• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Історія української преси

Партійна преса. " Слово": виникнення, співробітники, зміст, завдання

Після згаданої вже "Боротьби" довше пощастило протриматися тижневику "Слово". Був це центральний орган Української партії соціал-демократів. Почав він виходити з 11.IV. 1907 р. при матеріальній підтримці Петербурзької української соціал-демократичної організації (головно одного з її членів — М. Шадлуна) і за фактичним редагуванням колегії в складі: С. Петлюри, М. Порша, В. Садовського та Я. Міхура. До кінця 1907 р. офіційним видавцем-редактором була О. Королева, після якої підписував часопис як відповідальний редактор С. Петлюра. Сили були обмежені. Головний тягар лежав на згаданій колегії, серед якої вправним журналістом був, власне, тільки С. Петлюра. Решта щойно починали свою журналістичну роботу. Серед постійних співробітників були: Г. Коваленко (Сьогобочний) і Д. Донцов. До найактивніших належав також А. Жук (А. Вовчанський). З інших — І. Мазепа (псевдонім Андрієвський), В. Дорошенко (В. Білоцерківський), Л. Юркевич (Л. Рибалка), Д. Дорошенко, В. Чехівський, В. Степанківський (В. Коваль). З поетів та письменників: С. Черкасенко, Г. Чупринка, Дніпрова Чайка, П. Тенянко та інші. Основна праця лежала на членах редакційної колегії. Так, М. Порш (псевдоніми М. Гордієнко, М. Чацький, Полуботок) писав на політичні, економічні та національні теми, що пізніш вийшли під назвою "Про автономію України", С. Петлюра (С. Сімон, Пра) спинявся на темах національно-культурних і літературних. Я. Міхура (Хв. Кучерявий) дав низку статей на робітничі теми, врешті В. Садовський писав головним чином на теми економічного і політичного характеру.

На початку "Слово" ставило своїм завданням політичне і соціальне усвідомлення ширшого читача, вважаючи, що національна свідомість прийде разом із соціальною. Прихильником такого становища був М. Порш. Іншої думки були С. Петлюра, В. Садовський та Я. Міхур. Вважали вони потрібним, щоб "Слово" жвавіше реагувало на прояви української дійсності, виразно виявляючи свою позицію у визвольній українській боротьбі. Перевагу згодом взяла ця остання думка, що й повела часопис в напрямі захисту українських національних потреб по лінії інтересів українського робітництва.

Розходилося "Слово" в кількості приблизно тисячі примірників. Для українського політичного партійного органу на ті часи була ця кількість чимала. Але була вона невстачальна, щоб покрити всі сподівані і несподівані витрати.

Передплатниками спочатку були, головним чином, члени партійних груп. Пізніш коло читачів поширилося безпартійним учительством і селянством. Не останнє місце мала і студентська молодь.