Відповідно до Статуту МОКП має таку структуру:

- Генеральна асамблея;

- Виконавчий комітет;

- Генеральний секретаріат;

- Національні центральні бюро;

- Радники.

Вищим керівним органом Інтерполу є Генеральна асамблея -пленарний дорадчий орган, який складається з делегатів від повноважних урядових органів країн-учасниць.

Генеральну асамблею збирають один раз на рік для прийняття стратегічних рішень стосовно методів роботи, фінансів, засобів співпраці і програми діяльності. Виконання її рішень контролює Виконавчий комітет, який збирається на свої засідання тричі на рік.

Відповідно до ст. 8 Статуту Організації владні повноваження Генеральної асамблеї з визначення стратегії здійснюються через нормативні, виборні та контрольні функції, а саме:

- виконання зобов'язань, які містяться у Статуті;

- визначення принципів діяльності та розробка загальних заходів, які відповідають цілям Організації;

- розгляд і затвердження загальної програми діяльності, підготовленої Генеральним секретарем на наступний рік;

- встановлення будь-яких інших правил, які будуть визнані необхідними;

- обрання посадових осіб для виконання функцій, зазначених у Статуті (Генеральна асамблея обирає Президента, трьох віце-президентів Організації, а також дев'ять делегатів до Виконавчого комітету, які висувають для затвердження асамблеєю кандидатуру Генерального секретаря);

- приймає резолюції і надає рекомендації членам Організації з питань, які входять до її компетенції;

- визначає фінансову політику Організації;

- розглядає і затверджує будь-які угоди, які укладаються з іншими організаціями.

Виконавчий комітет - дорадчий орган, який складається із 13 осіб. Усі члени Виконавчого комітету мають походити з різних країн, а Президент і три віце-президенти представляти різні континенти. При цьому до уваги беруть географічний розподіл, прийнятий Генеральною асамблеєю на 33-ій сесії (м. Каракас 1964 p.). Очолює Виконавчий комітет Президент, який обирається на чотири роки. На сьогодні Президентом МОКП - Інтерпол на 73-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу (м. Канкун, Мексика) обрано представника Південної Африки Джекі СЕЛЕБІ.

До функцій Виконавчого комітету входять:

- контроль за виконанням рішень Генеральної асамблеї;

- підготовка порядку денного сесій Генеральної асамблеї;

- подання на розгляд Генеральної асамблеї всіх поточних планів або пропозицій, які він вважає доцільними;

- контроль за діяльністю Генерального секретаря;

- здійснення повноважень, наданих Генеральною асамблеєю. Виконавчий комітет надає Генеральному секретарю інструкції

щодо бюджету, затверджує будь-які зміни до бюджету, необхідні протягом року, і приймає рішення за санкціями, які слід застосувати до країн із заборгованістю з обов'язкових внесків.

Постійно чинні служби МОКП - Інтерпол входять до Генерального секретаріату, який виконує функції щодо забезпечення діяльності Організації.

Відповідно до ст. 26 Статуту МОКП - Інтерпол Генеральний секретаріат:

- втілює в життя рішення Генеральної асамблеї і Виконавчого комітету;

- виконує роль міжнародного центру з боротьби зі злочинністю;

- функціонує як спеціалізований та інформаційний центр;

- здійснює безпосереднє керівництво діяльністю Організації;

- підтримує контакти з державними органами і міжнародними організаціями (питання, пов'язані з розшуком злочинців, вирішуються через національні центральні бюро);

- видає матеріали, у разі їх доцільності;

- бере на себе обов'язки робочого секретаріату на сесіях Генеральної асамблеї, засіданнях Виконавчого комітету та будь-якого іншого органу Організації;

- розробляє проект плану роботи на наступний рік, який виноситься на розгляд і затвердження Генеральною асамблеєю та Виконавчим комітетом;

- за можливості підтримує постійний безпосередній зв'язок із Президентом Організації.

Генеральний секретаріат, який очолює Генеральний секретар,

складається із Кабінету Генерального секретаря, Служби внутрішньої безпеки та чотирьох відділів.

Перший відділ - відділ загального адміністративного керівництва, який вирішує організаційні питання. До нього входять: бюро з організації конференцій і відряджень; три підвідділи (з фінансових питань; кадрових, загальних питань і соціального забезпечення; виготовлення документів); три групи (поштової кореспонденції; з фотокопіювання і видавничих питань; група перекладачів).

