• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Гроші та кредит

Біржовий ринок цінних паперів

В структурі вільного ринку цінних паперів розрізняють біржовий та небіржовий оборот цінних паперів. Термін "біржовий оборот" означає купівлю-продаж цінних паперів на біржі і стосується фондової біржі.

Фондова біржа - спеціалізована установа, яка об´єднує професійних учасників ринку цінних паперів, створює умови для концентрації попиту і пропозиції, а також для підвищення ліквідності ринку цінних паперів на регулярній та упорядкованій основі. Світовою практикою напрацьовано дві моделі фондової біржі:

а) фондова біржа як акціонерне товариство, засновниками якого можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають дозвіл на торгівлю цінними паперами. Як правило, засновується фондова біржа у формі закритого акціонерного товариства, діяльність якого носить некомерційний характер. Доходи біржі використовуються для зосередження попиту і пропозиції цінних паперів, сприяння формуванню їх біржового курсу та здійснення іншої діяльності. Вони утворюються, головним чином, з платежів за реалізованими угодами, плати за брокерські місця тощо і не підлягають розподілові між засновниками. Тобто засновники фондової біржі отримані доходи спрямовують на модернізацію біржової інфраструктури, а не отримання прибутку від інвестованого в біржу капіталу. Тому до числа засновників і членів біржі переважно входять професійні торгівці цінними паперами;

б) публічна форма біржі. Власником біржі є держава, а відвідувачі складають публіку. Повсякденне управління діяльністю публічної біржі здійснює представник держави, а персонал виконує функціональні обов´язки на основі найму як державні службовці.

Кожна фондова біржа формує певну сукупність брокерських місць, власники яких приймають участь в біржових зборах, використовують технічні засоби й обладнання, отримують належні послуги на основі взаємодії з біржею як комерційною організацією.

Основною формою діяльності фондової біржі є механізм класичного аукціону, на якому одночасно зустрічаються покупці і продавці, щоб спільно на взаємовигідних основах обмінятися уявленнями про поточну ціну представлених до торгів цінних паперів. Як і на будь-якому аукціоні на фондовій біржі торгівля цінними паперами ведеться шляхом обміну усними інструкціями між представниками брокерських контор.

Основоположними документами, які визначають діяльність ринку цінних паперів в Україні є:

по-перше, чинне законодавство України, Концепція функціонування розвитку фондового ринку України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р., та нормативні документи Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), що регулюють випуски цінних паперів, визначають вимоги до учасників ринку, забезпечують становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого ринку цінних паперів в Україні;

по-друге, правила біржі. В них обумовлено види угод, що укладаються на даній фондовій біржі, визначено порядок формування цін і допуску цінних паперів на біржу, затверджено систему інформаційного забезпечення, визначено види послуг і розміри їх оплати та ін. Приміром, умовами допуску цінних паперів на Українську фондову біржу (УФБ) передбачено, що допускаються до обертання лише ті цінні папери, що відповідають вимогам чинного законодавства, включені до списку і пройшли котирування;

по-третє, статут фондової біржі, яким визначаються основні принципи і напрями діяльності фондової біржі, розміри її статутного фонду, умови і порядок прийняття у членство та його позбавлення, права і обов´язки членів, вищі органи управління, організаційна структура, порядок і умови відвідування фондової біржі.

Студенти мають засвоїти, що централізований і регульований фондовий ринок базується на довірі та взаємодії всіх його учасників, єдиних правилах професійної й етичної поведінки, єдиній термінології. Він є універсальним механізмом врегулювання не лише економічних проблем, а й соціальних і навіть політичних відносин.

Отже, ринок цінних паперів як складова частина фінансового ринку взаємодіє й суттєво доповнює систему банківського кредитування. Якщо комерційний банк надає позики на тривалий строк обмежено, то за допомогою розміщення цінних паперів стає можливим отримання фінансових ресурсів на достатньо тривалий термін. Через ринок цінних паперів забезпечується достатньо повне і швидке переливання заощаджень. Його основу складає ціна (процентна ставка), що однаково ефективна для інвесторів та емітентів. Стабільність цього ринку зміцнює довіру населення до цінних паперів, а через них дозволяє охопити будь-які розпорошені грошові й фіктивні капітали та видозмінювати їх з одного в інший шляхом актів купівлі-продажу. Саме тому провідною функцією фондової біржі стало створення організованого і постійно діючого ринку цінних паперів для інвестування грошового капіталу на умовах поворотності основної суми у будь-який час назад і принесення постійного доходу на рівні позичкового відсотка.

Ринок цінних паперів та його основні функції

Мета діяльності	Основні функції
Розподіл грошових ресурсів між учасниками економічних відносин за допомогою емісії цінних паперів, які мають власну вартість і можуть продаватися, купуватися та погашатися	Централізація тимчасово вільних грошових коштів та заощаджень для фінансування економіки
	Перелив капіталу з метою його концентрації у прогресивні галузі і в перспективні регіони
	Ліквідація дефіциту державного бюджету, його касове виконання шляхом усунення нерівномірності надходження податкових платежів
	Інформація про стан економічної кон´юнктури залежно від стану ринку цінних паперів

Особливо важливою в ринковій економіці є функція встановлення ринкової вартості (біржового курсу) цінних паперів. Виходячи із співвідношення попиту і пропонування того або іншого виду цінних паперів певного емітента, курсовий брокер визначає орієнтовну ціну так, щоб забезпечити на її основі максимальну кількість угод. В основу розрахунків орієнтовного курсу кладеться формула.

