• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Політологія

Критично-утопічний соціалізм і комунізм

Клод Арні де Рувруа Сен-Сімон (1760-1825) жив у часи, коли Велика французька революція покінчила з феодально-монархічними порядками й проклала шлях до капіталізму. Критично оцінюючи її наслідки, він вважав, що сучасне йому суспільство нерозумне, недосконале й неминуче буде замінене іншим ладом. Вихідними пунктами його плану, з одного боку, стала переконаність у провідній ролі "індустріалів" у суспільному житті, а з іншого — ставлення до організації промисловості як до одного з найважливіших чинників досягнення суспільного блага.

У праці "Катехізис промисловців" Сен-Сімон стверджував, що цей процес буде затяжним, розпочнеться у Франції й згодом стимулюватиме виникнення партій промисловців в інших країнах, приведе до створення там "промислової системи" — нового суспільного ладу.

Мислитель розглядав державну владу як основний засіб організації виробництва, адже "політика є наука про виробництво". Головне завдання уряду — забезпечення умов для розвитку виробництва, усунення всіляких перешкод на цьому шляху. У такому суспільстві державна влада згодом поступається місцем суспільному самоврядуванню.

Франсуа Марі Шарлю Фур´є (1772-1837) належить особливе місце в історії суспільно-політичної думки.

Характеризуючи "лад цивілізації" як "світ навиворіт", він підкреслював, що господарській системі такого суспільства притаманні конкуренція, суперечливість інтересів, наживання на злиднях, лицемірство, пристосовництво тощо. Водночас це суспільство, як необхідний щабель в історичному процесі, започаткувало "велике виробництво, високі науки й ніжні мистецтва".

Тому мислитель доводить, що за ладом цивілізації обов´язково настане лад гармонії, матеріальні передумови переходу до якого вже визріли. Але люди ще не пізнали, не відкрили для себе кодексу соціальних законів, які він їм дарує. За планом Ш. Фур´є, для досягнення загальної людської гармонії необхідно повсюдно згуртувати асоціації, об´єднання людей для спільної трудової діяльності — фаланги. Вони мають бути "природо-призначені й привабливі", створити умови для самореалізації кожного індивіда й поступового утвердження "царства Божого" на землі.

Роберт Оуен (1771—1858) не тільки мріяв про таке царство, а й намагався заснувати його в Англії, а потім у США. Він виходив із того, що людський характер є результатом взаємодії природної організації індивіда й навколишнього середовища. Змінивши останнє, можна зробити людину щасливою, інакше кажучи, існуюче капіталістичне суспільство слід мирно реформувати в нове, яке відповідало б людським потребам. На думку мислителя, саме вихованням людських характерів визначається образ суспільства.

Для всеосяжного щастя людей належить здійснити "якнайповнішу реальність" у виробництві та споживанні, в духовній сфері їх буття. Саме в асоціаціях, за відсутності приватної власності, можливий гармонійний розвиток фізичних, розумових, моральних здібностей людини.