• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Бюджетна система України

5.5. Система податків і податкові платежі та їх класифікація

Податки безпосередньо пов´язані з функціонуванням держави. Для їх мобілізації вироблено різні види податків і методи оподаткування. Податки і податкові платежі відрізняються за: назвою, формою утримання, методом та елементами оподаткування. Всі вони виступають засобом вилучення у фізичних і юридичних осіб певної частини їх доходів на користь держави. Усі податки класифікуються за такими ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об´єкта оподаткування залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, за способом вилучення (стягнення), за способом зарахування податкових надходжень та залежно від суб´єкта оподаткування.

1. За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо для платника. їх розмір залежить від обсягу об´єкта оподаткування і сплачується за його рахунок. За цією формою оподаткування більше платять ті фізичні і юридичні особи, котрі мають більший об´єкт оподаткування (дохід, майно тощо). Чимало економістів світу визнають найсправедливішим пряме оподаткування. Водночас складність механізму їх утримання із значними на те витратами держави та іншими чинниками зумовлюють застосування непрямих податків.

Непрямі податки встановлюються у цінах на товари й послуги і сплачуються за рахунок цінової надбавки. їх розмір не залежить від обсягу доходів платника такого податку. Оскільки непрямі податки включаються до цін на товари і послуги, то їх більше платять ті суб´єкти суспільства, хто більше споживає. Тому непрямі податки вважаються найбільш несправедливими. Водночас податки, що реалізуються за допомогою цін, дозволяють виконувати такі соціально-економічні функції:

-податки у ціні є одним з головних джерел формування доходів державного бюджету;

- впливають на розвиток виробництва, сприяючи його зростанню або, навпаки, скороченню;

- можуть бути фактором регулювання рівня цін, засобом впливу на їх динаміку;

- такі податки сприяють здійсненню регулюючого впливу на доходи різних соціальних груп населення.

До непрямих податків належать податок на додану вартість, акцизний збір, мито.

2. За економічним змістом об´єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання та майно.

Податки на доходи утримуються з доходів фізичних і юридичних осіб. Об´єктами оподаткування виступає заробітна плата, інші доходи фізичних осіб та прибуток або валовий дохід юридичних осіб. Податки на споживання сплачуються фізичними і юридичними особами у формі непрямих податків при купівлі товарів. Податок на майно встановлюється за наявності у фізичної і юридичної особи рухомого чи нерухомого майна та майна, яке передається і отримується у спадщину.

3. Залежно від рівня державних структур, які вводять податки, останні поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади. їх утримання є обов´язковим за єдиними ставками на всій території України. Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління. Вони можуть бути у формі надбавок до загальнодержавних податків, можуть вводитися місцевими органами за переліком податків, що встановлюються вищими органами, а також можуть упроваджуватися місцевими органами без обмежень з боку центральної влади. Місцеві податки є обов´язковими до сплати за встановленими ставками лише на певній території. Вони надходять виключно до місцевих бюджетів.

4. За способом вилучення (стягнення) податки можуть бути розкладними та окладними.

Механізм справляння розкладних податків базується на потребах для фінансового забезпечення певних витрат. Загальний обсяг податку визначається залежно від потреб. Потім він розкладається на окремі частини за адміністративно-територіальними одиницями, а далі — між безпосередніми платниками. Окладні або квотарні податки утримуються за певними ставками, виходячи із чітко визначеного об´єкта оподаткування. їх величина визначається не потребами фінансування, а можливостями сплати.

5. За способом зарахування податкових надходжень податки поділяються на закріплені й регулюючі. Закріпленими є податки, які на тривалий період повністю або частково закріплюються за конкретним бюджетом як джерело доходів. Регулюючими є податки, які можуть зараховуватися до різних бюджетів. Регулюючими податками здебільшого виступають загальнодержавні податки.

6. Залежно від суб´єкта оподаткування розрізняють податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок тощо), податок з фізичних осіб ( податок на доходи фізичних осіб, збір з власників собак тощо) і змішані податки (плата за землю, податок з власників транспортних засобів тощо).

Кожен податок характеризується специфічними ознаками, соціально-економічним і функціональним призначенням та займає окреме місце у системі оподаткування.