Конкурентне право України
4. Основні поняття конкурентного права
Конкурентне законодавство США і Канади має 115-річний досвід застосування. У міру розвитку ринкової економіки вдосконалювалося конкурентне законодавство, розширювалася сфера його застосування. За цей час в ньому сформувалися і використовуються терміни і поняття, не відомі раніше економічній і правовій практиці.
В українському конкурентному праві використовуються деякі терміни законодавства США і Європейського Союзу. Проте багато з них мають самостійне значення. Визначення основних понять, які використовуються в конкурентному законодавстві України, зосереджено в багатьох нормативних актах. Розглянемо основні з них.
Афіліювання — 1) приєднання підприємства, фірми до іншого, крупнішого, спорідненого підприємству як філії; 2) вплив фізичної особи на результати діяльності підприємства, фірми; 3) встановлення зв´язків, контактів, авторства в юридичній справі; 4) введення особи до складу органу управління;
афілійовані особи — фізичні особи, які є членами однієї сім´ї (чоловік (дружина), батьки, усиновителі, опікуни, брати, сестри, діти і їх чоловіки, дружини) і мають можливість впливати на господарську діяльність суб´єкта господарювання;
бар´єри вступу наринок — обставини, які перешкоджають новим суб´єктам господарювання почати конкурувати на рівних з суб´єктами господарювання, які вже діють на певному товарному ринку;
бар´єри виходу з ринку — обставини, які перешкоджають суб´єктам господарювання, які діють на цьому ринку, покинути його з ціллю знайти на інших товарних ринках покупців (продавців) у зв´язку з труднощами реалізації того, в що був вкладений капітал;
вертикальні обмеження — термін, що позначає певні методи, які застосовуються виробниками або постачальниками стосовно перепродажу їх продукції, зазвичай включає підтримку перепродажних цін, участь в ексклюзивній торгівлі і обмеження географії ринку. В умовах ексклюзивної торгівлі і обмежень географії ринку посередник (розподільник), що не має конкурентів, є єдиною особою, яка одержує від виробника право на пропозицію продукції на ринку;
демонополізація — політика держави, спрямована на розвиток конкуренції і стримування монопольного прояву на ринку, здійснюється за допомогою законодавчих заходів, направлених на забезпечення рівності різних форм власності, збільшення кількості виробників (у тому числі і шляхом поділу крупних корпорацій на декілька самостійних, дрібніших), зняття бар´єрів до вступу нових суб´єктів господарювання на ринок;
демпінг — продаж продукції за кордоном нижче за собівартість або за цінами, значно заниженими в порівнянні з цінами, що діють на внутрішньому ринку. Перше означає встановлення грабіжницьких цін, друге — цінову дискримінацію. Обидва різновиди демпінгу розглядаються як форма грабежу, що призводить до утиску споживачів і конкурентів, що діють на внутрішньому ринку. Генеральна угода про тарифи у торгівлі (ГАТТ) не заохочує демпінгу. Окремі фірми мають право апелювати до свого уряду на предмет встановлення тарифів і здійснення інших заходів, спрямованих на заохочення конкуренції;
диверсифікація — позначає вихід вже діючої фірми на новий ринок або початок виробництва нового виду продукції, диверсифікація буває зв´язаною і незв´язаною. Зв´язана диверсифікація має місце в тих випадках, коли фірма починає виробляти продукцію, схожу з тією, яку вона виробляла раніше. Приклад: виробник автомобілів випускає легкові автомобілі і малогабаритні вантажівки. Незв´язана диверсифікація має місце тоді, коли нова і стара продукція істотно відрізняються одна від одної. Приклад: фірма, що займається виробництвом лікарських засобів, починає виробляти взуття;
дуополія — ринкова ситуація, в якій беруть участь два продавці. Це особливий випадок олігополії. Згідно з теорією
організації виробництва дуополія — це спрощена форма олігополії;
значущі суб´єкти господарювання — суб´єкти господарювання, обсяги реалізації товару яких є найбільшими в порівнянні з іншими суб´єктами господарювання, що діють на цьому ринку, зокрема мають частку понад 5 відсотків;
інтеграція вертикальна — здійснюється через володіння або контроль на різних етапах виробничого процесу. Приклад: підприємство, що займається очищенням бензину, володіє очисними заводами «вниз за течією» і системою роздрібної торгівлі бензином, а «вгору за течією» — родовищами нафти і трубопроводами. Поступальна інтеграція означає етапи від виробництва до продажу розподілу, а зворотний рух позначає етапи від виробництва до сировини стосовно дій підприємства. Вертикальна інтеграція досягається шляхом нових інвестицій або вертикального злиття і придбання існуючих підприємств, зайнятих на різних етапах виробництва. Важливим чинником для вертикальної інтеграції є підвищення ефективності і пониження вартості угод до мінімуму;
інформація — відомості в будь-якій формі і вигляді, збережені на будь-яких носіях (зокрема листування, книги, позначки, ілюстрації (карти, діаграми, органіграми, малюнки, схеми тощо), фотографії, голограми, кіно-, відео-, мікрофільми, звукові записи, бази даних комп´ютерних систем чи повне або часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені або задокументовані відомості;
картель — в конкурентному праві США і ЄС це формальний договір між фірмами в умовах олігополістічного ринку. Члени картеля укладають угоди з таких питань, як встановлення цін, валовий обсяг продукції, частка ринку, розподіл покупців, поділ географічних зон впливу, підробка заявок, утворення спільного агентства з продажу, розподілу прибутку або зі всіх цих питань одночасно.
