• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Політологія

Тема 3. Політичні режими

Нині в Україні робляться спроби перейти до суспільної системи, яка ґрунтується на ринкових відносинах, і здійснити демократизацію політичного і суспільного життя. Відбувається зміна політичного режиму. Політологи помітили, що жодна держава не змогла безболісно перейти до демократії. У деяких країнах Північної Європи (Великій Британії, Голландії та ін.) процеси утвердження основних демократичних цінностей та інститутів тривали кілька століть. Інші (Німеччина) так і не змогли самостійно (без впливу США) перейти до стабільної демократичної політичної системи. Тому неабиякої ваги набула одна із фундаментальних проблем політичної науки — з´ясування послідовності у творенні передумов формування демократичного політичного режиму.

Одним із базисних понять сучасної політичної науки є "політичний режим", який розглядається як спосіб, стиль функціонування держави, державної влади, і характеризує середовище та умови політичного життя, політичний клімат, який існує в суспільстві в певний період його історичного розвитку.

У сучасній політологічній літературі існують різні підходи до означення політичного режиму. Відомий французький політолог М. Дюверже розглядав політичний режим як "певне поєднання системи партій, способу голосування, однієї чи кількох груп тиску". Польський учений Єжи Вятр під політичним режимом розуміє систему конституційних (законних) порядків і конкретне втілення цієї системи на практиці. Поширеною є дефініція політичного режиму Ж.-Л. Кермона, за якою його означають як сукупність елементів ідеологічного, інституційного й соціологічного порядку, що сприяють формуванню політичної влади даної країни на певний період.

Узагальнюючи різні підходи до розуміння політичного режиму, його можна означити як певну систему засобів, методів і прийомів здійснення і функціонування державної (політичної) влади, ставлення державних органів до правових засад їхньої діяльності, як форму, принципи взаємовідносин державновладних структур з громадянським суспільством, з громадянами і забезпечення їхніх основних прав і свобод.

Політичний режим, його сутність залежать від низки чинників, серед яких найпосутнішими є: співвідношення політичних сил у суспільстві, процедури й способи організації державно-владних інститутів та здійснення ними влади; стиль приймання, ухвалення й реалізації суспільно-політичних рішень; взаємовідносини між політичною владою і громадянами; особа загальнонаціонального лідера і стиль здійснення лідерства; якості правлячої еліти; національні, соціокультурні традиції, політична культура населення та ін.