Соціологія

Додаток 6. Основні теоретичні концепції американської індустріальної соціології

Назва

Автор
розробки

Основні ідеї

Удосконалення
інструментарію
дослідження

В. Томас
(1863—1947)
Ф. Знанецький
(1882—1958)

Запровадження ефективних інструментів вивчення соціальної дійсності.

Аналіз документів і автобіографічних даних, кількісні оцінки соціальних явищ

Соціально-економічна теорія

Р. Парк
(1864—1944)
Е. Берджесс
(1886—1966)

Соціальна мобільність, соціоекономічний статус, маргінальна особистість

Система раціоналізації праці та управління виробництвом (менеджменту)

Ф. Тейлор
(1856—1915)

Детальний аналіз трудових операцій з метою їх раціоналізації і регламентації, жорсткий контроль, диференціація обов’язків і зарплати, підбір і підготовка кадрів

Ощадливість
робочих рухів

Ф. Джільберт
(1868—1924)

Продуктивність праці залежить не тільки від самого робітника, необхідно пристосовувати до нього роботу, обладнання, інструмент

Адміністративна доктрина системи управління виробництвом

А. Файоль
(1841—1925)

В організації виробництва вирізня-
ється 6 груп функцій: адміністративні, технічні, комерційні, фінансові, охоронні, облікові. Адміністративна функція є лише однією з цих функцій, проте найскладнішою

Доктрина гармонії між виробництвом і споживанням

Г. Форд
(1863—1947)

Виробництво породжує попит, попит підтримує виробництво. Науково-технічний прогрес — важливий стимул споживання і одночасно засіб його задоволення

Дванадцять принципів досягнення максимальної ефективності будь-якої людської діяльності

Г. Емерсон
(1853—1931)

Чітко визначені цілі, здоровий глузд, компетентне консультування, дисципліна, справедливість, чіткий облік, диспетчеризація, нормування, винагорода досягнень, нормалізація умов, чітке викладення інструкцій

Головний принцип управління

Г. Черч
(1866—1936)

Поєднання аналізу і синтезу


Назва

Автор
розробки

Основні ідеї

Теорія «людських стосунків»

Е. Мейо
(1880—1949)

Людина — це соціальна істота, орі-
єнтована на групову поведінку.

Жорстка ієрархія не сумісна з природою людини.

Керівники мають орієнтуватися на людей, а потім уже на продукт їхньої діяльності.

Важливі не тільки матеріальні, а й соціально-психологічні стимули

Групова динаміка

К. Левін
(1890—1947)

Малі групи можуть бути описані як цілісні утворення. Закони, що характеризують процеси в малих групах, можна екстраполювати на динаміку розвитку великих груп

Мікросоціологічна концепція

Дж. Морено
(1892—1974)

Приведення макроструктури у відповідність з мікроструктурою є вирішальним засобом подолання соціальних суперечностей у суспільстві

Система прийомів спілкування
з людьми

Д. Карнегі
(1888—1955)

Уміння правильно поводити себе з іншими людьми — це найважливіше з умінь для ділової людини.

Освіченість — це лише вміння розв’язувати життєві ситуації.

Мета освіти — не знання, а дія

Теорія потреб

А. Маслоу
(1908—1970)

У задоволенні розмаїття потреб людей існує певна послідовність. Поведінка людини в певний момент визначається потребою, що в цей час актуалізувалася

Теорія «Х» та «Y»

Д. Макгрегор

Залежність стилю керівництва від стилю поведінки працівників, від конкретної ситуації

Теорія збагачення праці

Ф. Херцберг

Стимулювання через саму працю з використанням прагнення людини до самовираження як головного стимулу

Теорія соціального обміну

П. Блау

Структурні характеристики соціальних спільнот мають вплив на їх членів (індивідів); міжгрупові взаємини.

Групова поведінка залежить від віку, статі, раси, соціоекономічного статусу суб’єктів


Назва

Автор
розробки

Основні ідеї

Теорія «постіндустріального
суспільства»

Д. Белл

Всесвітня історія проходить доіндустріальну, індустріальну і постіндустріальну стадії. На кожній стадії домінує один фактор, відповідно — сільськогосподарська праця, промисловість, інформація. На останній стадії сфера послуг починає домінувати над сферою виробництва

Теорія «революція менеджерів»

К. Реннер

Клас капіталістів витісняється класом службовців (керівників). Група людей, які не будучи власниками капіталу, виконують управлінські функції

Концепції
«якості життя»

Дж. Гелбрейт

Орієнтація населення на постійно зростаюче споживання, поліпшення умов існування