контролю над суб´єктом господарювання або його частиною, у тому числі завдяки праву управління і розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою або посадовою особою органу державної влади.

У конкурентному праві існує поняття опосередкованого (через інших осіб) придбання іншим способом у власність, отримання в управління часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді цілісного майнового комплексу суб´єкта господарювання або його структурного підрозділу, яке є придбанням однією юридичною або фізичною особою можливості впливати на реалізацію прав, які випливають з володіння або управління (користування) частками (акціями, паями), активами (майном) іншої юридичної особи завдяки: по-перше, наявності контролю над особами, які набувають у власність або отримують в управління (користування) зазначені частки (акції, паї), активи (майно); по-друге, наявності або появі контролю над тими юридичними особами, які володіють або управляють (користуються) зазначеними частками (акціями, паями), активами (майном); або ж об´єднанню вказаних умов.

Наприклад, ВАТ «Втормет» володіє пакетом акцій у розмірі 70% ТОВ «Альфа», яке володіє пакетом акцій ТОВ «Цветмет» у розмірі 50%. Таким чином, ВАТ «Втормет» опосередковано здійснює контроль над ТОВ «Цветмет».

Опосередкований контроль можливий у різних видах концентрації, зокрема за рахунок об´єднання посад. Так, наприклад, голова правління ВАТ «Машзавод» Сидоров І. обіймає посаду голови наглядової ради ВАТ «Південмаш», яке володіє пакетом акцій АОЗТ «Хімік». Отже, має місце опосередкований контроль з боку фізичної особи над АОЗТ «Хімік».

Недружнє придбання, отримання іншим способом у власність, отримання в управління (користування) є придбанням іншим способом у власність, отримання в управління (користування) часток (акцій, паїв), які забезпечують досягнення або перевищення 25, 50 відсотків голосів у найвищому органі управління суб´єкта господарювання в осіб, які не здійснюють контролю над ним, при відмові цього суб´єкта господарювання надати заявникові (уповноваженій їм особі) інформацію, необхідну для отримання дозволу органів Комітету.

Прикладом недружнього придбання у власність можуть слугувати окремі випадки приватизації державних підприємств без участі трудових колективів, коли останні відмовлялися надавати особі, що має намір зробити придбання, інформацію, необхідну для отримання згоди органів Комітету.

Відповідно до ст. 21 Закону про захист економічної конкуренції антимонопольними органами здійснюється попередній контроль за концентрацією. Регулюється він Положенням про порядок подачі заяв в АМКУ про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб´єктів господарювання (Положення про концентрацію), затвердженим розпорядженням Комітету від 19 лютого 2002 р. № 33-р.

Положення встановлює порядок подачі заяв в АМКУ про попереднє отримання дозволу АМКУ або адміністративної колегії АМКУ на концентрацію суб´єктів господарювання, а також їх розгляду і отримання висновків з питань концентрації суб´єктів господарювання.

Порядок отримання дозволу органів Комітету на поглинання одного суб´єкта господарювання іншим шляхом придбання контрольного пакета акцій суб´єктів господарювання в процесі приватизації регламентується Положенням про порядок отримання дозволу АМКУ на поглинання суб´єктів господарювання в процесі приватизації, затвердженим розпорядженням Комітету від 21 червня 1994 р. № 8-р і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 1994 р. під № 148/357, окрім випадків, визначених законодавством.

Порядок отримання дозволу органів Комітету на створення холдингових компаній в процесі корпоратизації і приватизації регламентується: Положенням про порядок отримання дозволу АМКУ на створення холдингових компаній у процесі корпоратизації і приватизації, затвердженим розпорядженням Комітету від 21 червня 1994 р. № 6-р і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 1994 р. під № 150/359; Положенням про порядок узгодження з АМКУ проектів установчих документів і планів розміщення акцій холдингових компаній, які створюються в процесі корпоратизації і приватизації, затвердженим розпорядженням Комітету від 21 червня 1994 р. №7-р і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 1994 р. під № 149/358; Положенням про порядок підтвердження АМКУ наявності контрольного пакета акцій, затвердженим розпорядженням Комітету від 21 червня 1994 р. № 9-р і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 1994 р під № 147/356.

Порядок повідомлення Комітету, територіального відділення про придбання цінних паперів інвестиційними фондами і інвестиційними компаніями, а також про укладення інвестиційним керівником договору управління активами інвестиційних фондів і компаній регулюється Положенням про особливості контролю за дотриманням антимонопольного законодавства інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями, затвердженим розпорядженням Комітету від 18 листопада 1994 р. № 13-р і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 грудня 1994 р. під № 297/507 (із змінами і доповненнями).