У цьому сенсі картель ототожнюється з явною змовою. Картель створюється для взаємної користі фірм—членів картелю. Теорія кооперативної олігополії являється базою для аналізу процесів формування картелю і визначення його економічного ефекту. В українському конкурентному правісинонімом картелю є таке поняття, як «антиконкурентні узгоджені дії» суб´єктів господарювання;
компанія дочірня — 1) компанія, в якій інша компанія володіє контрольним пакетом акцій, баланс такої компанії зазвичай включається в баланс материнської компанії на консолідованій основі; 2) компанія, яку банківський холдинг придбаває для проведення небанківських операцій;
компанія материнська — компанія, що володіє контрольним пакетом акцій іншої компанії (дочірньої); на відміну від холдингової компанії сама здійснює конкретну виробничу діяльність;
компанія холдінгова — компанія, до складу активів якої входять контрольні пакети акцій інших компаній. Компанія займається лише управлінням власними активами;
конкурентне середовище — сукупність умов, обставин, за яких відбувається конкуренція на товарних ринках;
конкурентоспроможність — властивість товару, послуги, суб´єкта ринкових відносин виступати на ринку нарівні з присутніми там аналогічними товарами, послугами або конкуруючими суб´єктами ринкових відносин. Оцінка цієї властивості дозволяє виділяти високу, середню, низьку конкурентоспроможність.
конкурентоспроможність товару — здатність товару відповідати вимогам ринку даного виду товару. Головними складовими конкурентоспроможності товару являються: технічний рівень товару; рівень маркетингу і рекламно-інформаційного забезпечення; відповідність вимогам споживача, технічним умовам і стандартам; організація сервісу, авторського нагляду, гарантійного забезпечення, навчання персоналу сторони, що придбаває, термін постачання (розробки, створення, продажу), терміни гарантій; ціна, умови платежів; актуальність (своєчасність) появи даного товару на конкретному ринку; політико-економічна ситуація в даному регіоні. Оцінка конкурентоспроможності товару проводиться на основі зіставлення даного товару з продукцією інших фірм, яка одержала визнання, високу оцінку і володіє в даний період часу високою конкурентоспроможністю.
