Історія української преси

Преса РУП (Революційної української партії)

На східноукраїнських землях так само назрівало вже оформлення молодого соціалістичного руху в одну українську політичну незалежну партію. Стала нею Революційна українська партія (РУП), що 1900 р. почала свою працю, в якій її пресові органи та інші видання зайняли одне з поважніших місць.

Першим її органом з 1902 р. (березень) став часопис під назвою "Гасло". З огляду на те, що під Росією виключена була всяка можливість легального існування української преси, а тим більше революційної, орган цей (як пізніш і інші органи цієї партії) почав виходити поза Росією, а саме в Чернівцях. Всього вийшло 17 чисел (з них в 1902 р. 12 чисел, а в 1903 р. 5 чисел).

Перша редакція складалася з Д. Антоновича (Муха), С. Голіцинського, П. Канівця і В. Козиненка, що перебували у Києві. У Чернівцях видання і редакцію провадили

B. Сімович і Л. Когут. Належали вони всі до сим патиків соціалізму і в цьому дусі провадили часопис. На початку виразної диференціації в рамках соціалістичних часопис не мав. Це робило його ніби органом політичної дискусії. Щойно пізніш, 1905 р. обличчя "Гасла" набрало вже виразного соціалістично-демократичного характеру.

Одним з найактивніших співробітників був Д. Антонович. У січні 1903 р. переїхав він до Львова і почав сам провадити часопис, подаючи в ньому свої статті за підписом

C. Войнилович, або просто С. В. Багато працював в ньому М. Русов (огляд європейського соціалістичного руху, за підписом М. Т-кий). Серед активних співробітників був також М. Лозинський та інші.

Крім провідних статей, оповідань, віршів тощо "Гасло" (як і пізніші органи) звертало велику увагу на хроніку життя на українських землях, на бібліографію соціалістичних видань та інше.

В грудні 1902 р. у Києві відбувся перший з´їзд РУП. Ухвалено на ньому приступити до видання другого часопису, призначеного для сільського робітництва. Став ним "Селянин", перше число якого вийшло 1.1.1903 р. Спочатку виходив у Чернівцях, а потім у Львові. Офіційним видавцем львівського "Селянина" був М. Ганкевич, а редактором С. Вітик.

Цікаву згадку подає у зв´язку із заснуванням цього часопису Є. Чикаленко. У своїх "Споминах" він пише: "Задумав я з д-ром Модестом Левицьким подати прохання до міністра внутрішніх справ, щоб дозволили нам видавати тижневик "Селянин", гадаючи, що коло першої української газети об´єднаються всі українські елементи різних політичних напрямків. Але заходи наші зосталися марними; тоді ж таки я через студентів М. Порша чи О. Скорописа передав партії РУП, здається, тисячу карбованців на видання української газети за кордоном. Досадував я потім на РУПістів, бо вони свою газету теж назвали "Селянином", що дало привід людям говорити: не дозволили Чикаленкові видавати "Селянина" тут, то він видає його за кордоном".

У провідних статтях звертав часопис увагу на організацію боротьби з визиском, справи війни, займаючи негативне до неї становище. Серед творів красного письменства- оповідання В. Винниченка (В. Деде) "Салдатки", "Щастя", "На пристані".

Як і "Гасло", звертав "Селянин" увагу на хроніку селянського і робітничого життя та на огляди революційного руху в Росії.

Того ж 1903 р. РУП придбала ще один орган, присвятивши його інтересам промислового робітництва. Був ним "Добра Новина", що виходив у Львові і був перед тим популярним органом Української Соціалістичної партії, заснованої 1900 р. Б. Ярошевським.

Після того, як ця партія в грудні 1903 р. зірвала з РУП, орган цей перестав виходити. Замість нього з 1.III. 1904 р. РУП почала видавати інший часопис з тією ж метою під назвою "Праця", що одночасно став загальнопартійним органом (1904—1905). Виходила "Праця" у Львові. На сторінках ЇЇ чисел, побіч з хронікою та оглядами і дописами, з´явилося чимало ґрунтовних статей, як також статей дискусійних, що мали завданням вияснити становище партії в тих чи інших питаннях, зокрема в питаннях національному і аграрному. Таке саме знайшла тут місце і стаття С. Войниловича (Д. Антоновича) на тему національного українського питання з характеристичним і недвозначним заголовком "Неіснуюче питання".