Бюджетна система України
4.5. Державні цільові фонди
Основним централізованим фондом фінансових ресурсів держави є бюджет. Кошти бюджету знеособлені, вони забезпечують реалізацію функцій держави. Водночас у держави можуть виникати певні потреби, що мають особливе значення. Такі потреби повинні мати відповідне гарантоване фінансове забезпечення. З цією метою держава створює фонди цільового призначення.
За своєю економічною сутністю державні цільові фонди — це грошові відносини щодо розподілу і перерозподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, пов´язані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави з метою використання державних коштів для забезпечення розширеного відтворення, задоволення соціально-культурних потреб суспільства, матеріального стимулювання членів суспільства шляхом пенсійного забезпечення, соціального захисту населення, розвитку науково-технічного потенціалу держави тощо.
Основне призначення державних цільових фондів полягає у наступному:
а) забезпеченні соціального захисту населення шляхом виплати субсидій, пенсій, фінансування соціальної інфраструктури;
б) сприянні економічному піднесенню держави через фінансування, субсидування, кредитування вітчизняних підприємств;
в) фінансуванні природоохоронних заходів;
г) наданні позик, кредитів.
Формування доходів державних цільових фондів відбувається за рахунок таких джерел:
а) бюджетне фінансування;
б) обов´язкові відрахування юридичних та фізичних осіб;
в) доходи від інвестування власних коштів;
г) добровільні внески, спонсорська допомога;
д) інші джерела.
Державні цільові фонди поділяють на цільові бюджетні фонди (фонди, що включаються до складу Державного бюджету) і державні позабюджетні фонди (фонди, що не включаються до складу Державного бюджету).
Під цільовими бюджетними фондами слід розуміти грошові фонди, що утворюються у складі бюджетів різних рівнів держави за рахунок цільових джерел засобів і використовуються на фінансування певних витрат загальнодержавного чи місцевого значення під контролем фіскальних органів держави. Наприклад, платежі до Фонду Ук раїни соціального захисту інвалідів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, цільові фонди, утворені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади.
Реформування системи фінансів України на початку 90-х років привело до появи нової ланки загальнодержавної системи фінансів — позабюджетних фондів. Особливе значення серед них мають такі соціальні позабюджетні фонди, як Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов´язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Специфіка позабюджетних фондів полягає у закріпленні джерел їхніх доходів і, як правило, їх суворе цільове використання. Джерелами формування позабюджетних фондів є: спеціальні податки і збори, асигнування із державного і місцевих бюджетів, спеціальні позики, добровільні надходження. Надходження можуть формуватися також від капіталізації частини тимчасово вільних коштів позабюджетних фондів у формі купівлі цінних паперів, інвестування тощо.
В управлінні та контролі за коштами бюджетних та позабюджетних фондів є певні відмінності. По-перше, використання коштів бюджетних фондів регламентується законодавством та органами влади, а використання коштів позабюджетних фондів - законодавством та виконавчими дирекціями фондів, при цьому є реальна можливість використання коштів в оперативному режимі. По-друге, контроль за діяльністю і використанням коштів бюджетних фондів здійснює Верховна Рада України, а позабюджетні фонди не підлягають контролю з боку законодавчих органів. Контроль здійснюється податковими інспекціями, фінансовими відділами та виконавчими дирекціями фондів.*
*Кількість державних цільових фондів у складі Державного бюджету зменшується, відповідно зменшуються і суми їх доходів. Так, у 1998 році доходи цільових фондів становили 4´408,9 млн. грн. (4,2% від ВВП), а у 2002 р. - 477,9 млн. грн (0,2% від ВВП). Нині до складу Державного бюджету включено Фонд України соціального захисту інвалідів і Фонд охорони навколишнього природного середовища.
Для забезпечення ефективності системи доходів бюджету все очевиднішою стає необхідність науково обґрунтованої концепції доходів. Щоб забезпечити належний розвиток економіки України, необхідно враховувати особливості й наслідки системи державного регулювання економічних і соціальних процесів, які були в минулому, та прогресивний зарубіжний досвід.
Удосконалення системи доходів має відбуватися поетапно, шляхом відповідних перетворень діючих доходів. Основними напрямками цього процесу мають бути:
—науково обґрунтована державна політика доходів та її законодавче закріплення у відповідних правових документах;
— система оподаткування є складовою механізму державного регулювання розвитку економіки держави. Необхідно посилити податкові методи регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки. Держава повинна безпосередньо впливати на усі складові процесу виробництва — оплату праці, формування й використання необоротних і оборотних активів, рівень рентабельності тощо;
— зміни в системі оподаткування мають здійснюватися одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення, вдосконаленням соціальної сфери.
Удосконалення системи доходів бюджетів супроводжується ефективними структурними заходами, спрямованими на досягнення необхідної результативності політики доходів. До них належать:
—вилучення розрахунків у не грошовій формі та різноманітних взаємозаліків з практики виконання бюджетів усіх рівнів;
—відміна реструктуризації або списання заборгованості (недоплати) суб´єктів господарювання за податками, зборами (обов´язковими платежами), а також встановлення мораторію на надання пільг в оподаткуванні;
— зменшення обсягу простроченої заборгованості з податкових платежів до бюджетів усіх рівнів за рахунок суттєвого поліпшення стану збирання податків і неподаткових надходжень на основі застосування сучасних технологій адміністрування;
— розширення неподаткових форм і методів мобілізації доходів бюджетів і збільшення цих доходів за рахунок оренди державного майна, дивідендів від частки державної власності в акціонерних підприємствах, продажу державного майна;
- економічне обґрунтування розмежування доходів, що зараховуються до державного і місцевих бюджетів, розширення прав органів місцевого самоврядування у сфері мобілізації доходів бюджетів.