Бюджетна система України
5.3. Економічний зміст та функції податків
Податки як обов´язковий елемент економічної системи держави виникли і розвивалися разом з державою. Історичний процес формування системи оподаткування пройшов шлях від добровільного жертвоприношення у найдавніших формах державної організації через тимчасове отримання у середньовіччі аж до XIX ст. у формі допомоги ідо обов´язкового, примусового і всеохоплюючого характеру в умовах розвиненої ринкової економіки.
Функціонування сучасної держави не можна уявити без податкової системи. Вона є не лише джерелом утворення централізованих фінансових ресурсів, а й найефективнішим засобом перерозподілу доходів фізичних і юридичних осіб та інструментом безпосереднього впливу на розвиток суспільного виробництва. У зв´язку з цим податки необхідно розглядати у таких аспектах:
а) за економічним змістом;
б) формою виявлення;
в) нормативно-правовим режимом забезпечення.
За економічним змістом податки виявляються у фінансових відносинах держави з фізичними і юридичними особами щодо примусового вилучення частини доходів з метою формування фінансових ресурсів бюджетів різних рівнів. Таке вилучення частини доходів здійснюється на засадах одностороннього руху фінансових ресурсів від платників податків до держави.
За формою виявлення податки є особливим видом обов´язкових платежів. Вони відрізняються від інших обов´язкових платежів за такими ознаками:
а) податки вилучаються на умовах безповоротності і безоплатності;
б) односторонність встановлення обсягу сплати податку без попереднього погодження з платниками;
в) сплата податку відбувається лише до бюджету;
г) отримання грошових коштів у формі податків не має конкретного цільового призначення;
д) податки є невід´ємним атрибутом держави і базуються на державних актах найвищої юридичної сили.
За нормативно-правовим режимом забезпечення податки належать до обов´язкових платежів, які надходять до Державного бюджету у визначених законом розмірах та у встановлені строки. Згідно з Конституцією України система оподаткування встановлюється лише Законом України. Тому усе податкове законодавство відповідає Конституції України і створює підґрунтя для удосконалення системи оподаткування.
Крім податків, до обов´язкових платежів належать різноманітні види плат грошових коштів на користь держави у формі плат, відрахувань та зборів.
Плата як окремий вид обов´язкових платежів передбачає еквівалентність відносин щодо відшкодування державі за користування державними прерогативами у формі ресурсів: плата за воду, плата за землю тощо. Величина плати залежить від розміру використовуваних ресурсів і може відноситися на собівартість або сплачуватися з прибутку. За економічним змістом плата не відображає перерозподілу доходів і тому безпосередньо не належить до податків.
Відрахування на відміну від податків передбачають цільове спрямування платежів: внески до Пенсійного фонду, фонду соціального страхування, фонду сприяння зайнятості тощо.
Збори відрізняються від податків тим, що мають разовий і випадковий характер та є невеликими за розмірами. Вони збираються за місцем подій: ринковий збір, готельний збір, збір за право проведення кіно- і телезйомок тощо.
Суть податків виявляється у їх функціях. Податки виконують фіскальну, розподільну й регулюючу функції.
Фіскальна функція є визначальною у характеристиці суті податків. З її допомогою забезпечується формування фінансових ресурсів державного бюджету, які є матеріальною базою держави для виконання своїх функцій. Водночас податкові надходження мають бути постійними і стабільними та рівномірно розподілятися у просторі й часі.
Постійність означає, що податки мають надходити до Державного бюджету в обов´язковому порядку та рівномірно у встановлені терміни. Оскільки за рахунок податків забезпечуються відповідні витрати держави, то строки надходження податків мають узгоджуватися із строками фінансування видатків бюджету.
Стабільність податкових надходжень визначається гарантією того, що їх передбачений обсяг буде отримано повністю.
Рівномірність надходження податків у просторі і часі означає, що для забезпечення фінансування необхідних витрат фінансові ресурси необхідні у визначений час і у певному регіоні. Без такої рівномірності виникає потреба у перерозподілі фінансових ресурсів між бюджетами. Останнє ускладнює діяльність відповідних виконавчих органів щодо регіонального самоврядування й самофінансування.
З допомогою розподільної функції податків забезпечується формування доходів бюджету з наступним їх спрямуванням на фінансування різноманітних заходів держави. Саме з її допомогою встановлюються пропорції розподілу фінансових ресурсів між платниками податків та державою.
Економічний зміст регулюючої функції полягає у тому, що з допомогою податків держава здійснює систематичний і цілеспрямований вплив на всі сторони діяльності платників. Найефективнішою формою прояву регулюючої функції податків є надання пільг окремим платникам податків або повне звільнення від оподаткування з окремих видів податків або окремих фізичних чи юридичних осіб.
Усі функції податків діють в єдності з одночасним відповідним регулюючим впливом на його суб´єкти:
— як фіскальний важіль податки забезпечують формування доходів бюджету;
- як розподільний важіль податки забезпечують спрямування фінансових ресурсів Державного бюджету на виконання стратегічних і тактичних завдань, визначених фінансовою політикою держави;
- як регулюючий важіль податки забезпечують цілеспрямований вплив на розвиток суспільного виробництва і суспільних відносин у державі.