Економічна історія
Конверсія та її наслідки
США вийшли з війни, зміцнивши свої позиції як лідер світового господарства (країна зберігала нейтралітет аж до 6 квітня 1917 p., втратила під час війни близько 120 тис. осіб). За період підготовки до Першої світової війни, і особливо в її роки, СІЛА удалось активно використати місткий ринок воюючих країн. Виконання контрактів на постачання зброї сприяло прискореному промисловому розвитку, а поставки продовольства зумовили різке збільшення рівня сільськогосподарського виробництва в країні. Американський експорт за період 1914—1919 pp. зріс більше ніж у три рази — з 2,4 млрд. до 7,9 млрд. дол. США вдалось також розширити свій вплив на ринках, які раніше контролювалися західноєвропейськими країнами, зайнятими в той період воєнними проблемами. Війна була "великим" бізнесом для американських підприємців, прибуток яких за ті роки сягнув майже 35 млрд. дол. До закінчення війни, завдяки прибуткам від масового експорту, країна погасила половину всієї зовнішньоекономічної заборгованості та перетворилась у найбільшого кредитора. У 1918 р. США зосередили у своїх руках половину світового золотого запасу.
Тимчасовий післявоєнний спад 1920—1921 pp. був викликаний конверсією промисловості. Як і в інших країнах, у США протягом війни відчутно виявилась диспропорція в розвитку галузей народного господарства. Це було частково як причиною, так і наслідком державного втручання у господарське життя країни.
США, на відміну від інших воюючих країн, не зазнали таких потрясінь і спадів виробництва. Протягом двох післявоєнних років у країні зберігалася досить висока господарська кон´юнктура, підставою для якої була активна державна допомога США, американських приватних компаній європейським країнам у відбудові зруйнованого війною їхнього господарського потенціалу. Проте скорочення розмірів воєнних і цивільних замовлень негативно відбилось на розвитку економіки країни. Криза 1920— 1921 pp., яка розпочалася у військовій промисловості, швидко поширилась і на цивільне господарство.
Внаслідок економічного піднесення США вдалось досить швидко подолати кризові явища конверсійного періоду. Уже в 1923 р. у країні спостерігалися зростання й активізація виробництва. Процес швидкого економічного піднесення продовжувався аж до 1929 р. Фундаментом процвітання в цей період став прискорений розвиток нових галузей (автомобільної, електротехнічної, хімічної, радіотехнічної та ін.), завдяки їх модернізації і втіленню останніх досягнень НТП, наукових методів організації виробництва. Фінансовою базою цього процесу були величезні прибутки, які американські корпорації отримували від експорту капіталів і товарів до європейських та інших країн світу. З 1923 по 1929 р. їх чистий прибуток становив більше 50 млрд. дол.
У період найвищого процвітання країни сформувалась концепція американського типу цивілізації, в основі якої лежали твердження про національну винятковість, необмежені можливості, в тому числі бізнесу, що ґрунтується на індивідуалізмі, вільній конкуренції, запереченні державного втручання в економіку. Тому в цей період система державного регулювання економіки в США не дістала розвитку.
Разом з тим на тлі загального економічного процвітання галузі промисловості, які не мали споживацького характеру, переживали серйозні труднощі (суднобудування, вугільна галузь), багато ринків були перенасичені, що викликало труднощі у текстильній, швейній промисловості. У важкому становищі перебувало сільське господарство. Диспропорції у народному господарстві стали причиною наростання незбалансованості між виробництвом і споживанням, які доповнювались хронічним безробіттям, лихоманковим спекулятивним біржовим ажіотажем. У країні назрівала криза.