• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Економічна історія

Створення колоніальної імперії

130 конфліктів, у яких Англія брала участь у XVIII ст., були пов´язані з колоніальними питаннями. Але завершальним етапом у створенні колоніальної імперії Англії виявилась її участь у Семилітній війні (1756—1763), з якої вона вийшла більш могутньою державою, розширивши свої територіальні володіння. Франція зберегла лише 5 здобутих міст в Індії, а з Північної Америки її повністю витіснили. Колосальні прибутки Англія отримувала від работоргівлі — близько 20 тис. негрів за рік вивозили англійські работорговці до Південної Америки і до південних колоній Північної Америки.

До середини XIX ст. Англія стала центром великої колоніальної імперії, скориставшись сприятливою обстановкою після поразки наполеонівської Франції (1815) — головного суперника на колоніальному терені. Погрозою і підкупом, війнами і дипломатією, вбивствами і шахрайством Ост-Індська компанія до кінця 40-х років завершила загарбання Індії, де проживало майже 70 % населення всієї Британської імперії. У 1813 р. монополію на торгівлю з Індією (яка належала Ост-Індській компанії) було скасовано. Парламентським актом 1833 р. компанію було збережено лише як адміністративний та військовий орган, а в 1858 р. її було ліквідовано.

У 1819 р. було захоплено Сінгапур, у 1839 р. — Аден, який став опорним пунктом для підкорення племен півдня Аравійського півострова. У цей же період було зроблено вирішальний крок до оволодіння неосяжним китайським ринком. Острів Гонконг за Нанкінською угодою (1824) було передано Англії у "довічне володіння". У 1852—1853 pp. було захоплено і приєднано до Індії всю Південну Бірму. Початок нового етапу в економічній експлуатації Індії поклало скасування торговельної монополії Ост-Індської компанії, яка значну частину своїх доходів отримувала від продажу в Англії екзотичних продуктів Сходу. Це сприяло зростанню експорту англійських фабричних товарів, зокрема бавовняної матерії. Якщо у 1813 р. він був мізерний, то у 20-ті роки досяг майже 2 млн ф. ст. за рік.

Особливий інтерес у англійців викликало узбережжя Західної Африки, звідки почали привозити пальмову олію, какао та інші цінні продукти і сировину. Головними статтями обміну з місцевим населенням слугували спиртні напої і вогнепальна зброя. Знайдене на цих територіях золото призвело до кількох воєн з метою загарбання земель, що закінчилися тільки в 1900 р.

У 1840—1860 pp. воєнно-політична експансія Англії забезпечила нові ринки для англійських фабрикантів в Афганістані та Ірані.

Протягом першої половини XIX ст. англійські колонізатори порівняно швидко "опанували" Австралію. З кінця XVIII ст. до 60-х років туди було вивезено 155 тис. засланців.

Найбільш значною з колоній Англії залишалась Канада, в якій до середини XIX ст. проживало вже близько 2,5 млн. осіб і куди йшов найбільший потік емігрантів.

Зростання впливу Англії на Середньому Сході призвело до загострення її відносин з Росією, а згодом і до прямого воєнного конфлікту. Головним результатом Кримської війни (1853—1856) для Англії було рішення про нейтралізацію Чорного моря.

Таким чином, до середини XIX ст. остаточно сформувалася колоніальна імперія Англії, хоча загарбання нових територій і ринків збуту продовжувалось. Створення колоніальної імперії сприяло ще більшому зміцненню економічної могутності Англії.