Юридична деонтологія займає одне з основних місць серед навчальних курсів вищих закладів освіти правничого профілю. Це - філософсько-правова дисципліна, яка дає можливість студентам глибше усвідомити сутність майбутньої професії, ніби внутрішньо відчути специфіку юридичної діяльності. Є всі підстави вести мову про орієнтаційну роль юридичної деонтології, яка покликана формувати саме професійний світогляд, знайомити із сучасними підходами до юридичної діяльності, сприяти вирішенню загальних юридичних ситуацій, які можуть виникати на практиці.
У пропонованому підручнику й обґрунтовуються можливі труднощі, визначаються проблеми, даються відповідні поради, рекомендації.
Вперше розглядаються норми природного права в одиничному, загальному й особливому вимірах. Дефініції природного права тісно пов´язуються з юридичною деонтологією.
Зміст підручника доповнено також темою “Зовнішня культура юриста”, у якій службовий етикет є її складовою частиною. Автор не виділяє різновидів свідомості (крім правової"). Вважає, що у людини є лише одна - загальна свідомість. Разом з тим існують різні види почуттів, що є основою компонентів юридичної деонтології.
Важливим внеском у дане видання є те, що автор поділив юридичну деонтологію на загальну та особливу частини, наблизивши тим самим її до класичних юридичних дисциплін.
Юридична деонтологія - як навчальна дисципліна - має на меті розкрити сутність обов´язків, зокрема службових обов´язків юриста. Власне, на усвідомлення службового обов´язку, його внутрішнього імперативу, необхідно націлювати майбутніх правників уже з перших днів навчання, щоб саме під таким кутом зору вони сприймали й інші юридичні дисципліни, передусім галузі права.
Автор підручника оригінальне, нетрадиційно підійшов до викладу навчального матеріалу. Спираючись на власний багаторічний досвід роботи у правоохоронних органах та народній освіті, опрацювавши значну кількість законодавчої та спеціальної літератури, використовуючи новітні доктрини про право, державу, філософію права, С. С. Сливка виклав власну концепцію юридичної деонтології як науки і як навчальної дисципліни. Слід зазначити, що його творчі пошуки одержали визнання у наукових колах. Зокрема, наукові поняття про внутрішній імператив службового обов´язку, сутність юридичної деонтології, сформульовані вченим, знайшли відбиття у юридичній енциклопедії.
Зміст юридичної деонтології як науки тісно пов´язаний з іншими науками — із курсом правознавства середньої школи, з теорією держави і права, культурологією, філософією права, психологією. Саме філософський підхід, який обраний автором підручника, робить особливо актуальним і необхідним вивчення даної дисципліни. Адже такими поняттям, як: “правова держава”, “морально-правові цінності”, “справедливість” тощо у повній мірі оперує юридична практика.
Право - як міра свободи і справедливості - часто сприймається юристами неоднозначне. Щоб глибше зрозуміти державно-правові явища, перенести принципи закономірності, гармонійності природи у юридичну практику, необхідно саме з внутрішніх позицій оцінити своє ставлення до службових обов´язків, зрозуміти сутність буття - онтологію, зокрема онтологію людини та онтологію держави. Сенс життя людини, усвідомлення нею свого покликання на Землі повинні визначати внутрішній імператив службового обов´язку кожного і тим більше — правника.
Підручник Сливки С. С., даючи всебічну картину юридичної діяльності, наголошуючи на її внутрішній сутності і призначенні, сприятиме успішній підготовці професіоналів-юристів XXI ст.