Другий відділ - поліцейський, складається з трьох підвідділів, які в свою чергу поділяються на групи. Перший підвідділ працює зі злочинами проти особи та власності і має в своєму складі чотири групи: група С - злочини проти власності; група D - злочини проти особи; група F.O.RA.C. - організована злочинність; група ТЕ - міжнародний тероризм. До компетенції другого підвідділу належить діяльність з боротьби проти економічних і фінансових злочинів. Він складається з трьох груп: група Е - фінансові злочини, група F -підробка грошей і документів, підрозділ підготовки періодичного видання «Підробка грошових знаків та цінних паперів». Третій підвідділ - незаконний обіг наркотиків. До нього входять групи: розвідки (збирання інформації), оперативного реагування та підрозділ взаємодії з Бангкокським бюро.

Третій відділ - інформаційно-довідковий та дослідницький. Він містить у собі три підвідділи: правові та технічні дослідження, інформаційно-довідковий (бібліотека), підготовка видання «Міжнародний огляд кримінальної поліції».

Четвертий відділ - підтримки та технічного забезпечення, який складається з двох підвідділів: телекомунікації (зв'язку) та кримінальних справ і збирання інформації; підрозділу електронної обробки даних; трьох відділень: дактилоскопічної експертизи, вхідних даних і оповіщень, архівів кримінальних справ.

Кандидатура Генерального секретаря за пропозицією Виконавчого комітету затверджується Генеральною асамблеєю терміном на п'ять років. Це має бути особа висококомпетентна у питаннях діяльності поліції і віком до 65 років.

Генеральний секретар підбирає персонал і керує його роботою, вирішує питання бюджету, а також організовує і спрямовує роботу постійних служб відповідно до директив Генеральної асамблеї та Виконавчого комітету, подає Генеральній асамблеї або Виконавчому комітету будь-які пропозиції або проекти, які стосуються діяльності Організації. Генеральний секретар відповідальний перед Генеральною асамблеєю і Виконавчим комітетом, має право брати участь у всіх дебатах Генеральної асамблеї, Виконавчого комітету та всіх інших підзвітних йому органів.

При виконанні своїх обов'язків Генеральний секретар і персонал не приймають вказівок від будь-якого уряду або органу за межами Організації, а також утримуються віддій, які перешкоджатимуть виконанню їхніх міжнародних завдань.

Генеральний секретар Раймонд Едвард Кендалл, представник поліції Великобританії, очолював Генеральний секретаріат протягом трьох термінів. Вперше він був обраний на цю посаду у 1985 р. на 54-й сесії Генеральної асамблеї у Вашингтоні (США), а потім переобирався двічі-у жовтні 1990 р. (Оттава, Канада) і жовтні 1995 р. (Пекін, Китай). Про його великий авторитет і вагомий внесок у розвиток і зміцнення співпраці країн-учасниць свідчать, зокрема, почесні нагороди, одержані ним від урядів Болгарії, Іспанії, Об'єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Перу, Російської Федерації, США, України, Фінляндії, Франції, Чилі у різні роки перебування на посаді Генерального секретаря. За видатні досягнення в діяльності Організації і зростанні її ролі на світовій арені рішенням 69-ї сесії Генеральної асамблеї, зважаючи на неможливість переобрання відповідно до Статуту на новий термін, ухвалено рішення про надання Р. Кендаллу звання Почесного Генерального секретаря Інтерполу.

У листопаді 2000 р. на 69-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу (о. Родос, Греція) наступником Раймонда Едварда Кендалла обраний Рональд Кеннет Ноубл (представник поліції США).

Згідно з Планом стратегічного розвитку Генеральний секретаріат сьогодні перебуває у стадії послідовного реформування. Перші його результати були наявні вже у вересні 2001 p., після введення нової структури Генерального секретаріату і визначення нового стратегічного курсу, спрямованого на вирішення регіональних та національних питань.

Структура МОКП - Інтерпол передбачає функціонування в кожній країні - учасниці Організації Національного центрального бюро Інтерполу, через яке регулюється міжнародна поліцейська співпраця. НЦБ - повноважний поліцейський орган або формування, яке має статус представника Інтерполу у власній країні і представника своєї країни в Інтерполі.

Відповідно до своїх завдань Національні центральні бюро:

- збирають із вітчизняних джерел документи та інформацію, пов'язану з міжнародною правоохоронною діяльністю, та передають ці матеріали до інших НЦБ та Генерального секретаріату;

- забезпечують виконання у своїй країні поліцейських запитів і вжиття заходів на прохання НЦБ інших країн;

; - приймають від НЦБ запити щодо надання інформації, прове-vдення перевірок тощо та відповідають на них;

- передають до НЦБ інших країн прохання вітчизняних судових або поліцейських органів про міжнародну допомогу, зокрема, про виконання судово-медичних експертиз;

- керівники НЦБ беруть участь у сесіях Генеральної асамблеї Інтерполу в складі делегацій своїх країн і в подальшому забезпечують втілення в життя прийнятих Асамблеєю резолюцій.

Всі країни, які входять до Інтерполу, мають рівні права незалежно від розміру їхніх фінансових внесків.