конкуренція досконала — характеристика ринку, на якому присутня велика кількість фірм, що пропонують од порідну продукцію. Для досконалої конкуренції визначальним є легкість входу підприємця в галузь, рівні можливості покупців і продавців в доступі до інформації про стан ринку. Ні розмір самих підприємств, ні інші причини не дозволяють хоча б одному з них впливати на ринкову ціну, у зв´язку з чим попит на продукцію окремого підприємства не падатиме у міру збільшення їм своїх продажів. Такий вільний доступ знижує криву попиту кожної фірми до тих пір, поки прибуток кожної з них не досягне нормального рівня і не зникне стимул для входу на ринок нових конкурентів. Крім того, оскільки фірми виробляють однорідну продукцію, жодна з них не може підняти ціни, не віддавши частини своєї частки ринку конкурентам;
конкуренція хижацька — хижацька поведінка на ринку. До видів хижацької конкуренції відносяться: продаж за цінами нижчими за собівартість або демпінг; встановлення монопольне високих цін; обмеження виробництва з метою заподіяти шкоду конкурентам—продавцям, покупцям; створення перешкод для доступу на ринок або усунення з ринку продавців і покупців; антиконкурентні узгоджені дії при встановленні цін або інших умов придбання чи реалізації товару, проведенні торгів, аукціонів;
конкуренція цінова — конкуренція, заснована на залученні покупців за рахунок продажу за нижчими цінами товарів, аналогічних за якістю товарам конкурентів;
конкуренція економічна (конкуренція) — змагання між суб´єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб´єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб´єкти господарювання мають можливість вибирати між декількома продавцями, покупцями, а окремий суб´єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку;
контроль — вирішальний вплив одного або декількох зв´язаних юридичних і/або фізичних осіб на господарську діяльність суб´єкта господарювання або його частини, що здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву власності або користування всіма активами або їх значною частиною; праву, що забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування рішення органів управління суб´єкта господарювання;
укладенню договорів і контрактів, що дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов´язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб´єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника наглядової ради, правління, іншого наглядового або виконавського органу суб´єкта господарювання особою, що вже посідає одну або декілька з вказаних посад в інших суб´єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів наглядової ради, правління, інших наглядових або виконавських органів суб´єкта господарювання особами, що вже посідають одну або декілька з указаних посад в іншому суб´єктові господарювання. Зв´язаними особами являються юридичні і/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, зокрема спільно або узгоджено впливають на господарську діяльність суб´єкта господарювання;
концентрація — 1) означає захоплення малим числом крупних фірм або підприємств великої частки економічного простору на конкретному ринку; 2) злиття суб´єктів господарювання; безпосереднє або опосередковане придбання часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення або перевищення 25 або 50 відсотків голосів у найвищому органі управління суб´єкта господарювання; придбання безпосередньо або через інших осіб контролю над іншими суб´єктами господарювання.
малий і середній підприємець — суб´єкт господарювання, доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік або вартість активів якого не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. евро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року, якщо на ринках, на яких діє цей підприємець, є конкуренти із значно більшою ринковою часткою;
монополізація — досягнення суб´єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримка або посилення цього становища;
монополія абсолютна — повний контроль за всім виробництвом і реалізацією даного товару або виду послуг з боку одного виробника або постачальника;
монополія білатеральна — ситуація, при якій продавцеві, що контролює всі пропозиції, протистоїть покупець, що контролює весь попит;
монопольне (домінуюче) становище суб´єкта господарювання — становище суб´єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб´єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку у зв´язку з тим, що суб´єкт господарювання:
не має на ринку товару жодного конкурента або не відчуває значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб´єктів господарювання стосовно закупівлі сировини, матеріалів і збуту товарів, наявності бар´єрів доступу на ринок інших суб´єктів господарювання, наявність пільг або інших обставин;
є одним із двох або більше суб´єктів господарювання, що діють на ринку товару, якщо між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція, і при цьому вони (разом узяті) не мають на ринку товару жодного конкурента або не відчувають значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб´єктів господарювання при закупівлі сировини, матеріалів і збуту товарів, наявності бар´єрів для доступу на ринок інших суб´єктів господарювання, наявності пільг або інших обставин. Зокрема, якщо суб´єкт господарювання є одним із таких суб´єктів господарювання, і при цьому позначеним суб´єктам господарювання в складі не більше трьох належать найкрупніші частки на ринку, які в сукупності перевищують 50 відсотків; п´яти — 70 відсотків;
