Бюджетна система України
13.3. Державний фінансовий контроль за виконанням бюджету
Державний фінансовий контроль за виконанням бюджету і використанням органами державної влади та виконавчими органами місцевих Рад народних депутатів позабюджетних фондів здійснюють органи законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю входять: Верховна Рада України, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету з контролю за дотриманням бюджетного законодавства, Рахункова палата, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради народних депутатів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад.
Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу. До її повноважень належать:
1) заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числі заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджету України;
2) контроль за використанням коштів резервного фонду Державного бюджету.
До повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:
1) контроль за відповідністю поданого Кабінетом Міністрів України проекту Закону «Про Державний бюджет України» Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період та підготовка відповідного висновку;
2) контроль за відповідністю законопроектів, поданих на розгляд Верховної Ради України, бюджетному законодавству України.
Постійний контроль за виконанням Державного бюджету у межах та обсягах, визначених Конституцією України та Законом України «Про Рахункову Палату» здійснює Рахункова палата України. До її повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
1) використанням коштів Державного бюджету України відповідно до Закону «Про Державний бюджет України»;
2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України;
3) ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;
4)використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади за доходами і видатками.
До органів державного фінансового контролю по лінії виконавчої влади належить Міністерство фінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням Державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів у всіх ланках бюджетної системи України, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів та координує діяльність з контролю за дотриманням надходжень і використанням державних коштів. Стосовно повноважень Міністерства фінансів України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства у Бюджетному кодексі Україні (ст. 111) зазначається, що Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно Державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України.
До повноважень Державного казначейства України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить:
1) здійснення бухгалтерського обліку всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;
2)встановлення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видання інструкцій з цих питань та здійснення контролю за їх дотриманням;
3) здійснення контролю за відповідністю платежів взятим зобов´язанням та бюджетним асигнуванням.
Повноваження органів Державної контрольно-ревізійної служби України за дотриманням бюджетного законодавства включають контроль за:
1) цільовим та ефективним використанням коштів Державного бюджету та місцевих бюджетів;
2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;
порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
До повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за виконанням рішення відповідної ради про бюджет та інші повноваження, передбачені Бюджетним кодексом та Законом «Про Державний бюджет України».
Контроль за відповідністю бюджетному законодавству України показників затверджених бюджетів, бюджетного розпису та кошторисів бюджетних установ здійснюється:
1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим — стосовно бюджетів міст республіканського значення та районних бюджетів Автономної Республіки Крим;
2) обласними державними адміністраціями — стосовно районних та міських (міст обласного значення) бюджетів;
3) міськими державними адміністраціями у містах Києві та Севастополі — стосовно районних у цих містах бюджетів;
4) районними державними адміністраціями — стосовно міських (міст районного значення), сільських, селищних та їх об´єднань бюджетів;
5) виконавчими органами міських рад — стосовно бюджетів районів у місті, сільських, селищних чи міст районного значення, що входять до складу цих міст.
Державний фінансовий контроль здійснюють також інші державні органи: Державна податкова адміністрація України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Митні органи України, Національний банк України, Фонд державного майна, Департамент антимонопольно! політики і підтримки підприємництва та ін.
Необхідною умовою підвищення ефективності державного фінансового контролю за дотриманням бюджетного законодавства є упорядкована і скоординована діяльність усіх контролюючих органів у виконанні своїх функцій, уникнення дублювання за тими напрямками контролю, що входять до компетенції кількох органів. Підвищення ефективності державного фінансового контролю у сфері дотримання бюджетного законодавства і забезпечення відповідальності за бюджетні правопорушення визначаються дотриманням його карального, виховного і превентивного характеру.
Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу, встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами, порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.
Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна контрольно-ревізійна служба України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад, головні розпорядники бюджетних коштів у межах своїх повноважень можуть призупиняти бюджетні асигнування у разі:
1) несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету;
2) невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;
3) подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету;
4) порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов´язань;
5) нецільового використання бюджетних коштів.
