Конкурентне право України
2. Склад конкурентного законодавства
Формування ринку і ринкових відносин зумовило об´єктивну необхідність у законодавстві, що забезпечує нормальну поведінку суб´єктів господарювання на нім.
Концептуально це знайшло своє відображення в ст. 42 Конституції України, яка визначила, що «держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом».
Нове законодавство, що регулює поведінку на ринку його учасників, почало створюватися з прийняттям у 1992 р. Закону України «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» . У 1993 р. був прийнятий Закон України «Про Антимонопольний комітет України», яким визначено орган, що здійснює контроль за дотриманням суб´єктами господарювання норм конкурентного законодавства, позначено його права і компетенція. З прийняттям у 1996 р. Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визначаються правові норми захисту господарюючих суб´єктів і споживачів від недобросовісної конкуренції, які за своїм характером не є антимонопольними.
У 2000 р. вводиться в дію Закон України «Про природні монополії», що регулює відносини у сферах діяльності, в яких конкуренція неефективна, і містить норми прямого втручання в діяльність суб´єктів природної монополії.
Указані закони є спеціальними, оскільки повністю присвячені конкуренції.
Серед інших законів України потрібно виділити ті, які включають окремі норми антимонопольного і конкурентного законодавства: «Про ціни і ціноутворення», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про транспорт», «Про зв´язок», «Про електроенергетику» таін.
Так, у ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» була закладена норма, відповідно до якої в сферах дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування і дотримання вимог антимонопольного законодавства.
Відповідно до Закону України «Про підприємництво», « держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від прояву недобросовісної конкуренції і монополізму в будь-яких сферах підприємницької діяльності».
Згідно з ст. З Закону України «Про підприємства в Україні» передбачено, що «рішення про створення об´єднання (установчий договір) і статут цього об´єднання узгоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, визначеному чинним законодавством», а в ст. 5 визначено, що «рішення про створення підприємства у випадках, передбачених чинним законодавством, приймається за узгодженням з Антимонопольним комітетом».
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням суб´єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства. Статтею 20 цього ж закону передбачені антимонопольні заходи в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
У статті 1 Закону України «Про господарські товариства» визначено, що «придбання господарським товариством часток (акцій), активів інших господарських товариств повинно здійснюватися з дотриманням вимог антимонопольного законодавства», а відповідно до ст. 4 «установчі документи товариств у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджують з Антимонопольним комітетом України».
Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок» (ст. 38) передбачено, що Антимонопольний комітет України здійснює контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства при обігу цінних паперів.
Низкою галузевих законодавчих актів визначено антимонопольні вимоги. Так, ст. 12 Закону України «Про зв´язок» містить норми, відповідно до яких захист прав споживачів на послуги поштового і електричного зв´язку гарантованої якості, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються даним законом, законами України «Про захист прав споживачів» і «Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності». Крім того, ст. 15 цього ж закону визначено антимонопольні правила: забороняється надання виключних прав на ведення будь-якого виду діяльності в галузі зв´язку для підприємств, об´єднань, установ, організацій усіх форм власності, крім діяльності, пов´язаної із захистом інтересів держави, із забезпеченням національної безпеки і оборони.
Послуги електронного зв´язку можуть надаватися підприємствами поштового зв´язку всіх форм власності на договірній основі.
Законом України «Про транспорт» була введена норма, відповідно до якої ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту запроваджується з метою обмеження монополізму і розвитку конкуренції, створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту.
Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. передбачав захист від недобросовісної порівняльної реклами.
Нині антимонопольні і конкурентні норми наявні в 59 законах України і близько 600 нормативно-правових актах.
Сукупність згаданих законів і різного рівня нормативних актів, що їх розвивають, складає конкурентне законодавство України.