монопсонія — ситуація, що розглядається в теорії недосконалої конкуренції, за якої одиночному покупцеві протистоїть множина продавців. При цьому ціну диктує не продавець, а покупець;
неефективність-Х — вираз Р. Лібенштейна, який стверджував, що проблема монополії — це проблема не тільки цін, але і витрат. Монополія надає можливість вимагати з покупця завищені ціни; відсутність стимулу, властивого конкуренції, викликає зростання витрат виробництва товарів і послуг. Проте відсутність конкуренції або тиску з боку незначних конкурентів призводить підприємство-монополіста не до зниження вартості виробництва одиниці продукції до мінімуму, а до досягнення неефективності-Х. Подібна неефективність також свідчить про безгосподарські витрати: на утримання виробничих потужностей, які не використовуються, виплата надмірно високої винагороди управлінському апарату, лобіювання прийняття сприятливих нормативних актів;
загальнодержавний ринок — ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію держави;
об´єднання — об´єднання юридичних і (або) фізичних осіб, зокрема об´єднання підприємств, а також громадські організації;
однорідна (гомогенна) продукція — однорідними вважаються товари, якщо один з них може повністю замінити інший, тоді як споживачі не бачать різниці між товарами, пропонованими різними підприємствами (наприклад, такі товари, як борошно, цукор, цемент). Ціна стає єдино важливим чинником, на основі якого і відбувається конкуренція між фірмами, що випускають однорідну продукцію;
олігополія — панування невеликої кількості найбільших фірм, компаній у виробництві і на ринку; теорія олігополії — економічна теорія, що заперечує монополістичний характер сучасного капіталізму на тій підставі, що в кожній галузі господарства панує декілька крупних фірм;
олігопсонія —становище на ринку, коли на ньому знаходиться лише декілька покупців і частка кожного у зв´язку з цим настільки велика, що він може впливати на зміну ринкової ціни;
органи адміністративно-господарського управління і контролю — суб´єкти господарювання, об´єднання, інші особи в частині виконання ними функцій управління або контролю в межах делегованих їм повноважень органів влади або органів місцевого самоврядування;
органи Антимонопольного комітету України — Антимонопольний комітет України, постійно діючі і тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України;
органи влади — міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим і органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання діяльності суб´єктів природних монополій, ринку цінних па перів, державні органи приватизації, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, місцеві органи виконавчої влади;
перехресна еластичність попиту — позначає процентну зміну обсягу конкретної продукції, необхідного для задоволення попиту, що відбувається в результаті процентної зміни в ціні іншої схожої продукції. За умови зміни всіх цін обсяг виробництва товару X, необхідний для задоволення попиту на нього, залежить не тільки від ціни товару X, але і від цін, встановлених на інші товари. Концепція перехресної еластичності попиту за ціною застосовується при класифікації товарів на такі, що замінюють і доповнюють, а також в питаннях, що стосуються визначення ринку для класифікації груп товарів, які потенційно можуть взаємно конкурувати. Якщо при збільшенні ціни на продукцію Y відбувається збільшення обсягу випуску продукції X, необхідної для задоволення попиту за умови, що ціна X залишається незмінною, тоді продукція X і Y замінюють одна одну. Наприклад, електроенергія і природний газ є взаємозамінними для опалювання житла, а свинина і яловичина — взаємозамінними в харчуванні. Індекс перехресної еластичності попиту за ціною — це позитивна величина, що змінюється від нуля (за відсутності замінників на ринку) до безкінечності. Будь-яка величина, що перевищує двійку, означає, що порівнювана продукція легко замінює одна одну. Якщо при збільшенні ціни товару Y відбувається зменшення обсягу виробництва товару X, необхідного для задоволення попиту (при збільшенні ціни товару Y відбувається зменшення обсягу виробництва товару X, необхідного для задоволення попиту (за умови незмінності ціни X), X і Y вважаються такими продуктами, що доповнюють, а не замінюють один одного. Приклад: горілка і вино.
перехресна еластичність попиту за ціною — зміна обсягу продажу одного товару при збільшенні ціни іншого товару на один відсоток;
політика антимонопольно — сукупність законодавчих, економічних і адміністративних заходів, направлених на обмеження монополізації внутрішнього ринку;
потенційні конкуренти — суб´єкти господарювання, які певний час не здійснюють свою діяльність на ринку, але мають можливість за звичайних умов швидко вступити на цей ринок у відповідь на певні зміни на ньому (довгострокова зміна цін, зняття (зменшення) бар´єрів вступу на ринок тощо);
споживач — юридична або фізична особа, яка здійснює діяльність по придбанню і використанню товарів, послуг, робіт на відповідному товарному (товарних) ринку (ринках);
пропозиція — певна кількість товару, яку суб´єкт господарювання виробляє або може виробляти і пропонує (або може пропонувати) для реалізації на ринку або реалізує (чи може реалізувати) на ринку за запропонованою ціною на певній території впродовж певного періоду;
