Бюджетна система України

4.4. Офіційні трансферти

Офіційні трансферти (франц. transfert від лат. transfero - переношу, переміщую) означають виділення бюджетам нижчого територіального рівня грошових коштів з фонду фінансової підтримки місцевого самоврядування на нормативній основі. Частка у цьому фонді кожної адміністративно-територіальної одиниці, що потребує фінансової допомоги, встановлюється розрахунковим шляхом. Зазначений фонд утворюється за рахунок бюджету вищого рівня на нормативній основі.

Бюджетний кодекс України передбачає застосування системи міжбюджетних трансфертів — коштів, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основна роль трансфертів полягає у вирішенні проблеми вертикальної незбалансованості окремих бюджетів, яка виникає внаслідок невідповідності між відповідальністю за фінансування видатків та можливостями збору податків на місцевому рівні. Система трансфертів сприяє згладженню нерівностей між адміністративно-територіальними одиницями, тобто на горизонтальному рівні, зумовлених соціально-економічними особливостями розвитку кожного регіону, та їх фінансовими можливостями.

До основних умов ефективного функціонування системи трансфертів належать:

- здатність забезпечувати місцеві органи влади фінансовими ресурсами, достатніми для виконання покладених на них зобов´язань;

- забезпечення достатнього обсягу податкових зборів місцевими органами влади для уникнення бюджетного дефіциту. Надання трансфертів має базуватися на такому підході, щоб створювати стимули для місцевих органів влади щодо економного і раціонального використання бюджетних коштів;

— забезпечення справедливості у розподілі фінансових ресурсів усіх адміністративно-територіальних одиниць.

Бюджетним кодексом України передбачається використання видів трансфертів:

а) міжбюджетний трансферт у формі дотації вирівнювання - передача грошових коштів з метою вирівнювання доходів відповідного бюджету;

б) міжбюджетний трансферт у формі субвенції - передача грошових коштів для фінансування за цільовим призначенням у порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Субвенції можуть мати таке цільове спрямування:

— здійснення програм соціального захисту;

— компенсація втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, які встановлені державою;

— виконання інвестиційних проектів;

в) міжбюджетний трансферт у формі передачі інших коштів, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.

Бюджетний кодекс України передбачає інші види бюджетних трансферів. Це, зокрема:

а) цільові субвенції з Державного бюджету містам Києву та Севастополю, Автономній Республіці Крим, областям, містам обласного значення та районам на фінансування програм соціального захисту;

б) цільові субвенції на інвестиційні цілі можуть надаватися бюджетам Києва, Севастополя, обласним бюджетам та республіканському бюджету Автономної Республіки Крим. Згадані субвенції можуть у подальшому розподілятися між органами місцевого самоврядування, оскільки у багатьох випадках вплив інвестиції не обмежується певною територією. Останнє певною мірою підтверджує провідну роль обласного рівня в інвестиційному розвитку територій. Цільові інвестиції можуть вимагати внесок з бюджету одержувача субвенцій;

в) трансферти також можуть здійснюватися між бюджетами само врядування на договірній основі в обмін на бюджетні послуги, що на дає одержувач трансферту. Так, міста районного підпорядкування, села та селища можуть укладати між собою або з іншими органами місцевого самоврядування угоди про надання послуг, пов´язаних з виконанням власних повноважень щодо фінансування витрат.

Важливим заходом щодо зміцнення системи трансфертів є визначення загального обсягу коштів, що підлягають розподілу у такій формі, та встановлення цілей, яких необхідно досягти з використанням трансфертів. Так, згідно з положеннями Бюджетного кодексу України за рахунок міжбюджетних трансфертів передбачено фінансування таких видатків:

- відшкодування витрат з надання населенню житлових субсидій;

- державна допомога сім´ям з дітьми;

- державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам;

- утримання притулків для неповнолітніх;

- допомога по нагляду за інвалідами І чи II групи внаслідок психологічного розладу;

- виплата компенсацій реабілітованим;

-інші програми щодо соціального захисту населення.

Відшкодування витрат з надання населенню житлових субсидій, державна допомога сім´ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам проводиться за рахунок субвенцій з Державного бюджету. Фінансування решти витрат здійснюється за рахунок дотацій вирівнювання.

Основні засади надання субвенцій визначаються окремим законом, порядок та умови надання таких субвенцій — Кабінетом Міністрів України, а обсяг субвенцій на наступний бюджетний період — Законом «Про Державний бюджет України».

Офіційні трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій включають надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту у миротворчих операціях, а також гранти (дарунки), що надійшли до бюджетів усіх рівнів.