У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцеві фінансові органи, голови виконавчих органів міських, міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах своєї компетенції щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування, можуть застосовувати адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону, та зупиняти операції з бюджетними коштами.
Накладення на особу заходу стягнення за бюджетне правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріальної шкоди в порядку, встановленому законом.
Нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим Законом «Про Державний бюджет України» чи рішенням про місцевий бюджет, виділених бюджетним асигнуванням чи кошторисом, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, вони підлягають обов´язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом.
Зупинення операцій з бюджетними коштами передбачає припинення будь-яких операцій у здійсненні платежів з рахунку порушника бюджетного законодавства. Механізм зупинення операцій з бюджетними коштами визначається Кабінетом Міністрів України.
Зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на термін до тридцяти днів, якщо інше не передбачене законом.
Особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Бюджетне правопорушення, вчинене розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притягнення його керівника чи інших відповідальних посадових осіб до відповідальності згідно з законом залежно від характеру вчинених ними діянь.
Посадові особи органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, які вчинили бюджетне правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-правову відповідальність незалежно від накладення передбачених Бюджетним Кодексом заходів стягнення на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.
У разі порушення вимог Бюджетного Кодексу та Закону «Про Державний бюджет України» щодо формування відповідного бюджету у частині державних делегованих повноважень Кабінету Міністрів України надається право протягом місяця з дня прийняття рішення про обласний бюджет, бюджети міст Києва та Севастополя призупиняти дію цього рішення з одночасним зверненням до суду. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації наступного дня після підписання Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради рішення про місцевий бюджет або внесення до нього змін надсилають його Міністерству фінансів України.
У разі порушення вимог щодо формування бюджету згідно з Бюджетним Кодексом, Законом «Про Державний бюджет України» чи рішенням районної чи міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради про бюджет у частині державних делегованих повноважень голові районної державної адміністрації, голові виконавчого органу міської (міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) ради надається право протягом місяця з дня прийняття рішення про міський (міст районного значення), сільський, селищний та районний у місті бюджети призупиняти дію рішення про відповідний бюджет з одночасним зверненням до суду. Виконавчі органи міських, міст районного значення, сільської, селищної, районної у місті рад наступного після підписання керівником рішення про відповідний бюджет або внесення до нього змін надсилає його районній державній адміністрації чи виконавчому органу міської (міста республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) ради.
У разі призупинення рішення про місцевий бюджет видатки з нього здійснюються у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом України (ст.79).
У Бюджетному Кодексі зазначено, що відповідно до закону органи Державного казначейства України несуть відповідальність за невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів. При цьому керівники органів Державного казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними бюджетного правопорушення та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування бюджетів, встановлених Бюджетним Кодексом.
Передбачені Бюджетним Кодексом стягнення за бюджетні правопорушення накладаються за рішенням Міністра фінансів України, керівника органу Державного казначейства України, керівника органу Державної контрольно-ревізійної служби України, міністра фінансів Автономної Республіки Крим, керівника місцевого фінансового органу, голови виконавчого органу міської, міста районного значення, селищної та сільської ради.
Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення приймається відповідними особами на підставі протоколу про бюджетне правопорушення або акта ревізії та доданих до нього документів.
Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення набирає чинності з дня його підписання і підлягає негайному виконанню.
Форма, порядок складання та передачі за належністю протоколу про бюджетне правопорушення встановлюється Міністерством фінансів України.
Рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення може бути оскаржене у порядку, встановленому законом, в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачене законом.
Оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення не зупиняє виконання зазначеного рішення.
У разі визнання судом незаконним рішення про накладення заходу стягнення за бюджетне правопорушення повністю чи в частині особі, щодо якої воно було винесене, перераховуються недоотримані бюджетні кошти та поновлюються інші, обмежені таким рішенням, її права.
Рішення суду може бути оскаржене у порядку, встановленому законом.