релевантный ринок товару — ринок товару в найменших товарних, географічних і часових межах, в яких усі продавці (покупці), діючи як один суб´єкт господарювання, що був би єдиним продавцем (покупцем), могли з вигодою для себе істотно обмежувати конкуренцію, зокрема нав´язувати і підтримувати істотне і не тимчасове підвищення ціни над "рівнем, який фактично існував би за умов значної конкуренції на ринку;
ринок товару (товарний ринок) — сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція;
ринок товару регіональний — ринок товару, товарні (географічні) межі якого охоплюють територію окремого регіону (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя), зокрема частин відповідного регіону; ринок товару, територіальні (географічні) межі якого охоплюють територію декількох регіонів (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя), зокрема частин декількох регіонів;
ринкова (монопольна) влада — здатність суб´єкта господарювання (групи суб´єктів господарювання) визначати або істотно впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати, ущемляти конкуренцію, зокрема підвищуючи ціну і підтримуючи її вище за рівень ціни, який існував би в умовах значної конкуренції;
сегментація товарного ринку —поділ товарного ринку на окремі самостійні частини (сегменти) — групи підприємців, товарів, споживачів, яким властиві певні
спільні ознаки. Сегментація може здійснюватися по багатьох ознаках з урахуванням різних чинників, щодо яких допускається проведення досліджень, і може приводити до утворення самостійних ринків товару;
злиття — реорганізація юридичних осіб, при якій право й обов´язки кожного з них переходять до щойно виниклої юридичної особи. У конкурентному праві США і ЄС терміном «злиття» взагалі визначається будь-яка трансакція щодо активів, яка веде до переходу власності або контролю однієї юридичної або фізичної особи над іншою. У цьому сенсі термін «злиття» є синонімом терміна, який застосовується в українському конкурентному праві — «концентрація»;
злиття вертикальне — злиття двох або більше фірм, що здійснюють різні стадії виробництва готового продукту, в єдину фірму;
злиття горизонтальне — злиття двох компаній, що працюють на одному товарному ринку;
попит — певна кількість товару, яку споживачі готові і/або в змозі купити за певну ціну в межах певної території впродовж певного періоду;
ступінь (рівень) монополізації ринку — сукупна частка монопольних утворень на ринку;
ступінь відкритості ринку — питома вага товарів (товарних груп), які ввозяться з-за географічних (територіальних) меж ринку в загальному обсязі ринку;
структура ринку — сукупність кількісних і якісних показників, які характеризують стан економічної конкуренції на відповідному ринку і дають можливість визначити тип (модель) ринку;
суб´єкт господарювання — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми і форми власності або фізична особа, що здійснює діяльність по виробництву, реалізації, придбанню товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі що здійснює контроль над іншою юридичною або фізичною особою; група суб´єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб´єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління і контролю в частині їх діяльності по виробництву, реалізації, придбанню товарів або іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи по придбанню товарів народного споживання для кінцевого споживання;
суб´єкти товарного ринку — суб´єкти господарювання, юридичні або фізичні особи, які продають, реалізують, постачають, виробляють, споживають, використовують або можуть продавати, реалізовувати, постачати, виробляти, споживати, використовувати товари на ринку з відповідними межами;
територіальні (географічні) межі ринку — територія з сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста і т. п. або їх частинами;
тип (модель) ринку — тип ринкової структури, визначений за характерними ознаками залежно від кількості суб´єктів господарювання, їх часток на ринку, типу товару, наявності і ступеня подоланості бар´єрів вступу на ринок;
товар — будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, які підтверджують зобов´язання і права (зокрема, цінні папери);
товари, які доповнюють один одного (взаємодоповнюючі товари), — товари, які оцінюються споживачами як такі, що не можуть замінити один одного за функціональним призначенням і які, як правило, споживаються одночасно в достатньо стабільних пропорціях;
товари-субстітути — товари-замінники, які починають оцінювати як замінники товару (товарної групи) при істотній зміні умов, які визначають попит на певний товар;
вимога найменшої величини — критерій визначення розмірів меж ринку виходячи з найменшого набору товару в найменших територіальних (географічних) межах, в яких може існувати самостійний ринок товару, на якій задовольняється відповідний попит певної сукупності споживачів;
еластичність попиту — показник, що характеризує, на скільки відсотків може змінитися попит на даний товар
на вільному ринку при зміні ціни його на один відсоток, іншу кількісну характеристику товару;
ефект масштабу — економія за рахунок зменшення витрат на одиницю товару; розподіл витрат між групою суб´єктів господарювання, що випускають один і той же товар, який дає їм економію власних витрат на одиницю товару; наявність спільних витрат у суб´єктів господарювання, які надалі можуть використовуватися в інших сферах виробництва товару за відповідний період.