• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Філософія культури

5. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ ЯК ФІЛОСОФІЯ СИМВОЛУ

"Культура — це клас явищ і предметів, існування якого залежить від символізації.. Уся культура була створена і відтворена завдяки символізації

(Л. А. Байт)

Культура та життя сутнісно дані в дусі, що є єднанням і перетворенням людської діяльності в сутність; це перетворення здійснюється через символізацію. "Предмет — уявлення або вірування, дія або річ — вважається елементом культури, передусім, якщо він символізований" (21, 39). Символ є немовби "брамою істини", бо він — не тільки відображення, а й закон, що формує архетипи. У символізмі ми повертаємося до слова, бо символізм є смислообразом, словосутністю, "знаком духу". Як висновує М. Мерло-Понті, людська культура є система символів, і філософії належить розмірковувати над Логосом цієї системи, який веде від безмовного світу й сприйняття до слова, спонтанно поєднуючи в одне ціле незліченність монад, минуле й теперішнє, природу й культуру.

Прислухаймося до небайдужого спостереження академіка Д. С. Ліхачова. За останні приблизно сто років, — зазначає він, — "різко впала здатність іконологічного сприйняття й елементарне знання традиційних символів та емблем". Наше мислення "розучилося не лише розуміти, а й цікавитися символічним значенням квітів, дерев, кущів, скульптур, фонтанів, тощо, прихованою символікою їх, прихованими іконологічними схемами"(11, 9).

Певна річ, ці міркування актуалізують завдання, що стоїть перед філософією культури: осмислення сутності культури як знаково-символічної системи, дослідження типології символів, рівнів осягнення їх та специфіки функціонування в просторі культури. Адже інтелектуальна інтуїція завжди прагне до безпосереднього розпізнання символів, які ховаються за покровами буття й визначають його зовнішній поступ. Тому, хто претендує обійтися без символів, — підсумовує Е. Касирер полеміку з А. Бергсоном (знеславлюючи берґсонівську метафізику), — немає чого сказати про культуру як таку.

Поняття "знак", "символ", "образ" лежать в підмурку істотної більшості моделей культури й, напевно, належать до її універсалій. Тим паче важливо простежити, як трансформується зв´язок цих понять з іншими елементами системи при переході від однієї моделі до іншої. По суті справи, саме ставлення до цих понять, історія їхнього осмислення є зручним індикатором розмежування систем культури.