Гроші та кредит

Грошова маса, її агрегати і механізм дії

Нормальне функціонування грошей у структурі грошового обороту забезпечується певною кількістю грошей. Розмір цієї величини є важливою характеристикою стану грошового обороту і ринкової кон´юнктури в країні, а безпосередні зміни кількості грошей в обігу впливають на інтенсивність обороту грошей, формування платоспроможного попиту і на розвиток економіки. Ось чому регулювання кількості грошей в обігу становить ключовий елемент державної грошово-кредитної політики. Що ж таке маса грошей? Маса грошей - це вся сукупність купівельних, платіжних і нагромаджених коштів, які обслуговують економічні зв´язки і належить фізичним та юридичним особам і державі у певний момент. До грошової маси належать:

а) всі готівкові грошові знаки, що перебувають на руках фізичних осіб та у касових залишках юридичних осіб;

б) всі депозитні гроші короткострокового характеру;

в) окремі банки й економісти до грошової маси нині відносять також будь-які активи, яким властива ліквідність (облігації державних позик, векселі, страхові поліси тощо) і вони здатні замінювати гроші в процесі реалізації грошового обороту.

Складність відносин, які обслуговують гроші, творить складну кількісну та якісну структуру й динаміку руху грошової маси. Кількісна сторона охоплює:

1) всю масу готівки і депозитні гроші коротко- та довгострокового характеру (М0 + Д);

2) певний кількісний вираз на визначений момент. Приміром, грошова база України (кошти, що емітовані НБУ і використовуються як готівка та зберігаються на кореспондентських рахунках комерційних банків у НБУ) складали: у 1997 р. -7,058 млрд. грн.; 1998 р. - 8,625; 1999 р. - близько 12 млрд. грн.

Загальна кількість грошей в Україні на середину 2002 року характеризувалася такими показниками:

а) в обігу перебувало 20 млрд. грн. готівки, тобто, на кожного жителя країни приходилося в середньому по 400 грн.;

б) готівкова маса обслуговувалася загальною кількістю 1,132 млрд. купюр. В них банкноти вартістю «1» гривня складали 15,6%; «2» гривні - 12,5%, банкноти по «5» і «10» грн. - 20%, банкноти «20» грн. - 18%, а решту 16% банкнот становили великі номінали.

Водночас сума грошових коштів великими номіналами сягала 61,33% готівки. Приміром, грошових купюр вартістю «50» грн. емітовано 130 млн. шт., «100» грн. - 48,862 млн.шт., а купюр «200» гривень випущено лише 4,442 млн. шт.

Якісна характеристика маси грошей охоплює її структуру та динаміку руху. Структурний аспект грошової маси охоплює аналіз та групування грошової маси за такими критеріями:

а) за ступенем готовності окремих елементів до ліквідності, тобто до обертання;

б) за формою грошових засобів (готівка, депозитні гроші);

в) за розміщенням грошової маси у суб´єктів грошового обігу;

г) за територіальним розміщенням.

Складність структуризації маси грошей за ступенем ліквідності дозволяє визначити різні за складом і обсягом показники, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат - це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Для аналізу змін грошової маси на певну дату за ступенем ліквідності фінансова статистика в США визначає чотири агрегати, в Англії - п´ять, в Німеччині - три. В Україні нині визначають і використовують чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3

Агрегат М0 відображає масу готівки, що перебуває поза банками, у вигляді банкнот, розмінної монети, а в деяких країнах і казначейських квитків. Це найліквідніша частина грошової маси, але її питома вага в розвинених країнах з ринковою економікою складає 5-7%, тому фінансовою статистикою самостійно не розглядається. В Україні ж питома вага готівкових грошей вже сягнула понад 50%, тому цей агрегат дуже важливий для статистичного аналізу і заходів регулювання грошової маси. Це об´єктивно формує підстави для аналізу і контролю руху грошових коштів агрегату М0, та зменшення його питомої ваги у перспективі.

Агрегат М1 складається з елементів агрегату М0 і коштів на поточних рахунках банків, які можуть бути негайно використані їх власниками для здійснення платежів у готівковій і безготівковій формах без попередження банків. Це запаси коштів на депозитних поточних рахунках і на ощадних рахунках до запитання, які для розрахунків використовуються як готівкою, так і за допомогою виписування платіжних доручень, чеків, акредитивів тощо. Відповідні платежі з поточних депозитних рахунків нині здійснюються також електронними переказами. Грошова маса агрегату М1 обслуговує операції реалізації ВВП, розподілу і перерозподілу національного доходу, нагромадження і споживання, тому безпосередньо перебуває в обігу, а виконуючи функції засобів обігу і платежу, безпосередньо впливає на ринкову кон´юнктуру. У світовій практиці це називають трансакційними депозитами і відносять до них усі поточні вклади фізичних та юридичних осіб, їх особливістю є те, що трансакційні депозити не приносять відсотків, але дозволяють їх власникам скористатися ними у будь-який час. Трансакційні депозити за кількістю є найбільшими. Вони обслуговують понад 90% видів платежів. В деяких країнах до агрегату М1 відносять й інші грошові форми. Зокрема, включають деякі чекові депозити, за якими можна отримати певний відсоток, а в США - короткотермінові дрібні вклади, розміром до 100 тис. доларів, а також акредитиви, що вилучені небанківськими установами.

Агрегат М2 обіймає усі компоненти М1 а також включає кошти строкових і заощаджувальних депозитів у комерційних банках, кошти на рахунках капітальних вкладень й інших спеціальних рахунках, а також короткотермінові державні цінні папери. Ці грошові активи можна легко і без фінансового ризику перетворити в готівку або депозитні гроші, але лише після збігу певного періоду часу. Тобто вони менш ліквідні, бо враховують нагромадження грошей у різних формах, слугують своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1 і засобом нагромадження купівельної спроможності. У США до агрегату М2 відносять також середньострокові вклади підприємств.

