• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Історія української преси

Як був зустрінутий "Літературно-Науковий Вісник". Передплата

Випускаючи "Літературно-Науковий Вісник", видавництво звернулося в оповістці до українського суспільства з такими словами: "Сподіваємося, що наша публіка з прихильністю стріне наші змагання і підможе їм матеріальною поміччю... То була б найліпша пам´ятка, на яку може спромогтися наша суспільність в столітню річницю відродження нашої літератури".

Як відповіло суспільство на цей заклик, найліпше можуть свідчити слова І. Франка. Роблячи підсумок за п´ять років існування журналу, він писав: "Важкі були первопочини нашого видання... Ще не вийшла перша книжка "Літературно-Наукового Вісника", а вже піднялися і залунали прилюдно голоси проти нього... і ось восени 1897 р. на однім деканальнім соборчику зібрані духовні признали потрібним запротестувати проти видання, якого ще не було на світі... і опублікували свій протест у клерикальній газеті "Душпастир". Розуміється, що по виході перших книжок "Літературно-Наукового Вісника" ті голоси ще збільшилися; наперед настроєні проти нового видання критики, злочини та підкопи проти різних святощів там, де були б не бачили їх у іншім виданню... До хору тих упереджених... прилучилися голоси й інших незадоволених у "Буковині" та "Руслані".

Подібним відгуком зустрінуто було "Літературно-Науковий Вісник" тоді, як він був перенесений до Києва.

Та незважаючи на це, поява нового місячника викликала на провінції зацікавлення. Вже в половині першого року видавництво побачило, що видання "Літературно-Наукового Вісника", коли не зовсім оплатиться, то в усякім разі дасть лише невеликий дефіцит.

Найліпше цей відгук можна бачити з передплати в перших роках видання, що охопила собою як галицько-українські землі, так українські землі під Росією та українське суспільство, розсіяне поза межами України.

Отже, 1898 р. галицько-українські землі дали 625 передплатників (445 цілорічних, і 180 часткових). З них на першому місці — священики: 173 передплати (129 і 50); далі вчителі — 142 передплати (112 і 30). Не бракувало серед передплатників і селян. Правда, було їх у першому й наступних роках лише яких 2—3. Причиною такої кількості в значній мірі була висока, як на селянина, ціна передплати. Але фактом було, що чимало селян досить пильно читали часопис, випозичаючи його від передплатників учителів, священиків та інших. Можна це було помітити з дописів або і з тих відомостей про віча, на яких промовці-селяни не раз покликувалися на те, що було друковане в "Літературно-Науковому Віснику".

Українські землі під Росією 1898 р. дали 101 передплату (70 і 31). Буковина — 32 передплати. Поза українськими землями — в Європі, а також в Америці, здобув "Літературно-Науковий Вісник" цього року 41 передплату (з них 32 і 9).

Таким чином, у першому році здобув "Літературно-Науковий Вісник" 799 передплат, з яких було 567 цілорічних і 232 часткових. Приблизно таку ж кількість принесли і наступні роки з тією лише різницею, що 1899 р. кількість передплатників з-під Росії зросла до 155.