Далі в процесі складання замовлень пропоновані ціни купівлі-продажу можуть відхилятися від орієнтовної величини, але не більше, ніж на 10 одиниць. Якщо таке трапляється, то дані пропозиції відкидаються і на величину курсової вартості не впливають. Остаточно встановлена ціна складає біржову козирочку, обов´язково публікується у засобах масової інформації та офіційних біржових виданнях і діє до наступних торгів.

Фондова біржа як ключова структура ринку цінних паперів здатна стимулювати ефективність довгострокових капітальних ресурсів і структурні зрушення в галузях і сферах економіки, забезпечити умови для розвитку колективних форм господарювання. Безперервність і публічність ринку й ринкової інформації викликають до неї довіру широкої публіки.

Водночас через організований ринок цінних паперів в Україні проходить лише 4% загальної вартості випуску цінних паперів, що сягає до 17 млрд. грн. щорічно.

Спираючись на механізм дії класичного аукціону, фондова біржа створила оперативні можливості для мобілізації тимчасово вільних капіталів шляхом перетворення власності приватної особи на дійсні засоби виробництва у колективну власність юридичної особи, яка стає представником усієї сукупності приватних власників, що володіють акціями даного акціонерного товариства. За таких умов окрема фізична особа вже не має власності на майно акціонерного товариства як юридичної особи. Вона має право лише на отримання доходу. Тобто, власність окремої особи, що раніше становила фактично необмежену владу і розпорядження власними засобами виробництва, в умовах функціонування акціонерних товариств перетворилася у простий титул власності на дохід. Водночас право розпоряджатися виробництвом окремі особи вже втратили.

Студентам потрібно засвоїти, що акціонерна форма власності через механізм фондової біржі стимулює міжгалузеву конкуренцію і забезпечує прогресивні структурні зрушення в галузях і в економіці в цілому. Мобілізація капіталу через купівлю-продаж цінних паперів означає формування умов економічної свободи, коли власник капіталу у фіктивній формі у будь-який час отримує можливість вилучити його з однієї сфери суспільного виробництва і вкласти в іншу. При цьому для власника капіталу не має значення, в якій формі знаходиться його капітал. Головне, щоб він приносив додаткову вартість. Її норма у вигляді норми відсотка набуває загальності й рівності, коли рівновеликі капітали приносять рівновеликий дохід. Фондова біржа, у такий спосіб мобілізуючи капітали, у зростаючих масштабах перетворює одноосібну капіталістичну приватну власність у свідоцтво на дохід, а капіталістичний процес виробництва робить все більше незалежним від руху капіталістичної індивідуальної приватної власності.

Становлення ринкової вартості цінних паперів, прозорість і гласність їх купівлі-продажу стимулюють мобільність і концентрацію капіталу й виробництва, формування ефективної структури компаній, галузей, сфер виробництва й обслуговування, зростання доходів населення коштом володіння цінними паперами. Акумулюючи наявні в обігу грошові кошти, ринок цінних паперів виконує важливу соціально-економічну функцію, сприяє стабілізації бюджету та фінансового становища держави в цілому. Започаткована організація українського фондового ринку дасть змогу органічно й швидко адаптувати його до міжнародних вимог і полегшити вихід вітчизняних підприємницьких структур у світовий фінансовий простір.

Використання систем лістингу та інших міжнародних стандартів з урахуванням чинного законодавства і національної кон´юнктури в Україні створило три складові частини фондової біржі:

1) попит тих, хто потребує додаткових інвестиційних ресурсів. На ринку вони діють як емітенти. Як правило, емітентами виступають юридичні особи, які від власного імені випускають цінні папери із зобов´язаннями виконувати взяті зобов´язання. Випуск цінних паперів вони здійснюють для залучення фінансових ресурсів переважно на тривалий строк;

2) пропонування. Охоплює фізичних осіб, підприємства, фірми, всіх тих, хто володіє вільними грошовими ресурсами й заощадженнями. На ринку вони виступають інвесторами. Інвестор має право володіння, використання і розпорядження об´єктами й результатами інвестування. Рівень пропонування насамперед залежить від ринкової кон´юнктури, розвитку техніки, економічної політики, яку проводить держава, та інших факторів;

3) ціни. Ринкова (курсова) ціна цінних паперів складається на основі взаємодії попиту і пропозиції, які в свою чергу залежать від рівня доходів, що його приносить даний цінний папір, і рівня банківського відсотку. Чим вища величина доходу, тим за більшою ціною реалізується даний папір. Водночас власник грошових коштів завжди порівнює дохід від цінного паперу з тим доходом, який він може гарантовано отримати, поклавши свої гроші у депозит банку. Ось чому за умов вищого банківського відсотку ціна цінного паперу стає нижчою. Загалом, курсова ціна постійно коливається навколо своєї номінальної ціни під впливом змін співвідношення між попитом і пропозицією. За допомогою прозорості й гласності цін на цінні папери фінансові посередники забезпечують швидке їх просування до покупців та реалізацію. Завдяки наявності емітентів, інвесторів і посередників фондова біржа найповніше забезпечує ефективне переливання капіталів, а хаос і роздрібненість попиту й пропонування позичкового капіталу вона привела у цілісну систему централізації й державного регулювання.