Історія української преси
"Нива"
Одночасно з виходом "Мети", як політичного часопису, задоволення літературних потреб перенесено було народовцями на спеціально "науково-літературний" часопис під назвою "Нива".
Перше число цього часопису появилося 10 січня 1865 року "напоказ", як додаток до "Слова". Після того виходив самостійними декадними випусками (10, 20, 30 дня) за редакцією і виданням проф. гімназії Костя Горбаля.
Замітним є "Слово редакції" у першому числі: "Від часу як замовкли в нас "Вечерниці", а на Україні — "Основа", немає літерацького часопису на всьому просторі рідної нашої землі, — писала редакція, не згадуючи чомусь "Мети", яка перед тим виходила, як літературно-політичний часопис, — а хто ж досі не добачив її скрізьної потреби? Кого не засумував той оказ нашої недійности? Най же, хоч на Вкраїні Московщина не дозволяє зложити орган хоч і найневинніший своїм прямуванням, їх бо в очі коле кожне добро наше..., але у нас, де заживаємо свобід і признання нашої народности, межи нами, галичанами, запустіла нива рідного слова, мов після впаду татарви, або їх сусудів... Пора нам, браття, взятися прихильніше до загального нашого діла. До праці, громадяни!... разом скільки сили!..
"Ниву" жадаємо поставити органом письменського розвою нашого. Замовкла Україна, нам пора обізватися тим охотніш працюючи"...
Підкресливши далі, що часопис подаватиме "все, що іно появиться на широкому просторі землі нашої від гір Кавказу поза Карпати", визначає редакція такі точки своєї програми: повісті, оповідання, народні перекази, поезії, історія, географія, етнографія, статті природописні, бібліографія, критичні замітки, вісті тощо.
Закінчується слово від редакції закликом до підтримки і сподіванням "прихильного в громаді привіту".
Та не виправдалися ці сподівання. Вже в місяці липні з матеріальних причин на 20-му числі довелося видання припинити. Але, крім матеріальних труднощів, відбився на долі "Ниви" ще і брак досвіду у веденні літературного часопису. Не пощастило "Ниві" і нав´язати ширші зв´язки з українським літературним світом, зокрема з українськими письменниками східноукраїнських земель під Росією.
Все ж і те, що спромоглася дати в цей час "Нива", було цінним вкладом до національної скарбниці молодого українського руху.
З припиненням "Мети" перестає виходити і "Нива", передаючи свої завдання новому літературному часопису, заповідженому редакцією "Мети" в її останньому числі.
Спадкоємець "Мети" і "Ниви" літературний часопис "Русалка"
З новим руським роком 1866, — повідомляла "Мета", — зачне виходити у Львові літературний часопис під назвою "Русалка" за редакцією Володимира Шашкевича. Тут же подано і широку програму часопису. Появилася "Русалка" як тижневик у січні 1866 р. Духовим батьком її можна вважати О. Кониського. Вже наприкінці 1865 р. в листі до Федьковича поклав він на неї надії та закликав до співпраці. З появленням "Русалки" став він найактивнішим її співробітником. Писав під прибраними іменами: Перебендя, Верни воля, Сирота, Маруся К., Журавель. Крім нього були серед співробітників Д. Млака, К. Климкович, В. Ільницький (Денис з-над Серету), О. Левицький та інші.
Та надії О. Кониського не справдилися і то, головним чином, через редактора, який занедбав часопис.
Протримавшись три місяці, примушена була "Русалка" припинити своє існування на 12 числі.