Агрегат М3 охоплює всі компоненти М2 плюс довгострокові приватні депозитні й ощадні сертифікати у спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку. Хоч вони і є вкладенням грошей у цінні папери, що здійснені небанківською системою, але перебувають під контролем банків. Крім цього, до агрегату М3 у США відносять депозитні сертифікати номіналом понад 100 тис. доларів, що становлять значні довготермінові вклади підприємств та деякі інші види грошових активів (зворотні викупи і позички у євродоларах), що дозволяє охопити всю грошову масу і забезпечити її конвертацію у інші грошові форми. Поняття агрегату М3, поєднуючи в собі різні грошові форми, вживається у широкому розумінні. Кошти, що характеризують різницю (М3 М1), безпосередньо як засіб обігу не діють. Але, слугуючи засобом нагромадження, вони дістали назву «майже гроші» і здатні без ускладнень переходити від пасивної функції (нагромадження) до активної та приносити своїм власникам відсотковий дохід.

В окремих країнах банківська статистика виділяє ще й агрегат L. В Росії його називають агрегатом М4. До агрегату L входять усі компоненти М3 плюс банківські акцепти, комерційні папери, державні цінні папери (скарбницькі векселі, окремі види облігацій), банківські активи поза банківською системою та інші грошові активи. Вважається, що даний агрегат охоплює всі засоби обігу і платежу, тому характеризує грошову масу даної країни в широкому розумінні. Фінансова статистика США розраховує агрегаті з 1980 р.

Визначення грошової маси в Україні за агрегатним методом розпочалося, починаючи з 1993 р. НБУ для обчислення сукупної грошової маси застосовує такі грошові агрегати:

По-перше, М0 - готівка (гроші поза банками. У 1996 р. вона становила 43,1%, 1997 р. - 48,9%, 1998 р. - 45,5%, 1999 р. -43,4%). Висока питома вага готівки (М0) в загальній масі грошей (М3) свідчить про недостатній розвиток безготівкових розрахунків, незадовільну структуру грошової маси й інші негативні тенденції в грошовому обороті. Основні причини, що формують надто високу питому вагу готівки в Україні, наступні:

• зростання номінальних грошових доходів населення;

• зниження рівня безготівкових розрахунків населення;

• наявність значних обсягів обороту тіньової економіки;

• зростання банківських ризиків щодо збереження вартості грошей в умовах інфляційного процесу;

• втрата довіри населення до банківських і небанківських структур, що пов´язана із загрозою їх можливого банкрутства, відсотковою політикою, відсутністю дієвого механізму страхування депозитів тощо.

По-друге, агрегат М4 що включає кошти в готівковій формі та депоновані кошти на рахунках і поточних депозитах. Це кошти, що перебувають в обігу, реально виконують функції засобу обігу і платежу, найліквідніші й безпосередньо пов´язані з реалізацією товарів і послуг. Його активний вплив на стан економічної кон´юнктури вимагає постійного опікування з боку органів грошового регулювання. Воно включає важелі прямого та опосередкованого впливу:

По-третє, агрегат М2, який охоплює всі компоненти агрегату М1 плюс строкові депозити, кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств і фірм та організацій, кошти Держстраху й валютні заощадження. В ньому враховано запаси грошей, що тимчасово виконують функцію нагромадження вартості, тому їх ліквідність знижена. На кінець року кошти агрегату М2 в Україні в 1996 р. складали понад 96% загальної маси грошей, що свідчить про малу диверсифікацію грошової маси, недостатність розвитку фінансового ринку і грошово-кредитної системи.

Державне регулювання грошової сфери в ринковій економіці

Пряме регулювання обсягів і структури грошового обігу

Опосередковані заходи впливу на систему грошового обігу

Механізм готівкової емісії.

Встановлення межі кредиту НБ (ЦБ), що надається урядові та банківським закладам.

Пряме регулювання позикових операцій банків, визначення маржі, межі вартості кредитних ресурсів, обмеження споживчого кредиту

Здійснення операцій на відкритому ринку.

Регулювання норм банківських резервів.

Регулювання облікової ставки відсотка на позики, що надаються національним банком

По-четверте, агрегат М4. В Україні він охоплює кошти М2 плюс кошти клієнтів за трастовими операціями банків. Питома вага активів цього агрегату - незначна. Це свідчить про те, що грошово-кредитна система в Україні ще не відповідає вимогам ринкової економіки.

Грошова маса, що обслуговує грошовий оборот України (млн грн.)

Показники грошової маси

1996

1999

сума

% до 1996

Грошова база

Агрегат М0

Агрегат М1

Агрегат М2

Агрегат М3

4882,0

4041,0

6315,0

9023,0

9364,0

11988,0

9583,0

14094,0

21714,0

22070,0

245,5

237,1

223,2

240,6

235,7

У тому числі готівка > сума, грн.

4041,0

9583,0

237,1

> питома вага, %

43,1

43,4

Між агрегатами грошової маси потрібно підтримувати належну рівновагу, яка настає за таких умов:

а) компоненти коштів власне агрегату М2 мають бути більшими розмірів М1,

б) компоненти коштів власне агрегатів М2 + М3 також мають бути більшими величини М1. Це означає, що грошовий капітал із готівкової форми переміщується у безготівкову. Якщо в Україні вказані співвідношення між агрегатами порушено, то це веде до браку грошових знаків, зростання цін та інших ускладнень в економіці і зниженні добробуту населення.