Історія української преси
Просвітянська преса
Розвивається і просвітянська преса. Беручи початок з місячника "Письмо з Просвіти", що виходив ще в 1877—1879 pp. за редакцією О. Партицького та А. Вахнянина, проходить вона через часопис "Читальня" (1893—1894), а 1907 р. відновлює попередню назву ("Письмо з Просвіти") за редакцією Я. Весоловського, Є. Озаркевича та Ю. Бачинського. Спочатку — літературно-науковий орган, пізніш — орган теорії і практики просвітянської праці. В такому вигляді дає багато вказівок для організаторів і робітників на просвітянському полі.
Органи українського мистецтва
Робить спробу видання свого органу і Союз Співацьких та Музичних Товариств у Львові. Стає ним ілюстрований місячник під назвою "Артистичний Вістник". Перше число його появилося в січні 1905 р. при найближчій редакційній участі С. Людкевича, І. Труїла та О. Бережницького. Спробі цій не повелося. Вже у другому числі редакція змушена була зазначити, що "нема в нас численної інтелігентної публіки, яку інтересували б спеціальні питання з обсягу музики і пластичних штук", а тому "щоби бути корисними для нашої громади та пропагувати серед неї свої ідеї, мусимо... передовсім інтересуватися загальними культурними справами, актуальними в нашій суспільності".
З виходом подвійного числа за вересень—жовтень часопис цей, як місячник, перестав існувати з тим, щоб перейти на річні випуски, що і виходили до 1907 р.
Народження преси українського жіноцтва
Народжується в ці часи так само преса українського жіноцтва. її попередниками були "Жіночий Альманах" (1887 р.) та три випуски "Жіночої Долі" (1893, 1895 та 1896 pp.) за редакцією Наталі Кобринської. Щойно 1908 р. появляється у Львові перший часопис українського жіноцтва під назвою "Мета". Видає його "Кружок Українок" за редакцією Дарії Старосольської.
Поява цього часопису оживила організаційний рух жіноцтва, що вилився у великий з´їзд у грудні 1908 р. По з´їзді часопис перестав виходити.
Церковно-релігійна українська преса
Розгорнулася перед війною 1914 р. преса релігійно-церковна. Крім органів адміністративного характеру, як "Відомости Львівсько-Архієпархальні", "Вістник Пере миської Єпархії" та "Вістник Станиславівської Єпархії", появляються станові органи дяків, як наприклад: "Голос Галицьких Дяків" (Львів), "Дяківський Голос" (Станіславів), орган православних церковних співців під назвою "Дяківські відомості" в Лукавцях на Буковині та "Ранок" в Мареничах тощо; місійні часописи: "Вісті Місійного Товариства", "Місячний Листок", часопис для дітей — "Малий Місіонарчик" (Жовква). З органів наукового характеру: "Богословський Вістник" (Львів, 1900—1903 р.) та квартальник богословської молоді під назвою "Католицький Всхід", де містилися праці з історії церковних відносин на українських землях. Тоді ж (1904 р.) почав виходити часопис, присвячений справам суспільно-церковним під назвою "Нива".
Народження лікарсько-санітарного органу
Року 1913 Українське Лікарське Товариство почало видавати свій орган, присвячений справам санітарії і гігієни під назвою "Здоровля", що виходив за редакцією Є. Озаркевича.
Сатирично гумористичні часописи
Врешті, низка сатирично-гумористичних часописів, як на примір, "Комар", "Дзеркало", "Жало" та інші.